Ухвала
07 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 619/4837/21
провадження № 61-720св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - керівник Дергачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради (об'єднана територіальна громада),
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 28 грудня 2021 року у складі судді Калиновської Л. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І., Лобова О. А.,
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року керівник Дергачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради (об'єднана територіальна громада) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просив суд:
- скасувати запис про державну реєстрацію права власності від 18 червня 2013 року № 1401434 на земельну ділянку, площею 0,25 га (кадастровий номер 6322083001:00:000:3161) за ОСОБА_1 ;
- визнати недійсними договори дарування від 18 березня 2019 року за якими ОСОБА_1 подарувала земельну ділянку (кадастровий номер 6322083001:00:000:3161) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , скасувати державну реєстрацію цих правочинів;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу за яким ОСОБА_4 набув право власності на спірну земельну ділянку (кадастровий номер 6322083001:00:000:3161), скасувати державну реєстрацію цього правочину;
- зобов'язати ОСОБА_4 повернути на користь держави спірну земельну ділянку.
Короткий зміст судових рішень ухвалених у справі
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 28 грудня 2021 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року, провадження у справі закрито з підстав, визначених пунктом частини першої статті 255 ЦПК України.
Закриваючи провадження у справі місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав про те, що в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням про закриття провадження по справі, яке мотивовано тим, що підстави для позову у справі за позовом керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради (об'єднана територіальна громада) Дергачівського району Харківської області звернувся до ОСОБА_4 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння (№ 619/3113/20) та справі, яка є предметом розгляду, є ідентичними, предмет позову - законність передачі земельної ділянки у власність, подача позовів фактично спрямована на позбавлення права власності на землю володільця - ОСОБА_4 та її передачу Малоданилівській селищній раді.
У справі №619/3113/20 прокурор з урахуванням заяви про зміну просив суд витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 на користь Малоданилівської селищної ради земельну ділянку з кадастровим номером 6322083001:00:000:3161, а у даній справі прокурор, окрім іншого, просить суд зобов'язати ОСОБА_4 повернути на користь держави в особі Малоданилівської селищної ради земельні ділянки з 6322083001:00:000:4091 та 6322083001:00:000:4092, що утворилися внаслідок поділу земельної ділянки з кадастром номером 6322083001:00:000:3161.
Підставами для витребування/повернення земельних ділянок відповідно до поданих прокурором позовів у зазначених справах є те, що питання про передачу спірної землі на розгляд ради не виносилося, не розглядалося та відповідне рішення не приймалося, по-друге - земельна ділянка фактично розташована у прибережній - захисній смузі (землі водного фонду). Тобто прокурором у позовах ставиться під сумнів первісна передача земельної ділянки.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Так, позовні вимоги до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_4 є похідними від первісної вимоги з огляду на те, що прокурор ставить під сумнів законність первісної передачі у власність спірної земельної ділянки. Разом з цим, предмет та підстави для позову у справах № 619/4837/21 та № 619/3113/20 є тотожними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2023 року заступник керівника Харківської обласної прокуратури подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 28 грудня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що місцевим та апеляційним судами повно і всебічно не з'ясовано обставини справи.
Місцевий суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування положень пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
За правилами пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Закриваючи провадження у справі місцевий суд не врахував, що справах № 619/4837/21 та № 619/3113/20 відмінний предмет позову, сторони та підстави позову.
Заявник зазначає, що місцевий та апеляційний суд застосували положення статей 5, 10, 12, 13, 260 та пункт 3 частину першої статті 255 ЦПК України без врахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 листопада 2021 року у справі 3 308/1203/19, від 22 червня 2021 року у справі № 637/1024/18, від 22 травня 219 року у справі № 640/7778/18, від 24 квітня 2019 року у справі № 345/284/16-ц та постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17.
Провадження у суді касаційної інстанції
27 лютого 2023 рокуухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Позиція та висновки Верховного Суду
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно із частиною п'ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, а тому призначає справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 34, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Справу за позовом керівника Дергачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради (об'єднана територіальна громада) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування запису про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів дарування та купівлі-продажу, зобов'язання повернути земельні ділянки, за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 28 грудня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи і персональний склад колегії суддів оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді В. В. Сердюк
В. А. Стрільчук
І. М. Фаловська