Рівненський апеляційний суд
Іменем України
04 квітня 2023 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 02 червня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні його заяви про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким,
Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 02 червня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі, більш м'яким у виді обмеження волі.
Мотивував своє рішення суд тим, що матеріалами справи не доведено, що засуджений твердо став на шлях виправлення.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить вказану ухвалу скасувати як незаконну. Зазначив, що він не порушує режим установи, має хронічні захворювання.
Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора ОСОБА_4 про безпідставність апеляційних вимог, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить таких висновків.
Як убачається з матеріалів справи, 20.12.2018 ОСОБА_6 засуджений Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки 2 місяці позбавлення волі; 26.11.2018 Трускавецького міського суду Львівської області за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 31 травня 2019 року визначено порядок застосування покарання ОСОБА_6 за вказаними вироками та постановлено вважати ОСОБА_6 засудженим за ч.2 ст. 186 КК України, на підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
Початок строку відбування покарання 31 серпня 2018 року.
Кінець строку відбування 28 лютого 2023 року.
На даний час ОСОБА_6 відбуває покарання у державній установі «Катеринівська виправна колонія №46», куди прибув 10 травня 2019 року.
Пунктом 3 ч.4 ст. 82 КК України передбачено, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона була засуджена до позбавлення волі.
Тобто формальна дата настання заміни невідбутої частини покарання більш м'яким - 30 листопада 2020 року.
Згідно з характеристикою, виданою адміністрацією ДУ «Катеринівська виправна колонія №46», під час перебування в установі виконання покарань №19 міста Львова порушень встановлених правил внутрішнього розпорядку не допускав, заходи заохочення не застосовувались, до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
Прибув до Катеринівської виправної колонії №46 10.05.2019, в липня 2020 року вибув з колонії та повернувся у колонію у лютому 2021 року.
Був направлений до дільниці ре соціалізації у відділенні СПС №1, але до праці на підприємстві установи залучений не був у зв'язку з небажанням працювати.
У колонії перебуває на оперативно-профілактичних обліках як особа, схильна до нападу на представників адміністрації, умисно уникає робіт із самообслуговування та по благоустрою установи.
На заходи виховного впливу не реагує, виявляє зневажливе ставлення до виконання обов'язків, передбачених кримінально-виконавчим законодавством, участі у програмах диференційованого виховного впливу на засуджених не приймає. Соціально-корисні зв'язки підтримує з рідними шляхом побачень, отримує від них посилки і передачі.
В бесідах індивідуального-виховного та профілактичного характеру позитивних намірів на життя після звільнення не висловлює.
За приписами ч.1 ст. 82 КК України, особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. Частина 3 цією норми кримінального закону встановлює, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Як роз'яснив Верховний Суд України у Постанові Пленуму «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 №2 умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким - того, що засуджений став на шлях виправлення.
Колегія суддів звертає увагу, що висновок суду про виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку вцілому та ставленню до праці за весь період знаходження у виправних установах.
Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов'язків в період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м'якого виду покарання.
Водночас, згідно з довідкою про наявність заохочень та стягнень вбачається, що до ОСОБА_6 десять разів застосовувались дисциплінарні стягнення за порушення умов відбування покарання, у тому числі чотири рази у виді поміщення до ДІЗО, а також у виді суворої догани. При цьому, заходи заохочення до нього не застосовувались жодного разу.
За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо відсутності передбачених законодавцем підстав для заміни засудженому ОСОБА_6 невідбутої частини покарання більш м'яким, а тому в апеляційних вимогах засудженого слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 02 червня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким,з алишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 - без задоволення.
Ця ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3