-
Справа № 359/6852/22 Провадження № 11-кп/824/2210/2023 Головуючий в суді першої інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2
28 березня 2023 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016110100002052 щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Амвросіївка Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживаючого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_8
В зміненій апеляційній скарзі з доповненнями прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 просить вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2022 року скасувати в частині врахування щирого каяття як обставини пом'якшуючої покарання та визначення порядку зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання.
Виключити щире каяття ОСОБА_6 з переліку обставин, що пом'якшують покарання.
Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_6 строк його тримання під вартою з 26 серпня 2022 року до дня ухвалення вироку 14 грудня 2022 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі
Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2022 рокуОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та йому призначено покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_6 зараховано строк його перебування під вартою з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Строк відбування покарання ухвалено обчислювати з часу взяття обвинуваченого під варту, а саме з 26 серпня 2022 року.
Обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили.
За доводами зміненої апеляційної скарги прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, правильність правової кваліфікації дій обвинуваченого та призначене покарання, вважає вирок суду незаконним у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Апелянт зазначає, що суд безпідставно врахував обставиною, яка пом'якшує покарання - щире каяття обвинуваченого, оскільки матеріали кримінального провадження не містять даних про відшкодування під час досудового розслідування чи судового розгляду заподіяної ним шкоди.
Крім того, прокурор вважає, що судом було неправильно зараховано у строк відбування покарання строк тримання ОСОБА_6 під вартою.
Посилаючись на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 29 серпня 2018 року, апелянт зазначає, що оскільки обвинувачений вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення 11 жовтня 2016 року, тобто до набрання чинності Закону від 18 травня 2017 року № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону № 838-VIII.
Судом першої інстанції встановлено, що 11 жовтня 2016 року близько 16 години 45 хвилин ОСОБА_6 прийшов до квартири АДРЕСА_2 , яку раніше разом з співмешканкою ОСОБА_10 орендував. Після спільного прибирання квартири, в цей же день та час ОСОБА_6 , маючи умисел на заподіяння ОСОБА_10 тілесних ушкоджень у спосіб, який спричинить їй втрату органу та непоправне знівечення обличчя, з мотивів помсти та ревнощів з приводу їх розлучення, заздалегідь заготовивши для заподіяння тілесних ушкоджень пластикову ємкість із їдкою хімічною речовиною невстановленого складу, запропонував ОСОБА_10 прогулятися вулицею м. Бориспіль, щоб в подальшому вчинити відносно неї злочин. На його пропозицію ОСОБА_10 погодилася і вони разом направилася до Книшового меморіального паркового комплексу, який знаходиться по вул. Степана Бандери в м. Бориспіль.
В цей же день близько 17 години, перебуваючи на території вказаного парку поблизу автомобільних гаражів, які розташовані з тильної сторони, в безпосередній близькості до АЗС «Окко», яке знаходиться по вул. Степана Бандери, 1 ОСОБА_6 , реалізуючи свій раніше спланований злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, дістав із пакету вказану пластикову ємкість із їдкою речовиною невідомого хімічного складу, відкрутивши у ній кришку, схопив ОСОБА_10 лівою рукою за волосся, а правою рукою вилив потерпілій на голову та обличчя вказану їдку хімічну речовину, внаслідок чого хімічна рідина розтеклася потерпілій по голові, обличчю, шиї, плечам та руках, після чого ОСОБА_10 вдалося вирватися із рук ОСОБА_6 та втекти. Вказаними умисними діями ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку кислотою 2б-ІІІ ст. приблизно 6% голови, шиї, обох китиць, передпліччя, що супроводжувались опіковим шоком середнього ступеня тяжкості, опіки ІІІ ступеня обох повік обох очей, опік ІІ ступеня рогівки і кон'юктиви правого ока, опік ІІІ ступеня рогівки і ІІ-ІІІ ступеня кон'юктиви, перфорація рогівки лівого ока, з послідуючою евісцерацією лівого ока, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за кінцевим результатом та наслідками: втрата органу та невиправність ушкоджень.
Під час апеляційного розгляду прокурор, обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_8 підтримали змінену апеляційну скаргу частково.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що змінена апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 121 КК України, як спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, що спричинило втрату будь-якого органу та непоправне знівечення обличчя.
Висновки суду в частині доведення винуватості, кваліфікації дій обвинуваченого, а також правильність призначення покарання прокурором не оскаржується.
Судове рішення оскаржується лише в частині безпідставного, на думку сторони обвинувачення, врахування щирого каяття, як обставини, що пом'якшує покарання, а також в частині зарахування обвинуваченому у строк покарання строку тримання під вартою.
З огляду на те, що відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегією суддів перевіряється вирок суду лише в межах наведених доводів.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинне бути законним, обґрунтованим, вмотивованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ці положення закону розповсюджуються не тільки на вирішення питання про доведеність чи не доведеність вини обвинуваченого, але й при призначенні покарання, в разі ухвалення обвинувального вироку.
Відповідно до загальних засад призначення кримінального покарання, передбачених ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначивши обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, судом було враховано обставину, яка пом'якшує покарання - щире каяття.
Так, основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого кримінального правопорушення. Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_6 як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження у суді першої та апеляційної інстанції свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, надавав послідовні логічні та достовірні показання, які не змінював протягом усього часу, у зв'язку з чим у суді першої інстанції судовий розгляд відбувався відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Тому колегія суддів вважає, що судом обґрунтовано визнано щире каяття обставиною, що пом'якшує покарання.
Щодо доводів прокурора про необхідність зарахування обвинуваченому в строк покарання строк його тримання під вартою за правилами ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII, то колегія суддів вважає їх безпідставними.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 29 серпня 2018 року,якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII.
В той же час, як вбачається із матеріалів кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою був застосований лише 26 серпня 2022 року на підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області.
Таким чином, оскільки до 20 червня 2017 року до обвинуваченого ОСОБА_6 не було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою та відповідно такий запобіжний захід не продовжував застосовуватись після 21 червня 2017 року, то в даному випадку відсутні підстави для зарахування строку тримання під вартою за правилами ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII.
За обставин, встановлених під час апеляційного розгляду, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняте законне та обґрунтоване рішення, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2022 року, яким ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4