Справа № 541/146/20 Номер провадження 22-ц/814/1954/23Головуючий у 1-й інстанції Ячало Ю. І. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
23 березня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючої судді Чумак О.В.
суддів: Абрамова П.С., Дряниці Ю.В.,
за частю секретаря Боштенка В.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційними скаргами
ОСОБА_1 на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 14 липня 2022 року та додаткове рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 22 липня 2022 року, ухвалені суддею Ячало Ю.І.;
представника приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу Пазинича Руслана Вікторовича адвоката Долженко Оксани Миколаївни на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 14 липня 2022 року,
ОСОБА_2 на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 14 липня 2022 року, ухвалене суддею Ячало Ю.І.,
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного підприємства "Райагропостач", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Пазинич Руслан Вікторович, про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,
встановила:
В січні 2020 року представник позивача адвокат Чернов С.І. в інтересах позивача ОСОБА_2 звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Райагропостач» з вимогою перевести на позивача права та обов'язки покупця 21/100 часток комплексу будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за договором купівлі-продажу від 06.03.2018 року, укладеним між Приватним підприємством «Райагропостач» та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Пазиничем Русланом Вікторовичем за № 321.
В обґрунтування свого позову представник позивача вказує на те, що позивачу ОСОБА_2 належить на праві власності 1/100 частки у праві спільної часткової власності комплекс будівель, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 22.05.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Гіль Д.В. та на підставі додаткового договору до договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Гіль Д.В. 13.06.2013 року. У квітні 2019 року позивачу стало відомо, що 06.03.2018 року приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Пазиничем Р.В. посвідчено договір купівлі-продажу 21/100 частки комплексу будівель, за вище вказаною адресою, між Приватним підприємством «Райагропостач» та ОСОБА_1 . Оскільки позивач є власником 1/100 частки комплексу будівель, то мав переважне право на купівлю частки у праві спільної часткової власності, однак він не був належним чином повідомлений про намір ПП «Райагропостач» продати належні підприємству 21/100 частки майнового комплексу, у зв'язку з чим був позбавлений можливості реалізувати своє переважне право, тому змушений звернутися до суду з даним позовом.
Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 14 липня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Райагропостач», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Пазинич Руслан Вікторович, ОСОБА_3 , про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу, відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 9610,16 (дев'ять тисяч шістсот десять гривень 16 копійок).
Додатковим рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 22 липня 2022 року скасовано арешт, накладений відповідно до ухвали Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27.01.2020 року, на частину будівель, загальною площею 528,5 кв.м., що складається з приміщень: склад А-2 загальною площею 205,9 кв. м., цех Б-1 загальною площею 200,1 кв. м., цех В-1 загальною площею 122,5 кв. м., які розташовані на орендованій земельній ділянці Миргородської міської ради Полтавської області площею 0,87328 га, кадастровий номер 5310900000:50:060:0236, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , відповідно до договору купівлі-продажу від 06.03.2018, зареєстрованого в реєстрі за № 321, посвідченого приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Пазинич Р.В.
Повернуто ОСОБА_4 внесені кошти на депозит в сумі 14900,00 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот гривень 00 копійок), відповідно до меморіального ордеру № МВ41913199 від 23.01.2020 року на рахунок отримувача UA3982017203552890002000015950, отримувач ТУ ДСА України в Полтавській області, код отримувача 26304855, банк отримувача ДЕРЖКАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ М. КИЇВ.
Повернуто ОСОБА_4 внесені кошти на депозит в сумі 150000,00 (сто п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок), відповідно до меморіального ордеру № МВ41913025 від 23.01.2020 року на рахунок отримувача UA3982017203552890002000015950, отримувач ТУ ДСА України в Полтавській області, код отримувача 26304855, банк отримувача ДЕРЖКАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ М. КИЇВ.
Повернуто ОСОБА_5 внесені кошти на депозит в сумі 85100,00 (вісімдесят п'ять тисяч сто гривень 00 копійок), відповідно до меморіального ордеру № МВ75870362 від 29.10.2020 року на рахунок отримувача UA3982017203552890002000015950, отримувач ТУ ДСА України в Полтавській області, код отримувача 26304855, банк отримувача ДЕРЖКАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ М. КИЇВ.
З вказаними судовими рішеннями не погодився відповідач ОСОБА_1 та подав на них апеляційну скаргу, в якій просить частково скасувати рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 14 липня 2022 року та додаткове рішення від 22.07.2022 р.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що суд не виклав підставу для відмови у задоволенні позову в зв'язку з невиконанням позивачем вимог ч. 4 ст. 362 ЦК України, а саме несплатою ним на депозитний рахунок суду грошової суми, яку за договором має сплатити покупець, що є окремою підставою для відмови у позові.
Грошові кошти у сумі 669280,00 грн., яка визначена висновком судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, не внесені покупцем на депозитний рахунок суду.
Суд першої інстанції не виклав зміст пояснень, наданих у судовому засіданні третьою особою приватним нотаріуса Пазиничем Р.В. 10.02.2021 р.
Вважає, що суд дійшов помилкових висновків про порушення приватним нотаріусом прав і інтересів позивача, не врахувавши пояснень нотаріуса, а ПП «Райагропостач» та приватним нотаріусом Пазиничем Р.В. перед укладенням та при укладенні договору купівлі-продажу від 06.03.2018 р. дотримані вимоги статей 42,49 ЗУ «Про нотаріат» та підпункти 5.2, 5.4, 5.6. 5.8, 5.9 п. 5 Глави 1 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Також вважає частково незаконним додаткове рішення від 22.07.2022 р. щодо висновків суду стосовно внесення позивачем коштів у сумі 250000,00 грн. на депозитний рахунок суду.
В апеляційній скарзі представник приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу Пазинича Руслана Вікторовича адвокат Долженко Оксана Миколаївна просить скасувати частково рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 14 липня 2022 року, ухвалити нове, зазначивши підставами для відмови у задоволенні позову: не здійснення позивачем права першочергової купівлі частки спільного майна у відповідні строки.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Вказує, що в рішенні суд не виклав аргументи приватного нотаріуса щодо обставин справи, предмету позову, які були надані ним у судовому засіданні. Не надав мотивованої оцінки наданим поясненням, не обґрунтував причини їх неприйняття у якості доказів.
Вважає, що висновки суду про порушення прав і інтересів позивача приватним нотаріусом Пазиничем Р.В. є помилковими, оскільки він дотримав вимоги Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при посвідченні договору купівлі-продажу від 06.03.2018 р.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 14 липня 2022 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги та перевести на нього права та обов'язки покупця 21/100 часток комплексу будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за договором купівлі-продажу від 06.03.2018 року, укладеним між Приватним підприємством «Райагропостач» та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Пазиничем Русланом Вікторовичем за № 321.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що він не був повідомлений продавцем частки майна про намір продати належні ПП «Райагропостач» 21/100 частину будівель за адресою: АДРЕСА_1 , за 250 000 грн. Продавець таких дій не вчинив. ОСОБА_2 зазначає, що не відмовлявся від отримання будь-якої кореспонденції, не отримував жодних повідомлень від продавця про намір продати частку у праві власності на майно.
Вважає безпідставними висновки суду щодо пропуску строку позовної давності на звернення із цим позовом, оскільки не знав про порушення свого права на переважну можливість придбання частки у майні, не був стороною договору купівлі-продажу від 06.03.2018 р. Посилання суду на те, що з боку ОСОБА_2 відбувалося управління майном через батька ОСОБА_6 , не підтверджені належними доказами.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, врахувавши доводи його апеляційної скарги.
Частиною третьою статті 368 ЦПК України передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до статті 372 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У судове засідання з'явилися представник третьої особи ОСОБА_7 , відповідач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_8 .
До апеляційного суду не з'явилися позивач ОСОБА_2 ; відповідачі ПП «Райагропостач», його представник відповідач ОСОБА_9 ; треті особи ОСОБА_3 , приватний нотаріус Пазинич Р.В., які про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача Пістряк М.С., відповідача ОСОБА_1 , представника третьої особи ОСОБА_7 перевіривши матеріали справи в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно із ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції встановив, що відповідно до договору дарування від 22.05.2013 року та додаткового договору до договору дарування від 13.06.2013 року ОСОБА_6 подарував, а ОСОБА_2 прийняв у дар 1/100 частину комплексу будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що в цілому складається з: прибудови Д-1, загальною площею 46,0 кв. м, вбиральні И-1, загальною площею 2,2 кв. м, підкранової колії 50 м. п., залізнично-шляховий тупик, загальною оціночною вартістю 144900,00 грн. (том 1 а.с. 16-17).
Право власності на вище вказане майно зареєстроване за ОСОБА_2 22.05.2013 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 64893553109 (том 1 а.с. 18-19).
06.03.2018 року між Приватним підприємством "РАЙАГРОПОСТАЧ" в особі директора Мельника Олександра Феодосійовича (Продавець) та громадянином ОСОБА_1 (Покупець), укладено договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Пазиничем Р.В., що зареєстрований в реєстрі за № 321, за умовами якого Продавець передав у власність Покупцю частину будівель, загальною площею 528,5 кв. м, що складається з приміщень: складу А-2, загальною площею 205,9 кв. м; цех Б-1, загальною площею 200,1 кв. м; цех В-1, загальною площею 122,5 кв. м, розташовані на орендованій земельній ділянці Миргородської міської ради Полтавської області, площею 0,87328 га, кадастровий номер 5310900000:50:060:0236, та складає 21/100 частину будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 20-21). Договір підписаний Покупцем та Продавцем.
Відповідно до п. 1.2. Договору купівлі-продажу від 06.03.2018 року, будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та розміщені на земельні ділянці з кадастровим номером 5310900000:50:060:0236, в цілому, складаються із: складу А-2, загальною площею 205,9 кв. м; цех Б-1, загальною площею 200,1 кв. м; цех В-1,загальною площею 122,5 кв. м; склад запчастин з прибудовою Г-1, Д-1, загальною площею 1412,0 кв. м; гараж-цех дозбірки з прибудовою Є-3, загальною площею 604,9 кв. м; прохідна Ж-1, загальною площею 13,8 кв. м; вбиральня И-1, загальною площею 2,2 кв. м; споруди 1-4, огорожа, г/провід, залізнично-шляховий тупик, підкранова колія.
При встановленні даного факту суд врахував інформацію Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, станом на 15.04.2019 року (том 1 а.с. 10-15).
На час укладення Договору купівлі-продажу від 06.03.2018 року, об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та в цілому складається з: складу А-2, загальною площею 205,9 кв. м; цех Б-1, загальною площею 200,1 кв. м; цех В-1,загальною площею 122,5 кв. м; склад запчастин з прибудовою Г-1, Д-1, загальною площею1412,0 кв. м; гараж-цех дозбірки з прибудовою Є-3, загальною площею 604,9 кв. м; прохідна Ж-1, загальною площею13,8 кв. м; вбиральня И-1, загальною площею 2,2 кв. м; споруди 1-4, огорожа, г/провід, залізнично-шляховий тупик, підкранова колія, перебував у спільній частковій власності Приватного підприємства «Райагропостач» ідентифікаційний код юридичної особи: 00906396, якому належало 99/100 частини, та ОСОБА_2 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , якому належало 1/100 частини, що не заперечується учасниками справи та підтверджується письмовими доказами по справі (том 1 а.с. 16-17, 18-19).
На час розгляду справи в суді об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває в спільній частковій власності Приватного підприємства «Райагропостач», ідентифікаційний код юридичної особи: 00906396, якому належить 55/100 частини, ОСОБА_2 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , якому належить 1/100 частини, ОСОБА_3 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , якому належить 23/100 частини, ОСОБА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , якому належить 21/100 частини, що не заперечується учасниками справи та підтверджується письмовими доказами по справі (том 1 а.с. 10-15).
Відповідно до експертного висновку судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи № 987/988 від 30.11.2021 року (том 3 а.с. 21-45), ринкова вартість 21/100 частини комплексу будівель розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі продажу від 06.03.2018 року та складається з складу А-2, цех Б-1, цех В-1, розташовані на орендованій земельній ділянці Миргородської міської ради Полтавської області, площею 0,87328 га, кадастровий номер 5310900000:50:060:0236, на момент складання висновку становить 669280,00 (шістсот шістдесят дев'ять тисяч двісті вісімдесят гривень).
При вирішенні спору суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 , який є власником 1/100 частки нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , при посвідченні приватним нотаріусом Пазиничем Р.В. договору купівлі-продажу від 06.03.2018 р., а саме продажу ПП «Райагропостач» 21/100 частки у спільній частковій власності, не був належним чином повідомлений про намір продавця продати частку майна підприємства, тому дійшов висновку про порушення права позивача ОСОБА_2 на першочергове придбання частки вказаного нерухомого майна.
При цьому місцевий суд послався на те, що дії відповідачів не містять ознак порушення прав позивача, оскільки ПП «Райагропостач» відповідно до чинного законодавства в належний спосіб звернулося до приватного нотаріуса про вчинення окремої нотаріальної дії щодо повідомлення особи про продаж частки, переклавши на нього обов'язок повідомлення позивача.
Встановивши, що позивач пропустив строк позовної давності, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 .
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст. 355 Цивільного кодексу України майно що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Частиною першою ст. 362 Цивільного кодексу України встановлено правило, за яким співвласник майна, у разі продажу частки у праві спільної часткової власності має переважне право перед іншими особами на її купівлю.
Частиною другою ст. 362 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок продавця частки у праві спільної часткової власності письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.
Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.
Отже аналіз наведених положень закону свідчить про те, що продавець має право продати свої майнові права на частку у спільній частковій власності не співвласнику цього майна лише в тому випадку, коли інші співвласники, отримавши повідомлення від продавця, відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права у відповідні строки.
Відповідно до п. 5.1 Розділу ІІ Глави 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок) у разі якщо один з учасників спільної часткової власності продає належну йому частку в спільній власності іншій особі, нотаріус повинен упевнитись у тому, що продавець у письмовій формі повідомив усіх інших учасників спільної часткової власності (як фізичних, так і юридичних осіб) про свій намір продати свою частку іншій особі із зазначенням ціни та інших умов, на яких продається ця частка.
Пунктом 5.2 Розділу ІІ Глави 1 Порядку від 22 лютого 2012 року за № 282/20595, передбачено, що доказом повідомлення учасників спільної часткової власності про подальший продаж частки в спільному майні є або свідоцтво, видане нотаріусом, про передачу їм заяви продавця, або заява учасників спільної часткової власності про відмову від здійснення права переважної купівлі частки майна, що продається (із зазначенням ціни та інших умов продажу цієї частки). Справжність підпису на заяві має бути засвідчена нотаріально.
Пунктом 5.7 Розділу ІІ Глави 1 Порядку від 22 лютого 2012 року за № 282/20595 визначено, що договір купівлі-продажу частки спільного майна іншій особі може бути посвідчений нотаріусом за наявності відомостей про те, що учасники спільної часткової власності відмовились одержати надіслані на їх адресу заяви продавця про його намір продати свою частку. Про цю обставину повинна свідчити зроблена на зворотному повідомленні відмітка органу зв'язку.
Згідно п. 5.8 Розділу ІІ Глави 1 вказаного Порядку, договір купівлі-продажу частки спільного майна іншій особі може бути посвідчений також у разі, якщо адреса інших учасників спільної часткової власності невідома. На підтвердження цього повинен бути наданий документ відповідного компетентного органу (довідкової служби, адресно-довідкового бюро тощо).
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України "Про нотаріат" від 02 вересня 1993 року № 3425-XII.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 84 Закон України "Про нотаріат", нотаріус передає заяви громадян, підприємств, установ та організацій іншим громадянам, підприємствам, установам і організаціям, якщо вони не суперечать закону та не містять відомостей, що порочать честь і гідність людини.
Заяви передаються поштою із зворотним повідомленням або особисто адресатам під розписку. Заяви можуть передаватися також з використанням технічних засобів. На прохання особи, що подала заяву, їй видається свідоцтво про передачу заяви.
Згідно п. 4.3. Розділ ІІ Глави 20 "Передача заяв" Порядку від 22 лютого 2012 року за № 282/20595, передача заяви та видача свідоцтва про передачу заяви є самостійними нотаріальними діями і реєструються в реєстрі нотаріальних дій під окремими номерами.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи й підлягають установленню при ухваленні судового рішення (чч.1, 2 ст.77 ЦПК України ).
Згідно зі ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд першої інстанції встановив, і це підтверджується матеріалами справи, що приватне підприємство " ПП «Райагропостач», як продавець частки майна в особі директора ОСОБА_10 , звернулося до Приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу Пазинича Р.В. із заявою, в якій просило повідомити ОСОБА_2 про намір продати належні йому 21/100 частину будівель, що складає: склад А-2, цех Б-1, цех В-1, загальною площею 528,5 кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , за 250000,00 грн. Вказана заява зареєстрована в реєстрі за № 2457 (том 2 а.с. 52).
Приватний нотаріус Миргородського нотаріального округу Полтавської області Пазинич Р.В. засобами поштового зв'язку рекомендованим листом надіслав ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , повідомлення від 13.12.2017 р. № 02-24/744 про намір ПП «Райагропостач» продати 21/100 частину будівель, що складає склад - «А-2», цех «Б-1», та цех «В-1» загальною площею 528,5 кв.м (раніше назва адмінприміщення А-2 (контора), що на АДРЕСА_1 , за 250000 грн.
При цьому приватному нотаріусу Миргородського міського нотаріального округу Пазиничу Р.В. на час укладення договору купівлі-продажу від 06.03.2018 року було достовірно відомо адресу (адресу реєстрації) ОСОБА_2 , який є власником 1/100 частини у спільній часткової власності нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказане підтверджується наявними у справі доказами, зокрема інформацією Управління ДМСУ у Полтавській області від 16.01.2018 р. № 01-16/19 (том 2 а.с. 52-109, а.с. 58).
На підтвердження факту належного повідомлення ОСОБА_2 про намір продажу ПП «Райагропостач» 21/100 частки у спільній частковій власності майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , приватний нотаріус Миргородського нотаріального округу Полтавської області Пазинич Р.В. надав до суду першої інстанції копії заяви продавця ПП «Райагропостач», повідомлення нотаріуса від 13.12.2017 р. № 02-24/744, квитанцій Полтавської дирекції ПАТ «УКРПОШТА» від 13.12.2017 р., а також конвертів, в яких надсилалося вказане повідомлення нотаріуса, з відміткою поштового відділення про повернення поштового відправлення «за закінченням терміну зберігання» (том 2 а.с. 52-54).
Суд першої інстанції надав правильну правову оцінку вказаним документам та дійшов вірного висновку про те, що повернення приватному нотаріусу Пазиничу Р.В. конверта із повідомленням про намір ПП «Райагропостач» продати належну підприємству частку спільного майна, на якому наявна відмітка поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», не свідчить про належне повідомлення позивача про намір продажу іншим співвласником його частки, а також не є відмовою позивача від отримання заяви та від здійснення права переважної купівлі частки майна, що продається.
За відсутності відомостей про належне повідомлення ОСОБА_2 про намір продажу ПП «Райагропостач» 21/100 частки спільного нерухомого майна, а також про відмову позивача від отримання заяви та здійснення права переважної купівлі частки майна, що продається, приватний нотаріус Миргородського нотаріального округу Пазинич Р.В. не мав права посвідчувати договір купівлі-продажу від 06.03.2018 року.
Враховуючи те, що позивач ОСОБА_2 , який є співвласником 1/100 частини спільного нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , не був належним чином повідомлений, відповідно до вищенаведених вимог закону, про намір ПП «Райагропостач» продати 21/100 частки у спільній частковій власності вказаного нерухомого майна, відомостей про його відмову від здійснення права переважної купівлі частки майна, що продається, нотаріусу не надавалося, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення права позивача на першочергове придбання частки вказаного нерухомого майна.
Крім цього, як вказує позивач в апеляційній скарзі, він не відмовлявся від одержання кореспонденції за адресою свого проживання. Також зазначає, що його батько ОСОБА_6 періодично перебував у м. Миргороді, тому продавець ПП «Райагропостач» міг передати йому повідомлення про намір продажу частки майна для подальшого вручення ОСОБА_2 , проте не здійснив таких дій, і вказана обставина відповідачами не спростована належними і допустимими доказами.
У суді першої інстанції відповідачі ОСОБА_1 та ПП «Райагропостач» заявили про застосування строку позовної давності, подавши відповідні заяви (том 1 а.с. 88, 104).
Місцевий суд, перевіряючи заяви про застосування строку позовної давності, встановив, що з позовом ОСОБА_2 звернувся 24.01.2020 року. Оскільки з моменту укладення вказаного договору, внесення відповідних відомостей до Державних реєстрів та до дня подачі до суду позовної заяви пройшов один рік десять місяців і вісімнадцять днів, суд першої інстанції дійшов висновку про пропуск позивачем спеціального строку позовної давності, який згідно п. 3 ч. 2 ст. 258 ЦК України становить один рік.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції у вказаній частині, з огляду на таке.
Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч. 4 ст. 362 ЦПК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.
До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Як вказує позивач ОСОБА_2 у позовній заяві та поясненнях, наданих місцевому суду та в апеляційній скарзі, він не є стороною договору купівлі-продажу від 06.03.2018 року, а про порушення свого права він дізнався в квітні 2019 року із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
На підтвердження вказаної обставини надав суду довідку з Реєстру, яка датована 15.04.2019 року (том 1 а.с. 10-15).
Із цим позовом до відповідачів він звернувся до суду 24.01.2020 року, отже дотримався річного строку позовної давності передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 258 ЦК України.
Посилання відповідачів у місцевому суді та висновки суду першої інстанції про те, що позивач здійснював управління належним йому майном, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , через свого батька ОСОБА_6 , який фактично постійно перебував за місцем знаходження нерухомого майна та проживає в місті Миргороді, з яким постійно спілкується та перебуває у добрих стосунках, є припущеннями та не підтверджені належними і допустимими доказами.
Відповідач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі та в суді апеляційної інстанції посилається на те, що вартість нерухомого майна, придбаного відповідно до договору купівлі-продажу від 06.03.2018 року, збільшилася за рахунок проведених ним будівельних робіт. Тому позивач повинен був внести на депозитний рахунок суду нерухомого майна з урахуванням проведених робіт.
Перевіряючи ці доводи, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу від 06.03.2018 року за погодженням сторін продаж предмету договору вчиняється за 250000 гривень 00 копійок (том 1 а.с. 20 на звороті).
Згідно з ч. 4 ст. 362 ЦПК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.
На депозитний рахунок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_4 за пред'явлення позову ОСОБА_2 внесено 14900,00 грн, та 150000,00 грн; також представником позивача адвокатом Черновим С.І. внесено 85100,00 грн, а всього - 250000,00 грн (том 1 а.с. 24,25; том 2 а.с. 154), тобто у тому розмірі, за який вчинено продаж предмету договору.
При цьому колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутися з позовом про стягнення вартості проведених ним будівельних робіт, перепланувань тощо.
Посилання представника третьої особи адвоката Долженко О.М. в апеляційній скарзі на те, що приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Пазинич Р.В. при посвідченні договору купівлі-продажу від 06.03.2018 р. дотримався вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, не заслуговують на увагу, оскільки заява ПП «Райагропостач» про намір продати частку нерухомого майна, яка направлена приватним нотаріусом Пазиничем Р.В. на адресу місця реєстрації ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку рекомендованим листом повернута поштовим відділенням без вручення позивачу з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Що у розумінні вимог ч.1,2 ст. 84 Закону України «Про нотаріат» та Розділу ІІ Глави1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, не є належним повідомленням позивача про намір ПП «Райагропостач» продати частку спільного нерухомого майна та не свідчить про відмову позивача від здійснення переважного права на купівлю частки.
Отже продаж ПП «Райагропостач» частки у праві спільної часткової власності відбулося з порушенням переважного права купівлі. Право позивача ОСОБА_2 , який є співвласником майна, частка якого продана іншій особі ОСОБА_1 , без дотримання процедури належного повідомлення позивача щодо її продажу, є порушеним та підлягає захисту у спосіб, обраний позивачем відповідно до ч. 4 ст. 362 ЦПК України.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційних скарг ОСОБА_1 на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 14 липня 2022 року та додаткове рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 22 липня 2022 року та представника приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу Пазинича Руслана Вікторовича адвоката Долженко Оксани Миколаївни на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 14 липня 2022 року.
Задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 14 липня 2022 року.
Скасування рішення суду першої інстанції від 14 липня 2022 року.
Ухвалення нового рішення про задоволення позову ОСОБА_2 про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу 21/100 часток комплексу будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за договором купівлі-продажу від 06.03.2018 року, укладеним між Приватним підприємством «Райагропостач» та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Пазиничем Русланом Вікторовичем за № 321.
Також підлягає скасуванню додаткове рішенняВеликобагачанського районного суду Полтавської області від 22 липня 2022 року про повернення ОСОБА_2 грошових коштів, внесених на депозитний рахунок суду в розмірі 250000,00 грн., що обумовлено договором купівлі-продажу від 06.03.2018 р., оскільки позов ОСОБА_2 про переведення на нього прав та обов'язків покупця апеляційним судом задоволено.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п. п. 3, 4, ст.ст. 382-384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 14 липня 2022 року та додаткове рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 22 липня 2022 року, апеляційну скаргу представника приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу Пазинича Руслана Вікторовича адвоката Долженко Оксани Миколаївни на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 14 липня 2022 року, - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 14 липня 2022 року задовольнити.
Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 14 липня 2022 року та додаткове рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 22 липня 2022 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного підприємства "Райагропостач", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Пазинич Руслан Вікторович, про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу задовольнити.
Перевести на ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 )права та обов'язки покупця 21/100 часток комплексу будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за договором купівлі-продажу від 06.03.2018 року, укладеним між Приватним підприємством "РАЙАГРОПОСТАЧ" та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Пазиничем Русланом Вікторовичем за № 321.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 05.04.2023 р.
Головуючий суддя О.В.Чумак
Судді: Ю.В.Дряниця
П.С.Абрамов