Справа № 646/137/22 Номер провадження 33/814/681/23Головуючий у 1-й інстанції Крючко Н.І. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
Категорія: частина перша статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
06 квітня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі:
судді Пікуля В.П.,
при секретарі Філоненко О.В.,
за участі:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Вовненко Оксани Вікторівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Сень Андрія Олександровича
на постанову судді Ленінського районного суду від 14 вересня 2022 року про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
стосовно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Зміст оскаржуваної постанови
Постановою Ленінського районного суду від 14 вересня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнано винним за те, що він 24 грудня 2021 року о 03 год. 26 хв. у м. Харкові, Гімназійна набережна, 18а керував транспортним засобом Skoda Fabia, реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп'яніння.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився в Обласному наркотичному диспансері Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради, за висновками якого ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись із постановою Московського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2021 року, захисник Сень А.О. оскаржив її в апеляційному порядку, вказавши, що оскаржуване рішення було винесено при невсебічному, неповному і необ'єктивному з'ясуванню всіх обставин справи, з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому прохав скасувати оскаржувану постанову місцевого суду та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі зазначено, що в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений о 03 год. 26 хв., однак медичний огляд на наявність наркотичного сп'яніння було проведено о 02 год.35 хв.
Також скаржник наголошує, що місцевий суд не надав можливості надати пояснення, заявити клопотання, тобто особа, відносно якої розглядалась справа, була позбавлена можливості бути присутнім в залі судового засідання.
Крім того, ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції доповнення до апеляційної скарги.
Також до апеляційного суду подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції
Під час судового засідання у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Вовненко О.В. вимоги апеляційної скарги підтримали та прохали їх задовольнити з підстав, викладених у ній.
Мотиви суду
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження
Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Разом з апеляційною скаргою скаржником було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що він ознайомився з постановою лише 01 листопада 2022 року
У зв'язку з вищезазначеним, просить суд визнати підстави пропущення строку поважними та поновити строк для оскарження постанови Ленінського районного суду від 14 вересня 2022 року.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо отримання скаржником копії повного тексту оскаржуваного рішення, то наведені причини пропуску строку на оскарження є поважними та підлягають поновленню.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що за для ефективного здійснення захисту прав та свобод особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі подачі апеляційної скарги, яка має містити обґрунтовані та зважені зауваження щодо рішення місцевого суду, важливе значення має всебічне дослідження оскаржуваного рішення, зокрема шляхом ознайомлення або отримання його копії.
Щодо оскарженої постанови
Згідно положень частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту статті 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2.9 а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пленум Верховного Суду України в пункті 27 постанови від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» висловив правову позицію, що відповідальність за статтею 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до пунктів 6, 7 розділу І вказаної Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Апеляційний суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те посадовою особою.
З матеріалів справи, зокрема, з протоколу про адміністративне правопорушення, висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 2743 та переглянутого відеозапису, вбачається, що 24 грудня 2021 року о 03 год. 26 хв. у м. Харкові, Гімназійна набережна, 18а ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Fabia, реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп'яніння, чим порушив пункт 2.9 а) ПДР України.
Огляд на визначення стану сп'яніння проводився зі згоди водія в установленому законом порядку в Обласному наркотичному диспансері Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради.
Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив пункт 2.9 а) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Вказані вимоги закону суддею місцевого суду були виконані в повному обсязі.
Так, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на сукупність доказів, які були досліджені у повному обсязі, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення ААБ № 297213 від 01 січня 2022 року, дані відеозаписів, надані працівниками поліції; повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції, рапорт працівника поліції, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 2743, відповідно до якого, ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння.
Оцінивши в сукупності зазначені докази, суддя місцевого суду дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою в стані наркотичного сп'яніння.
Із вказаним висновком судді місцевого суду погоджується й апеляційний суд, а доводи апеляційної скарги щодо відсутності в діях скаржника події та складу адміністративного правопорушення спростовуються матеріалами справи.
Щодо інших доводів апеляційної скарги
Доводи апелянтів щодо недійсності висновку щодо результатів медичного огляду, оскільки останній складений з порушеннями не заслуговують на увагу.
Висновок заповнено на спеціальному типовому аркуші, який є додатком до Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який містить особисту печатку лікаря, що проводив огляд водія. На висновку не передбачений підпис та печатка керівника медичного закладу.
В даному випадку огляд водія відбувався лікарем Обласного наркологічного диспансеру Харківської обласної ради, а не встановлювався за результатами проходження ним експрес тесту.
Також не заслуговують на увагу доводи щодо відсутності безперервного відеозапису, оскільки з долучених до матеріалів справи записів, як з відеореєстратора, так і бодікамер працівників поліції вбачається повне фіксування всього перебігу подій - від зупинки транспортного засобу, подальше спілкування з правопорушником, направлення на огляд та відповідно проведення всієї процедури огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, з складанням за його результатами адмінпротоколу.
Не може бути підставою для скасування постанови посилання у апеляційній скарзі на порушення при складанні протоколу, зокрема, порушення строку складення протоколу про адміністративне правопорушення, так як протокол є одним із доказів у справі, в той же час, як уже зазначалось, вина у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 підтверджується не тільки протоколом, а й іншими доказами у їх сукупності.
Не підтверджується матеріалами справи посилання ОСОБА_1 про те, що він не знав про складення протоколу тому, що згідно матеріалів справи (а.с.5-6) ОСОБА_1 під розписку запрошувався для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Стосовно доводів скаржника щодо не допуску до правосуддя судом першої інстанції, а саме те, що місцевий суд не надав можливості надати пояснення, заявити клопотання, тобто особа, відносно якої розглядалась справа, була позбавлена можливості бути присутнім у залі судового засідання, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно частини першої статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Виходячи з положень статті 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
У зв'язку з цим, апеляційний суд зазначає, що доводи ОСОБА_1 про здійснення розгляду справи без його участі та відповідно порушення права на захист і справедливий суд не є слушними, оскільки сам по собі факт розгляду справи без його участі не є правовою підставою для скасування судового рішення. Натомість, можливість реалізації вказаних процесуальних прав апелянту було надано в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
При цьому, апеляційний суд наголошує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності в апеляційній скарзі має можливість висловити всі свої заперечення щодо оскаржуваного судового рішення, з яким вона незгодна, вказавши, які, на її думку, допущено порушення норм матеріального та процесуального права як працівниками правоохоронних органів, так і місцевим судом.
Висновки суду
Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи викладене, висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за частиною першою статті 130 КУпАП є правильною та обґрунтованою.
Стягнення накладене у відповідності з вимогами статті 33 КУпАП, у межах, установлених цим Кодексом, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та майнового стану.
Судове рішення належним чином мотивоване і відповідає вимогам статті 283 КУпАП. Порушень закону, які були б підставою для скасування постанови суду не встановлено.
Відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Ленінського районного суду від 14 вересня 2022 року.
Апеляційну ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Ленінського районного суду від 14 вересня 2022 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.П. Пікуль