Справа № 541/2030/22 Номер провадження 33/814/674/23Головуючий у 1-й інстанції Шатілова Л.Г. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
Категорія: частина перша статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
06 квітня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі:
судді Пікуля В.П.,
при секретарі Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 жовтня 2022 року про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
стосовно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Зміст оскаржуваної постанови
Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 жовтня 2022 року: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнано винним за те, що він 18 травня 2022 року о 20 год. 30 хв. на а/д Миргород-Гадяч керував транспортним засобом TOYOTA CAMRY д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Drager в присутності двох свідків, результат тесту - 1,77 ‰.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись із постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 жовтня 2022 року, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку, вказавши, що оскаржуване рішення було винесено при невсебічному, неповному і необ'єктивному з'ясуванню всіх обставин справи, з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому прохав скасувати оскаржувану постанову місцевого суду та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі зазначено, що суб'єктом інкримінованого правопорушення є водій, а саме особа, яка керує транспортним засобом, натомість доказів керування автомобілем ОСОБА_1 матеріали справи не містять, водночас, протокол про адміністративне правопорушення складено на особу, яка перебувала на пасажирському місці.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності звертає увагу, що відеозапис долучений до матеріалів справи не містить факту зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Крім того, з відеозапису слідує, що поліцейським не було роз'яснено громадянину ОСОБА_1 його права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП та не ознайомлено з місцем розгляду справ
Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції
В судове засідання до суду апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисник не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання.
Мотиви суду
Щодо оскарженої постанови
Відповідно до положень частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту статті 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.9 а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями статті 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з пункту 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі -спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 ‰ алкоголю в крові.
Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Апеляційний суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те посадовою особою, як передбачено приписами статті 255 КУпАП, та відповідає вимогам статті 256 цього Кодексу.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №007766 від 18 травня 2022 року (а.с.1) та переглянутого відеозапису (а.с.8) вбачається, що в ході спілкування скаржника з поліцейськими, в останніх виникла підозра щодо перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі з використанням спеціального технічного засобу. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат якого виявився позитивним (концентрація алкоголю у видихуваному ним повітрі становила 1,77 ‰).
Так, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, суд першої інстанції послався на сукупність доказів, які були досліджені у повному обсязі, зокрема: ААБ №007766 від 18 травня 2022 року (а.с.1), в якому викладені обставини вчинення правопорушення та зі змістом якого під підпис ознайомлений скаржник (а.с.1); результат алкотестеру Drager, тест № 865 від 18 травня 2022 року, поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.3-4) та відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейського (а.с.8).
Оцінивши в сукупності зазначені докази, суддя місцевого суду дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Із вказаним висновком судді місцевого суду погоджується й апеляційний суд, а доводи апеляційної скарги щодо відсутності в діях скаржника події та складу адміністративного правопорушення спростовуються матеріалами справи.
Щодо інших доводів апеляційної скарги
Посилання скаржника на те, що відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, долучені до матеріалів справи, не містять жодного файлу, яким підтверджується присутність ОСОБА_1 за кермом автомобіля та факт зупинки транспортного засобу, не заслуговують на увагу.
Так, вказана відеозйомка працівниками поліції проводилась нагрудним реєстратором, номер якого, дата та час фіксації наявні на відеозаписах, на законних підставах у відповідності до вимог статті 40 Закону України «Про Національну поліцію». Відповідно до статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Один і той же електронний документ/відеозапис/ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали, відрізняються один від одного тільки часом та датою їх створення. Записаний на оптичний диск носій інформації, електронний файл у вигляді відеозапису, є оригіналом /відображенням/ електронного документу, який не потребує додаткового завіренням електронним підписом, а тому поліцейські діяли відповідно до Наказу МВС України №1026 від 18 грудня 2018 року «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису» та будь-яких порушень не допустили.
Апеляційний суд зазначає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисник, маючи сумніви у належності, допустимості та достовірності відеофайлів, які містяться у матеріалах справи, жодних клопотань ні до місцевого суду, ні до суду апеляційної інстанції не подавали з вимогами про витребування всіх відеоматеріалів, відзнятих працівниками поліції відносно скаржника, або про виклик працівника патрульної поліції за для надання пояснень.
Твердження апелянта щодо допущення патрульними поліцейськими порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки під час складання протоколу про адміністративне правопорушення від ОСОБА_1 не надійшло жодного пояснення чи зауваження щодо його змісту.
Будь-яких інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено.
Висновки суду
Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи викладене, висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за частиною першою статті 130 КУпАП є правильною та обґрунтованою.
Стягнення накладене у відповідності з вимогами статті 33 КУпАП, у межах, установлених цим Кодексом, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та майнового стану.
Судове рішення належним чином мотивоване і відповідає вимогам статті 283 КУпАП. Порушень закону, які були б підставою для скасування постанови суду не встановлено.
Відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 жовтня 2022 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.П. Пікуль