Справа № 161/9247/22 Провадження №11-кп/802/375/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
31 березня 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2023 року, якою обвинуваченому ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 18 травня 2023 року включно,-
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.03.2023 року задоволено клопотання прокурора. Продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 на 60 днів, тобто до 18.05.2023 включно.
Своє рішення суддя мотивував тим, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України (державна зрада), тобто злочину проти основ національної безпеки України, який відносяться до категорії особливо тяжких, санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років, а тому наявні ризики, визначені ст.177 КПК України, а саме те, що він в умовах воєнного стану може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином. При цьому, більш м'які запобіжні заходи, на думку суду, не здатні запобігти наведеним ризикам, а наведені обставини виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою. А тому, суд дійшов до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 на 60 днів.
Не погоджуючись з ухвалою суду захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу. Вказує на те, що підтримуючи думку підзахисного вважає зазначену ухвалу незаконною та необгрунтованою.
Вважає, що суд продовжуючи обвинуваченому строк тримання під вартою не навів жодних доказів в обгрунтування зазначених ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Також відсутні докази неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_8 . Крім цього судом взагалі не розглядалось питання щодо заміни тримання під вартою іншим запобіжним заходом, наприклад домашнім арештом. Також судом не враховано, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання, не притягувався до кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв'язки у вигляді родини.
Просить ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_8 будь-яких клопотань про розгляд кримінального провадження за його участі до суду не подавав. Не подано ним також і клопотань про відкладення розгляду провадження. Захисник обвинуваченого - ОСОБА_7 в поданій апеляційній скарзі просила судовий розгляд проводити без участі сторін. Зважаючи на викладене, а також думки прокурора, апеляційний суд вважає за можливе апеляційний розгляд провадження провести у відсутності обвинуваченого та його захисника.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги; думку прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали провадження за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підставами для обрання запобіжного заходу та продовження строку тримання під вартою стали наявність обґрунтованої підозри, а метою: запобігання спробам переховуватися від суду; незаконного впливу на свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Апеляційний суд вважає, що з моменту взяття обвинуваченого під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Так, наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи скарги щодо наявності у ОСОБА_8 постійного місце проживання, не притягнення до кримінальної відповідальності, наявності міцних соціальних зв'язків у вигляді родини, оскільки це не є підставою, яка свідчить про необґрунтованість прийнятого рішення судом першої інстанції та не є підставою для його скасування.
З урахуванням наведеного, даних про особу обвинуваченого та тяжкості інкримінованого йому діяння, те, що останній обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, його вік та стан здоров'я, відсутність медичних документів в підтвердження неможливості утримання обвинуваченого в слідчому ізоляторі, апеляційний суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.
За таких обставин, суд обґрунтовано продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому законних підстав для скасування ухвали і постановлення нової ухвали, відповідно до викладених в апеляційній скарзі доводів захисника, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422-1 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргузахисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2023 року, якою обвинуваченому ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 18 травня 2023 року включно залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий
Судді