Справа № 161/4307/23 Провадження №11-сс/802/143/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
03 квітня 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
захисника підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 березня 2023 року (ЄРДР №12023030580000405) ,
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 березня 2023 року задоволено клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_10 , про застосування підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.15, ч.4 ст. 186 КК України, ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 17 березня 2023 року до 15 травня 2023 року включно, з можливістю внесення застави в розмірі 214 720 грн., з покладенням, у разі її внесення, відповідних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Термін початку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постановлено відраховувати з 17 березня 2023 року.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором надано докази про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, а тому прийшов до висновку про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у зв'язку з чим обрав даний запобіжний захід.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_7 , більш м'який запобіжний захід. Посилається на те, що ухвала слідчого судді в частині застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є незаконною та необґрунтованою, так як слідчий суддя допустив істотне порушення вимог кримінально процесуального закону, що перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Вважає, що слідчий суддя, без належного обґрунтування послався на наявність ризиків передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки не навів жодних аргументів, фактів та доказів, якими підтверджуються обставини, чим порушив вимоги ч.5 ст. 131 КПК України. Вказує, що посилання слідчого на тяжкість злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , не є належним аргументом доведеності зазначених в ухвалі ризиків. Крім цього, звертає увагу суду, що ні слідчим в заявленому клопотанні, ні слідчим суддею в ухвалі про обрання запобіжного заходу не наведено жодних переконливих аргументів про неможливість застосування до ОСОБА_7 інших, більш м'яких видів запобіжних заходів. Разом з тим, відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зазначає відомості про обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиках, передбачених ст. 177 КПК України та посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини. Однак, слідчим суддею в порушення вищевказаних вимог закону не наведено відомостей та доказів в обґрунтування того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти настанню ризиків наведених в ухвалі, а відтак допустив істотне порушення вимог кримінально процесуального закону, що перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Також судом першої інстанції не враховано того, що підозрюваний ОСОБА_7 має постійне місце проживання та реєстрації, з моменту затримання співпрацює із органами досудового слідства, дав зізнавальні покази, визнає свою провину та щиро розкаюється у вчиненому, а також - незначну вартість викрадених продуктів.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, захисника та підозрюваного, які підтримали апеляцію з викладених в ній підстав, прокурора, який заперечив доводи апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий суддя при розгляді клопотання, у відповідності до ст.194 КПК України, правильно прийшов до висновку, про необхідність задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Як вбачається із матеріалів справи, при розгляді в суді першої інстанції клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий та прокурор довели обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, наявність достатніх підстав вважати про існування хоча б одного із ризиків про те, що підозрюваний ОСОБА_7 може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, що застосований до нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховано судом і те, що ОСОБА_7 в даний час підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.15, ч.4 ст. 186 КК України, які були вчиненні на протязі невеликого проміжку часу, та за один з яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, офіційно не працює, тобто не має джерела доходу, крім того, відносно останнього 17 березня 2023 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області скеровано обвинувальний акт за ч.3 ст. 28, ч.1 ст.208, ч.3 ст.28, ч.2 ст. 204, ч.3 ст.199 КК України у кримінальному провадженні за №42022030000000038, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність, та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_7 перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інше кримінальне правопорушення.
Доводи захисника підозрюваного про те, що слідчий суддя, без належного обґрунтування послався на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які нічим не підтверджені, на увагу суду не заслуговують, оскільки повністю спростовується матеріалами провадження, які фактично вказують про протилежне. А тому, такі доводи сторони захисту, з урахуванням наведених вище мотивів не дають жодних підстав для відмови в задоволенні клопотання слідчого та застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою.
Не заслуговують на увагу суду також доводи сторони захисту про те, що наявність у підозрюваного постійного місця проживання та реєстрації, а також того, що з моменту затримання ОСОБА_7 співпрацює із органами досудового слідства, дав зізнавальні покази, визнає свою провину та щиро розкаюється у вчиненому, та незначну вартість викрадених продуктів, дає можливість для застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, оскільки, дані обставини взято до уваги та належним чином враховано при постановленні судового рішення.
Також, твердження сторони захисту, що слідчим суддею було допущено істотне порушення вимог кримінально процесуального закону, що перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а саме слідчий суддя у оскаржуваній ухвалі, в порушення вимог п.п.3,4 ч.1 ст. 196 КПК України не навів відомостей та доказів в обґрунтування того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти настанню ризиків наведених в ухвалі, є необґрунтованим, оскільки слідчим суддею зазначено, про те, що саме запобіжний захід тримання під вартою може забезпечити належну поведінку підозрюваного, що фактично вказує на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Разом з тим, відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя визначив розмір застави, який відповідає вимогам п.2 ч.5 ст.182 КПК України, з чим повністю погоджується і апеляційний суд.
Медичних протипоказань утриманню підозрюваного в СІЗО в суді апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, слідчий суддя обґрунтовано обрав запобіжних захід у вигляді тримання під вартою, а тому законних підстав для скасування ухвали слідчого судді і постановлення нової ухвали, з викладених в апеляційній скарзі доводів захисника, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422-1 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 березня 2023 року про обрання до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто з 17 березня 2023 року до 15 травня 2023 року включно, з можливістю внесення застави в розмірі 214 720 грн., з покладенням, у разі її внесення, відповідних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді