,
1[1]
Іменем України
16 березня 2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретарів судового засідання - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали судового провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2022 року,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7
та його захисника - ОСОБА_8 ,
Ухвалою від 24 червня 2022 року Києво-Святошинський районний суд Київської області закрив кримінальне провадження № 12015110000000006 від 06.01.2015 року, в якому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України в редакції Закону № 2852-VI від 22.12.2010 року, на підстав п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з набранням чинності Законом України № 768-ІХ від 14.07.2020 року «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції зазначив про те, що зважаючи на тривалість судового провадження з 20.04.2017 року, сторона обвинувачення не була позбавлена можливості довести вину обвинуваченого ОСОБА_7 у висунутому обвинуваченні, або ж змінити висунуте обвинувачення відповідно до редакції Закону № 768-ІХ від 14.07.2020 року.
Враховуючи те, що станом на 24.06.2022 року караність діяння, у вчиненні якого ОСОБА_7 висунуто обвинувачення, усунена, суд дійшов висновку, що кримінальне провадження підлягає закриттю, оскільки вказана процесуальна норма втрачає чинність 08.09.2022 року.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2022 року скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою, оскільки судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність та допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, внаслідок чого безпідставно закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 203-2 КК України.
Зокрема, апелянт зазначає, що згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні, ним в період з 10.02.2014 по 03.09.2015 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України в редакції Закону № 4025-VІ від 15.11.2011, якою передбачено кримінальну відповідальність за зайняття гральним бізнесом, із покаранням у виді штрафу від 10 тисяч до 40 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з конфіскацією грального обладнання.
Разом з тим, апелянт звертає увагу на те, що Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» № 768-ІХ від 14.07.2020 року, який набрав чинності 13 серпня 2020 року статтю 203-2 КК України викладено в новій редакції.
Як зазначає апелянт, об'єктом злочину, передбаченого ст. 203-2 КК України, був і є встановлений порядок зайняття господарською діяльністю, але у редакції Закону, яка діяла до 13 серпня 2020 року він стосувався законодавчої заборони на здійснення грального бізнесу як виду господарської діяльності взагалі, а у зміненій редакції Закону такий порядок стосується тільки у частині законодавчої заборони на незаконну діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей.
Таким чином, на думку апелянта, висновок суду першої інстанції щодо декриміналізації діяння в якому обвинувачується ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 203-2 КК України є передчасним, оскільки цю статтю Закону законодавцем не виключено, а змінено лише її редакцію, диспозиція якої охоплює здійснення господарської діяльності у сфері забороненого законом грального бізнесу. Заборона дій щодо зайняття гральним бізнесом, як і відповідальність за такі дії, Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» № 768-ІХ від 14.07.2020 року не скасовувалася.
У письмових запереченнях на апеляційну скаргу прокурора, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 просить апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2022 року про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити; пояснення обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили залишити ухвалу суду без змін; вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог, передбачених ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним, як передбачено ч. 2 вказаної вище статті, є рішення ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_7 , у межах поданої прокурором апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду щодо закриття зазначеного кримінального провадження з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв'язку із тим, що набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене обвинуваченим, не може бути визнане законним та обґрунтованим, з огляду на таке.
По-перше, висновок суду першої інстанції про те, що, станом на 24.06.2022 року, відповідно до вимог Закону України № 768-ІХ від 14.07.2020 року «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», карність діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 усунута, слід визнати безпідставним, оскільки, як обґрунтовано зазначається в апеляційній скарзі прокурора, вказаним Законом статтю 203-2 КК України було не скасовано, а лише викладено у новій редакції, яка не усувала кримінальну відповідальність за незаконну діяльність з організації або проведення азартних ігор, лоторей, в тому числі за незаконне зайняття гральним бізнесом, а тому суд не мав достатніх правових підстав для закриття кримінального провадження, посилаючись на положення п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України.
По-друге, у своєму Рішенні від 08.06.2022 року № 3-р(ІІ)2022, на яке міститься посилання в оскаржуваній ухвалі, Конституційний Суд України прямо звернув увагу на те, що в національній судовій практиці підставу для закриття кримінального провадження, визначену п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, прийнято відносити до нереабілітаційних підстав. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду вважає, що «враховуючи нереабілітуючий характер цієї підстави, з урахуванням того, що її застосуванням фактично констатується причетність особи до вчинення кримінально-караного діяння, особа, щодо якої кримінальну справу закрито у зв'язку з усуненням новим кримінальним законом злочинності і караності інкримінованого їй діяння, повинна мати можливість реалізувати у суді своє право на судовий захист, а суд, в свою чергу, - перевірити і оцінити законність і обґрунтованість прийнятих у даному провадженні процесуальних рішень, в яких зафіксована висунута щодо особи підозра у злочині на основі матеріалів, зібраних як на стадії досудового розслідування, так і стадії судового розгляду» (постанова від 11 грудня 2019 року у справі № 153/1289/18). На думку Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, «коли йдеться про реабілітуючі підстави закриття кримінального провадження, слід виходити з того, що особа не вчинила протиправного діяння, передбаченого кримінальним законом, i, як результат, має право на реабілітацію. До реабілітуючих підстав належать ті, які свідчать про повну невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, що їй інкримінується, і тягнуть за собою зняття підозри, відновлення доброго імені, гідності та репутації» (постанова від 25 лютого 2020 року у справі № 599/593/18).
Незважаючи на те, що станом на час постановлення ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2022 року, п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, ще не втратив свою чинність, відповідно до вказаного вище Рішення Конституційного Суду України, це не означає, що судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 повинен бути завершений саме шляхом закриття кримінального провадження, оскільки, у даному конкретному випадку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 369 КПК України, судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, повинно бути викладено у формі вироку, види якого передбачені ст. 373 цього Кодексу.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про те, що ухвала суду про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 , на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, винесена всупереч нормам матеріального та процесуального права, а також правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Виходячи з вищенаведеного, за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів вважає необхідним постанови рішення, яким ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2022 року про закриття кримінального провадження № 12015110000000006 від 06.01.2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, в редакції Закону № 2852-VI від 22.12.2010 року, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з набранням чинності Закону України № 768-ІХ від 14.07.2020 року «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», скасувати та призначити за матеріалами зазначеного кримінального провадження новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 409, 415, 418 і 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2022 року, відповідно до якої суд закрив кримінальне провадження № 12015110000000006 від 06.01.2015 року, в якому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України в редакції Закону № 2852-VI від 22.12.2010 року, на підстав п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з набранням чинності Закону України № 768-ІХ від 14.07.2020 року «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», - скасувати та призначити за матеріалами зазначеного кримінального провадження новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: _____________ _____________ _____________
( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 )
Номер справи : 369/4225/17
Номер провадження : 11-кп/824/1533/2023
Категорія : ч. 1 ст. 203-2 КК України
Головуючий у 1-й інстанції - суддя ОСОБА_11
Доповідач - суддя ОСОБА_1