справа №758/14613/21 Головуючий у І інстанції - Ковбасюк О.О.
апеляційне провадження №22-ц/824/1012/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
14 березня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Даньшиної І.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 14 вересня 2022 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про захист прав споживачів, -
установив:
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду м. Києва із позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про захист прав споживачів, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 .
12 січня 2016 року нею був укладений Договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з СВП «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго» №022032300750100.
Таким чином, позивач є споживачем комунальних послуг із централізованого опалення та гарячого водопостачання, які надаються відповідачем.
Починаючи з 01 червня 2021 року по 11 жовтня 2021 року у її квартирі було відсутнє гаряче водопостачання.
При цьому, з боку КП «Київтеплоенерго» не було жодних попереджень щодо обмеження (припинення) надання ним таких послуг.
У період з червня по жовтень 2021 року позивачем направлялися відповідачу листи та письмові виклики представників постачальника послуг з метою фіксації тривалої відсутності гарячого водопостачання.
Однак представники КП «Київтеплоенерго» на такі виклики не прибували, у зв'язку з чим позивачем були складені відповідні акти-претензії з вимогами щодо поновлення постачання гарячої води у квартирі позивача, а у разі неможливості їх поновлення - виплати позивачу компенсації (пені) за відсутність такої послуги та перевищення термінів проведення ремонтно-відбудовних робіт.
У вересні та жовтні 2021 року до позивача тричі приходили представники КП «Київтеплоенерго» для замірів температури гарячої води, але у зв'язку з відсутністю гарячого водопостачання ними було складено відповідні акти від 06 вересня 2021 року, 10 вересня 2021 року та 11 жовтня 2021 року.
При цьому, незважаючи на тривалу відсутність у квартирі позивача гарячого водопостачання, за вересень 2021 року КП «Київтеплоенерго» нараховано 267,24 грн. за 2,73 кубічних метрів гарячої води.
Позивач зверталася до відповідача із вимогами поновити гаряче водопостачання та виплатити їй компенсацію (неустойку, пеню, штраф) за відсутність послуги та перевищення допустимого терміну ремонтних робіт, проте у задоволенні таких її вимог відповідачем було відмовлено листами від 17 червня 2021 року, 30 червня 2021 року, 29 липня 2021 року, 14 вересня 2021 року.
У своїх відповідях КП «Київтеплоенерго» перекладає відповідальність за відсутність гарячого водопостачання на КП «Житло-Сервіс», яке, у свою чергу, відповіддю від 08 липня 2021 року направило споживача до КП «Київтеплоенерго».
Просила суд, зобов'язати відповідача: сплатити їй компенсацію (пеню) у розмірі 3% вартості роботи (послуги) за кожен день відсутності послуги гарячого водопостачання та перевищення термінів проведення ремонтно-відбудовних робіт за період з 01 червня 2021 року по 11 жовтня 2021 року, що складає 945,18 грн.; здійснювати щомісячно (в рахунок переплати) нарахування та виплату їй компенсації (пені) в розмірі 8,01 грн. за кожний день відсутності вказаної послуги; провести залік призначених для виплати коштів в рахунок оплати її майбутніх платежів.
Крім того, позивач просила стягнути на її користь з відповідача моральну шкоду в розмірі 5000 грн., а також понесені нею витрати з відправки поштової кореспонденції на адресу відповідача у розмірі 245 грн.
05 листопада 2021 року позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, у відповідності до якої позивач просила суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо нездійснення перерахунку та незменшення їй плати вартості за послуги ГВП за вересень 2021 року в сумі 267,24 грн. відповідно до вимог постанови КМУ №151;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок вартості послуг, нарахованих за вересень 2021 року в сумі 267,24 грн. та зменшити вартість послуг із розрахунку 3,3% місячної вартості послуг за кожну добу ненадання послуги в сумі 8,82 грн., застосувавши період відсутності послуг з 01 червня 2021 року;
- зобов'язати відповідача нараховувати та сплачувати їй передбачену договором неустойку в розмірі 0,01% вартості середньодобового споживання послуги з постачання гарячої води, визначеної за попередні 12 місяців за кожен день ненадання послуги, надання її не в повному обсязі за період з 01 червня 2021 року до поновлення послуги ГВП в квартирі позивача;
- зобов'язати відповідача за період з 01 червня 2021 року до поновлення послуги в квартирі споживача здійснити нарахування та сплату споживачу пені у розмірі 3% вартості роботи (в сумі 08,01 грн.) за кожну добу відсутності послуг з ГВП у квартирі позивача, відповідно до вимог ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів»;
- зобов'язати відповідача, на виконання умов договору, поновити послугу з ГВП у квартирі позивача за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 14 вересня 2022 року, у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що у вересні 2021 року відповідно рахунку-повідомлення станом на 01 жовтня 2021 року нараховано споживання 2,73 куб. гарячої води на суму 267 грн. 24 коп.
Вказаний рахунок постачальник послуг нарахував споживачу, а споживач оплатив за повним тарифом 97 грн. 89 коп. з урахування роботи рушникосушарки в квартирі.
До вересня 2021 року та після вересня 2021 року споживання гарячої води в квартирі відсутнє, що підтверджено нульовими показниками квартирного засобу обліку, рахунками та актами перевірки.
Нарахування оплати за гаряче водопостачання за вересень 2021 року здійснено відповідачем без відповідного перерахунку та зменшення вартості послуг передбаченого постановою КМУ №151 від 17 лютого 2010 року, незважаючи на відсутність ГВП з червня 2021 року, яке технічно не подається в квартиру споживача через ремонтно-відновлювальні роботи, що проводились відповідачем та відключення внутрішньобудинкових систем ГВП управляючою компанією КП «Житло-Сервіс» через їх пошкодження та неможливість здійснення ремонтних робіт.
Про підтвердження цього факту було надано належні докази, а саме інформація від відповідача та Акт від 20 жовтня 2021 року обслуговуючої компанії КП «Житло-Сервіс», що підтверджує примусове відключення та неможливість надавати послуги ГПВ до квартири АДРЕСА_2 , а також лист КП «Житло-Сервіс» від 07 жовтня 2022 року №110/306-1047 до СП «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго» з переліком квартир ( втому числі кв. АДРЕСА_2 ), де було примусово відключено гаряче водопостачання через пошкодження внутрішньобудинкових систем ГВП.
Крім цього, в період з червня по жовтень 2021 року споживачем було складено та направлено постачальнику послуг акти-претензії від 11 червня 2021 року, 11 серпня 2021 року, 02 вересня 2021 року, 23 вересня 2021 року про відсутність послуг ГВП, які згідно ЗУ «Про ЖКП» являються беззаперечною підставою для здійснення перерахунку вартості послуг, а також саме у вересні 2021 року були складені акти про відсутність ГВП представниками КП «Київтеплоенерго» 06 вересня 2021 року, 10 вересня 2021 року, 11 жовтня 2021 року.
Таким чином, у вересні 2022 року було складено чотири акти про відсутність гарячого водопостачання в квартирі споживача, але ці факти не враховані були постачальником послуги під час нарахування плати за ГВП у вересні 2021 року та не прийняті до уваги судом.
Таким чином нарахування вартості за послуги за вересень 2021 року в розмір 2,73 куб. в сумі 267 грн.24 коп. повинні нараховуватись не за повним тарифом 97 грн.89 коп., а з застосуванням вимог постанови КМУ №151 та з урахуванням тривалої відсутності послуг ГВП в квартирі.
Також, вважає, що судом були неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, неправильно досліджені та оцінені докази та без прийняття до уваги вимог укладеного договору та постанови КМУ №151, було відмовлено споживачу в отриманні компенсації (пені) у розмірі 3% вартості роботи (послуги) за кожен день відсутності послуги гарячого водопостачання та перевищення термінів проведення ремонтно-відбудовних робіт за період з 01 червня 2021 року по 11 жовтня 2021 року незважаючи на те, що відповідач не заперечує і судом також встановлено, що ремонтно-відновлювальні роботи проводились відповідачем з 02 липня 2021 року до 07 вересня 2021 року - у зв'язку з усуненням пошкоджень на теплових мережах.
Таким чином ремонтно-відновлювальні роботи проводились 68 діб безперервно.
Відповідно укладеного договору передбачено терміни на проведення ремонтно-відновлювальних робіт на випадок аварій, а саме, у разі виникнення аварії на зовнішніх інженерних мережах постачання послуги виконавець проводить аварійно-відновні роботи у строк не більше семи діб з моменту виявлення ним факту аварії або повідомлення споживачем виконавцю про аварію.
Таким чином, здійснення аварійно-відновлювальних робіт у термін більш як сім діб є прямим порушенням умов укладеного договору та згідно пункту №43.7 договору - постачальник послуг повинен виплачувати споживачу штраф (пеню) за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відновних робіт на об'єктах, що забезпечують надання послуги та перебувають у його власності (користуванні), у розмірі, визначеному цим договором.
Індивідуальним типовим Договором від 30 вересня 2021 року «Про надання послуг з централізованого постачання гарячої води» передбачена сплата споживачу штрафу за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відновних робіт, але не визначено розмір цього штрафу.
Зазначене на думку апелянта може призвести до уникнення виконавцем відповідних обов'язків оскільки вони не передбачені у договорі, та, як наслідок, завдати шкоди споживачу, тому апелянт просила суд першої інстанції застосувати вимоги ч. 5 статті 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», відповідно до якої, у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.
У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
Також, судом було відмовлено позивачу у задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача КП «Київтеплоенерго», на виконання умов договору, здійснити заходи щодо поновлення послуги з гарячого водопостачання в квартирі позивача за адресою АДРЕСА_1 , незважаючи на те , що КП «Київтеплоенерго» являється основним та єдиним постачальником послуги ГВП споживачу.
Відповідно окремих пунктів індивідуального договору Виконавець послуг зобов'язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість послуги згідно із законодавством та умовами цього договору; забезпечити надійне постачання гарячої води відповідно до умов цього договору; виконавець забезпечує постачання послуги безперервно з гарантованим рівнем безпеки, температури та тиску; надання послуги здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»; своєчасно та за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з наданням послуги, що виникли з його вини.
Незважаючи на технічне відключення та відсутність тривалий час послуг гарячого водопостачання в квартирі споживача без можливості поновлення послуг ГВП, постачальник послуг КП «Київтеплоенерго» вважає договір дійсним, заходи щодо поновлення послуги ГВП в квартирі споживача не приймає та при відсутності в квартирі основної послуги - послуги гарячого водопостачання продовжує нараховувати споживачу супутні нарахування а саме, абонентську плату за гаряче водопостачання та плату за функціонування систем гарячого водопостачання.
При цьому, маючи підтвердження про технічну відсутність послуги не здійснює жодних заходів щодо її поновлення в квартирі АДРЕСА_2 .
Просила скасувати рішення Подільського районного суду м. Києва від 14 вересня 2022 року та ухвалити по справі нове судове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
На апеляційну скаргу КП «Київтеплоенерго» подало відзив, обґрунтовуючи його тим, що воно стало виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води лише з 01 травня 2018 року, при цьому підприємство не є правонаступником за зобов'язаннями ПАТ «Київенерго».
На момент виникнення договірних відносин з позивачем, а саме з 01 травня 2018 року ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» діяв у редакції від 26 квітня 2004 року.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 вказаного Закону було передбачено обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Послуги з ЦО та ЦПГВ надаються підприємством позивачу на підставі публічного договору приєднання, з урахуванням норм чинного законодавства України та типового договору відповідно до Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630.
Пунктом 8 Правил передбачено, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, який оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Відповідно до ч. 7 ст. 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції на час виникнення договірних правовідносин) договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною другою ст. 642 ЦК України встановлено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
28 березня 2018 року у газеті Київської міської ради «Хрещатик» №34 (5085) розміщено оголошення про те, що КП «Київтеплоенерго» стає виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та розміщеного договір про надання таких послуг, який є договором приєднання та вважається акцептованим усіма споживачами, які в установленому законом порядку не надали заперечення щодо його умов.
Таким чином, комунальні послуги для позивача надаються КП «Київтеплоенерго» на підставі публічного договору про приєднання, з урахуванням норм чинного законодавства України та Типового договору про надання послуг з ЦО та ЦПГВ населенню, розробленого відповідно до Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, та оприлюдненого у газеті Київської міської ради «Хрещатик» №34 (5085) від 28 березня 2018 року, а тому посилання позивача на те, що відповідач зобов'язаний дотримуватися положень Договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №022032300750100, який був укладений нею із ПАТ «Київенерго», є безпідставними.
КП «Київтеплоенерго» стало виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води лише з 01 травня 2018 року та не є правонаступником ПАТ «Київенерго», яке раніше було виконавцем послуг у будинку за місцем проживання позивача, а стало правонаступником ПАТ «Київенерго» лише в частині зобов'язань з оплати спожитого останнім природного газу, тобто в частині основного боргу, що, зокрема, підтверджується сталою практикою Верховного Суду, яка склалася під час розгляду значної кількості судових справ за участю КП «Київтеплоенерго».
Крім того, відповідач вказує на те, що житловий будинок АДРЕСА_3 був збудований у 2000 році, джерелом його теплопостачання є СТ-2 ТМ-2 (в ТК-254).
Будинок обладнаний двома індивідуальними тепловими пунктами (ІТП), від вбудованих ІТП на вулиці Миколи Садовського, 12, в яких розташовано тепломеханічне обладнання ЦО та ГВП (гарячого водопостачання води).
Тепломеханічне обладнання обох ІТП не перебуває в господарському володінні та технічному обслуговуванні КП «Київтеплоенерго» згідно схем балансового розмежування.
Вказані ІТП перебувають у господарському віданні та технічному обслуговуванні комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервівс».
Крім того, відповідач зазначає, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції від 24 червня 2004 року) до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій віднесено прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо, тоді як КП «Київтеплоенерго» є виконавцем послуг з ЦО та ЦПГВ.
Відповідач також зазначив, що згідно з графіком проведення випробувань теплових мереж КП «Київтеплоенерго» у 2021 році, затверджених заступником голови Київської міської державної адміністрації, в період з 01 червня 2021 року по 11 жовтня 2021 року були відключення подачі теплоносія, а з 15 червня 2021 року по 29 червня 2021 року тривали гідравлічні випробування теплових мереж зони теплоджерела СТ-2 на міцність та щільність, а саме:
- з 15 червня 2021 року до 30 червня 2021 року - у зв'язку з плановими гідравлічними випробуваннями теплових мереж на щільність та міцність;
- з 02 липня 2021 року до 07 вересня 2021 року - у зв'язку з усуненням пошкоджень на теплових мережах;
- 29 жовтня 2021 року по 31 жовтня 2021 року - виконувалися роботи з усунення пошкодження теплових мереж ММ Ду 300 між ТК-249 та ТК-250 за адресою вул. Кирилівська, 127-А.
Перед проведенням гідравлічних випробувань представник КП «Житло-Сервіс» був ознайомлений про терміни проведення гідравлічних випробувань та попереджений щодо відповідних дій при підготовці обладнання споживача у разі проведення випробувань.
При аварійних пошкодженнях теплових мереж вивішуються відповідні оголошення на парадних входах житлових будинків, які в подальшому видаляються.
Згідно корінців нарядів №204352 та №224353 опалювальний сезон 2021/2022 року у житловому будинку позивача розпочато 25 жовтня 2021 року.
Крім того, відповідач вказує на те, що у програмному комплексі КП «Київтеплоенерго», що інтегровано через мережний ресурс попереднім виконавцем послуг - ПАТ «Київенерго», наявна інформація щодо обладнання квартири позивача за адресою АДРЕСА_1 з 01 вересня 2015 року індивідуальним засобом обліку гарячої води ETR-UA 15 Г/110 зав. №201453010110 (квартирний засіб обліку гарячої води) та датою його повірки 20 листопада 2019 року (термін 4 роки).
При цьому у підприємства наявна інформація про непрацюючий стан циркуляційної мережі у житловому будинку за адресою АДРЕСА_3 нарахування та функціонування системи гарячого водопостачання не здійснюються.
Таким чином, нарахування за послугу з ЦПГВ за зазначеною адресою здійснюється виключно за фактичний обсяг спожитої послуги відповідно до положень ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» згідно з показаннями квартирного засобу обліку.
Відповідно до пункту 20 Правил плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
Крім того, відповідач звертає увагу на те, що відповідно до листа управління (інспекції) самоврядного контролю №072-072/Б-221-902 від 07 липня 2021 року, який надано у якості додатків до позовної заяви позивачем, останню було повідомлено, що неналежна якість послуги гарячого водопостачання спричинена незадовільним технічним станом технологічного обладнання ІТП.
Нарахування за послугу ЦПГВ здійснюється відповідачем відповідно до показань приладу за фактично використані кубічні метри гарячої води.
Наведене свідчить про те, що внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку є спільним майном усіх власників квартир у ній, а відсутність їх належного технічного стану не належить до зони відповідальності КП «Київтеплоенерго», а тому надані до суду позивачем розрахунки компенсації та пені є безпідставними.
Відповідач також просить врахувати, що на звернення позивача відповідачем їй неодноразово надавалися інформаційні листи, зокрема, 20 серпня 2021 року, 06 вересня 2021 року, 14 вересня 2021 року, 08 жовтня 2021 року, 12 листопада 2021 року, 29 листопада 2021 року, 09 грудня 2021 року, 28 грудня 2021 року, 02 лютого 2022 року.
Просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач є власником кватири АДРЕСА_4 .
12 січня 2016 року між позивачем та ПАТ «Київенерго» був укладений Договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з СВП «Київські теплові мережі» №022032300750100.
До 01 травня 2018 року виконавцем послуг з ЦО та ЦПГВ було ПАТ «Київенерго», з 01 травня 2018 року виконавцем вказаних послуг є відповідач КП «Київтеплоенерго».
Починаючи з 01 червня 2021 року по 11 жовтня 2021 року у квартирі позивача було відсутнє гаряче водопостачання, з приводу чого нею було направлено на адресу КП «Київтеплоенерго» письмові виклики представників постачальника послуг, в період з червня по жовтень 2021 року, а також акти-претензії від 11 червня 2021 року, 11 серпня 2021 року, 02 вересня 2021 року, 23 вересня 2021 року.
Про відсутність гарячого водопостачання у квартирі позивача також неодноразово було складено відповідні акти за участю, зокрема, представників КП «Київтеплоенерго», а саме акти від 10 червня 2021 року, 11 червня 2021 року, 11 серпня 2021 року, 02 вересня 2021 року, 23 вересня 2021 року.
Крім того, відповідні акти про відсутність ГВП були складені 06 вересня 2021 року, 10 вересня 2021 року, 11 жовтня 2021 року.
З огляду на наведене позивач, вважаючи, що її права, як споживача послуг ЦПГВ, гарантовані ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та умовами Договору про надання послуг з ЦО та ЦПГВ №022032300750100 від 12 січня 2016 року порушені, оскільки КП «Київтеплоенерго» тривалий час в порушення укладеного договору не надало їй безперебійно послугу з ГВП, починаючи з 01 червня 2021 року, не здійснило жодних заходів по відновленню ГВП у її квартирі та згідно отриманих актів-претензій не здійснило виплату їй, як споживачу, компенсації (неустойки, пені, штрафу) за відсутність послуги та перевищення термінів ремонтно-відновлювальних робіт, позивач звернулася до суду з даним позовом та просить зобов'язати відповідача сплатити їй компенсацію (пеню) у розмірі 3% вартості роботи (послуги) за кожен день відсутності послуги гарячого водопостачання та перевищення термінів проведення ремонтно-відбудовних робіт за період з 01 червня 2021 року по 11 жовтня 2021 року, що складає 945,18 грн., здійснювати щомісячно (в рахунок переплати) нарахування та виплату їй компенсації (пені) в розмірі 8,01 грн. за кожний день відсутності вказаної послуги та провести залік призначених для виплати коштів в рахунок оплати її майбутніх платежів.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту порушення її прав як споживача саме з боку КП «Київтеплоенерго».
Крім цього, обґрунтованими на думку суду першої інстанції були доводи відповідача щодо того, що нарахування за послугу з ЦПГВ за адресою позивача здійснюється виключно за фактичний обсяг спожитої послуги відповідно до положень ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» згідно з показаннями квартирного засобу обліку, а неналежна якість послуги гарячого водопостачання спричинена незадовільним технічним станом технологічного обладнання ІТП.
До таких висновків, суд першої інстанції дійшов на підставі того, що листом Управління (інспекції) самоврядного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №072/Б-221-902 від 07 липня 2021 року позивачу було повідомлено про те, що неналежна якість послуги ГВП спричинена незадовільним технічним станом технологічного обладнання ІТП, а саме в процесі приготування гарячої води, яка подається до внутрішньобудинкової системи ГВП, на різних етапах проходження через технологічне обладнання (грязьовик, теплообмінник, циркуляційний насос) відбувається значна втрата температури теплоносія.
Температура гарячої води, що постачається до стояків внутрішньобудинкової системи ГВП, на момент перевірки складала +46 С.
Враховуючи вищезазначене, Управлінням доручено КП «Житло-Сервіс» провести профілактику та промивку грязьовика та теплообмінника ГВП, регулювання та налаштування автоматики циркуляційного насосу ГВП.
Крім того, позивача було повідомлено, що на момент складення цього листа у будинку позивача відключено ГВП через гідравлічні випробування теплових мереж КП «Київтеплоенерго», що унеможливлювало перевірку кількісних та якісних показників послуги ГВП.
Крім того, листом структурного підрозділу «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго» №30/3/2/9507 від 30 червня 2021 року позивачу було роз'яснено, що питання надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (Правила), ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та іншими нормативно-правовими актами у сфері житлово-комунальних послуг.
Відомості про відключення споживачів від послуг по зоні відповідальності КП «Київтеплоенерго» формуються на підставі інформації, яку надає диспетчерська служба.
Інформація заноситься до програмного комплексу підприємства для здійснення коректного нарахування плати за спожиті послуги з постачання гарячої води мешканцям житлового будинку за наведеною адресою.
Мешканцям будинків, до яких не надається гаряче водопостачання, плата за послугу з централізованого постачання гарячої води на термін відсутності цієї послуги не нараховується.
Надання послуги з ЦПГВ з 15 червня 2021 року тимчасово було припинено в зв'язку з плановим проведенням гідравлічних випробувань теплових мереж на щільність та міцність, інформацію про що було внесено до програмного забезпечення підприємства.
Інші періоди відключення ЦПГВ КП «Київтеплоенерго» не зафіксовано.
Листів від комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» щодо ненадання послуги з ЦПГВ не надходило.
Крім того, зазначено, що оскільки у квартирі АДРЕСА_4 встановлено квартирний засіб обліку гарячої води, нарахування за послугу з ЦПГВ здійснюються згідно з показаннями засобу обліку відповідно до фактичного споживання послуги.
Здійснення перерахунків розміру плати за послугу з централізованого постачання гарячої води у разі ненадання її або надання не в повному обсязі.
Зниження якості здійснюється відповідно до Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 року №151, яким визначено перелік відхилень кількісних та якісних показників, за якими КП «Київтеплоенерго» здійснює перерахунки, та наведено конкретні формули (які враховують періоди ненадання послуг або надання не в повному обсязі, зниження якості).
Крім того, житловий будинок АДРЕСА_3 був збудований у 2000 році, джерелом його теплопостачання є СТ-2 ТМ-2 (в ТК-254).
Будинок обладнаний двома індивідуальними тепловими пунктами (ІТП), від вбудованих ІТП на АДРЕСА_3 , в яких розташовано тепломеханічне обладнання ЦО та ГВП (гарячого водопостачання води).
Тепломеханічне обладнання обох ІТП не перебуває в господарському володінні та технічному обслуговуванні КП «Київтеплоенерго» згідно схем балансового розмежування.
Вказані ІТП перебувають у господарському віданні та технічному обслуговуванні комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс».
Квартира позивача, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 обладнана з 01 вересня 2015 року індивідуальним засобом обліку гарячої води ETR-UA 15 Г/110 зав. №201453010110 (квартирний засіб обліку гарячої води) та датою його повірки є 20 листопада 2019 року (термін 4 роки).
Згідно з графіком проведення випробувань теплових мереж КП «Київтеплоенерго» у 2021 році, затвердженим заступником голови Київської міської державної адміністрації, в період з 01 червня 2021 року по 11 жовтня 2021 року були відключення подачі теплоносія, а з 15 червня 2021 року по 29 червня 2021 року тривали гідравлічні випробування теплових мереж зони теплоджерела СТ-2 на міцність та щільність, а саме:
- з 15 червня 2021 року до 30 червня 2021 року - у зв'язку з плановими гідравлічними випробуваннями теплових мереж на щільність та міцність;
- з 02 липня 2021 року до 07 вересня 2021 року - у зв'язку з усуненням пошкоджень на теплових мережах;
- з 29 жовтня 2021 року по 31 жовтня 2021 року - виконувалися роботи з усунення пошкодження теплових мереж ММ Ду 300 між ТК-249 та ТК-250 за адресою вул. Кирилівська, 127-А.
З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.
За правилами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем.
Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов'язаних осіб.
Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Згідно ст. 5 зазначеного Закону, до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Частиною 1 ст. 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно з ч. 4 ст. 22 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 затверджено Правила надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець), і фізичною та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Відповідно до п. 10 Правил, оплата послуг за показниками засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу), проводиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі (будинку садибного типу) незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.
До внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №156 від 16 березня 2017 року, вказаний абзац був викладений в такій редакції: «Оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок».
Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 15 цих Правил.
Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.
Аналогічні вимоги містить п. 9 договору про надання послуг з ЦО та ЦПГВ №022032300750100 від 12 січня 2016 року, укладений між позивачем та ПАТ «Київенерго».
Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць.
Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Система (щомісячна або авансова) та форма (готівкова або безготівкова) оплати послуг визначається у договорі між споживачем і виконавцем.
Після отримання показань квартирних засобів обліку, якщо вони відрізняються від розрахованих за показаннями будинкових засобів обліку, виконавець здійснює коригування плати за надану послугу в наступному розрахунковому періоді шляхом зменшення або збільшення обсягів спожитої кожним споживачем послуги, що відображається в платіжному документі періоду, наступного за здійсненням коригування.
Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
У платіжному документі передбачаються графи для зазначення поточних і попередніх показань засобів обліку води, теплової енергії, різниці цих показань або затверджених нормативів (норм) споживання, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу (п.п. 18, 20 Правил).
За правилами ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», зняття показань вузлів розподільного обліку, а також приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється споживачами, якщо інше не передбачено договором.
Пунктом 3 Правил передбачено, що послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до частини третьої статті 16 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».
За змістом вказаної статті Закону, комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв на:
1) проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем/виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно з нормативними документами.
Допустима тривалість перерв у наданні послуг, їх періодичність встановлюються Кабінетом Міністрів України на підставі стандартів, нормативів, норм, порядків та правил експлуатації, проведення випробувань теплових мереж, поточного і капітального ремонтів, реконструкції об'єктів житлового фонду;
2) міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами;
3) ліквідацію наслідків аварій або дії обставин непереборної сили.
Перерва у наданні комунальних послуг, яка виникла внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, має бути ліквідована у найкоротші терміни, що визначаються нормативними документами.
Якщо ліквідація наслідків аварії або дії обставин непереборної сили потребує більше однієї доби, виконавець/виробник спільно з органами місцевого самоврядування здійснює заходи щодо зменшення її негативного впливу на споживачів.
У разі застосування перерви в наданні послуг виконавець/виробник зобов'язаний повідомити через засоби масової інформації про таку перерву споживача не пізніш як за 10 днів (за винятком перерви, що виникла внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили).
У повідомленні необхідно зазначити причину та строк перерви в наданні відповідних послуг.
Виконавець/виробник зобов'язаний проводити перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі перерви в їх наданні, ненаданні або наданні не в повному обсязі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, зазначає про порушення своїх прав, як споживача послуг, через нездійснення відповідачем жодних заходів по відновленню ГВП у її квартирі та невиплату їй згідно отриманих актів-претензій компенсації (неустойки, пені, штрафу) за відсутність послуги та перевищення термінів ремонтно-відновлювальних робіт.
Так, згідно з ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.
Суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на норми закону, які регулюють спірні відносини, прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту порушення її прав як споживача саме з боку КП «Київтеплоенерго», так як відсутність належного технічного стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку не належить до зони відповідальності останнього.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За положеннями ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За правилами ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.
Вірним є і висновок суду першої інстанції про відмову у відшкодуванні відповідачем моральної шкоди, оскільки позивач жодних доказів заподіяння їй моральної шкоди з вини КП «Київтеплоенерго» не надала.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», при задоволенні вимог споживача, суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Аналіз положень ст.ст. 11 та 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі.
Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння заподіювача; наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджуються факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Обов'язковому доказуванню при відшкодуванні шкоди, підлягає наявність такої шкоди, протиправність діяння заподіювача шкоди, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача шкоди та вини останнього в її заподіянні.
Разом з тим, позивач не навела доказів наявності всіх складових, які є підставою для відшкодування моральної шкоди.
Висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 14 вересня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складений 03 квітня 2023 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді С.О. Журба
Т.О. Писана