справа №361/2417/21 Головуючий у І інстанції - Радзівіл А.Г.
апеляційне провадження №22-ц/824/3068/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
14 березня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Даньшиної І.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2022 року
у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Т2», Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, -
установив:
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Броварського міськрайонного суду Київської області із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи свої вимоги тим, що 03 серпня 2022 року у даній справі були видані виконавчі листи про стягнення з відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги, а саме: у розмірі 1892 грн. 38 коп. з ОСОБА_1 та у розмірі 4415 грн. 53 коп. з ОСОБА_2 .
Вказана заборгованість утворилась за особовим рахунком № НОМЕР_1 , який значиться за квартирою, розташованою за адресою АДРЕСА_1 .
01 вересня 2022 року Броварським відділом державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) були відкриті виконавчі провадження НОМЕР_2 щодо ОСОБА_1 та НОМЕР_3 щодо ОСОБА_2 на підставі вищевказаних виконавчих листів.
Зазначили, що сума стягнення була складовою частиною заборгованості відповідачів перед позивачем по особовому рахунку № НОМЕР_1 , яку вони сплатили добровільно до відкриття вказаних виконавчих проваджень, що підтверджується квитанцією від 23 серпня 2022 року про сплату комунальних послуг за період з 01 березня 2020 року по 31 липня 2022 року на суму 9890 грн. 28 коп.
Таким чином, боржники сплативши заборгованість за період з 01 березня 2020 року по 31 липня 2022 року у сумі 9890 грн. 28 коп. охопили заборгованість за період, щодо якого прийнято рішення суду та видано вказані виконавчі листи.
Отже, вони виконали рішення суду добровільно без вжиття заходів примусового виконання.
Просили визнати виконавчі листи по справі №361/2417/21 від 03 серпня 2022 року про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 1892 грн. 38 коп. з ОСОБА_1 та у розмірі 4415 грн. 53 коп. з ОСОБА_2 такими, що не підлягають виконанню.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2022 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа ТОВ «Комфорт- Т2», Броварський ВДВС у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання виконавчих листів у справі за №361/2417/21 виданих Броварським міськрайонним судом Київської області від 03 серпня 2022 року відносно боржників ОСОБА_1 (ВП НОМЕР_2) та ОСОБА_2 (ВП НОМЕР_3) такими, що не підлягають виконанню, - відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, постановлену з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначили, що 14 липня 2022 року постановою Київського апеляційного суду було вирішено стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 1892,38 грн., а з ОСОБА_2 - у сумі 4415,53 грн., а також стягнути судовий збір з ОСОБА_1 в розмірі 681 грн., з ОСОБА_2 - в розмірі 1589 грн.
03 серпня 2022 року на виконання даного рішення було видано відповідні виконавчі листи .
Вказана заборгованість стягнута судом за період з 01 березня 2020 року по 20 березня 2021 року, за адрескою квартири, розташованою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 .
01 вересня 2022 року Броварським відділом державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) було відкрито виконавчі провадження НОМЕР_2 щодо ОСОБА_1 та НОМЕР_3 щодо ОСОБА_2 на підставі вищевказаних виконавчих листів.
Вся сума стягнення була сплачена добровільно стороною за вказаним особовим рахунком ОСОБА_1 в повному обсязі і за себе і за ОСОБА_2 до відкриття вказаних виконавчих проваджень, що підтверджується квитанцією від 23 серпня 22 року на суму 9890,28 грн. із зазначенням періоду більшим, щодо якого прийнято рішення суду та на значно більшу суму.
Таким чином, боржники сплативши заборгованість за період з 01 березня 2020 року по 31 липня 2022 року у сумі 9890,28 грн. охопили заборгованість за період, щодо якого було прийнято рішення суду та видано вказані виконавчі листи.
Вказана обставина про надходження коштів на особовий рахунок за період стягнення судом коштів, не заперечувалось Позивачем, тобто фактично визнавалось ним виконання рішення суду.
Отже, відмова суду у задоволенні заяви з підстави того, що заборгованість боржників збільшилась у 2022 році, є неправомірною, адже період, що розглядався судом та за який було видано виконавчі лист є період з 01 березня 2020 року по 20 березня 2021 року.
Висновок суду про те, що нібито сума сплачених коштів на погашення заборгованості є недостатньою, є помилковим.
Суд залишив поза увагою факт добровільного виконання боржниками свого зобов'язання в повному обсязі, і навіть в більшому розмірі.
Доводи суду, стосовно того, що обов'язок боржників не є виконаним через несплату послуг консьєржа не є правомірними, адже оплата послуг консьєржа не була зазначена в резолютивній частині рішення від 14 липня 22 року, на підставі якого здійснювалося стягнення боргу.
Боржниками було сплачено заборгованість відповідно до зазначених сум у судовому рішенні на виконання якого було відкрито виконавче провадження.
Просили скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2022 року та постановити по справі нове судове рішення, яким задовольнити їх заяву про визнання виконавчих листів такими що не підлягають виконанню.
На вказану апеляційну скаргу ТОВ «Комфорт Т-2» подало відзив, який обґрунтовувало тим, що на виконання постанови Київського апеляційного суду від 14 липня 2022 року про стягнення з апелянтів заборгованості за житлово-комунальні послуги 03 серпня 2022 року були видані виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_1 1892,38 грн. заборгованості за житлово-комунальні послуги та 681 грн. судового збору та про стягнення з ОСОБА_2 4113,34 грн. заборгованості за житлово-комунальні послуги та 1589 грн. судового збору.
01 вересня 2022 року зазначені виконавчі листи були пред'явлені до Броварського відділу ДВС у Броварському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції для примусового виконання.
Як вбачається з постанови Київського апеляційного суду від 14. Липня 2022 року у справі №361/2417/21, з апелянтів було стягнуто заборгованість за житлово-комунальні послуги.
У зазначеній постанові Київській апеляційний суд окрему увагу звернув на послуги консьєржа які входять до обсягу житлово-комунальних послуг, що надаються ТОВ «Комфорт-Т2», а тому їх вартість входить до суми заборгованості, яка стягнута з апелянтів зазначеною постановою.
Проте, як вбачається з наданого до заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню платіжного доручення, ОСОБА_1 було сплачено на рахунок ТОВ «Комфорт-Т2» грошові кошти в сумі 9890,28 грн. із наступним зазначенням призначення платежу: «Комунальні послуги за період з 01 березня 2020 року по 31 липня 2022 року без оплати послуг консьєржа».
Таким чином, сам ОСОБА_1 в платіжному дорученні зазначив, що здійснений ним платіж є вибірковим та не свідчить про повне виконання рішення суду про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги (до складу вартості яких входять і послуги консьєржа, на чому наголосив і Київський апеляційний суд у свої постанові від 14 липня 2022 року).
Серед іншого, зазначило, що навіть за допомогою простих розрахунків вбачається, що постанова Київського апеляційного суду не була виконана навіть після оплати ОСОБА_1 9890,28 грн.
Звертає увагу, що розмір щомісячної плати за послугу з управління для відповідачів, з урахуванням загальної площі квартири АДРЕСА_2 , яка становить 61,9 кв.м., складає 534,20 грн.
Таким чином, вартість комунальних послуг за період з 01 березня 2020 року по 31 липня 2022 року (зазначений в квитанції) буде становити 15491,80 грн. (29 місяців х 534,20 грн.). В той час як сплачено було лише 9890,28 грн.
Окрім того, постановою Київського апеляційного суду від 14 липня 2022 року з апелянтів було стягнуто не лише заборгованість за житлово-комунальні послуги, а й судові витрати на загальну суму 2270 грн.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, сума судового збору була сплачена апелянтами на користь ТОВ «Комфорт-Т2» лише 12 жовтня 2022 року, тобто вже після пред'явлення виконавчих листів до Броварського відділу ДВС у Броварському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції та відкриття 01 вересня 2022 року виконавчого провадження.
Як вбачається із заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, вимогою є визнання зазначених виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню повністю.
В обґрунтування заяви, заявники надали копію платіжного доручення про сплату 23 серпня 2022 року ОСОБА_1 9890,28 грн. за комунальні послуги за період з 01 березня 2020 року по 31 липня 2022 року без оплати послуг консьєржа.
При цьому, відзначає, що з наданого платіжного доручення неможливо встановити за який період ОСОБА_1 не сплатив послуги консьєржа, враховуючи той факт, що заборгованість за житлово-комунальні послуги станом на 31 липня 2022 року становила 15491,80 грн., а не 9890,28 грн., які були сплачені ним.
Просило, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2022 року без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2021 року у справі №361/2417/21, позовні вимоги ТОВ «Комфорт-Т2» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в сумі 6307,91 грн., яка складається з 5876,20 грн. основного боргу, 106,58 грн. пені, 87,59 грн. 3% річних та 237,54 грн. інфляційних втрат були задоволені в повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було задоволено частково, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2021 року було змінено, а саме: було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Комфорт-Т2» заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 1892,38 грн., яка складається з основного боргу в розмірі 1762,86 грн.; 31,97 грн. - пені; 26,27 грн. - 3% річних та 71,26 грн. - інфляційних втрат, а з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Комфорт-Т2» заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 4415,53 грн., яка складається з основного боргу в розмірі 4113,34 грн.; 74,61 грн. - пені; 61,32 грн. - 3% річних; 166,28 грн. - інфляційних втрат.
На підставі постанови Київського апеляційного суду від 14 липня 2022 року Броварським міськрайонним судом Київської області 03 серпня 2022 року видані виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Комфорт-Т2» заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 1892,38 грн., яка складається з основного боргу в розмірі 1762,86 грн.; 31,97 грн. - пені; 26,27 грн. - 3% річних та 71,26 грн. - інфляційних втрат, судового збору в сумі 681 грн. та про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Комфорт-Т2» заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 4415,53 грн., яка складається з основного боргу в розмірі 4113,34 грн.; 74,61 грн. - пені; 61,32 грн.,- 3% річних; 166,28 грн. - інфляційних втрат, судового збору в сумі 1589 грн.
Із вказаних рішень вбачається, що вказана вище заборгованість за житлово-комунальні послуги була стягнута із відповідачів за період з 01 березня 2020 року по 20 березня 2021 року.
01 вересня 2022 року постановою державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Сукач О.А. відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа виданого Броварським міськрайонним судом Київської області 03 серпня 2022 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Комфорт-Т2» заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 1892,38 грн., яка складається з основного боргу в розмірі 1762,86 грн.; 31,97 грн. - пені; 26,27 грн. - 3% річних та 71,26 грн. - інфляційних втрат (ВП № НОМЕР_4).
01 вересня 2022 року постановою державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Писаренко А.Г. відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа виданого Броварським міськрайонним судом Київської області 03 серпня 2022 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Комфорт-Т2» заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 4415,53 грн., яка складається з основного боргу в розмірі 4113,34 грн.; 74,61 грн. - пені; 61,32 грн. - 3% річних; 166,28 грн. - інфляційних втрат (ВП № НОМЕР_5).
Із дублікату квитанції 0.0.2651173540.1 від 23 серпня 2022 року вбачається, що ОСОБА_1 сплатив ТОВ «Комфорт-Т2», як вказано у призначенні платежу комунальні послуги за період з 01 березня 2020 року по 31 липня 2022 року без сплати послуг консьєржа, о/р 11108, суму у розмірі 9890 грн. 28 коп.
10 листопада 2022 року на адресу суду надійшла заява від представника заявників у якій вона просила долучити до матеріалів справи №361/2417/21 у якості доказу квитанцію №0.0.2703282858.1 на суму 2270 грн. про сплату ОСОБА_1 судового збору згідно рішення суду за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Так, із дублікату вказаної квитанції вбачається, що 12 жовтня 2022 року ОСОБА_1 на користь ТОВ «Комфорт-Т2» сплатив як вказано у призначенні платежу компенсацію судового збору згідно рішення суду за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в сумі 2270 грн.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що заявниками не було доведено того, що ними було добровільно виконано рішення суду за період та у розмірі зазначених у постанові Київського апеляційного суду від 14 липня 2022 року, внаслідок чого їх обов'язок припинився.
До таких висновків суд першої інстанції дійшов враховуючи предмет розгляду з приводу стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, а також заперечення відповідачів, які наводились під час розгляду справи, а так само і доводи які наводились у апеляційній скарзі, а саме окрім іншого відповідачі не погоджувались із оплатою послуг консьєржа, оскільки вважали, що вони не входять до переліку обов'язкових, тому їх надання можливе лише за замовленням власників квартир, питання по якому не піднімалось на загальних зборах співвласників, та із наданої дублікату квитанції 0.0.2651173540.1 від 23 серпня 2022 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 сплатив ТОВ «Комфорт-Т2», як вказано у призначенні платежу комунальні послуги за період з 01 березня 2020 року по 31 липня 2022 року без сплати послуг консьєржа, о/р 11108, у розмірі 9890 грн. 28 коп., та у суду першої інстанції були відсутні підстави вважати, що комунальні послуги за рішенням суду були в повній мірі оплачені, оскільки сам відповідач уточнює, що послуги консьєржа він не оплатив, хоча і була сплачена сума в розмірі 9890 грн. 28 коп.
Крім іншого суд першої інстанції звернув увагу на період за який суд стягнув заборгованість із відповідачів на користь позивача, а саме з 01 березня 2020 року по 20 березня 2021 року (11 міс.) в розмірі 9890 грн. 28 коп., хоча у квитанція на яку посилаються відповідачі та їх представник охоплює більший період оплати житлово-комунальних послуг з 01 березня 2020 року по 31 липня 2022 року (без сплати послуг консьєржа) (29 міс.), що вочевидь не відповідає розміру нарахованих житлово-комунальних послуг за вказаний період та сплаченого платежу.
Окрім того за рішенням суду був стягнутий не тільки основний борг, а й пеня, 3% річних, інфляційні втрати, що не знайшло свого відображення у дублікаті квитанції 0.0.2651173540.1 від 23 серпня 2022 року.
З висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.
Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадових чи службових осіб та громадян.
Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення.
Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Окрім того, за своїм змістом ч. 2 ст. 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю так і частково, а тому підстави, якими заявник обґрунтовує свою заяву, можуть бути наслідком як повного так і часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.
Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: - помилковість видачі виконавчого листа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов'язок припинився;- обов'язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов'язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).
Отже, закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення.
Крім цього, відповідно до ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: ТОВ «Комфорт- Т2», Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання виконавчих листів у справі за №361/2417/21 виданих Броварським міськрайонним судом Київської області від 03 серпня 2022 року відносно боржників ОСОБА_1 (ВП № НОМЕР_4) та ОСОБА_2 (ВП № НОМЕР_5) такими, що не підлягають виконанню, оскільки заявниками всупереч вищезазначених норм процесуального законодавства про докази та доказування не було доведено, що ними було добровільно виконано рішення суду за період та розмірі зазначених у постанові Київського апеляційного суду від 14 липня 2022 року, на підставі якої такі виконавчі листи було видано.
Викладені в апеляційній скарзі доводи, зокрема не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2022 року слід залишити без змін.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367,374,375,381-384, ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складений 03 квітня 2023 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді С.О. Журба
Т.О. Писана