СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/4552/21
пр. № 2/759/339/23
20 березня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого- судді Петренко Н.О.
за участі секретаря судових засідань Донець Г.В.
позивача ОСОБА_1
представник позивача ОСОБА_2
представника відповідачів Стретович М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури, Київської міської прокуратури про відшкодування шкоди,
І. Зміст позовних вимог.
У березні 2021р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення за рахунок коштів державного бюджету України 1 776 000, 00 грн. - моральну шкоду, 8 250,00 грн. вартість вилученого майна, 20 000,00 грн. - вилучених коштів, 41 192,00 грн. - інфляційні збитки, 152 710,59 грн. втрачений заробіток; стягнути за рахунок коштів державного бюджету 116 500 грн. - за надання правової допомоги у кримінальній справі; 149 563,05 грн. - інфляційні збитки, 16 860,00 грн. транспортні витрати та 40 960,00 грн. - витрати на правову допомогу у цивільній справі.
В процесі розгляду справи позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог в якій він просить стягнути за рахунок коштів державного бюджету України 1 983 200,00 грн.- моральну шкоду, 20 000,00 грн. - вилучені кошти, 41 192,00 грн. - інфляційні збитки, 152 710,59 грн. втрачений заробіток; 116 500,00 грн. за надання правової допомоги у кримінальній справі, 149 563,05 грн. - інфляційні збитки, 16 860,00 грн. - транспортні витрати та витрати на правову допомогу у розмірі 40 960,00 грн. у цивільній справі.
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22.05.2020р. його позовні вимоги до Державної казначейської служби України були задоволені частково. Вказане рішення суду скасовано, оскільки Державна казначейська служба України не може бути відповідачем у справі. В ході досудового розслідування кримінальної справи № 09/080263 по обвинуваченню позивача за ч. 5 ст.191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 , ч. 2 ст. 366 КК України незаконно проводилися неодноразові обшуки, здійснювалося прослуховування, незаконно було притягнуто до кримінальної відповідальності, обиралася міра запобіжного заходу тримання під вартою, застава, підписка про невиїзд, накладався арешт на майно і рахунки належні ОСОБА_1 , юридичній особі, вилученні належні йому майно і кошти. За короткий проміжок часу з квітня 2009 р. по червень 2009 відносно позивача за одними і тими ж фактами та обставинами порушено чотири кримінальні справи. Позивач вимушений був захищатися. У його володінні за місцем розміщення офісу ТОВ «Індустріальний союз «Полісся», в житлі проводилися необгрунтовані обшуки різними органами досудового розслідування та вилучалися документи і предмети, які жодного відношення до справи не мали. Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 12.05.2014 позивача виправдано у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України. В результаті незаконних дій органів досудового розслідування по утриманню позивача під вартою, арешту рахунків ТОВ «Індустріальний союз «Полісся», незаконного апеляційного і касаційного оскарження обгрунтованого і законного вироку Святошинського районного суду була повністю зупинена і заблокована господарська діяльність товариства. За період незаконного утримання позивача під вартою поза межами строків досудового розслідування дають підстави позивачу за період з 09.11.2010р. по 08.12.2011р. стягнути моральну шкоду у розмірі дев'ять мінімальних заробітних плат на час розгляду даної справи за кожен місяць досудового розслідування і судового розгляду справи. Моральна шкода у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць за період з 08.12.2011р. по 14.05.2014р. визначається також, тривалим обмеженням особистої свободи, який склав два роки і п'ять місяців.
Порушення проти позивача чотирьох кримінальних справ різними органами досудового розслідування в період квітня- червня 2009 року і незаконність дій, що призвели до моральних страждань, сильних переживань членів родини позивача, дають підстави просити стягнути моральну шкоду за період з 14.04.2009р. по 14.10.2010р. у розмірі трьох мінімальних заробітних плат на час розгляду судом позову за кожен місяць досудового розслідування 6 700,00 х 3 мін. Зарплати х 6 міс. слідства = 120 600,00 грн. За період незаконного утримання під вартою поза межами строків досудового розслідування дають підстави за період з 09.11.2010р. по 08.12.2011р. просити суд стягнути моральну шкоду у розмірі дев'яти мінімальних заробітних плат на час розгляду судом даної позовної заяви за кожен місяць досудового розслідування і судового розгляду справи, а саме ( 6 700,00 грн. мін. зарплати х 9 мін. зарп. Х 13 міс. перебування під вартою = 783 900,00 грн.). Моральна шкода у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць за період з 08.12.2011 року по 14.05.2014р. визначається тривалим обмеженням особистої свободи позивача, який склав два роки і п'ять місяців. Тому моральна шкода за вказаний період становить 6 700,00 грн. х 4 мін. заробітні платих29 місяців - 777 200,00 грн. За період з 14.05.2014р. (постановленням виправдовувального вироку по 17.02.2017р. (день завершення касаційного оскарження вироку після тривалого апеляційного оскарження) позивач визначає у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць, що складає 33 місяці (6 700,00 грн. х 33 місяці = 221 100,00 грн.).
31.08.2011р. старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області була окремо незаконно порушена кримінальна справа № 089009/11 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 212 КК України, слідство по якій тривало по 31.08.2012р., тобто 12 місяців. За цей час повинна бути стягнута моральна шкода, виходячи з однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць, а саме 6 700х12 міс. = 80 400,00 грн.
Крім того, вилучені кошти у розмірі 20 000,00 грн., системний блок «SINO», КПК ASUS Р 750 не повернуті, а тому вилучені кошти та вартість комп'ютера повинна бути стягнута з держави. Вартість системного блоку, ОСОБА_1 визначив у сумі 5 400,00 грн. виходячи з вартості системних блоків в магазині «Той самий магазин» та вартість комунікатора у розмірі 2 850,00 грн. виходячи з вартості комунікатора КПК ASUS Р 750 в магазині Мабиламаркет. За надання правової допомоги у кримінальних справах позивачем та його дружиною було сплачено адвокату ОСОБА_4 за період з 2009р- 2013р., -2017р. 116 500,00 грн. На вказані кошти просить стягнути інфляційні збитки від знецінення коштів у розмірі 149 563,05 грн. просить стягнути витрати на поїздки у розмірі 16 860,00 грн.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09.03.2021року суддею Ул'яновською О.В. у вказаній справі заявлено самовідвід/т.1, а.с.202-203/.
Відповідно до розпорядження № 141 від 18.03.2021р., цивільну справу №759/4552/21 в порядку автоматизованого розподілу справ між суддями передано судді Войтенко Ю.В. у зв'язку з самовідводом судді Ул'яновської О.В. /т.1, а.с.204/.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.03.2021. матеріали справи направлено за підсудністю до Корольовського районного суду м.Житомира т.1, а.с.206/.
Постановою Київського апеляційного суду від 03.09.2021р. вказану ухвалу суду скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції/т.1, а.с.243-247/.
Ухвалою Святошинскього районного суду від 05.10.2021р. відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання/т.2, а.с.3/.
Відповідно до розпорядження № 137 від 05.05.2022р., цивільну справу №759/4552/21 в порядку автоматизованого розподілу справ між суддями передано судді Петренко Н.О. у зв'язку з перебуванням судді Войтенко Ю.В. на лікарняному/т. 2, а.с 46-47/.
Ухвалою Святошинського районного суду від 11.05.2022р. цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури про відшкодування шкоди прийнято до провадження судді Петренко Н.О./т.2, а.с.49/.
19.09.2022р. ухвалою суду здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури про відшкодування шкоди до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання
Залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури про відшкодування шкоди у якості співвідповідача Київську міську прокуратуру/т.2, а.с. 64/.
11.10.2022р. Київською міською прокуратурою надано відзив на позовну заяву./т.2, а.с.71-82/.
17.10.2022р. позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог/т.2, а.с.86-87/
Ухвалою Святошинського районного суду від 15.11. 2022р. закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті/т. 2, а.с. 102/.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідачів у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що позовні вимоги Чорного є необгрунтованими. Встановлено, що 17.05.2012р. порушено кримінальну справу № 089009/11 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст.212 КК України по факту умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. Обвинувачення за ч. 3 ст. 212 КК України у вказаній кримінальній справі ОСОБА_1 пред'явлено 22.05.2012р. Досудове розслідування стосовно ОСОБА_1 тривало з 17.05.2012р. по 14.06.2012р. (дата оголошення про завершення досудового розслідування), обвинувальний висновок у кримінальній справі складено 27.06.2012р. Крім того, у провадженні СВ СУ УМВС в Житомирській області перебувала кримінальна справа № 09/080263 по обвинуваченню ОСОБА_1 та інших осіб за ч. 5 ст.191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 , ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст.366, ч. 3 ст. 212 КК України. За результатами досудового розслідування, 08.08.2011 вказану кримінальну справу з обвинувальним висновком направлено до Вищого спеціалізованого суду України для визначення підсудності. Зазначеним судом визначено підсудність цієї справи за Святошинським районним судом м. Києва, яким 12.05.2014р. постановлено виправдовувальний вирок щодо ОСОБА_1 .
Разом з тим, галузевим відділом прокуратури Житомирської області не забезпечувалось підтримання державного обвинувачення у вказаній кримінальній справі (з наявних у відділі даних - державне обвинувачення підтримувалось прокуратурою м. Києва). Отже, належним відповідачем у справі варто визначити Київську міську прокуратуру.
Позивачем надано докази, що свідчать про його перебування під слідством та судом, але не доведено належним чином факту спричинення моральної шкоди, не обгрунтовано її розмір, не долучено доказів, які вказують на незаконність дій Житомирської обласної прокуратури, не надано допустимих доказів щодо розміру заподіяної шкоди. за час перебування під слідством та судом. До позовної заяви не долучено будь-яких доказів належних та допустимих щодо понесення витрат на оплату вартості проїзду адвоката з м.Житомир у м. Київ та у зворотному напрямку. Крім того, ЗУ « Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не передбачено стягнення інфляційних втрат від знецінення суми сплаченої позивачем як гонорару за надання правничих послуг адвоката у кримінальному провадженні. Також вказує, що відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 за безпідставністю вимог.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом
Суд, вислухавши думку позивача, його представника, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
14.04.2009 постановою слідчого ОВС СВ ПМ ДПА у Хмельницькій області порушено кримінальну справу за фактом заволодіння службовими особами Хмельницького ДЕПОП та ТОВ «Індустріальний союз «Полісся» чужим майном в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України /т.1, а.с. 71-74/.
Слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Хмельницькій області від 20.05.2009 порушено кримінальну справу за фактом вчинення легалізації грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, службовими особами Хмельницького ДЕПОП та директором ТОВ «Індустріальний союз «Полісся» ОСОБА_1 за попередньою змовою між собою, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України/т.1, а.с.75-82/.
Постановою заступника начальника Управління СБУ у Хмельницькій області від 22.05.2009 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України за фактом розтрати та заволодіння службовими особами, в тому числі ТОВ «Індустріальний союз «Полісся» державним майном за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах /т.1, а.с.83-84/.
Постановою заступника начальника Управління СБУ у Хмельницькій області від 25.06.2009р. порушено кримінальну справу за фактом вчинення легалізації грошових коштів у розмірі 1 млн. 847 тис. 879, 61 грн., здобутих злочинним шляхом, службовиими особами Хмельницького ДЕПОП та ТОВ «Індустріальний союз «Полісся» за попередньою змовою між собою, за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України/т.1, а.с.85-89/.
Заступником начальника СУ УМВС України в Житомирській області 29.04.2009 порушено кримінальну справу за фактом заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах, шляхом зловживання своїм службовим становищем, посадовими особами ТОВ «Індустріальний союз «Полісся» за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України/т.1, а.с.87/.
Постановою заступника Генерального прокурора України від 09.07.2009р. об'єднано кримінальні провадження №№ 41/0218 та 08/08080263 в одне провадження з присвоєнням № 08/08080263. Провадження досудового слідства у кримінальній справі доручено СУ МВС України в Житомирській області/т.1, а.с.88/.
23.04.2009р. за адресою реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_1 було проведено обшук, за результатами якого виявлено та вилучено грошові кошти на загальну суму 20 000,00 грн. /т.1, а.с. 89/.
12.05.2009р. постановою ст. слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Хмельницькій області вирішено здати грошові кошти у сумі 55 900,00 грн. на депозитний рахунок № НОМЕР_1 ДПІ у м. Хмельницькому, що відкритий у Хмельницькій філії Брокбізнесбанку, МФО 815013/т.1, а.с.90/.
Також було проведено ряд обшуків за адресою офісних приміщень ТОВ «Індустріальний союз «Полісся», службовому кабінеті директора, приміщенні бухгалтерії, де було також вилучено майно, документи товариства/т.1, а.с.92-97/.
Відповідно до протоколу особистого обшуку затриманого або взятого під варту та огляду його речей, які знаходяться при ньому оперативниками УБОЗ УМВС України в Житомирській області 09.11.2010р. проведено особистий обшук та затримання ОСОБА_1 /т.1, а.с.112/.
15.11.2010р. ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою/т.1, а.с.113-114/.
Постановою слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області від 31.08.2011 порушено кримінальну справу за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Індустріальний союз «Полісся» за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України /т.1, а.с.1136/.
Постановою Богунського районного суду м. Житомир від 29.05.2012р. ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 76500,00 грн./т.1, а.с.141-142/.
Ухвалою Апеляційного суд Житомирської області від 12.06.2012р. вказану постанову залишено без змін/т.1, а.с. 143-144/.
31.08.2012р. складено обвинувальний висновок по кримінальній справі № 089009/11по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 212 КК України та ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України/т.1, а.с.145/.
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 12.05.2014р. ОСОБА_1 в пред'явленому обвинуваченні визнано невинним і виправдано за недоведеністю його участі у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358, ч.3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України. Знято арешт з майна, речові докази повернути за належністю. Скасовано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд /т.1, а.с.29-52/.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 23.12.2015 апеляцію прокурора Прокуратури м. Києва на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 12.05.2014р. визнано таким, що не підлягає розгляду/т.1, а.с. 146/.
При зверненні із заявою про повернення вилученого під час обшуку майна , позивачу повідомлено, що через тривалий час направлення справи до суду, проведення реформи та організаційних штатних змін в системі МВС, пошкодження в період з 18.02.2014 по 20.02.2014 приміщень МВС, в тому числі службових кабінетів, речових доказів, неможливо виконати рішення суду щодо повернення майна.
Наведеними вище обставинами обгрунтовується виникнення у ОСОБА_1 права на звернення до суду про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів розслідування, прокуратури і суду у порядку, встановленому ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Судом встановлено, що позивач перебував під слідством та судом 59 місяців 20 днів (20.05.2009 порушено кримінальну справу за фактом вчинення легалізації грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, службовими особами Хмельницького ДЕПОП та директором ТОВ «Індустріальний союз «Полісся» Чорним О.Л.; 12.04.2020р. винесено випавдувальний вирок Святошинським районним судом м.Києва.
У відповідності до п. 9постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року, у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімум доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.
Заявлена в позовній заяві сума відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 776 000,00 грн. , суд вважає завищеною та такою, що не відповідає встановленому чинним законодавством розрахунку відшкодувань такої шкоди.
Відповідно до вимог ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 1176 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 7 ст. 1176 ЦК України порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, встановлюється законом.
Таким законом є Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду".
Згідно з п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
Згідно ст. 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду",право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: постановлення виправдувального вироку суду.
Відповідно до частини першої статті 43 КПК України виправданим у кримінальному провадженні є обвинувачений, виправдувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.
Згідно зі статтею 13 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства.
Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.
Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати, за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Тлумачення наведеної норми закону свідчить про те, що межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі, співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством, за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування.
У постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц (провадження № 14-298цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що при визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити з мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством і судом, проте суд також має оцінити надані позивачем докази, визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості. Аналогічні висновки викладені й у постановах Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-2203цс15 та Великої Палати Верховного Суду від 22 квітня 2019 року у справі № 236/893/17 (провадження № 14-4цс19).
Встановлено, що стосовно позивача та його діяльності неодноразово порушували кримінальні справи, з 09.11.2010 по 08.12.2011 позивач перебував під вартою, був позбавлений можливості нормального існування, спілкування з родиною, мало місце стресові ситуації, постійні хвилювання з приводу обставин, що склалися, скрутне матеріальне становище в родині, робота належних позивачу підприємств була зупинена. За період досудового розслідування всі зв'язки з контрагентами були втрачені. За адресою проживання, місцезнаходження офісного приміщення позивача неодноразово проводились обшуки, накладено арешт на майно. Дані події тривали впродовж досить тривалого періоду. Вироком суду, який набрав законної сили, ОСОБА_1 у пред'явленому обвинуваченні визнано невинним і виправдано за недоведеністю його участі у вчиненні злочинів.
Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Законодавець визначив мінімальний розмір моральної шкоди, виходячи з установленого законодавством розміру заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом. Тобто, цей розмір у будь-якому випадку не може бути зменшено, оскільки він є гарантованим мінімумом. Але визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі.
Отже, розмір моральної шкоди має бути визначений судом з урахуванням доводів заявника, поданих ним доказів щодо обґрунтування ним як конкретних обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди.
При цьому, суд приходить до висновку, що відшкодування за спричинену моральну шкоду за місяці перебування під слідством і судом визначений законом у розмірі однієї мінімальної заробітної плати не є сталою величиною за весь час перебування особи під слідством та судом, оскільки обставини в яких перебував позивач були різними.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01 жовтня 2022 року становить 6 700,00 гривень.
Так, перебування позивача під вартою та перебування останнього під слідством під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави не є однаковими обставинами в розумінні впливу на особу негативних наслідків психотравмуючого впливу фактичного позбавлення волі.
Суд вважає, що за час незаконного перебування ОСОБА_1 під вартою протягом 13 місяців, з урахуванням принципів розумності та справедливості, конкретних обставин справи, а саме душевних і фізичних страждань, яких позивач зазнав під час перебування під вартою розмір відшкодування має складати дві мінімальні заробітні плати за місяць, а саме, 174 200,00 грн. (6 700х2х13).
За інший період (29+33місяці) розмір моральної шкоди суд вважає за необхідним розраховувати у відповідності до однієї мінімальної заробітної плати за місяць, а саме, 62 міс.х6700грн. = 415 400,00 грн.
Враховуючи викладене, загальний розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню на користь позивача, становить 415 400,00 грн.+174 200,00 грн., а всього 589 600,00 грн.
Даний розрахунок здійснений у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати та відповідає встановленим вимогам його нарахування та з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.
Суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості та враховує, що факт незаконного притягнення до кримінальної відповідальності відобразився на взаємовідносинах з близькими та родичами позивача і на протязі всього часу перебування під слідством та судом він був позбавлений звичайного людського спокою, душевної врівноваженості, перебував у постійному напруженні, у пригніченому і приниженому стані.
Крім того, суд вважає за можливе стягнення завданої шкоди за рахунок коштів із Державного бюджету України.
Щодо стягнення втраченого заробітку за період ув'язнення та незаконного перебування під кримінальним переслідуванням слід зазначити наступне.
Згідно з пунктом 1 статті 1, пунктом 1 статті 3 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. У наведених у статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовується заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій.
Пунктом 8 Положення № 6/5/3/41 передбачено, що згідно з частиною першою статті 4 Закону, розмір сум, які передбачені пунктом 1 статті 3 Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт, як адміністративного стягнення. Розмір цих сум обчислюється, виходячи з середньомісячного заробітку громадянина до вчинення щодо нього незаконних дій з заліком заробітку (інших відповідних доходів), одержаного за час відсторонення від роботи (посади), відбування кримінального покарання або адміністративного стягнення у вигляді виправних робіт.
Позивач вказує, що працюючи директором ПК «Укрпромресурс» та директором ТОВ «Індустріальний союз «Полісся» він отримував мінімальну заробітку плату.
Позивач перебував під вартою 13 місяців, після чого запобіжний захід змінено на заставу, а тому суд вважає, що обґрунтованим буде стягнення на користь позивача втраченого заробітку за період його перебування під вартою, оскільки з об'єктивних, незалежних від волі ОСОБА_1 причин він не мав змоги працювати. А вже після обрання до заявника запобіжного заходу у вигляді застави, позивач мав можливість працевлаштуватися та отримувати відповідні доходи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що розмір компенсації втраченого заробітку має обраховуватись за період перебування позивача під вартою (13 місяців), тому розмір компенсації втраченого заробітку становить 87 100,00 грн. (13х6700,00 грн.).
У відповідності до вимог п. 2 ст. 3, ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» - у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт.
Як зазначає позивач, йому не повернуто вилучене під час обшуку майно (грошові кошти, документи, системний блок «Sino» серійний номер № 022602464 , КПК « Asus », диски, дискети) та не відшкодовано його вартість, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до вартості аналогічних системних блоків на користь позивача підлягає стягненню вартість неповерненого майна, що в загальній сумі становить 8250 грн 00 коп., грошові кошти в розмірі 20000,00 грн. , які було вилучено та не повернуто позивачу.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
За змістом частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За приписами частин другої-четвертої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з розрахунком сторони позивача, судові витрати складаються з витрат на професійну правничу допомогу.
Судом встановлено, між позивачем та адвокатом Слободяник П.В. укладено угоду про надання правової допомоги здійснення захисту по кримінальній справі, додаткові угоди /т.1, а.с. 156-168/.
В матеріалах справи містяться квитанції про оплату за надану правову допомогу ОСОБА_1 при здійсненні захисту на суму 85000 , 00 грн. /т.1, а.с.169-177/.
Крім того, 02.06.2017 між ОСОБА_1 та адвокатом Слободяник П.В. укладено договір та додатковий договір про надання правової допомоги у цивільній справі.
Відповідно до квитанцій від 29.11.2017р. та від 02.06.2017р. позивачем сплачено 22 590,37 грн. та 18 389,63 грн/т.1, а.с.181/.
Враховуючи викладене, суд вважає доведеними витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 85000, 00 грн. та 40960,00 грн. на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету на користь позивача.
Доводи щодо стягнення 16860, 00 грн. не підлягають задоволенню, оскільки вказані витрати не підтверджені належними квитанціями із зазначенням вартості проїзду, місця виїзду та пункту призначення.
Враховуючи викладене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, належності, допустимості, достовірності кожного доказу, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
У відповідності ст. ст. 133, 141 ЦПК України судові витрати слід компенсувати за рахунок коштів державногобюджету.
На підставі викладеного та керуючись ст. 15, 16, 23, 1176 ЦК України, ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», ст. 2, 4, 12, 76-82, 89, ч. 2 ст. 247, ст. 263-265, 354 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури, Київської міської прокуратури про відшкодування шкоди - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок коштів державного бюджету України моральну шкоду у розмірі 589 600,00 грн. (п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч шістсот грн.).
Стягнути за рахунок коштів державного бюджету України 8 250,00 грн. - вартість вилученого майна, 20 000,00 грн. вилучених коштів, 87 100,00 грн. втрачений заробіток, а всього 115 350,00 грн. (сто п'ятнадцять тисяч триста п'ятдесят грн.00 коп.).
Стягнути за рахунок коштів державного бюджету України витрати на правову допомогу у розмірі 125 980,00 грн. (сто двадцять п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят грн. 00 коп.).
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.О. Петренко