Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/44/13-к
Провадження № 1-кп/490/134/2017
30 березня 2023 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва
У складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
його захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 12012160020000462 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаєві, є українцем, громадянином України, здобув середню освіту, не є одруженим, неповнолітніх дітей не має, виконує разові роботи, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального Кодексу України
встановив:
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
1. Під час судового розгляду кримінального провадження судом обвинувачений заявив клопотання про його звільнення від кримінальної відповідальності в зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.
Захисник під час судового розгляду це клопотання підтримав.
2. Прокурор під час судового розгляду кримінального провадження проти задоволення клопотання не заперечував.
3. Потерпілий у судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку /повісткою, направленою засобами зв'язку/, про причини неявки у судове засідання він суд не повідомив.
Під час здійснення цього кримінального провадження він подав до суду заяву, у якій зазначив, що претензій до обвинуваченого не має.
Встановлених судом обставин із посиланням на докази
Відповідно до частини 1 статті 49 Кримінального Кодексу України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули встановлені у пунктах 1-5 частини 1 вказаної статті строки.
Відповідно до частини 2 цієї статті
Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Відповідно до частини 3 цієї статті
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Об'єднана палата Касаційного Кримінального Суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок про застосування норм права, відповідно до якого:
Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК диференційовані строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового розслідування або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.
Отже, звільнення від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 Кримінального Кодексу України є можливим за наявності трьох умов:
1.закінчення зазначених у законі строків;
2.не ухилення особи від слідства або суду
3.не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеню тяжкості;
Вирішення питання про наявність таких у мов в цьому випадку призводить до такого.
А. Щодо закінчення зазначених законом строків.
Вирішуючи питання про те, чи сплили передбачені законом строки давності притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, суд, виходе з такого.
Відповідно до положень пунктів 1-5 частини 1 статті 49 Кримінального Кодексу України, питання при закінчення строків давності вирішується, виходячи з:
-початкового моменту перебігу строку давності;
-передбаченої законом тривалість строку давності.
Початковим моментом перебігу строку давності є день вчинення особою діяння, що містить елементи складу кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною Кримінального Кодексу України.
Тривалість строків давності відповідно до пунктів 1-5 частини 1 статті 49 Кримінального Кодексу України визначається ступенем тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, в свою чергу, відповідно до статті 12 Кримінального Кодексу України, визначається відповідно до санкцій статей Особливої частини цього Кодексу.
Статті Кримінального Кодексу ж, санкції яких мають враховуватись при визначенні ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, визначаються відповідно до вчиненого особою діяння та наявності в такому діянні елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.
Таке доводить, що для вирішення питання про закінчення строків давності слід визначити:
I.сутність вчиненого особою діяння, час його вчинення та наявність в ньому елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого в Особливій частині Кримінального Кодексу України;
II.ступінь тяжкості цього діяння;
III.тривалість строку давності
І……Вирішуючи питання про порядок визначення сутності вчиненого ОСОБА_7 діяння, часу його вчинення та наявність в ньому елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого в Особливій частині Кримінального Кодексу України, суд виходе з такого.
1. Норма статті 49 Кримінального Кодексу України на відміну від норм, що регулюють звільнення від кримінальної відповідальності з інших підстав, не пов'язує звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності із визнанням цією особою своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, її каяттям у такому або відшкодуванням нею завданої нею шкоди.
Норми §2 глави 24 Кримінального Процесуального Кодексу України, що регулюють порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності, зокрема, за цією обставиною, не передбачають, що для звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією обставиною необхідними є встановлення внаслідок досудового розслідування або судового розгляду як самого факту вчинення кримінального правопорушення, так й усіх обставин його вчинення. При цьому відповідно до частини 1 статті 17 Кримінального Процесуального Кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Таким чином, діюче законодавство не пов'язує звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності й з встановленням часу та характеру вчиненого особою кримінального правопорушення внаслідок кримінального провадження.
В той же час, у частині 2 статті 285 Кримінального Кодексу України зазначається про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення.
При цьому, як розтлумачив Верховний Суд України у пункті 3 своєї Постанові від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328 К/С-16, системно-структурний аналіз норм Кримінального Процесуального Кодексу доводить, що обвинувачення особи пов'язується з моментом складання обвинувального акта, що містить офіційну, сформовану на досудовому розслідуванні версію про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Таке доводить, що при вирішенні питання про можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності сутність вчиненого особою діяння, час його вчинення та наявність в ньому елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого в Особливій частині Кримінального Кодексу України, слід визначати, на підставі версії державного обвинувачення про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, що викладена в обвинувальному акті.
2. В межах цього кримінального провадження 25 грудня 2012 року був складений та затверджений обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 , у якому викладалась версія державного обвинувачення про вчинення ним діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
За версією, що була сформульована публічним обвинуваченням, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.
22 квітня 2012 року приблизно о 22.30 [він] будучи в стані алкогольного сп'яніння знаходячись на перехресті вулиць Леніна та Верхня м. Миколаєва, в ході раптово виниклої сварки з потерпілим ОСОБА_8 , використовуючи малозначний привід, реалізовуючи намір на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, узяв камінь і завдав удару в область голови потерпілого, тобто умисно заподіяв тяжкі тілесні ушкодження, у вигляді забиття головного мозку 2 ступеня, відкритого вдавленого оскольчатого перелому лівої тім'яної кістки, забитої рани лівої тім'яної області, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя згідно висновку судово-медичної експертизи № 1501\1208-12 г. від 24.08.2012
3. Ці дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування та публічним обвинуваченням кваліфіковані за частиною 1 статті 121 Кримінального Кодексу України - як спричинення тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя у момент спричинення.
За такого при вирішенні питання про можливість звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності суд, на підставі наведеної версії державного обвинувачення, виходе з того, що
22 квітня 2012 року він вчинив злочин, передбачений частиною 1 статті 121 Кримінального Кодексу України.
За такого, початковим моментом перебігу строку давності в цьому випадку слід вважати 22 квітня 2012 року.
ІІ……Вирішуючи питання про ступінь тяжкості кваліфікованого за частиною 1 статті 121 Кримінального Кодексу України кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_7 , суд враховує санкції цієї норми та положення статті 12 цього Кодексу.
При цьому суд враховує наступне.
1. Санкція частини 1 статті 121 Кримінального Кодексу України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 05 до 08 років.
2. Відповідно до частини 5 статті 12 цього Кодексу злочин, за який передбачені такі санкції, є тяжким.
ІII……Вирішуючи питання щодо тривалості строків давності у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення ОСОБА_4 , суд виходе з такого.
1. Як зазначалось вище, відповідно до приписів статті 12 Кримінального Кодексу України вчинене ОСОБА_7 кримінальне правопорушення є тяжким злочином.
2. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 49 Кримінального Кодексу України строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення таких кримінальних правопорушень становить 10 років.
Отже, строк давності притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності становить 10 років.
Б. Щодо ухилення обвинуваченого від суду.
Матеріали кримінального провадження свідчать про таке.
1. Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 червня 2016 року ОСОБА_7 був оголошений у розшук в зв'язку з тим, що від суду він ухилявся.
У лютому 2017 року він був доставлений до суду та був повідомлений про дату та час судового розгляду (07 лютого 2017 року о 14:00 годині).
2. Далі, ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 13 березня 2017 року ОСОБА_7 був знов оголошеним у розшук через те, що від суду він ухилявся.
06 липня 2017 року він був доставлений до суду та повідомлений про наступну дату та час судового розгляду (19 серпня 2017 року об 11-30).
В. Щодо вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеню тяжкості.
Відомості про вчинення ОСОБА_9 будь-яких злочинів після 01 травня 2015 року матеріали кримінального провадження не містять.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали і положення закону, яким він керувався.
1. Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 02 лютого 2023 року у справі № 735/1121/20 сформулювала висновок про застосування норм права, відповідно до якого:
- пункт 59. -"У разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого частиною першою статті 49 КК, подовженого на період ухилення".
- пункт 60. -"Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п'ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п'ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення".
2. Відповідно до статті 286 Кримінального Процесуального Кодексу України суд розглядає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за клопотання сторони кримінального провадження
Відповідно до частини 2 статті 288 цього ж Кодексу суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Ці норми дозволяють вирішити заявлене захистом клопотання таким чином.
Щодо спливу строків давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності.
1. Встановлені судом обставини доводять, що в цьому випадку строк давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення вказаного автором обвинувального акту кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального Кодексу України тривав до 22 квітня 2022 року.
2. В зв'язку з ухиленням обвинуваченого від суду цей строк був продовжений на період ухилення, тобто на період, не більший за ((07.02.2017-22.06.2016) + (19.08.2017 - 06.07.2017)) - 09 місяців 06 днів.
Отже, строк давності притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності сплинув (22 квітня 2022 року + 09 місяців 06 днів) - 28 січня 2023 року.
Щодо наявності процесуальних підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
1. Про наслідки звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 освічений та просить про закриття провадження у справі.
2. Потерпілий своїм правом заперечувати проти закриття кримінального провадження скористатись не побажав.
Отже, клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності в зв'язку із спливом строків давності слід задовольнити, звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, а провадження у справі відносно нього - закрити.
Керуючись ст.ст. 369-372, 376 Кримінального Процесуального Кодексу України, суд, -
Клопотання обвинуваченого - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, що передбачене частиною 1 статті 121 Кримінального Кодексу України.
Провадження у справі про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачене частиною 1 статті 121 Кримінального Кодексу України - закрити.
Ухвала може бути оскарженою до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом 7 днів.
СУДДЯ = ОСОБА_10 =