28 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 466/338/22 пров. № А/857/374/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А.,
за участю секретаря судових засідань - Гранат В.В.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 серпня 2022 року (головуючий суддя: Данилів Є.О., місце ухвалення - м. Пустомити) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови,-
встановив:
ОСОБА_1 , 18.01.2022 звернувся до суду з позовом, в якому, просив визнати протиправною та скасувати постанову серія ВМ № 00005906 від 05.01.2022 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, та провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП закрити.
Обґрунтовує позов тим, що в оскаржуваній постанові відсутня обов'язкова інформація про засіб вимірювальної техніки, про місце фіксації, найменування автомобільної дороги, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, категорію та тип транспортного засобу, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 серпня 2022 року постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00005906 від 05.01.2022 скасовано.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, передбачене ч. 2ст. 132-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрито.
Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 496,20 гривень сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної служби України з безпеки на транспорті.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, посилається на те, що постанова серії ВМ № 00005906 від 05.01.2022 відповідає усім критеріям визначеним у КУпАП та Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режим, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174, а отже зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Представник позивача, 24.03.2023 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Представник відповідача Фіялкович Т-Д.І. у судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити.
Представник відповідача Жила В.М. у судовому засіданні просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що зідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , виданого 19.05.2021, вбачається, що транспортний засіб марки МAN TGS 41.400, д.н.з. НОМЕР_2 , спеціалізований вантажний самоскид належить на праві власності ТзОВ «ТрансСервіс-1», керівником якого є позивач ОСОБА_1 , що стверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ТзОВ «Транс - Сервіс», виданою 07.02.2020.
Постановою серії ВМ № 00005906 від 05.01.2022 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України: ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000,00 грн. У цій постанові зазначено: відповідальна особа 05.11.2021 о 11 год. 54 хв. за адресою Н-09, км. 429+900, Львівська область допустила рух транспортного засобу МAN TGS 41.400, д.н.з. НОМЕР_2 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 20,2 % (6,898 тон).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, відповідачем, на підтвердження правомірності винесення постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, не надано.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 22.5 Розділу ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖУ Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».
Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, зокрема, тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
У примітці до цієї статті, зазначено, що підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затв. постановою КМ України № 1174 від 27.12.2019 (в редакції постанови КМ України № 623 від 16.06.2021).
Згідно з п. 2 вказаного Порядку система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційної телекомунікаційної системи.
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п.7 зазначеного Порядку).
Відповідно до п. 12 згаданого Порядку автоматичний пункт може забезпечувати:
- вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу;
- вимірювання загальної маси транспортного засобу;
- визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій;
- вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу;
- визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу;
- вимірювання габаритів транспортного засобу;
- фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знака транспортного засобу);
- фіксацію фронтального зображення транспортного засобу;
- фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей);
- первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційної телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування;
- автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційної телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (п.14 цього Порядку).
Згідно з п. 15 зазначеного Порядку метадані повинні містити дані про: - засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); - місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); - найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; - дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); - фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знаку транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знаку; - відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
Відповідно до п. п. 1, 2, 5 Розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затв. наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021, уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені ч. 2 ст. 122-2, ч. 2 та 3 ст. 132-1 КУпАП.
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.
Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - cистема), необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова).
На першому етапі (рівні) за результатами опрацювання матеріалів інформаційного файлу уповноважена посадова особа, за наявності відомостей у справі про адміністративне правопорушення стосовно осіб, зазначених у ч. ч. 1 та 2 ст. 14-3 КУпАП, щодо відповідності символів номерного знаку зафіксованого транспортного засобу, наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб та відповідальну особу або особу, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України, відсутності інформації про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами та відсутності обставин, що виключають адміністративну відповідальність особи, виносить із використанням засобів системи постанову, зміст якої відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, з підтвердженням прийнятого рішення шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки.
Вимогами ст. 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до абз.2 п.3 розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затв. наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Додатком № 1 до вказаної Інструкції установлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі повинна містити суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги, а зокрема: марку, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги.
Натомість, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що оскаржувана постанова складена без урахування наведених вимог Додатку № 1 до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затв. наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021.
Оскільки, спірна постанови не містить інформації: про тип транспортного засобу, від якого залежить граничний розмір фактичної маси транспортного засобу, рух якого забороняється на ділянці автомобільної дороги - Н-09, км. 429+900, Львівська область; інформації про фактичну масу (вагу) вказаного у постанові транспортного засобу; інформації про вагу (масу) перевищення встановлених законодавством вагових норм для цього типу транспортного засобу під час руху цією автомобільною дорогою.
Натомість, постанова відповідача містить лише інформацію про масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування. Однак, інформації про фактичну масу транспортного засобу, оскаржувана постанова не містить, а доказів на підтвердження перевищення встановлених законодавством вагових норм не надано.
Крім цього, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно оскаржуваної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, а саме, за перевищення нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України, яке зафіксовано за допомогою технічного засобу WIM46, 46, свідоцтво про повірку технічного засобу серії UA.TR.00135322/323 № 21, строк дії до 08.08.2022, а саме: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу перевищено на 20,2 % (6,898 тон).
У цій постанові також містяться відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації, а зокрема: https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/BM00005906/, ідентифікатор доступу klaWs6fPWFWbC.
Судом апеляційної інстанції вжито заходів щодо дослідження електронного доказу, на який має місце посилання у зазначеній постанові. Однак, веб-сайт «https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/BM00005906/», в мережі Інтернет, не містить доступу до вказаної інформації. При спробі доступу до цієї інформації за цим ідентифікатором, зазначено: «вказано неправильний ідентифікатор доступу», що у свою чергу, не дає змогу суду апеляційної інстанції встановити фактичні обставини щодо вчинення або не вчинення позивачем правопорушення, яке ставиться йому у вину.
Отже, аналіз фактичних обставин справи, установлених під час її розгляду, у їх взаємному зв'язку та сукупності, та мотивів, покладених в основу оскаржуваної постанови, дає підстави для висновку про недоведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки позивачем не було вчинено порушень ПДР України, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Таким чином, апеляційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.
Керуючись ст. ст. 268, 271, 272, 286, 315, 316, 321, 322, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 серпня 2022 року у справі № 466/338/22 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді В. В. Ніколін
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 03.04.2023.