Справа № 552/6418/22 Номер провадження 11-кп/814/1374/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
27 березня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого суддіОСОБА_2
суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора захисника обвинуваченого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 серпня 2022 року за №12022170430000673, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Київського районного суду м. Полтава від 02 листопада 2022 року,
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого
11 листопада 2021 року Октябрським районним судом м. Полтава за ч.ч.1, 2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України на 2 роки позбавлення волі із встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки,
визнано винуватим і засуджено за ч.4 ст.185 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Октябрського районного суду м. Полтава від 11 листопада 2022 року та призначено ОСОБА_8 остаточне покарання - 3 роки 6 місяців позбавлення волі, строк якого ухвалено обчислювати з 15 вересня 2022 року.
До набрання вироком законної сили залишено ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим і засуджено за те, що він 09 серпня 2022 року о 00 годині 15 хвилин в умовах воєнного стану, діючи повторно, шляхом вільного доступу таємно викрав з першого під'їзду по АДРЕСА_2 належний ОСОБА_9 велосипед «RALEIGH», вартістю 3 044 гривні 45 копійок.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 , посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі через суворість, просить змінити вирок Київського районного суду м. Полтава від 02 листопада 2022 року та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі, мотивуючим тим, що місцевий суд при призначенні покарання належним чином не врахував всі обставини провадження в їх сукупності.
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, думку обвинуваченого та його захисника на підтримку апеляційної скарги, заперечення прокурора проти апеляційної скарги, перевірила матеріали кримінального провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про те, що вона не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Статтею 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки місцевого суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, правильності його засудження та кваліфікації дій за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, обґрунтованість застосування до обвинуваченого положень ст.69 КК України при призначенні йому покарання, в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому відповідно до ст.404 КПК України в зазначеній частині оскаржуваний вирок не переглядається.
Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Доводи ОСОБА_8 про пом'якшення йому покарання позбавлені підстав.
За змістом ст.ст.50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Відповідно до ч.1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Санкцією ж ч.4 ст.185 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років позбавлення волі.
Суд першої інстанції при призначенні покарання врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, що відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, його обставини, особу обвинуваченого, який судимий за вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень і знову в період іспитового строку вчинив умисний злочин проти власності, працездатний, має на утриманні батька похилого віку, позитивно характеризується, лікування в примусовому порядку не потребує, повернення викраденого майна (поліцією) потерпілій, яка не має претензій до ОСОБА_8 , наявність обставин, що пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та відсутність обставин, які його обтяжують.
За таких обставин, місцевий суд дійшов правильного висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства шляхом призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі.
Водночас суд першої інстанції вирішив, що наведені вище 2 обставини, які пом'якшують покарання, в своїй сукупності, поєднанні та взаємозв'язку, з урахуванням даних про особу обвинуваченого та думки потерпілої, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та у зв'язку з цим призначив ОСОБА_8 покарання із застосуванням ст.69 КК України в розмірі, нижчому від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.4 ст.185 КК України.
З викладеного вище вбачається, що місцевим судом при обранні обвинуваченому заходу примусу належним чином враховано всі обставини справи, як щодо вчиненого злочину, так і особи ОСОБА_8 , а тому доводи апеляційної скарги про протилежне слід визнати неспроможними.
Зважаючи на те, що ОСОБА_8 після попереднього звільнення від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням належних висновків для себе не зробив і вперто не бажає ставати на шлях виправлення, оскільки в період іспитового строку вчинив новий аналогічний корисливий злочин в умовах воєнного стану, тобто, в найбільш несприятливий для суспільства час, за тяжких обставин і умов, у яких опинилося суспільство, на думку колегії суддів, є відсутніми підстави для призначення обвинуваченому більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч.4 ст.185 КК України, в тому числі й обмеження волі, як просить апелянт.
Призначене ОСОБА_8 покарання, яке є майже в два рази меншим від мінімального, визначеного в санкції ч.4 ст.185 КК України, відповідає вимогам ст.ст.50, 65, 69, 71 КК України, за своїм видом і розміром законне, справедливе та сприяє меті покарання, тобто є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Отже, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м. Полтава від 02 листопада 2022 року щодо ОСОБА_8 - без зміни.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - у той же строк з дня вручення йому її копії.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 .