Справа № 2 - 861/2010 р.
05 липня 2010 року Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого: Потеряйко С.А.
при секретарі: Іванченко Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії та доплат,-
Позивач звернувся до суду із вищеназваним позовом, мотивуючи тим, що він є особою потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, інвалідом 2-ої групи. На підставі ст.ст. 50,54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, йому як інваліду 2 групи, передбачена пенсія в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Призначена йому державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю не відповідає вимогам ст.ст. 50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В зв'язку з тим, що відповідач відмовив йому в проведенні перерахунку пенсії згідно з нормами, встановленими законами України, він вимушений звернутися з позовом до суду за захистом своїх прав і просить визнати дії відповідача щодо призначення і перерахунку йому державної та додаткової пенсії, неправомірними, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії за період з 01.05.2007 року по 30.05.2010 року. Рішення щодо нарахування та стягнення зазначених сум звернути до негайного виконання. Просить звільнити його від сплати судового збору, як потерпілого від наслідків аварії на ЧАЕС.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча був належно оповіщений про час і місце судового розгляду, проте надав до суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, хоча була належно оповіщена про час і місце судового розгляду, проте надала до суду письмове заперечення, в якому просить відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що відповідно до вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених лише за цим Законом. А тому, щодо пенсіонерів, яким пенсія призначена за іншими спеціальними законами, у тому числі на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зазначений у ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розмір мінімальної за віком не застосовується.
Розмір пенсії, встановлений ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» був визначений, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлений не був.
Постановою Кабінету міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» встановлено, що виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком 19,91 грн. проводиться розрахунок пенсії, призначеної відповідно до ст.ст. 50 та до ч. 4 ст. 54 Закону.
Це відповідає також вимогам Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій в зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою КМУ від 30.05.1997 року № 523.
Таким чином, вимоги про те, що базова мінімальна пенсія за віком при обчислені перерахунку пенсії з урахуванням положень ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинна визначатися згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» суперечить законодавству, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону було доручено КМУ у тримісячний термін з дня опублікування цього закону підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону, забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом, забезпечити проведення перерахунку раніше призначених пенсій відповідно до цього Закону.
Проте, вимоги п. 2 Прикінцевих положень Закону виконанні не в повній мірі, зокрема Закони України у відповідність з цим Законом приведенні не були, як і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.
Лише Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до статті 54 Закону.
Так, згідно ст. 54 Закону для осіб потерпілих від наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році по 2 групі інвалідності пенсія призначається в розмірі 120 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Згідно ст. 50 Закону додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю призначена в розмірі 30% прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян.
Положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», були чинними до моменту, коли Конституційний суд України своїм рішенням від 22.05.2008 року, визнав неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення рішення КСУ положення ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Разом з тим рішення про відновлення дії вищезазначених актів України у редакції, чинній до внесення змін до них, Верховною Радою не приймалося. Внаслідок цього порядок обчислення пенсій та підвищень до них, передбаченими законодавчими актами, залишився неврегульованим.
З метою збереження соціального захисту окремих категорій громадян, обчислення підвищення до пенсії, передбаченого ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснюється відповідно до постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
З 01.07.2008 року пенсії інвалідам підвищилися згідно постанови КМУ від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
Статтею 63 Закону закріплено норму, якою стверджується, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону провадиться за рахунок державного бюджету. Виконання цього Закону залежить від фінансових ресурсів дохідної частини Державного бюджету України.
Згідно ч.2 ст. 95 Конституції України тільки законом про Державний бюджет України на відповідний рік визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Стаття 9 Закону № 1058 передбачає, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Також, за рахунок коштів Пенсійного фонду у солідарній системі надається соціальна послуга - допомога на поховання пенсіонера. Жодних інших виплат за рахунок коштів Пенсійного фонду вищевказаним законом не передбачено.
Ухвалюючи рішення про стягнення з управління ПФУ у Таращанському районі на користь позивачки недоплачених сум щомісячної допомоги, суд повинен з'ясувати, чи були перераховані бюджетні кошти на рахунок відповідача для виплати їх пенсіонерам з категорії інвалідів та потерпілих від аварії на Чорнобильській АЕС, з якого розрахунку на кожну особу надходили ці кошти, чи має право відповідач проводити заявлені позивачем виплати за рахунок інших платежів.
За рахунок інших джерел фінансування чорнобильських виплат не здійснюється, отже для стягнення з коштів Пенсійного фонду України відсутні правові підстави.
В останні роки видатки, пов'язані із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначалися в обсягах, виходячи з реальних фінансових ресурсів державного бюджету та з огляду на те, що більшість інших видатків державного бюджету мали також соціальну спрямованість.
Вважає, що УПФУ у Таращанському районі, як суб'єкт владних повноважень діяло в межах наданої компетенції у відповідності до вимог законодавства та не порушило права та законні інтереси позивача.
Вимоги позивача за 2007 рік вже були предметом судового розгляду у судах першої та апеляційної інстанції.
Враховуючи вищевикладене, представник управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі просить позовну заяву залишити без задоволення.
Судом встановлено, що позивач являється потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, що підтверджено копією посвідчення, довідкою МСЕК.
Відповідно до постанови Таращанського районного суду Київської області від 05.06.2008 року управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі зобов'язано провести позивачу перерахунок пенсії, додаткової пенсії та доплат до пенсії згідно до ст.ст. 39, 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 28.05.2007 року з послідуючим порахунком у відповідності до змін діючого законодавства.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2009 року вищезазначену постанову Таращанського районного суду скасовано та зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі нарахувати та виплатити позивачу згідно ст. 50 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком та згідно ч. 4 ст. 54 цього Закону пенсію, як інваліду 2 групи, інвалідність якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, за період з 28.05.2007 року по 31.12.2007 року та доплату до пенсії на підставі ст. 39 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсія з інвалідності 2 групи призначається в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Ст. 50 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції, яка діє на даний час, передбачено, що особам, віднесеним до 1-ої категорії, інвалідам 2 групи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 цього Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу, а також відповідно ч. 5 ст. 55 вказаного Закону призначення та виплата пенсій названим категоріям (в т.ч. і тим, які віднесені до 1-ої категорії) провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Порядок обчислення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначений постановою КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» , внаслідок чого при визначенні додаткової пенсії позивачу відповідач керувався встановленим даною постановою розміром.
Позивач не погоджуючись із тим, що вказані доплати до його пенсії визначені відповідачем на підставі вказаних постанов КМУ, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав і просить суд визнати дії відповідача щодо призначення і перерахунку йому державної та додаткової пенсії, неправомірними, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії за період з 01.05.2007 року по 30.05.2010 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Статтею 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн..
Відповідно до ст.ст. 54, 55 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік", встановлений прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення на рівні грудня 2008 року, відповідно до Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20.10.2009 року № 1646-VІ, був затверджений розмір мінімальної заробітної плати з 01 листопада 2009 року - 744грн.., з 01січня 2010 року - 869 грн., з 01 квітня 2010 року - 884 грн., прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01 листопада 2009 року - 573 грн., з 01 січня 2010 року -695 грн., з 01 квітня 2010 року - 706 грн..
31.10.2006 року набрав чинності Закон України від 05.10.2006 року „Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у якому визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки згідно ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування, завданої порушенням цього права, шкоди.
Розділ 8 вищевказаного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.
Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Позиція відповідача, управління Пенсійного фонду у Таращанському районі, ґрунтується виключно на Постановах Кабінету Міністрів України.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Норми Конституції України - є нормами прямої дії.
Відповідно до ст. 19 ч. 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Статтею 113 Конституції України передбачено, що КМ України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп було визнано неконституційним п. 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .
Враховуючи вищенаведене, вважаю за необхідне застосовувати саме норму Закону, а не постанови КМ України.
Порядок виділення та виплати грошових коштів відповідачу не є предметом позову, а тому заперечення відповідача в цій частині до уваги не беруться.
Згідно ст. 46 Конституції України мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум, ст.ст. 17, 19 ЗУ „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” наголошують, що мінімальна пенсія за віком є державною гарантією і вона визначається виключно Законом України.
Згідно ч. 3 ст. 67 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
За таких обставин, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати позивачу пенсії та додаткової пенсії згідно ст.ст. 50,54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 22.05.2008 року по 30.05.2010 року є неправомірними.
Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії за період з 01.05.2007 року по 31.12.2007 року є безпідставними, оскільки відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2009 року управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі зобов'язано нарахувати та виплатити позивачу згідно ст. 50 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком та згідно ч. 4 ст. 54 цього Закону пенсію, як інваліду 2 групи, інвалідність якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, за період з 28.05.2007 року по 31.12.2007 року . Таким чином, суд вважає, що з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: перерахунок та виплату пенсії, додаткової пенсії слід провести з 22.05.2008 року по 30.05.2010 року включно з урахуванням фактично виплачених сум.
Указані обставини встановлено з матеріалів справи, досліджених в судовому засіданні.
Позивач підлягає звільненню від сплати судового збору, як постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи.
З відповідача підлягають стягненню на користь позивача 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Відповідач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету КМУ „Про державне мито”.
Керуючись ст.ст. 15,16 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 15, 60, 79, 88 213-215ЦПК України, ст.ст. 39, 50, 54, 55, 62, 67, 70, 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.ст. 54, 55 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», рішеннями Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду у Таращанському районі Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахуванні та виплаті пенсії та додаткової пенсії згідно до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22.05.2008 року по 30.05.2010 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_1 відповідно до ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, за період з 22.05.2008 року по 30.05.2010 року включно, з урахуванням фактично виплачених сум.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі провести перерахунок та виплату державної пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 4 ст. 54 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком за період з 22.05.2008 року по 30.05.2010 року включно, з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду у Таращанському районі Київської області на користь ОСОБА_1 37 грн. витрат понесених позивачем на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду цивільних справ.
В решті позову відмовити.
Від сплати судового збору сторони звільнити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
ГОЛОВУЮЧИЙ:_________________