Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 березня 2023 року Справа№200/7250/19-а
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., при секретарі Марченка Д., за участю представника відповідача-1 Золотарьова Є.Ю., представника відповідача-2 Ринденка М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, скасування податкових повідомлення-рішень,-
Позивач, Публічне акціонерне товариство “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” (ідентифікаційний код 03361075, 84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Південна, буд.1) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом (з урахуванням уточненої позовної заяви) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (ідентифікаційний код 39440996, 04119, м.Київ, вул.Дегтярська, б.11г) про визнання дій протиправними щодо нарахування пені за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу ЗО 14010100 00» в сумі 419113,04 грн.; зобов'язання здійснити коригування в інтегрованій картці позивача за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу ЗО 14010100 00» шляхом виключення (зменшення) нарахованої пені в сумі 419113,04 грн.; визнання дій протиправними щодо розподілу грошових коштів в інтегрованій картці за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу ЗО 14010100 00» в сумі 419113,04 грн. на оплату (зарахування на погашення (оплату)) пені; зобов'язання здійснити коригування в інтегрованій картці за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу ЗО 14010100 00» шляхом розподілу, а саме: виключення (зменшення) зарахованих в рахунок оплати пені грошових коштів в сумі 419113,04 грн. та зарахування (збільшення) вказаних коштів в сумі 419113,04 грн. в рахунок оплати податкових зобов'язань; визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень від 22.08.2018 №0063501200, №0062501200. В обґрунтування зазначено, що відповідачем протиправно проведено камеральну перевірку, неправомірно нараховані штраф та пеня без урахування розстрочення суми боргу судовим рішенням (справа №805/1605/16-а), неправомірно зараховані сплачені підприємством на виконання рішення суду грошові кошти в рахунок погашення пені. Зазначає, що оплата грошових зобов'язань в строки, визначені в ухвалі про розстрочення податкового боргу, є своєчасною сплатою грошових зобов'язань, у зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування пені.
Позивачем до суду надана заява про уточнення позовних вимог щодо суми нарахованої пені, а саме замість 419113,04 грн. просив вважати вірною суму 404105,67 грн., яка складається із сум, що виникли: 20.06.2018 - 49257,52 грн. (період з 04.05.2016 по 18.06.2018), 27.06.2018 - 118,37 грн. (період 22.06.2018 - 26.06.2018), 1,05 грн. (період 22.06.2018 - 26.06.2018), 30.06.2018 - 13471,46 грн. (період 04.05.2016 - 30.06.2018), 88198,13 грн. (період 04.05.2016 - 30.06.2018), 04.07.2018 - 15843,98 грн. (період 04.05.2016 - 30.06.2018), 187922,60 грн. (період 04.05.2016 - 30.06.2018), 20.07.2018 - 49292,56 грн. (період 04.05.2016 - 30.06.2018) (том 2 а.с.14).
30 липня 2019 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження.
02 серпня 2019 року, 02 вересня 2019 року, 30 вересня 2019 року ухвалами суду відкладено підготовче засідання до 02.09.2019, 30.09.2019, 28.10.2019 відповідно.
Офісом великих платників податків ДФС в особі Харківського управління надано відзив, в якому зазначено, що перевірка здійснена з урахуванням п.76.3 ст. 76 ПК України, предметом її є своєчасність сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, яка відбулася у період з 30.06.2018 по 04.07.2018. В контексті норми п.76.3 ст.76 ПК України вказаний предмет підпадає під дію абз.2 даної норми та відповідно передбачає застосування строку ст.102 ПК України 1095 днів. Крім того, за нормами ПК України податковому органу надано право на нарахування пені та здійснення перерозподілу грошових коштів на погашення заборгованості в порядку черговості виникнення податкового боргу. Щодо розстрочення заборгованості зазначає, що постановлення відповідного судового рішення не змінює статусу заборгованості, та не спростовує факт вчинення податкового правопорушення у вигляді несвоєчасної сплати такого зобов'язання. Отже, в силу вимог ПУ України здійснюється нарахування пені за несвоєчасну сплату заборгованості, виплата якої розстрочена судовим рішенням. Вважає, безпідставним посилання позивача на наявність у нього сертифікату ТПП України, як підставу для звільнення від відповідальності в силу вимог Закону №1669, оскільки цей сертифікат видано до виникнення спірних правовідносин. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
28 жовтня 2019 року ухвалою суду зупинено провадження в адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі №0540/8008/18-а.
16 березня 2021 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду позов публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” задоволено частково. Визнано протиправними дії Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо нарахування пені за платежем “Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 30 14010100 00” в сумі 141608,68 грн., за платежем “Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу 30 17060100 00” в сумі 9164,53 грн. Зобов'язано здійснити коригування в інтегрованій картці публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” за платежем “Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 30 14010100 00” в сумі 141608,68 грн., за платежем “Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу 30 17060100 00” в сумі 9164,53 грн. шляхом виключення (зменшення) нарахованої пені. Відмовлено у скасуванні податкового повідомлення-рішення від 08.06.2018 №0052501200. Рішення набрало законної сили.
08 грудня 2022 року ухвалою суду поновлено провадження у справі призначено підготовче засідання на 10 січня 2023 року.
10 січня 2023 року ухвалою суду замінено найменування позивача на Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” (ідентифікаційний код 03361075) замість Публічне акціонерне товариство “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” (ідентифікаційний код 03361075). Замінено відповідача - Офіс великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471) на його правонаступника Східне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП 43968079, юридична адреса: м. Дніпро, пр-т Олександра Поля, буд. 57).
10 січня 2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 26 січня 2023 року.
24 січня 2023 року Східним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків подано клопотання про заміну відповідача на належного.
26 січня 2023 року у зв'язку із надходженням вищезазначеного клопотання та відсутністю викладеної позивачем позиції щодо суті останнього, ухвалою суду оголошено перерву до 08 лютого 2023 року.
08 лютого 2023 року ухвалою суду залучено в якості другого відповідача Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, 30, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ: 44141658). Призначено засідання на 28 лютого 2023 року о 14 год. 00 хв. Запропоновано надати відзив.
Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків надано відзив, аналогічний за змістом тому, що поданий Офісом великих платників податків ДФС в особі Харківського управління.
Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків надано відзив, аналогічний за змістом тому, що поданий Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
28 лютого 2023 року у зв'язку із поданими клопотаннями про відкладення підготовчого засідання ухвалою суду оголошено перерву до 27 березня 2023 року.
У судове засідання призначене на 27 березня 2023 року представники відповідачів з'явилися, просили відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на обставини, аналогічні тим, що викладені у відзиві. Представник позивача не з'явився. Суд визнав за можливе розглянути справі на підставі наявних матеріалів справи.
Заслухавши представників відповідачів, дослідивши докази по справі, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступне.
Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” є юридичною особою, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за кодом 03361075. За відомостями державного реєстру місцем знаходженням юридичної особи є: 84313, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Південна, будинок 1, перебуває на обліку як платник податків в Східному міжрегіональному управлінні Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП 43968079).
Наявний в матеріалах справи сертифікат Торгово-промислової палати України від 30 липня 2014 року № 2059/05-4 ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз” свідчить про настання обставин непереборної сили з 01 липня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.
Відповідно до сертифікату Торгово-промислової палати України засвідчено настання обставин непереборної сили від 30.07.2014 для ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" № 2059/05-4. При цьому, місцезнаходження підприємства визначено: вул. Рози Люксембург, 23а, м. Донецьк, Україна.
ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" відповідно до рішення загальних зборів від 29 травня 2015 року (постанова № 1 від 29.05.2015 до протоколу загальних зборів № 21 від 29.05.2015) змінило місцезнаходження та на теперішній час здійснює діяльність за адресою м. Краматорськ Донецької області, вул. Південна 1, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру. Дані обставини встановлені рішенням суду від 27 лютого 2019 року у справі № 805/3095/17-а та відповідно до приписів КАС України не підлягають доказуванню.
08 серпня 2016 року Донецьким окружним адміністративним судом прийнято постанову у справі № 805/1605/16-а, якою з розрахункових рахунків Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" на користь державного бюджету стягнуто кошти на погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 22 166 351, 61 грн. та зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності в сумі 1 672 273, 91 грн.
З тексту наведеної постанови убачається, що заборгованість з податку на додану вартість, яка була заявлена позивачем до стягнення у сумі 22 166 351,61 грн., виникла на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість від 21 березня 2016 року № 9039352172 на суму 856 0694 грн, від 20 квітня 2016 року № 9060264159 на суму 8 056 997 грн., від 19 травня 2016 року № 9081113139 на суму 9097782 грн, від 17 червня 2016 року в сумі 677941 грн, від 18 липня 2016 року в сумі 1416251 грн.
Постанова суду у справі № 805/1605/16-а набрала законної сили 23 серпня 2016 року. У подальшому ухвалою суду від 29 серпня 2016 року у справі № 805/1605/16-а виконання постанови від 08 серпня 2016 року розстрочено строком на 60 місяців, зокрема, в частині стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість розстрочено шляхом встановлення погашення в період з серпня 2016 року по червень 2021 року у сумі по 369 439 грн 19 коп. щомісячно та у липні 2021 року у сумі 369 439,40 грн.
30 липня 2018 року Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДФС проведено камеральну перевірку щодо своєчасності сплати Публічним акціонерним товариством "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", код ЄДРПОУ 03361075, узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 08.06.2018 №0050501200, податкового повідомлення-рішення від 08.06.2018 №0052501200, податкової декларації з ПДВ згідно рішення суду про розстрочення податкового боргу за результатом якої складено акт №408/28-10-50-12-08/03361075.
За результатом розгляду заперечень до акту перевірки висновок акту №408/28-10-50-12-08/03361075 від 30.07.2018 залишено незмінним.
22 серпня 2018 року Офісом великих платників податків ДФС на підставі акту перевірки №408/28-10-50-12-08/03361075 прийняті податкові повідомлення-рішення:
№0063501200, яким за порушення строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт, послуг застосовано штраф (10%) 37,54 грн. З розрахунку штрафних санкцій вбачається, що штраф нараховано у зв'язку із несвоєчасною сплатою грошових зобов'язань визначених у податкових повідомленнях-рішеннях від 08.06.2018 №0050501200, №0052501200. Зарахування грошових коштів відбулося внаслідок сплати 369439,19 грн. платіжним дорученням від 27.06.2018 №16635397, при цьому, кількість днів затримки (6 днів) розрахована виходячи з терміну сплати грошового зобов'язання - 21.06.2018;
№0062501200, яким за порушення строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт, послуг застосовано штраф (20%) 181428,42 грн. З розрахунку штрафних санкцій вбачається, що штраф нараховано у зв'язку із несвоєчасною сплатою грошових зобов'язань, які розстрочені(відстрочені) рішенням суду по справі №805/1605/16-а. Зарахування грошових коштів відбулося внаслідок сплати 277327,10 грн. та 387453,87 грн. платіжними дорученнями від 27.06.218 №16635397 та від 04.07.2018 №17250819 відповідно, при цьому, кількість днів затримки (788 днів та 792 дні) розрахована виходячи з терміну сплати грошового зобов'язання - 03.05.2016. Зарахування 30.06.2018 коштів у розмірі 42359,17 грн. відбулося у зв'язку із зменшенням в ІКП переплати у сумі 42359,17 грн., що виникла у зв'язку з відображенням в ІКП 27.06.2018 даних «Повідомлення» ПАТ «Донецькоблгаз» від 14.06.2018 №15/1-1643 про намір оскарження рішення про застосування санкцій за ППР №0053501200 від 08.06.2018.
Податкові повідомлення-рішення від 22.08.2018 №0063501200, №0062501200 отримані позивачем 28.08.2018, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
За даними інтегрованої картки позивача за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 30 14010100 00", Офісом великих платників податків ДФС в особі Харківського управління, правонаступником якого є Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків в періоді, що перевірявся, а саме: з 20.06.2018 по 20.07.2018 нараховано пеню у розмірі 404105,67 грн., у тому числі:
20 липня 2018 року в сумі 49292,56 грн за період з 04.05.2016 по 18.07.2018 внаслідок відображення погашення податкових зобов'язань згідно з рішенням суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу;
04 липня 2018 року - 187922,60 грн за період з 04.05.2016 по 04.07.2018 внаслідок відображення погашення податкових зобов'язань згідно з рішенням суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу;
04 липня 2018 року - 15843,98 грн за період з 04.05.2016 по 04.07.2018 внаслідок відображення погашення податкових зобов'язань згідно з рішенням суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу;
30 червня 2018 року - 88198,13 грн. за період з 04.05.2016 по 30.06.2018 внаслідок відображення погашення податкових зобов'язань згідно з рішенням суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу;
30 червня 2018 року - 13471,46 грн. за період з 04.05.2016 по 30.06.2018 внаслідок відображення погашення податкових зобов'язань згідно з рішенням суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу;
27 червня 2018 року - 1,05 грн. за період з 22.06.2018 по 26.06.2018 внаслідок відображення погашення податкового зобов'язання визначеного в ППР від 08.06.2018 №0050501200,
27 червня 2018 року - 118,37 грн. за період з 22.06.2018 по 26.06.2018 внаслідок відображення погашення податкового зобов'язання визначеного в ППР від 08.06.2018 №0053501200,
20 червня 2018 року - 49257,52 грн. за період з 04.05.2016 по 19.06.2018 внаслідок відображення погашення податкових зобов'язань згідно з рішенням суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу (том 1 а.с.178-185).
Вважаючи податкові повідомлення рішення протиправними, а також протиправність дій контролюючого органу щодо нарахування пені позивач звернувся до суду.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, ПК України).
Пунктом 1.1. ст. 1 ПК України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України визначено право податкового органу проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
З викладеного вбачається обов'язок податкового органу проводити перевірку відповідно до закону діючого на момент проведення такої перевірки.
Перевірка на підставі яких винесені спірні податкові повідомлення-рішення проведена 30.07.2018.
Відповідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України (в редакції чинній на момент проведення перевірки) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Таким чином, є правомірним застосування податковим органом вищевказаних норм ПК України в редакції, чинній на момент проведення такої перевірки.
Пунктом 76.3 ст. 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (п. 102.1 ст. 102 ПК України).
Під час розгляду справи встановлено, що камеральна перевірка проведена щодо своєчасності сплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, що виникли в межах 1095 днів на підставі ППР від 08.06.2018 №№0050501200, 0052501200 та податкових декларацій з ПДВ (за лютий 2016 року /термін сплати 31.03.2016/, березень 2016 року /термін сплати 30.04.2016/, квітень 2016 року /термін сплати 31.05.2016/, травень 2016 року /термін сплати 30.06.2016/, червень 2016 року /термін сплати 30.07.2016/) сплата яких розстрочена рішенням суду (справа №805/1605/16-а). При цьому, грошове зобов'язання визначене у податковому повідомленні-рішенні від 08 червня 2018 року № 0052501200 є узгодженим, оскільки докази адміністративного оскарження відсутні, а за результатом судового оскарження (позов подано до суду 03.09.2018) рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.03.2021 по справі №0540/8008/18-а, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2021 відмовлено у його скасуванні. Судове оскарження розпочато після прийняття спірного повідомлення-рішення від 22.08.2018 №0063501200, поза 10-денного строку встановлено п.57.3 ст. 57 ПК України для сплати грошового зобов'язання. Грошове зобов'язання визначене у податковому повідомленні-рішенні від 08.06.2018 №005050120 також є узгодженим. З цього приводу суд зазначає, що на виконання вимог ухвали суду від 30.09.2019 представником позивача надані відповідні пояснення.
В контексті норми п.76.3 ст. 76 ПК України вказаний предмет підпадає під дію абз. 2 даної норми та відповідно передбачає застосування строку ст. 102 ПК України 1095 днів.
Отже, твердження позивача про порушення контролюючим органом порядку проведення перевірки є безпідставним.
Щодо суті виявлених порушень, суд зазначає наступне.
Згідно п.п.14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно пункту 126.1 статті 126 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Зазначена норма є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого ПК України строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.
Незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.
Відстрочення (розстрочення) не припиняють податкові зобов'язання, а встановлюють лише спосіб та порядок їх стягнення.
Норма пункту 126.1 статті 126 ПК України поширюється також і на випадки, коли погашення податкового боргу відбулося в примусовому порядку, на підставі рішення суду, ухваленого згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України.
Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).
У свою чергу розстрочення судом у процесі виконання судового рішення присудженої ним з платника податків суми податкового боргу (сплата якої на час вирішення спору в суді вже є простроченою) не впливає на факт вчинення правопорушення, оскільки воно є вчиненим до моменту відповідного розстрочення, а тому розстрочення виконання не змінює обсягу відповідальності платника податків.
Під час розгляду справи судом встановлено, що штраф нараховано на суми грошових зобов'язань, що не сплачені підприємством у визначені нормами ПК України строки.
Підпунктом 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Згідно пп. 14.1.175 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно пп. 129.1.3 п. 129.1 ст.129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день(абз.2 п.129.4 ст. 129 ПК України).
Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків (п. 131.1.ст. 131 ПК України).
Згідно із п. 131.2. ст.131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Також, відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Ці норми дають підстави для висновку, що у разі якщо у платника податків є податковий борг незалежно від визначеного платником податків призначення платежу при сплаті сум податкових зобов'язань (як при своєчасній, так і при несвоєчасній сплаті) контролюючий орган зобов'язаний зарахувати платежі в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення в порядку, відповідно до якого в першу чергу погашається податкове зобов'язання, а далі штрафи і пеня). Законом не встановлено виключень для платежів, які платник податків сплачує на погашення податкового боргу, який стягнуто з нього згідно з рішенням суду. Стягнення з платника податків податкового боргу судом є підтвердженням обов'язку платника податків сплатити податковий борг із забезпеченням виконання цього обов'язку у примусовому порядку.
Відтак, зарахування сплачених позивачем сум в рахунок погашення податкового боргу, стягнутого згідно з постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2016 у справі № 805/1605/16 (з таким призначенням платежів у платіжних дорученнях), в порядку черговості виникнення вчинено контролюючим органом правомірно. Та обставина, що позивач сплачував платежі, які були зараховані в рахунок податкового боргу в порядку черговості виникнення, у відповідності із встановленим судом графіком, не створює підстави для іншого застосування норми пункту 87.9 статті 87 ПК, оскільки розстрочення судом сплати позивачем податкового боргу стосувалося порядку виконання судового рішення та не змінило сутності обов'язку позивача сплатити податковий борг. Сплачувані позивачем суми на погашення стягнутого згідно із судовим рішенням податкового боргу не мали якогось відмінного правового режиму чи-то іншого призначення, ніж погашення податкового боргу.
Щодо такого застосування норми пункту 87.9 статті 87 ПК у подібних правовідносинах Верховний Суд неодноразово зробив висновок в постановах від 10.12.2019 у справі № 821/865/16, від 23.05.2019 у справі № 2а-6851/12/2670, від 24.11.2020 у справі № 520/13377/19.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що контролюючим органом доведена правомірність застосування штрафних санкцій, та як наслідок правомірність прийняття податкових повідомлення-рішення від 22.08.2018 №0063501200, №0062501200. Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо нарахування пені, суд враховує наступне.
У відповідності з пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (підпункт 129.3.1 пункту 129.3).
Згідно із пунктом 129.4 статті 129 ПК пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Отже, підставою для нарахування пені у випадку, визначеному пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК, є несплата платником податків суми узгодженого грошового зобов'язання у встановлені ПК строки.
Суд наголошує, що ухвала суду про розстрочення сплати податкового боргу є процесуальним рішенням, яке у відповідності зі статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначає порядок виконання судового рішення про стягнення податкового боргу та не звільняє платника податків від фінансової відповідальності у вигляді пені, передбаченої підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, прикладом якої є постанова Верховного Суду від 10.03.2020 у справі №520/4100/19, нормами ПК не передбачено особливостей нарахування (або не нарахування) пені на розстрочені судовим рішенням суми грошових зобов'язань. Ухвалення судом рішення про розстрочення сплати податкового боргу не змінює статус такої заборгованості як податкового боргу та не спростовує того факту, що боржник вчинив податкове правопорушення у вигляді не сплати цього боргу і що таке правопорушення триває до погашення податкового боргу в добровільному чи примусовому порядку.
З огляду на викладене, суд зазначає, що розстрочення виконання судового рішення не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої ст.ст.126, 129 ПК України.
Щодо посилань позивача на необхідність винесення окремого податкового повідомлення-рішення на суму пені, суд зазначає наступне.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 07.04.2016 № 422 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; (п.1 Розділ І. Загальні положення).
ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі: нарахування сум грошових зобов'язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків); (п. 2 ч. 1 «Порядок ведення інтегрованої картки платника», розділ ІI. «Інтегрована картка платника»)
Згідно абз. 4, 7 п. 1 глави 1 Розділу VI Порядку № 422 при нарахуванні чергової частки розстрочення (відстрочення) сум податкового боргу в ІКП відбувається нарахування пені за несвоєчасну сплату на суму нарахованої частки податкового боргу за період з 91-го дня після останнього дня граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного Податковим кодексом України, і по дату надання розстрочення (відстрочення) податкового боргу (у випадку, коли податковий борг виник в результаті несплати платником податків грошового зобов'язання, визначеного у поданій ним звітності), а з наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу) розпочинається нарахування процентів, які нараховуються по день фактичного погашення чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу) включно.
Отже, нарахування пені здійснюється в автоматичному режимі та пов'язано з фактом несплати у встановлений строк суми самостійно узгодженого зобов'язання.
Відповідно до п.42-1.2. ст. 42-1 ПК України електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених цим Кодексом та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання цього Кодексу, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв'язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, в тому числі дані оперативного обліку податків та зборів (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу.
Отже, пеня на суму податкового боргу нараховується в силу вимог закону, процес нарахування здійснюється в автоматичному режимі, про стан, розмір нарахування пені платник може дізнатись, зокрема, скориставшись електронним кабінетом. Обов'язку виносити окреме податкове повідомлення-рішення на суму нарахованої пені за ст.129 ПК України не встановлено, а тому дії контролюючого органу, щодо нарахування пені, в т.ч внесення її до ІКП та дії щодо перерозподілу сплачених платником сум, згідно порядку черговості виникнення податкового боргу є правомірними.
Вказана правова позиція висловлена Верховним судом у постановах від 27 лютого 2018 року справа № 805/4622/16-а, від 08 травня 2018 року справа №802/777/16-а, від 16 жовтня 2018 року № 808/2409/17, від 21 травня 2020 року у справі № 2а-10115/12/1370.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині визнання дій протиправними щодо розподілу грошових коштів в інтегрованій картці за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу ЗО 14010100 00» на оплату (зарахування на погашення (оплату)) пені, є такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо доводів позивача в частині звільнення від відповідальності у вигляді штрафу та пені на підставі положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року № 1669, за наявності сертифікату ТПП України, яким засвідчено настання форс-мажорних обставин суд зазначає наступне.
Сертифікатом Торгово-промислової палати України від 30.07.2014 № 2059/05-4, для Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» засвідчено настання обставин непереборної сили з 01 липня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів. При цьому місцезнаходження підприємства визначено: вул. Рози Люксембург, 23а, м. Донецьк, Україна.
Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію зазначене рішення Ради національної безпеки і оборони України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року № 1669 (далі Закон № 1669-VII) визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено місто Донецьк (місцезнаходження ПАТ «Донецькоблгаз» до 15.08.2015) та місто Краматорськ Донецької області (місцезнаходження ПАТ «Донецькоблгаз» з 15.08.2015).
Відповідно до статті 10 Закону № 1669-VII протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 року №671/97-ВР (далі - Закон №671/97-ВР) визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 15.07.2014 № 40(3) (в редакції, затвердженій рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44(5)
Так, пунктом 6.1 розділу 6 Регламенту передбачено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
За змістом пункту 6.2 розділу 6 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.
Якщо сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до Торгово-промислової палати України/регіональної торгово-промислової палати для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення. Засвідчення форс-мажорних обставин у такому випадку проводиться на загальних засадах відповідно до цього Регламенту.
Системний аналіз вищенаведених положень дає підстави для висновку про те, що засвідченню підлягають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) по кожному окремому податковому та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання якого настало згідно нормативно-правових актів, проте, таке виконання стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Сертифікат не може засвідчувати форс-мажорні обставини на майбутнє. У разі якщо сертифікат про форс-мажорні обставини виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до Торгово-промислової палати України для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період саме з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення.
До такого ж висновку щодо застосування статті 10 Закону № 1669-VII дійшов Верховний Суд і у постанові від 10.12.2020 № 805/1570/17-а.
Таким чином, сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати від 30.07.2014 №2059/05-4 не є допустимим доказом, який посвідчує дію обставин непереборної сили в період 2016-2018 р.р. (за час прострочення сплати грошових зобов'язань у справі), оскільки ним засвідчено обставини непереборної сили для позивача у період з 01.07.2014 до моменту його видачі - 30.07.2014. У цей час місцезнаходженням позивача було місто Донецьк, вулиця Рози Люксембург, 23А. З 08.06.2015 місцезнаходженням позивача є місто Краматорськ, вулиця Південна, 1.
Зазначення у сертифікаті, що на момент його видачі обставини непереборної сили тривають, і дату, коло їх дія припиниться, встановити неможливо, не дає підстав стверджувати, що сертифікат засвідчує відповідні обставини безстроково.
Відповідно до частини другої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Щодо обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) таким засобом доказування є сертифікат торгово-промислової палати, який виданий відповідно до статті 14-1 Закону №671/97-ВР.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.03.2021 по справі №805/1079/17 (номер в ЄДРСР 95365849)
Таким чином, наявний у позивача сертифікат про настання форс-мажорних обставин не може звільняти останнього від відповідальності встановленої ПК України.
Щодо дотримання строків нарахування пені, суд зазначає наступне.
Відповідно до пп. 129.1.1, 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається:
при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Відповідно до п.129.2. ст. 129 ПК України у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.
Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України).
За приписами статті 203 ПК України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації. Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно вимог п.57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
З аналізу наведених норм вбачається, що нарахування пені розпочинається у спеціально визначений строк, передбачений в ст. 129 ПК України.
У разі якщо пеня нараховується на погашену суму заборгованості, що виникла в результаті самостійно нарахованого платником податків узгодженого грошового зобов'язання, то відповідно контролюючий орган у будь - якому випадку позбавлений права нараховувати таку пеню до спливу 90 - денного строку з дня наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.
Під час розгляду справи судом встановлено, що сума 403986,25 грн. це пеня, нарахована Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків при погашенні позивачем податкового боргу з податку на додану вартість, який виник внаслідок несвоєчасної сплати визначених у податкових деклараціях грошових зобов'язань, виплата яких розстрочена судовим рішенням (справа №805/1605/16).
Суд враховує, що під час розгляду справи №805/1605/16 Донецьким окружним адміністративним судом встановлено, що заборгованість з податку на додану вартість виникла у зв'язку із самостійно задекларованими у податкових деклараціях та не сплаченими у строк грошовими зобов'язаннями: за лютий 2016 року у сумі 8560694 грн., березень 2016 року - 8056997 грн., квітень 2016 року - 9097782 грн., травень 2016 року - 677941 грн., червень 2016 року - 1416251 грн. Вказані суми відображені в ІКП по термінам сплати: 30.03.2016, 30.04.2016, 30.05.2016, 30.06.2016, 30.07.2016 відповідно.
З розрахунку нарахованої і сплаченої пені з податку на додану вартість за період з 20.06.2018 по 20.07.2018 вбачається, що контролюючим органом розпочато нарахування пені з «04.05.2016», «27.05.2016», «24.06.2016», що свідчить про не дотримання строку визначеного у п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України (тобто 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання).
Вказане призвело до невірного визначення днів прострочення сплати грошового зобов'язання, та як наслідок невірного визначення суми пені, що підлягає сплаті. Отже, відповідачем-2, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність нарахування пені у розмірі 403986,25 грн.
Також, під час розгляду справи встановлено, що за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 08.06.2018 №0053501200 за період з 22.06.2018 по 26.06.2018 нарахована пеня у розмірі 118,37 грн.
При вирішенні питання, щодо наявності правових підстав для нарахування вказаної суми пені визначальним є строк у який платник податків зобов'язаний самостійно погасити суму грошового зобов'язання нарахованого контролюючим органом.
За нормами п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені в данному випадку розпочинається починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Строк сплати визначений у п.57.3 ст. 57 ПК України. Згідно вказаної норми платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Аналізуючи викладене, суд зазначає, що у разі розпочатої процедури оскарження у строк до 10 днів з дня отримання рішення, строк сплати нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання спливає лише після 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Під час розгляду справи судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 08.06.2018 №0053501200 отримано позивачем 11.06.2018. 14 червня 2018 року позивачем, шляхом надсилання рекомендованого листа до ДФС України подана скарга від 14.06.2018 №15/1-1641 на податкове повідомлення-рішення від 08.06.2018 №0053501200. Листом від 14.06.2018 №15/1-1640 Офіс великих платників податків ДФС (в т.ч. Харківське управління) повідомлено про оскарження рішення. За результатом розгляду скарги ДФС України прийнято рішення від 08.08.2018 №25975/6/99-99-11-03-01-25, яким скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін. В подальшому 03.09.2018 товариство звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2018 №0053501200. Рішення суду за результатом розгляду справи №0540/8008/18-а прийнято 16.03.2021, зокрема, відмовлено у скасуванні податкового повідомлення-рішення від 08.06.2018 №0053501200. Рішення набрало чинності 01.07.2021. Отже, податкове повідомлення-рішення від 08.06.2018 №0053501200 вважається узгодженим з 02.07.2021.
За таких обставин, враховуючи те, що платником податків у визначений в п.57.3 ст. 57 ПК України строк розпочато адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення від 08.06.2018 №0053501200, при цьому, рішення за результатом нього прийнято ДФС України лише 08.08.2018, суд дійшов висновку, що нарахування пені в період з 22.06.2018 по 26.06.2018 є протиправним, оскільки в цей період строк сплати нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання ще не настав.
Разом з цим, сума пені у розмірі 1,05 грн. за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 08.06.2018 №0050501200 є правомірною, оскільки зобов'язання є узгодженим, а пеня застосована у межах строку визначеного п. 129.1 ст. 129 ПК України.
Твердження позивача про повторне нарахування сум пені за період з серпня 2016 року по червень 2016 року щомісячно по 223,80 грн., та за липень 2021 року - 223,72 грн. є незмістовним, оскільки вказані суми не є спірними у межах адміністративної справи, що розглядається.
З огляду на викладене позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з нарахування пені за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу ЗО 14010100 00» в сумі 404104,62 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, враховуючи те, що у платника податків наявний правовий інтерес, щоб дані його інтегрованої картки відповідали показникам його податкової звітності, відображали реальний стан заборгованості та розрахунків з бюджетом суд вважає, що для повного захисту прав позивача необхідно зобов'язати контролюючий орган, що допустив протиправну поведінку, здійснити коригування в інтегрованій картці позивача за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу ЗО 14010100 00» шляхом виключення (зменшення) нарахованої пені у сумі 404104,62 грн. із зарахуванням вказаної суми в погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.
З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Позивачем заявлені вимоги майнового характеру на загальну суму 585571,63 грн. (404105,67 грн. + 37,54 грн. + 181428,42 грн.). Судовий збір, що підлягав сплаті становив 8783,57 грн. При цьому, за результатом розгляду справи визнано протиправним нарахування пені у розмірі 404104,62 грн., що складає 69% від загальної ціни позову.
Згідно ч.2 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи те, що визнані протиправними дії Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 6060,66 грн.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п.1 ч.1, ч.2 ст.7 Закону України “Про судовий збір” в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, скасування податкових повідомлення-рішень задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо нарахування пені за платежем “Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу ЗО 14010100 00” в сумі 404104,62грн.
Зобов'язати Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків зобов'язати здійснити коригування в інтегрованій картці Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” за платежем “Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу ЗО 14010100 00” шляхом виключення (зменшення) нарахованої пені в сумі 404104,62грн. із зарахуванням коштів у розмірі 404104,62грн. в рахунок оплати податкових зобов'язань згідно з черговістю його виникнення.
У задоволені позовних вимог про визнання дій протиправними щодо нарахування пені за платежем “Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу ЗО 14010100 00” в сумі 1,05 грн. та зобов'язання вчинити коригування пені у розмірі 1,05 грн.; визнання дій протиправними щодо розподілу грошових коштів в інтегрованій картці за платежем “Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу ЗО 14010100 00” на оплату (зарахування на погашення (оплату)) пені; визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень від 22.08.2018 №0063501200, №0062501200 відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” судовий збір у розмірі 6060 (шість тисяч шістдесят) грн. 66 коп.
Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 27 березня 2023 року. Повний текст рішення складено 30 березня 2023 року.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.О. Кошкош