09 березня 2023 року м. Кропивницький Справа №340/5778/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області
про визнання протиправним та скасування рішення.
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення одинадцятої сесії восьмого скликання Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 24.06.2021 р. №300 «Про розгляд заяв щодо надання земельних ділянок в оренду для городництва» в частині, що стосується ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що рішенням одинадцятої сесії восьмого скликання Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 24.06.2021 р. №300 позивачу відмовлено у передачі в оренду земельної ділянки для городництва площею 16,8666 га. Зазначене рішення обґрунтовано змінами, внесеними у ч.1 ст.36 Земельного кодексу України, відповідно до яких площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 га. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправне, оскільки 01.04.2032 р. він звернувся до відповідача із заявою, і рішенням восьмої сесії восьмого скликання Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 12.04.2021 р. №206 йому був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення на земельну ділянку площею 16,8666 га для ведення городництва з наступною передачею її в оренду. Представник позивача наголошує на тому, що станом на 01.04.2021 р. та на 12.04.2021 р. будь-яких обмежень щодо площі земельної ділянки, які передавалися громадянам для ведення городництва не існувало. Представник позивача вказує, що відповідачем приймаючи оскаржуване рішення застосовано зворотну дію в часі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 р. №1423-ІХ.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому він заперечив проти позову (а.с.48-50). Відповідач вказує, що при прийнятті рішень Новопразька селищна рада керується виключно законами України.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 р. позовну заяву залишено без руху (а.с.21).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.42-43).
17.11.2021 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.55).
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
Рішенням восьмої сесії восьмого скликання Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 12 квітня 2021 року №206 «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки комунальної власності» надано громадянину ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення на земельну ділянку комунальної власності, площею 16,8666 га, кадастровий номер 3520355400:02:003:0934 зі зміною її цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель із запасу (земельної ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) код КВЦПЗ - К.16.00 на для ведення городництва, код КВЦПЗ - А.01.07. та із змінами угідь з пасовищ на ріллю - 16,8666 га, з послідуючою передачею її в оренду терміном на 7 років за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності за межами населеного пункту на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (а.с.8, 33).
Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд - Інформ плюс» розроблено проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення, площею 16,8666 га, що надається в оренду терміном на 7 років зі зміною її цільового призначення із земель запасу (код КВЦПЗ - К.16.00) на для ведення гродництва (код КВЦПЗ - А.01.07) гр. ОСОБА_1 на території Новопразької селищної ради, Олександрійського району, Кіровоградської області, за межами населеного пункту кадастровий номер земельної ділянки 3520355400:02:003:0934 (а.с.9-12, 34-37).
Рішенням одинадцятої сесії восьмого скликання Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 24.06.2021 р. №300 «Про розгляд заяв щодо надання земельних ділянок в оренду для городництва» відмовлено громадянину ОСОБА_1 передачу в оренду терміном на 7 (сім) років земельну ділянку для городництва площею 16,8666 га, кадастровий номер 3520355400:02:003:0934 із них: сільськогосподарських земель 16,8666 га, сільськогосподарських угідь - 16,8666 га, ріллі - 16,8666 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності не наданих у власність або постійне користування на території Новопразської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області в зв'язку з тим, що площа земельної ділянки, що передається в оренду для городництва не може перевищувати 0,6000 га (а.с.13, 38, 51). Зазначене рішення прийнято з огляду на норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 р. №1423-ІХ.
Статтею 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. №280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Згідно з ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
З огляду на п.п.«а», «в» ч.1 ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями комунальної власності територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Таким чином, до повноважень відповідача належить розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передача таких земельних ділянок у власність або користування.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування врегульований статтею 123 Земельного кодексу України.
Згідно з ч.1 ст.123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Відповідно до ч.2 ст.123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною 3 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно з ч.6 ст.123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Відповідно до ч.ч.15, 16 ст.123 Земельного кодексу України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
З огляду на зміст ч.1 ст.124 Земельного кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Разом з тим, частина 1 статті 124 Земельного кодексу України, із змінами, внесеними Законом №1444-IX від 18.05.2021 р. встановлює, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Статтею 50 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 р. №858-IV, у редакції, чинній на час розроблення проекту землеустрою, визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.
Частинами 7 - 10 статті 186 Земельного кодексу України, визначено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, визначені цією статтею, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.
Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб'єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України «Про землеустрій»; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.
Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб'єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.
Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб'єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.
Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб'єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.
Таким чином, відповідно до приписів статті 186 Земельного кодексу України за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути прийнято одне із рішень: про затвердження проекту землеустрою чи про відмову у його затвердженні.
Проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення, площею 16,8666 га, що надається в оренду терміном на 7 років зі зміною її цільового призначення із земель запасу (код КВЦПЗ - К.16.00) на для ведення гродництва (код КВЦПЗ - А.01.07) гр. ОСОБА_1 на території Новопразької селищної ради, Олександрійського району, Кіровоградської області, за межами населеного пункту кадастровий номер земельної ділянки 3520355400:02:003:0934 поданий до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області 09.06..2021 р. (а.с.9, 34).
Судом встановлено, що оскаржуваним рішенням відмовлено передати в оренду земельну ділянку для городництва площею 16,8666 га у зв'язку з тим, що площа земельної ділянки, що передається в оренду для городництва не може перевищувати 0,6000 га
Так, відповідно до абз.1 ч.1 ст.36 Земельного кодексу України громадянам або їх об'єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 р. №1423-IX, який набрав чинності з 27.05.2021 р., частину 1 статті 36 Земельного кодексу України доповнено абзацом 2 такого змісту: «Площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара».
Таким чином, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 р. №1423-IX внесено зміни до статті 36 Земельного кодексу України, в якій законодавцем визначено обмеження для городництва щодо площі земельної ділянки, а саме площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара.
Із аналізу зазначених норм, суд дійшов висновку про наявність у відповідача як органу місцевого самоврядування, повноважень щодо передачі земельної ділянки громадянину в оренду для городництва, площа якої не перевищує 0,6 гектара.
Зважаючи на викладене, судом встановлено відсутність у відповідача повноважень щодо передачі позивачу земельної ділянки площею 16,8666 га, кадастровий номер 3520355400:02:003:0934 для городництва.
При цьому, суд зазначає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, за загальним правилом, не можна визнати неправомірними якщо вони ґрунтуються на законі, чинному на момент прийняття відповідного рішення таким суб'єктом.
Відповідний висновок ґрунтується на положеннях статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підсумовуючи викладене, суд зауважує, що відповідачу при реалізації владних управлінських функцій необхідно застосовувати ту норму права, яка була чинною на момент прийняття спірного рішення, що було дотримано селищною радою в межах цих правовідносин.
Викладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 28.05.2021 р. у справі №1940/1505/18, від 15.05.2019 р. у справі №825/1496/17.
Також, у постанові від 31 березня 2021 року у справі №803/1541/16, Верховний Суд зазначав, якщо під час розгляду заяви особи суб'єктом владних повноважень до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб'єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками. У теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду - «переживаючої» (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб'єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм. Правова визначеність як елемент верховенства права не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22.05.2018 р. №5-р/2018).
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що рішенням одинадцятої сесії восьмого скликання Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 24.06.2021 р. №300 «Про розгляд заяв щодо надання земельних ділянок в оренду для городництва» прийнято на підставі та у межах повноважень відповідача, у спосіб, визначений Конституцією та законами України, обґрунтовано і з дотриманням інших критеріїв встановлених ч.2 ст.2 КАС України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Беручи до уваги, що у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат понесених позивачем. Натомість відповідачем не надано доказів понесення судових витрат у даній справі.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (смт Нова Прага, Олександрійський район, Кіровоградська область, вул. Центральна, 14) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного рішення суду - 09 березня 2023 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. Момонт