29 березня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/5941/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження пенсійних виплат максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити виплату перерахованої пенсії на підставі рішень Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 в адміністративних справах №340/2461/22 та №340/2662/22 без обмеження її максимальним розміром з 01.01.2017.
Також ОСОБА_1 просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати у двотижневий строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду (ст.267 КАС України).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є пенсіонером по лінії СБУ, отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII). З 01.01.2017 року відповідач протиправно обмежую розмір його пенсії десятьма прожитковими мінімумами. Вважаючи такі дії пенсійного органу протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Канцелярією суду адміністративний позов ОСОБА_1 зареєстровано 27.12.2022 року.
Відповідно до довідки керівника апарату Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 року №23724/22 автоматизований розподіл справ у КП “ДСС”, які надійшли до Кіровоградського окружного адміністративного суду у період з 26.12.2022 року по 03.01.2023 року тимчасово не здійснювався у зв'язку з перебуванням суддів у відпустці.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2023 року у цій адміністративній справі визначено головуючу суддю Казанчук Г.П. Справу передано судді на розгляд - 04.01.2023 року.
Ухвалою судді від 09.01.2023 року позовну заяву залишено без руху із встановленням строку для усунення недоліків позовної заяви, зокрема запропоновано надати заяву про поновлення строку звернення до суду із такими позовними вимогами. Недоліки позовної заяви усунуто, позивач надав суду відповідну заяву. Як на переконання судді, вказані причини пропущення строку звернення до суду є поважними, а тому такий строк потрібно поновити.
Ухвалою судді від 30.01.2023 року позовну заяву позивача прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) (а.с.31), сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, у якому зазначено, що Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" за №3668-VI від 08.07.2011, визначено, зокрема, що максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вказані норми Закону №3668, як стверджує відповідач, є чинними на даний час, неконституційними не визнавались, а отже, підлягають застосуванню, в тому числі і відповідачем по даній справі.
У період з 20.02.2023 року по 24.02.2023 року суддя Казанчук Г.П. тимчасово не здійснювала правосуддя у зв'язку з перебуванням на навчанні.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд
ОСОБА_1 проходив службу в органах Служби безпеки України, з якої був звільнений за вислугою років. Наразі позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин між сторонами, далі по тексту - Закон №2262-ХІІ).
Першочергово ОСОБА_1 призначено пенсію, виходячи із останньої займаної ним штатної посади та відповідного цій посаді грошового забезпечення. Перебування позивача на вказаній посаді обумовлено наявністю наказу голови Служби безпеки України від 23.10.2014 року за № 10/12-ОС про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління Служби безпеки України в Кіровоградській області.
Враховуючи зміст судових рішень у справі №811/4240/14, наказ № 10/12-ОС від 23.10.2014 було скасовано, крім цього зобов'язано управління СБУ в Кіровоградській області перерахувати військову пенсію та направити до органів Пенсійного фонду грошовий атестат з проведеними перерахунками.
В подальшому правовідносини між позивачем та ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо відмови у перерахунку та виплаті йому призначеної пенсії відповідно до ст.ст. 51, 63 Закону №2262-ХІІ на підставі зміненого грошового атестата, виданого Управлінням Служби безпеки України в Кіровоградській області 04.02.2022 року, були предметом спору, переданого на розгляд Кіровоградському окружному адміністративному суду (справа №340/2662/22).
Так, зокрема, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду 28.06.2022 року у справі № 340/2662/22, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.12.2022 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо відмови йому у перерахунку пенсії на підставі зміненого грошового атестата, виданого Управлінням Служби безпеки України в Кіровоградській області 04.02.2022 року; та зобов'язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області провести з 13.01.2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі зміненого грошового атестата, виданого Управлінням Служби безпеки України в Кіровоградській області 04.02.2022 року з урахуванням усіх видів грошового забезпечення, та виплатити різницю між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суд, убачає, що згідно розрахунку, проведеного 01.09.2022 року на підставі зазначеного вище рішення суду у справі №340/2461/22 по пенсійній справі №1102005768 відповідачем було нараховано пенсійних виплат (з надбавками) - 28473,06 грн., а з урахуванням максимального розміру пенсії позивачу сплачено - 20 270,00 грн. (а.с.6).
Позивач, надаючи суду розрахунок пенсії за вислугою років (дата розрахунку 01.02.2016 року) по його пенсійній справі №1102005768, зазначає, що обмеження максимальним розміром його пенсійних виплат мало місце з самого початку виходу його на пенсію: нараховано пенсійних виплат (з надбавками) - 11913,34 грн.; з урахуванням максимального розміру пенсії сплачено - 10740,00 грн. (а.с.5).
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки на його думку вони суперечать положенням пенсійного законодавства, тому звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон №2262-ХІІ.
Механізм обчислення пенсій особам відповідно до Закону №2262-ХІІ здійснюється відповідно до статті 43 вказаного Закону, до якої неодноразово вносились зміни.
Зокрема, відповідно до Закону України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" викладено частину 5 статті 43 Закону №2262-ХІІ в наступній редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
В той же час, пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону установлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Законом України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №911-VIII) частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії, а саме щодо обмеження максимального розміру пенсій в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 розміром 10740 гривень, застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.
Відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділу I Закону України від 12.04.2016 №1080-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей" статтю 43 Закону №2262-ХІІ після частини третьої доповнено двома новими частинами, у зв'язку з чим частина п'ята цієї статті стала частиною сьомою без змін у змісті.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно пункту 2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Свої висновки Конституційний Суд України обґрунтував тим, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Отже, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ зі змінами, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто, з 20.12.2016 року.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17.
Відповідно до Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону №2262-ХІІ слова і цифри "у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Таким чином, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, в редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №1774-VIII), який набрав чинності з 01.01.2017, передбачає, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
При цьому, Законом №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, норми частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ не відновлені, хоча й були фактично внесені зміни стосовно продовження періоду тимчасового обмеження максимального розміру пенсії.
Крім того, суд зауважує, що передбачені статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" обмеження пенсій максимальним розміром, що не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, введені в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності в даній частині з 01.10.2011.
Відповідно до Закону №3668-VI, в редакції Закону №911-VIII, було визначено, що максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону №2262-ХІІ не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Надаючи тлумачення наведеним нормам Закону №3668-VI, статті 43 Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 справа №400/2085/19 вказав, що положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони суперечать одна одній.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 та постанові від 22.01.2022 р. справа №240/7087/20.
На виконання вимог ухвали суду від 30.01.2023 року відповідач надав письмову інформацію щодо виплачених позивачу сум пенсії починаючи з 01.01.2017 року в розрізі кожного місяця відповідного року. Згідно вказаної інформації суд убачає, що відповідач з 01.01.2017 року виплачував позивачу пенсію обмежену максимальним розміром, розмір якої не перевищував десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (а.с.42-43).
Враховуючи зазначене, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
Щодо визначення строку, з якого повинно бути проведено перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром, то суд зазначає, що таке право настає починаючи з моменту набрання рішенням Конституційного Суду України законної сили 20.12.2016 року. Разом з тим, керуючись приписами статті 51 Закону №2262-ХП щодо проведення перерахунку з наступного місяця коли змінились обставини - то з 01.01.2017 року.
Таким чином, з огляду на вищевикладене позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Стосовно клопотання позивача про встановлення судового контролю, суд зазначає, що відповідно до статті 382 КАС України, суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади.
Гарантія виконання судового рішення забезпечується також положеннями статті 14 КАС України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 992,40 гривень, що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.11).
Таким чином, враховуючи положення статті 139 КАС України та задоволення позову суд дійшов висновку про те, що на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у повному розмірі 992,40 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статями 132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009; код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження максимального розміру пенсії, призначеної ОСОБА_1 , при здійсненні її перерахунку з 01.01.2017 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 пенсію, перераховану з 01.01.2017 року на підставі зміненого грошового атестата, виданого Управлінням Служби безпеки України, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802).
Копію рішення суду направити сторонам у справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук