Справа № 2а-0092-2010
05 серпня 2010 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої: судді Дубіжанської Т.О.
при секретарі: Сорокіної А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС БДПС для обслуговування м. Дніпропетровська старшого сержанта міліції Сернецького Віталія Станіславовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
В квітні 2009 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив скасувати постанову серії АЕ № 103223 від 28.03.2009 року по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову позивач вказав на те, що відносно нього Інспектором ДПС БДПС для обслуговування м. Дніпропетровська старшим сержантом міліції Сернецьким В.С. було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 103223, де зазначено, що 28.03.2009 року о 17 год. 05 хв. він, керуючи автомобілем „ВАЗ-2106”, державний номер НОМЕР_1, проїхав перехрестя вул. Тітова та вул. Г. Сталінграду в м. Дніпропетровську, в той час коли додаткова секція світлофору була вимкнена, чим порушив п. 8.7.3 „з” ПДР України. За вказане правопорушення передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст. 122 КпАП України. На позивача було накладено штраф в розмірі 430 грн. Позивач вважає, що вказана постанова винесена з порушенням чинного законодавства, зокрема норм КУпАП - з порушенням передбаченого законом порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення, за відсутності належних доказів його вини у скоєному правопорушенні, а тому підлягає скасуванню. Також вказав на те, що правил дорожнього руху він не порушував. Таким чином позивач вимушений звернутися до суду.
У судове засідання позивач не з'явився, але надав заяву в якій просив справу розглядати без його участі, також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явив, але надав заяву в якій просив справу розглядати без його участі, та вказав на те, що постанова ним винесена обґрунтовано та правомірно .
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КпАП України - порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 8.7.3 „з” Правил дорожнього руху України - с игнали світлофора мають такі значення: вимкнений сигнал додаткової секції забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою (стрілками).
У судовому засіданні було встановлено, що відносно позивача Інспектором ДПС БДПС для обслуговування м. Дніпропетровська старшим сержантом міліції Сернецьким В.С. було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 103223, де зазначено, що 28.03.2009 року о 17 год. 05 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем ?АЗ-2106”, державний номер НОМЕР_1, проїхав перехрестя вул. Тітова та вул. Г. Сталінграду в м. Дніпропетровську, в той час коли додаткова секція світлофору була вимкнена, чим порушив п. 8.7.3 ?” ПДР України. За вказане правопорушення передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст. 122 КпАП України. На позивача було накладено штраф в розмірі 430 грн.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 251 КпАП України - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КпАП України - о рган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанова серії АЕ № 103223 від 28.03.2009 року винесена з порушенням норм чинного законодавства, зокрема норм КпАП України - з порушенням передбаченого законом порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення, а саме при винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення Інспектором ДПС БДПС для обслуговування м. Дніпропетровська старшим сержантом міліції Сернецьким В.С. не було з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність , не зазначено свідків правопорушення, не застосовані технічні прилади та технічних засоби , що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи.
Оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав інших доказів стосовно правомірності свого рішення та доказів відносно наявності адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 судом не встановлено, тому постанова підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 122, 251, 280 КпАП України, п. 8.7.3 „з” Правил дорожнього руху України, ст. ст. 71, 159-163 КАС України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Інспектора ДПС БДПС для обслуговування м. Дніпропетровська старшого сержанта міліції Сернецького Віталія Станіславовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову серії АЕ № 103223 від 28.03.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАП України ОСОБА_1.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Дубіжанська