Справа № 2а-4086/10/1070
12 липня 2010 року Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Спиридонової В.О.,
за участю секретаря судового засідання Касянчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Вотерпарк-Бориспіль» про стягнення заборгованості,
22.03.2010 року Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Вотерпарк-Бориспіль» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача податкової заборгованості по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік у сумі 429086,49 грн., у тому числі 426459,61 грн. основного платежу та 2626,88 грн. пені за несвоєчасність сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік у загальній сумі 429086,49 грн., яка має бути сплачена відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами».
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях та зазначив, що рішенням Господарського суду Київської області від 26.11.2009 року по справі № 19/119-09 визнано частково недійсними рішення Бориспільської міської ради від 28.12.2006 року № 830-09-V і від 02.08.2007 року № 1728-20-V та договір оренди земельної ділянки від 29.01.2008 року № 525 в частині земельної ділянки загальною площею 3,7732 га вкритою водними об'єктами. Рішення набрало законної сили 26.12.2009 року, оскільки ніким не було оскаржено. Оскільки укладення договору оренди земельної ділянки від 29.01.2008 року не створило юридичних наслідків, тому позивачем невірно визначено суму податкового зобов'язання відповідача. Виходячи з викладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вотерпарк-Бориспіль» зареєстровано 30.06.2006 року виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області, про що зроблено запис за № 1 354 102 0000 001078 про державну реєстрацію, ідентифікаційний код 34374491, та видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.
Відповідач перебуває на обліку як платник податків у Бориспільській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області з 03.07.2006 року відповідно до довідки № 3528 від 04.07.2006 року, наданої Бориспільською ОДПІ.
Як встановлено судом, рішенням Бориспільської міської ради від 28.12.2006 року № 830-09-V із змінами, внесеними рішенням ради від 14.05.2009 року № 5858-51-У, було затверджено матеріали погодження місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди TOB «Вотерпарк- Бориспіль» загальною площею площею 9,9410 га, в тому числі 6,1679 га - землі зелених насаджень, 2,8572 га - землі під озерами, 0,6318 га - болота, 0,2842 га - землі під штучними водотоками, в оренду на 10 років.
Рішенням Бориспільської міської ради від 02.08.2007 року № 1728-20-V було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди TOB «Вотерпарк-Бориспіль» площею 9,9410 га під будівництво культурно-розважального комплексу (аквапарк) по вул. Київський шлях у м. Борисполі (землі комерційного використання).
Пунктом 3 цього ж рішення встановлено орендну плату в розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки землі.
На підставі вказаного рішення між Бориспільською міською радою та TOB «Вотерпарк-Бориспіль» було укладено договір оренди земельної ділянки від 29.01.2008 року № 525.
Рішенням Господарського суду Київської області від 26.11.2009 року по справі № 19/119-09 визнано частково недійсними рішення Бориспільської міської ради від 28.12.2006 року № 830-09-V і від 02.08.2007 року № 1728-20-V та договір оренди земельної ділянки від 29.01.2008 року № 525 в частині земельної ділянки загальною площею 3,7732 га вкритою водними об'єктами.
Вказаним вище рішенням Господарський суд Київської області зобов'язав TOB «Вотерпарк-Бориспіль» передати державі в особі Бориспільської міської ради земельну ділянку загальною площею 3,7732 га вкритою водними об'єктами.
З урахуванням викладеного суд зауважує наступне.
27.01.2009 року ТОВ «Вотерпарк-Бориспіль» подало до Бориспільської ОДПІ податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік, у якій самостійно нараховано орендну плату на 2009 рік у сумі 821912,34 грн.
Дана сума податкового зобов'язання відповідачем самостійно, в добровільному порядку, сплачена частково, в сумі 395 452,73 грн. Отже, залишок несплаченої суми податкового зобов'язання відповідача по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності, що підлягає сплаті, становить 426 459,61 грн.
Крім того, відповідно до абзацу «а» пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, за несвоєчасну часткову сплату заборгованості (податкового зобов'язання) відповідачу нараховано пеню в розмірі 2626,88 грн.
Загальна сума податкової заборгованості по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності становить 429 086,49грн.
Відповідно до вимог пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» відповідачу направлено першу - № 1/358 від 09.06.2009 року та другу - № 2/399 від 03.08.2009 року податкові вимоги. Відповідачем вказані податкові вимоги отримані відповідно 26.09.2009 року та 10.08.2009 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями повідомлень про вручення поштового відправлення. Однак, відповідачем не сплачено суму узгодженого податкового зобов'язання.
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Як вбачається з вищенаведеного, податкові зобов'язання відповідача не були сплачені в установлені строки, а тому таке зобов'язання визнається судом податковим боргом.
Згідно з п. 5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Відповідач посилається на невірне нарахування позивачем суми податкового зобов'язання орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік, оскільки при нарахуванні позивачем не враховано рішення Господарського суду Київської області від 26.11.2009 року по справі № 19/119-09, згідно з яким визнано частково недійсними рішення Бориспільської міської ради від 28.12.2006 року № 830-09-V і від 02.08.2007 року № 1728-20-V та договір оренди земельної ділянки від 29.01.2008 року № 525 в частині земельної ділянки загальною площею 3,7732 га вкритою водними об'єктами.
Суд зауважує, що відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.
Таким чином, Законом України «Про плату за землю» передбачено подання нової звітної податкової декларації у випадку одержання у власність чи користування нововідведеної земельної ділянки.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст. 14 Закону України "Про плату за землю" та п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" наказом Державної податкової адміністрації України від 26 жовтня 2001 року N 434, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 листопада 2001 р. за N 963/6154, був затверджений Порядок подання податкового розрахунку земельного податку (далі - Порядок).
Пунктом 5 Порядку встановлено, що у разі зміни протягом року грошової оцінки землі, функціонального використання землі, настання іншої зміни чи виявлення помилок, що змінюють суму земельного податку за звітний(і) місяць(і), платник податку подає новий звітний Розрахунок з виправленими показниками за такий(і) звітний(і) місяць(і) у строки, установлені підпунктом 4.1.4 "а" пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", без застосування штрафів, установлених пунктом 17.2 статті 17 цього Закону.
Так, підпунктом 4.1.4. «а» статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Якщо за результатами подання уточнюючого Розрахунку виникає потреба в поверненні надміру сплаченого податку, то разом з таким уточнюючим Розрахунком платником має бути подана заява про повернення надміру сплаченого податку з дотриманням граничних строків її подання. Якщо строк подання такої заяви закінчився, то уточнюючий Розрахунок не подається (п. 13 Порядку).
З системного аналізу вказаних норм випливає, що подання нового звітного розрахунку з виправленими показниками можливе за умови настання відповідних подій, подання розрахунку за відповідний місяць та дотримання платником податку відповідного строку.
Як вбачається з матеріалів справи, для відповідача змінився об'єкт оподаткування на підставі рішення Господарського суду Київської області від 26.11.2009 року по справі № 19/119-09, що дало відповідачу право на подання щомісячно нової звітної податкової декларації. Проте, відповідачем вказане право не використано, а лише надіслано до Бориспільської ОДПІ лист від 26.05.2009 року № 18/8-1, яким повідомлено позивача про тимчасове припинення сплати орендної плати за землю та лист № 5 від 26.03.2010 року, яким позивача повідомлено про намір сплатити орендну плату за землю після внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 29.01.2008 року № 525.
Разом з тим, відповідачем не заперечується те, що TOB «Вотерпарк-Бориспіль» до винесення рішення Господарським судом Київської області фактично користувалося водним об'єктом (земельною ділянкою загальною площею 3,7732 га), що підтверджено господарським судом при вирішенні справи.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним.
Як зазначалось вище, рішення Господарського суду Київської області від 26.11.2009 року по справі № 19/119-09 набрало законної сили 26.12.2009 року, тобто весь 2009 рік земельна ділянка загальною площею 3,7732 га під водними об'єкти фактично знаходилась у користуванні відповідача.
За таких обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження відповідача про невірне нарахування позивачем суми податкового зобов'язання орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік через невиконання вимог Закону України «Про плату за землю».
Згідно з вимогами ст. 67 Конституції України, ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 2 Закону України "Про плату за землю" кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом,
Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт наявності у відповідача податкового боргу у визначеній податковим органом сумі.
Відповідачем не спростовано правильність розрахунку його податкової заборгованості, несплата податків у розмірі заявленому до стягнення підтверджується даними розрахунку суми податкового боргу ТОВ «Вотерпарк-Бориспіль» наявного у матеріалах справи.
Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Докази, що підтверджують наявність у відповідача податкової заборгованості позивачем надані суду, їх копії долучені до матеріалів справи.
Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку щодо правомірності заявленої вимоги та вважає її такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вотерпарк-Бориспіль» заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 429 086,49 грн. (чотириста двадцять дев'ять тисяч вісімдесят шість гривень сорок дев'ять копійок) у тому числі 426 459,61 грн. (чотириста двадцять шість тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять гривень шістдесят одна копійка) основного платежу та 2 626,88 грн. (дві тисячі шістсот двадцять шість гривень вісімдесят вісім копійок) пені за несвоєчасність сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, протягом десяти днів з дня її складання у повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.О. Спиридонова
Постанову складено у повному обсязі 14.07.2010 року.