головуючого
Пивовара В.Ф.,
суддів
Кравченка К.Т., Мороза М.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 31 серпня 2006 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на судові рішення у даній справі.
Вироком Зборівського районного суду Тернопільської області від 4 січня 2006 року
ОСОБА_1,
10 листопада 1969 року народження,
раніше судимий 8 жовтня 2001 року за
ч.2 ст.140, ч.2 ст.141 КК України 1960 року
на 2 роки 6 місяців позбавлення волі,
засуджений за ч.2 ст.309 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, і встановлено іспитовий строк 2 роки.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він, 16 листопада 2005 року у вечірній час, перебуваючи у с.Поморяни Золочівського району Львівської області, придбав у невстановленої слідством особи для особистих потреб без мети збуту речовину рослинного походження, яка згідно висновку судово-медичної експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом-маковою соломою, вага у сухому вигляді якої становить 1 918,5 гр. Вказаний наркотичний засіб був виявлений та вилучений працівниками міліції під час огляду ОСОБА_1 при перевезенні його до місця свого проживання у м. Тернополі.
Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 1 березня 2006 року вирок суду щодо ОСОБА_1 частково змінено. В порядку ст.365 КПК України із вступної частини вироку виключено вказівку про судимості ОСОБА_1 за вироками Тернопільського міського суду від 29 листопада 1985 року та 22 квітня 1988 року.
У касаційному поданні прокурор порушує питання про скаcування судових рішень щодо ОСОБА_1 і направлення справи на новий судовий розгляд внаслідок невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Вказує на те, що місцевий суд з достатньою повнотою не врахував усіх обставин справи та безпідставно застосував щодо ОСОБА_1 ст.75 КК України.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що у задоволенні касаційного подання необхідно відмовити.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні незаконних дій у сфері обігу наркотичних засобів та правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст.309 КК України грунтуються на достатніх та допустимих доказах, котрі ретельно досліджені в судовому засіданні, і такі висновки суду не оспорюються в поданні прокурора.
Що стосується призначеної ОСОБА_1 міри покарання, то доводи з цього приводу у касаційному поданні прокурора є безпідставними.
Як вбачається зі справи, суд при вирішенні цього питання, відповідно до вимог ст.65 КК України врахував дані про особу засудженого, який повністю визнав себе винним, щиро розкаявся у скоєному, сприяв розкриттю злочину та позитивно характеризується, а також характер та ступінь тяжкості злочину, попередню судимість, про що йдеться у касаційному поданні прокурора, і дійшов вірного висновку про можливість застосування до ОСОБА_1 ст.75 КК України.
Таким чином, не знаходячи передбачених ст. 398 КПК України підстав для призначення даної справи до розгляду, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,
у задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Зборівського районного суду Тернопільської області від 4 січня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 1 березня 2006 року щодо ОСОБА_1 відмовити.
Кравченко К.Т. Пивовар В.Ф. Мороз М.А.