Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Синявського О.Г.
суддів
Буніна О.І, Філатова В.М.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 серпня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 23 березня 2005 року.
раніше судимого Джанкойським
міськрайонним судом АР Крим 21 квітня 2004 року
за ч.3 ст. 185 КК України на 3роки позбавлення волі
із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,
засуджено
- за ч.4 ст.152 КК України на 12 років позбавлення волі,
На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_1 остаточно визначено покарання 15 років позбавлення волі.
Цивільний позов у справі вирішено.
Ухвалою апеляційного суду АР Крим від 26 травня 2005 року вирок суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він в ніч з 28 на 29 жовтня 2004 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до будинку АДРЕСА_1 Джанкойського р-ну, де проживає ОСОБА_2 з малолітніми онуками, закрив вхідні двері в кімнату, щоб ОСОБА_2 не змогла перешкодити йому, і, застосувавши фізичне насильство, згвалтував малолітню ОСОБА_3.
У касаційній скарзі засуджений стверджує, що судом не здобуто доказів його винності у вчиненні злочину, за який його засуджено, стверджує, що його обмовили потерпіла та свідок. Крім того скарга містить посилання на порушення кримінально-процесуального закону.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити.
Висновки суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються зібраними по справі, дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами.
Такими доказами, зокрема, є показання потерпілої малолітньої ОСОБА_3, яка в ході досудового слідства та у судовому засіданні детально, у відповідності до свого віку та розвитку, розповіла про вчинені щодо неї засудженим дії .
Цим показанням суд дав оцінку в сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, а саме : показаннями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, даними висновків судово-медичної, судово- імунологічної експертиз.
Безпідставними є доводи засудженого у касаційній скарзі про те, що він не скоював злочину, передбаченого ч.4 ст. 152 КК України.
Як встановлено перевіркою матеріалів кримінальної справи, потерпіла, а також свідок ОСОБА_2 не мали підстав для обмови засудженого.
Викладені в судових рішеннях мотиви про визнання аналогічних доводів засудженого такими, що не відповідають матеріалам справи, є обгрунтованими.
Будь-яких процесуальних порушень, що ставили б під сумнів правильність висновків щодо доведеності вини засудженого та кваліфікації його дій, органами досудового слідства і судом не допущено.
При призначенні засудженому покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого.
Колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для виправлення.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів.
У задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.
Судді:
О.Г.Синявський О.І. Бунін В.М.Філатов