Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Синявського О.Г.
суддів
Буніна О.І., Філатова В.М.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 серпня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Лутугинського районного суду Луганської області від 1лютого 2005 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
13 лютого 1980 року народження,
раніше судимого Лутугинським районним судом
23 березня 2004 року за ч.1 ст. 296 КК України
на 1 рік обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України
засуджено
- за ч. 4 ст. 187 КК України на 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст. 71 КК України остаточно призначено покарання 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна .
Зазначеним вироком засуджено також ОСОБА_2, судові рішення щодо якого не оскаржуються.
Цивільні позови по справі вирішено.
Ухвалою колегії суддів апеляційного суду Луганської області від 26 квітня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він разом з ОСОБА_2, з 23 годин 1серпня 2003 року до 1 години 2 серпня 2003 року у квартирі АДРЕСА_1 Лутугинського району з метою заволодіння чужим майном, скоїли напад на ОСОБА_3, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження і заволоділи годинником вартістю 65 грн. та грошима в сумі 18 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 ставить питання про зміну судових рішень щодо нього, не погоджуючись з кваліфікацією його дій, стверджує, що потерпілому було заподіяно тілесні ушкодження у стані душевного хвилювання, а також просить застосувати до нього більш м'яке покарання.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити.
Висновки суду про доведеність винності засудженого відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються зібраними по справі, дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.
І, зокрема, такими доказами є показання засудженого ОСОБА_3, згідно з якими засуджені привели його у квартиру ОСОБА_1, де почали бити , від чого він кілька разів губив свідомість, а потім у нього обшукували кишені і викрали гроші, а також зняли з руки годинник.
Цим показанням суд дав оцінку в сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, зокрема, такими як показання дружини потерпілого, а також свідка ОСОБА_4, згідно з якими ОСОБА_1 дав йому годинник і пояснив, що цей годинник він отримав від ОСОБА_5, проте ОСОБА_5 не мав відношення до викрадення годинника. Крім того, висновки суду про доведеність винності засуджених підтверджуються показаннями самого засудженого ОСОБА_1 у судовому засіданні про те, що виявлений у нього годинник належить ОСОБА_4.
Суди, як першої, так і апеляційної інстанції ретельно перевіряли доводи засудженого, аналогічні викладеним у касаційній скарзі про неправильність кваліфікації його дій.
Колегія суддів знаходить обґрунтованими викладені в судових рішеннях мотиви про визнання цих доводів такими, що не відповідають матеріалам справи.
Будь-яких процесуальних порушень, які б ставили під сумнів правильність висновків щодо доведеності вини засудженого та кваліфікації його дій, органами досудового слідства і судом не допущено.
При призначенні засудженому покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу, обставини, що впливають на відповідальність.
Колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для виправлення. Підстави для пом'якшення призначеного покарання відсутні.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів.
У задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.
О.Г.Синявський О.І. Бунін В.М.Філатов