Колегія суддів палати Верховного Суду України
з кримінальних справ у складі :
головуючого
Пивовара В.Ф.
суддів
Кравченка К.Т., Мороза М.А.
за участю прокурора
Яковенко Р.І.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 31 серпня 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та захисника останнього-адвоката ОСОБА_10 на вирок Апеляційного суду м. Севастополя від 6 грудня 2005 року, яким засуджено:
ОСОБА_1,
14 вересня 1967 року народження,
уродженця м. Керчі , не судимого,
- за пунктами 7,12 ч.2 ст. 115 КК України на 12 років позбавлення волі;
ОСОБА_2,
16 лютого 1969 року народження,
уродженця м. Севастополя, не судимого,
- за пунктами 7,12 ч.2 ст. 115 КК України на 11 років позбавлення волі;
За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними в умисному вбивстві за обтяжуючих обставин.
Як визнав суд, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 19 січня 2005 року, близько 17-ої години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в квартирі АДРЕСА_1 що в м. Севастополі, за обставин, встановлених судом і детально наведених у вироку, використовуючи незначний привід, з хуліганських мотивів, діючи узгоджено і за попередньою змовою, маючи умисел на вбивство, вчинили побиття ОСОБА_3, завдаючи йому удари руками і взутими ногами в різні частини, і у такий спосіб позбавили його життя. Смерть ОСОБА_3 настала на місці від сукупності тілесних ушкоджень живота, грудей і голови.
На вирок подані касаційні скарги.
Засуджений ОСОБА_2 вказує на те, що суд без достатніх підстав визнав його винним в умисному вбивстві потерпілого ОСОБА_3, мотивуючи тим, що він не причетний до побиття потерпілого, а досудове слідство і судовий розгляд у справі проведено неповно і однобічно, з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства. На його переконання, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, грунтуються на припущеннях і суперечливих показаннях свідків та інших сумнівних доказах. Твердить також, що суд не дав належної оцінки його показанням, не з'ясував належним чином всіх обставин справи. Просить, за змістом скарги, вирок скасувати і справу провадженням закрити за відсутністю в його діях складу злочину.
Захисник засудженого ОСОБА_2-адвокат ОСОБА_10, по суті, приводить такі ж доводи і ставить питання аналогічного змісту.
Засуджений ОСОБА_1. зазначає, що при розслідуванні справи і при її судовому розгляді обставини того, що сталось, з достатньою повнотою встановлені не були, що призвело до безпідставного засудження його за умисне вбивство ОСОБА_3 Вказує на те, що в нього не було умислу на вбивство потерпілого і у справі відсутні докази його винуватості у вчиненні цього злочину, а досудове слідство і судовий розгляд у справі проведено неповно, однобічно, з обвинувальним ухилом і порушенням норм кримінально-процесуального законодавства. Висновки суду, на його переконання, не відповідають фактичним обставинам справи, грунтуються на сумнівних доказах та припущеннях. З урахуванням таких приведених доводів, просить суд касаційної інстанції, за змістом скарги, вирок щодо нього змінити і перекваліфікувати його дії з пунктів 7,12 ч.2 ст.115 КК України на ст.119 КК України.
Заслухавши доповідача, засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підтримання касаційних скарг, міркування прокурора про законність та обгрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що у задоволенні таких слід відмовити.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні вказаних злочинів є обгрунтованими.
Викладені у касаційних скаргах засуджених та захисника ОСОБА_10 доводи про те, що досудове слідство і судовий розгляд у справі проведені необ'єктивно і неповно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і грунтуються на недостатньо досліджених доказах, є безпідставними.
Як встановлено перевіркою матеріалів кримінальної справи, досудове слідство і судовий розгляд у ній проведені з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства, спрямованих на всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи. Викладені у вироку висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину щодо потерпілого ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні і детально викладеними у вироку доказами. А зокрема, їх винність підтверджується особистими показаннями, показаннями ряду вказаних у вироку свідків, матеріалами огляду місця події, даними протоколів слідчих дій.
Суд ретельно перевіряв в судовому засіданні доводи ОСОБА_1 та ОСОБА_2, аналогічні тим, що викладені у касаційних скаргах про те, що у них не було умислу на вбивство потерпілого ОСОБА_3, а ОСОБА_2 взагалі не причетний до побиття потерпілого.
Викладені у вироку мотиви про визнання цих доводів безпідставними, направленими на уникнення відповідальності за скоєне, колегія суддів розцінює аргументованими, такими, що відповідають матеріалам справи.
Суд обгрунтовано, мотивуючи висновки про винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні вказаного вбивства, послався на їхні показання в стадії досудового слідства, котрі, визнаючи свою винність у побитті потерпілого ОСОБА_3, давали детальні пояснення з приводу цього, а також детально розкрили роль кожного з них.
Вони, даючи зізнавальні показання і викриваючи один одного у вчиненні цього злочину, детально розповідали слідчим органам про обставини прибуття в помешкання до подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і розпивання там спиртних напоїв з наступним побиттям ними ОСОБА_3 При цьому вони вказували на деталі, які могли бути відомі тільки особам причетним до злочину. Так саме з їх слів слідчим органам стало відомо про причину сварки, яка виникла між ними і потерпілим.
Як видно зі справи, у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не було підстав для самообмови, як і для того, щоб вони могли обмовити один одного. Вони в стадії досудового слідства неодноразово давали ті показання, якими суд обгрунтував свої висновки в тому числі й в присутності захисників, а останній також і під час відтворення обстановки і обставин події.
У справі відсутні також дані, які б свідчили про одержання цих показань обманним чи будь-яким іншим протиправним способом. З урахуванням наведеного, суд, з'ясувавши причини часткової зміни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 показань в подальшому, і давши даній обставині у вироку відповідну оцінку, правильно обгрунтував свої висновки у вироку їхніми показаннями, даними в стадії досудового слідства.
Крім того, ці показання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходяться у повній відповідності з іншими доказами, які суд дослідив в судовому засіданні. Вони підтверджуються послідовними показаннями свідка ОСОБА_5, у якої, як свідчать матеріали справи, не було підстав для обмови ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про те, що саме останні вчинили побиття потерпілого, завдаючи йому удари ногами і руками в різні частини тіла; показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що він чув, як ОСОБА_2 говорив про вбивство потерпілого(як на мене,- ми його “замочили»); даними протоколу огляду місця події і виявлення потерпілого; висновками судово-медичних експертиз про характер і локалізацію заподіяних потерпілому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень та причину його смерті, що співпадає з показаннями винних осіб та свідків, якими суд обгрунтував свої висновки; даними протоколів інших слідчих дій.
Таким чином, у справі зібрано достатньо доказів, які прямо і побічно викривають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у злочині щодо потерпілого ОСОБА_3
Вирішуючи питання про зміст і направленість умислу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд виходив із сукупності всіх конкретних обставин справи. Сам характер їх дій під час побиття потерпілого ОСОБА_3 свідчить, що вони діяли активно і узгоджено, з єдиним умислом, спрямованим на позбавлення життя останнього. Кожний з них виконав частину обсягу тих дій, які вони вважали за необхідне виконати для досягнення спільної мети. Завдаючи потерпілому численні удари, в тому числі й взутими ногами, в різні частини тіла вони безперечно усвідомлювали що позбавлять його життя і бажали цього, тобто діяли з прямим умислом на вбивство. І оскільки, від таких узгоджених дій спільників настала смерть потерпілого, суд цілком обгрунтовано визнав їх співвиконавцями умисного вбивства. А отже, наведені у касаційних скаргах доводи про непричетність ОСОБА_2 до позбавлення життя потерпілого ОСОБА_3, і про необхідність перекваліфікації злочинних дій ОСОБА_1 на ст.119 КК України, є безпідставними.
Досліджуючи мотив злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо потерпілого ОСОБА_3, суд обгрунтовано визнав його хуліганським, оскільки вони вчинили побиття потерпілого безпричинно, використовуючи незначний привід.
Виходячи з доказів, які були перевірені в судовому засіданні, суд правильно кваліфікував злочинні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за пунктами 7, 12 ч.2 ст.115 КК України.
Що стосується призначеного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання, то воно є справедливим, відповідає вимогам ст.65 КК України. Суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, дані про особи винних, котрі вчинили злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ступінь і характер участі кожного з них у вчиненні злочину. Таким чином, підстав для зміни вироку в цій частині також немає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.395 - 396 КПК України, колегія суддів,
Касаційні скарги засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та захисника останнього-адвоката ОСОБА_10 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду м. Севастополя від 6 грудня 2005 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - без зміни.
Кравченко К.Т. Пивовар В.Ф. Мороз М.А.