головуючого
Пивовара В.Ф.
суддів
Кравченка К.Т., Мороза М.А.
за участю прокурора
Кравченко Є.С.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 31 серпня 2006 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційним поданням заступника прокурора Хмельницької області на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 5 жовтня 2005 року.
Вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 серпня 2005 року
ОСОБА_1
9 грудня 1984 року народження,
несудима,
засуджена за ч.3 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією ½ всього майна.
Цим же вироком засуджено також ОСОБА_2, котрий судові рішення в касаційному порядку не оскаржив та щодо нього не надходило касаційне подання від прокурора.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона, 26 травня 2005 року, близько 12-ої години, за попередньою змовою з ОСОБА_2, прибувши з м. Кривий Ріг у м. Шепетівку, незаконно придбали у невстановленої слідством особи 9 кг 310 гр висушеної макової соломки, яку з метою подальшого перевезення та збуту у м. Нікополі Дніпропетровської області перевезли на залізничний вокзал у м. Шепетівці.
Цього ж дня на залізничному вокзалі у м. Шепетівці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було затримано працівниками міліції, які виявили та вилучили у них вказаний наркотичний засіб-макову соломку.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 5 жовтня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 частково змінено. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від призначеного покарання у виді 3 років позбавлення волі звільнено з випробуванням, і встановлено іспитовий строк 3 роки.
У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і винній особі. Вказує на те, що апеляційний суд безпідставно застосував до ОСОБА_1 ст.75 КК України, наводячи з приводу цього відповідні доводи. Зазначає, що апеляційний суд, в порушення вимог ст.77 КК України, не звільнив ОСОБА_1 від додаткового покарання у виді конфіскації ½ всього майна.
Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає що подання підлягає частковому задоволенню.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та кваліфікацію її дій за ч.3 ст.307 КК України, грунтуються на досліджених в судовому засіданні та детально наведених у вироку доказах в їх сукупності та взаємозв'язку, і такі висновки суду не оспорюються в поданні прокурора.
Що стосується тверджень в поданні про безпідставність застосування апеляційним судом щодо ОСОБА_1 ст.75 КК України, такі, на думку колегії суддів, позбавлені підстав.
Як видно зі справи, апеляційний суд при вирішенні цього питання, відповідно до вимог ст.65 КК України, врахував тяжкість вчиненого нею злочину, дані про особу засудженої, яка до кримінальної відповідальності притягується вперше, щиро розкаялась у вчиненому та позитивно характеризується, була втягнута у злочину діяльність ОСОБА_2 внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, а також тяжкість вчиненого злочину, і дійшов вірного висновку про можливість застосування щодо ОСОБА_1 ст.75 КК України.
Статтею 77 КК України передбачено перелік видів додаткових покарань, які можуть бути призначені у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України. Серед цього переліку такого покарання як конфіскація майна не передбачено. Тому це додаткове покарання застосоване незаконно і підлягає виключенню з вироку.
А отже, вирок у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону слід змінити і виключити з нього вказівку про застосування щодо ОСОБА_1 додаткового покарання у виді конфіскації ½ всього майна.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.394-396 КПК України,-
касаційне подання заступника прокурора Хмельницької області задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 5 жовтня 2005 року щодо ОСОБА_1 змінити - виключити з нього вказівку про застосування до засудженої додаткового покарання у виді конфіскації ½ всього майна.
Кравченко К.Т. Пивовар В.Ф. Мороз М.А.