Справа № 297/2195/22
27.03.2023 м. Ужгород
Головуючий суддя Закарпатського апеляційного суду Мацунич М.В., вирішуючи питання про обґрунтованість заяви Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» про відвід колегії суддів у складі: Собослоя Г.Г., Кондора Р.Ю. та Готри Т.Ю. у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Борсенко Олександр Вікторович, та Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» на рішення Берегівського районного суду від 28 грудня 2022 року, ухвалене в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" про повернення безпідставно стягнутих коштів
встановив:
У провадженні Закарпатського апеляційного суду перебуває справа за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Борсенко О.В. та Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» на рішення Берегівського районного суду від 28 грудня 2022 року, ухвалене в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" про повернення безпідставно стягнутих коштів.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 січня 2023 року визначений склад суду Собослой Г.Г. - суддя-доповідач і склад колегії суддів: Кондор Р.Ю., Готра Т.Ю.
23 березня 2023 року від голови правління Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» надійшла заява про відвід колегії суддів: Собослоя Г.Г., Кондора Р.Ю. та Готри Т.Ю., яка мотивована тим, що 14 березня 2023 АТ «МІБ» подало клопотання про зупинення провадження у справі № 297/2195/22 у зв'язку із тим, що ухвалами Верховного Суду у складі колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду відкриті касаційні провадження за касаційною скаргою АТ «МІБ» на ухвали Закарпатського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року та витребувано з Закарпатського апеляційного суду цивільну справу № 297/2195/22.
15 березня 2023 року колегія суддів Закарпатського апеляційного суду, у складі суддів: головуючого - Собослой Г.Г., суддів Готра Т.Ю., Кондор Р.Ю. постановила ухвалу, якою відмовила у задоволенні клопотання AT «МІБ» щодо зупинення провадження у цивільні справі № 297/2195/22, обґрунтовуючи це тим, що ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 01.03.2023 виокремлено матеріали цивільної справи № 297/2195/22 та направлено їх до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Однак вважає, що такі дії суду вчинені всупереч підпункту 15.10 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України.
На думку Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» , колегією суддів Закарпатського апеляційного суду головуючого - Собослой Г.Г., суддів Готра Т.Ю., Кондор Р.Ю., було порушено основний принцип цивільного судочинства, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Вказане відобразилося у не доступі до розгляду апеляційних скарг AT «МІБ», а в подальшому і необґрунтованому створенні перешкод у розгляді скарг на такі рішення суду, шляхом не надіслання до Верховного Суду витребуваних матеріалів цивільної справи №297/2195/22 у повному обсязі. Крім того, направлення Закарпатським апеляційним судом до Касаційного цивільного суду Верховного Суду витребуваних матеріалів замість усієї справі перешкоджає розгляду касаційних скарг на інші ухвали апеляційного суду, які в будь якій формі Касаційному цивільному суду Верховного Суду направлені не були.
Вищезазначені дії колегії суддів Закарпатського апеляційного суду призвели до порушення принципу правової визначеності. Порушення зазначеного принципу полягає в тому, що при касаційному оскарженні ухвал апеляційного суду (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) ЦПК України не допускається передача виокремлених матеріалів цивільної справи до суду касаційної інстанції. Перш за все, це пов'язане з тим, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, які підлягають оскарженню лише з одночасним оскарженням рішення суду (тобто такі апеляційні скарги розглядаються одночасно), що потребує ухвалення судом апеляційної інстанції єдиної постанови. ЦПК України не допускається прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення без розгляду апеляційних скарг на ухвали, які підлягають оскарженню разом із рішенням суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання судами принципу всебічності та об'єктивного розгляду справи та уникнення одночасних судових процесів в суді апеляційної інстанції та суді касаційної інстанції щодо розгляду однакових вимог.
Таким чином, наведені вище обставини, свідчать про те, що поведінка колегії Закарпатського апеляційного суду, у складі суддів: головуючого - Собослой Г.Г., суддів Готри Т.Ю., Кондор Р.Ю. не дає жодних об'єктивних підстав вважати, що вона не є безсторонньою або ще їм бракує неупередженості під час розгляду цієї справи. При цьому, подальший розгляд справи зазначеною колегією вже буде проводитися з порушенням порядку апеляційного розгляду справи, тобто, ухвалення єдиної постанови за результатами розгляду апеляційної скарги АТ «МІБ» буде неможливим, оскільки, допущенні процесуальні порушення при відкритті апеляційного провадження, що є предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Ухвалою колегії суддів Закарпатського апеляційного суду від 24 березня 2023 року заяву Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» про відвід суддів: Собослоя Г.Г., Кондора Р.Ю. та Готри Т.Ю. визнано необґрунтованою.
Справу передано на автоматизований розподіл для визначення судді для розгляду заяви про відвід суддів, у відповідності до ч.1 ст.33 ЦПК України.
Перевіривши доводи заяви та матеріали цивільної справи, у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» про відвід суддів: Собослоя Г.Г., Кондора Р.Ю. та Готри Т.Ю. належить відмовити з таких підстав.
Згідно з ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу та підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Підстави для відводу судді передбачені у ст. 36 ЦПК України.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, ч.2.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя, ч.3.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішенням або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу, ч.4.
Особиста неупередженість та безсторонність суддів презюмується.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» (заява №33949/02, §49, 50, 52, 53) при тлумаченні норми ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р ( ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97), якою передбачено право кожного на справедливий суд, зазначена наступна права позиція, яка є джерелом права відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України.
Наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 N 006/23) передбачено, що чесність та непідкупність є необхідними умовами для належного виконання суддею своїх обов'язків. Суддя демонструє поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача. Спосіб дій та поведінка судді мають підтримувати впевненість суспільства в чесності та непідкупності судових органів. (п.п. 3.1-3.2).
Забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов'язків.
Як на підставу відводу колегії суддів, АТ «МІБ» посилається на те, що судом, у складені визначеної колегії, було порушено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що не дає жодних об'єктивних підстав вважати, що їх поведінка не є безсторонньою.
Водночас обставини, на які посилається АТ «МІБ» не являються підставою для відводу в розумінні вимог статті 36 ЦПК України.
У вказаній заяві про відвід не наведено ствердних та беззаперечних конкретних аргументів, які б підтверджували наведені у заяві доводи. А такі доводи за своєю суттю мають ознаки незгоди заявника з процесуальними рішеннями суду, які ним оскаржено до Верховного Суду
Крім того, доводи заявника, які ним наводяться в заяві про відвід, по суті є такими, що будуть перевірятися судом касаційної інстанції при перегляді оскаржуваних ухвал Закарпатського апеляційного суду.
Також не є підставами для відводу колегії суддів і ті обставини, що на думку заявника, не надіслання до Верховного Суду витребуваних матеріалів цивільної справи №297/2195/22 у повному обсязі, перешкоджає розгляду касаційних скарг на ухвали апеляційного суду.
А тому, доводи заяви про відвід зводяться до незгодою з процесуальними рішення апеляційного суду, що виключає наявність у діях колегії суддів безсторонності чи об'єктивності або неупередженості, у розумінні визначених нормою ст. 36 ЦПК України, а також підставах для їх відводу чи самовідводу.
Докази про наявність обґрунтованих сумнівів у тому, що судді при розгляді згаданої справи діяли неупереджено, або що судді сприяли розгляду справи на користь однієї зі сторін - у справі відсутні.
Наведені обставини та правове обґрунтування свідчать про те, що викладені у заяві про відвід доводи про упередженість суддів та сумніви у здатності суддів об'єктивно розглянути апеляційні скарги належним чином не доведені, а ґрунтуються лише на безпідставному припущенні, що свідчить про відсутність законних підстав для їх відводу від розгляду в даній справі.
Тому, заяву про недовіру та відвід суддів слід залишити без задоволення, через необґрунтованість такої.
Враховуючи наведене та керуючись нормами статей 36, 40 ЦПК України суддя
ухвалив:
У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» про відвід колегії суддів Собослоя Г.Г., Кондора Р.Ю. та Готри Т.Ю. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає.
Суддя М.В. Мацунич