Справа: № 9/67 (2-а-1835/08) Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.
Суддя-доповідач: Заяць В.С.
Іменем України
"19" серпня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Зайця В.С.
суддів: Земляної Г.В.,
Цвіркуна Ю.І.,
при секретарі: Леонтовичі М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2009 року в справі за позовом закритого акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц -Україна»до Спеціалізованої державної податкової інспекції м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,
У вересні 2007 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі -СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000414310/0 від 02.04.2007 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2009 року позов задоволено.
На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам у справі, допущені порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з постановленням нового рішення, яким необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, працівниками СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП невиїзна документальна перевірка ЗАТ «Банк Петрокоммерц - Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства. За результатами перевірки складено Акт № 328/43-0/22961 від 21.03.2007 року, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000414310/0 від 02.04.2007 року, яким за порушення пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5, пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 та на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»застосованого до Закритого акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна»штраф у розмірі 20 % у сумі 25 539,66 грн. за платежем податок на прибуток банківської організації.
Позивач у встановленому законом порядку оскаржив вказане повідомлення-рішення відповідача до ДПА у м. Києві. За результатом апеляційного оскарження в адміністративному порядку винесено податкові повідомлення-рішення № 0000414310/2 від 26.07.2007 року , № 0000414310/3 від 24.09.2007 року, якими позивачеві визначено штраф у розмірі 20 % у розмірі 25 539,66 грн. за платежем податок на прибуток банківської організації.
З матеріалів справи вбачається, що 24.04.2007 року Господарський суд міста Києва у справі № 32/15-А задовольнив повністю позов ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна»до СДПІ в м. Києві по роботі з ВПП. Визнав недійсними (нечинними) повністю податкові повідомлення-рішення № 0000732310/0 від 06.09.2006 року та № 0000732310/1 від 24.11.2006 року.
Господарський суд м. Києва постановою від 13.06.2007 року у справі № 25/171-А, визнав неправомірним дії СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП стосовно зміни призначення платежу, сплаченого ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна»меморіальним ордером № 10457455 від 16.02.2007 року та зобов'язав СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП вчинити дії по зарахуванню коштів у розмірі 435 253, 00 грн., сплачених ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна»згідно меморіального ордеру № 10457455 від 16.02.2007 року як платіж з податку на прибуток за 4 квартал 2006 року.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2008 року апеляційну скаргу СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП залишено без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 13.06.2007 року -без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Викладене свідчить, що позивач звільнений від доказування питання про узгодженість чи неузгодженість податкових зобов'язань.
Пунктом 5.3.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 даного Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до норм пп. 17.1.7. вищезазначеного Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки рішення, якими позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток банківських організацій, за не виконання вимог яких винесено оскаржувані рішення скасовані в судовому порядку.
Враховуючи те, що підставою для винесення оскаржуваного рішення стало несвоєчасна сплата позивачем частини узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток банківських організацій, а докази узгодження такого зобов'язання відсутні, так як рішення про їх визначення були предметом розгляду та скасовані в судовому порядку, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість та безпідставність вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2009 року без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Головуючий суддя: __________ В.С. Заяць
Судді: __________ Г.В. Земляна
__________ Ю.І. Цвіркун