25 серпня 2010 року Справа № 11/45-10
Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Карбань І.С.,
судді Гончар Т.В.,
судді Шутенко І.А.- доповідач,
при секретарі - Міракові Г.А.,
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився,
відповідача -Гриценка Б.М. (дов. №93/10-18-Н від 11.08.2010р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу ліквідаційної комісії ПП «Гедеон»(вх. №2041 С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 08.06.2010 р. по справі № 11/45-10,
за позовом Ліквідаційної комісії Приватного підприємства «Гедеон», м. Суми,
до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції, м. Суми,
про визнання припиненими дій, -
встановила:
Позивач, ліквідаційна комісія ПП «Гедеон», звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою в якій, після зміни позовних вимог, просив розірвати в судовому порядку з дати прийняття судового рішення Генеральну кредитну угоду №012/15-12/3032 від 29.10.2007 р., Кредитний договір № 012/15-12/3032/1 від 29.10.2007р. та Кредитний договір № 012/15-12/3032/2 від 29.10.2007 р., які укладені між Приватним підприємством «Гедеон»та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції.
Рішенням господарського суду Сумської області від 08.06.2010 р. по справі №11/45-10 (суддя Зражевський Ю.О.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач, ліквідаційна комісія ПП «Гедеон», з рішенням господарського суду не погодився та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 08.06.2010 р. по справі № 11/45-10 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заявлений позов у повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не прийняв до уваги приписи ст. 609 ЦК України якою визначено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника, кредитора), крім випадків, ко ли законом або іншими нормативно - правовими актами виконання зобов'язання по кладається на іншу юридичну особу.
Тобто, апелянт вважає, що продовження дії господарських договорів юридичної особи, що припиняє свою гос подарську діяльність за рішенням власника в порядку ліквідації, є неможливим, оскільки унеможливлює здійснення ліквідаційною комісією передбачених законом заходів по ліквідації, як то: затвердження проміжного ліквідаційного балансу, складання реєстру вимог кредито рів, погашення вимог кредиторів тощо.
Відповідач, ПАТ Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення господарського суду Сумської області від 08.06.2010 р. по справі №11/45-10 вважає законним, обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування, в зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленим Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Договір є підставою виникнення господарського зобов'язання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
З матеріалів справи вбачається, що 29.10.2007 р. між ПП «Гедеон»(позичальник) та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»(кредитор), була укладена Генеральна кредитна угода № 012/15-12/3032, за умовами якої, кредитор зобов'язувався надавати позичальнику кредити на підставі окремо укладених кредитних договорів. (а.с. 19-24)
29.10.2007 р. між ПП «Гедеон»(позичальник) та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»(банк) було укладено кредитний договір № 012/15-12/3032/1 згідно умов якого, банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 20 000 000 грн. під 13,5% річних з строком погашення 27.10.2017 р. (а.с. 25-33)
Також, 29.10.2007 р. між ПП «Гедеон»(позичальник) та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»(банк) було укладено кредитний договір № 012/15-12/3032/2 згідно умов якого, банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 10 000 000 грн. під 13,5% річних з строком погашення 27.10.2017 р. (а.с. 34-43)
Генеральна кредитна угода №012/15-12/3032 від 29.10.2007 р., Кредитний договір № 012/15-12/3032/1 від 29.10.2007р. та Кредитний договір № 012/15-12/3032/2 від 29.10.2007 р. були підписані та скріплені печатками сторін.
Колегія суддів зазначає, що підстави припинення зобов'язань визначені главою 50 Цивільного кодексу України.
Так, згідно Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно п.9.1 Генеральної кредитної угоди №012/15-12/3032 від 29.10.2007 р., генеральна кредитна угода діє до 27.10.2017р. за умови повного погашення позичальником (ПП «Гедеон») кредитної заборгованості (позики, відсотків за користування, штрафів та пені) за всіма отриманими кредитами в рамках генеральної кредитної угоди.
Згідно п.2 кредитного договору № 012/15-12/3032/1 від 29.10.2007р., датою остаточного повернення кредиту є до 27.10.2017р., а пунктом 9.1 кредитного договору №012/15-12/3032/2 від 29.10.2007р. передбачено, що договір діє до часу повного погашення позичальником заборгованості за договором (позичкової заборгованості, процентів за користування кредитом, штрафів та пені, відшкодування витрат та збитків кредитора).
Статтею 216 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В матеріалах справи відсутні докази належного виконання позичальником - ПП«Гедеон»своїх зобов'язань за Генеральною кредитною угодою №012/15-12/3032 від 29.10.2007 р. та кредитними договорами № 012/15-12/3032/1 від 29.10.2007р. та № 012/15-12/3032/2 від 29.10.2007р.
Колегія суддів зазначає, що припинення дії договору у випадку внесення до єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, жодним нормативним актом не передбачено.
Стосовно посилань апелянта на ст. 609 ЦК України, то колегія суддів зазначає, що приписами вказаної статті встановлено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Частина 7 ст. 59 ГК України та ст.ст. 105, 111 ЦК України визначають, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Господарського Кодексу України.
Докази того, що на момент розгляду даної справи юридична особа - ПП «Гедеон»припинилась, - в матеріалах справи відсутні.
Згідно ч.1 ст. 651 ЦК України зміна або розірванні договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Позивач, ані суду першої інстанції, ані апеляційному господарському суду не надав доказів того, що відповідачем було допущено порушення умови будь-якого з кредитних договорів. Натомість, з матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином виконував зобов'язання за кредитними договорами.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги про розірвання, з дати прийняття рішення, Генеральної кредитної угоди № 012/15-12/3032 від 29.10.2007 р., Кредитного договору №012/15-12/3032/1 від 29.10.2007 р. та Кредитного договору № 012/15-12/3032/2 від 29.10.2007 р., є безпідставними та необґрунтованими.
Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, а у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Згідно з частиною першою статті 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем у даній справі є ліквідаційна комісія Приватного підприємства «Гедеон».
Однак, Ліквідаційна комісія не має статусу ні юридичної, ні фізичної особи, ані державного чи іншого органу, а тому не може бути стороною (і взагалі учасником) судового процесу й виступати в ньому від власного імені.
За приписом ч.3 ст. 105 ЦК України, з моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи, і названа комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 5 ст. 111 ЦК України).
Частиною 7 статті 59 ГК України також передбачено, що суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності, а такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.
Відтак у період роботи ліквідаційної комісії підприємство, яке ліквідується, не втрачає статусу юридичної особи і отже може бути учасником процесу на загальних підставах.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції законно та обґрунтовано відмовив Ліквідаційній комісії Приватного підприємства «Гедеон» у задоволенні позовних вимог.
З огляду на викладене, при прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно чинного законодавства, та дав правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що, його рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів одноголосно, -
постановила:
Апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Приватного підприємства «Гедеон»залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 08.06.2010 р. по справі №11/45-10 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Повний текст постанови підписано 30.08.2010р.