Постанова
Іменем України
03 грудня 2009 року Справа № 2-7/2235-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
представник позивача: не з'явився, відкрите акціонерне товариство "Крименерго";
відповідач: не з'явився, фізична особа - підприємець ОСОБА_1;
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 05 жовтня 2009 року у справі № 2-7/2235-2009
за позовом відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, місто Сімферополь, 95034)
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення 23946,95 грн,
У квітні 2009 року позивач -відкрите акціонерне товариство «Крименерго»звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення 123 946,95 грн. Заявою від 25.05.2009 позивач уточнив, що зазначена у позові сума 123946,95 грн є технічною помилкою. Насправді позивач просить стягнути з відповідача 23946,95 грн, з яких 17566,33 грн -вартість недоврахованої електричної енергії, 2125,25 грн -пеня, 3668,05 грн інфляційні втрати та 587,62 грн -3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з виявленням з боку відповідача порушень Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики № 28 від 31.07.1996 в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі -Правила), а саме: безоблікового споживання електричної енергії, позивач здійснив розрахунок вартості енергії та виставив відповідачу рахунок на оплату суми у розмірі 17566,03 грн, однак ця сума суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 сплачена не була.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 05 жовтня 2009 року у справі № 2-7/2235-2009 задоволено частково позов відкритого акціонерного товариства "Крименерго" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 19077,57 грн, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача вартість недоврахованої електричної енергії в розмірі 13994,16 грн, 1693,10 грн пені, 3% річних у сумі 468,13 грн, 2922,18 грн інфляційних втрат, а всього 19077,57 грн; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності факту порушення відповідачем Правил користування електричною енергією та правомірності, у зв'язку з цим, заявлених позовних вимог, але враховуючи помилкове обрання позивачем періоду розрахунку, позов був задоволений частково.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, у позові відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та неповним дослідженням обставин справи.
Так, заявник апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято без врахування того факту, що з боку позивача акт про порушення Правил підписано не уповноваженим представником відповідача -особою, яка тимчасово виконувала обов'язки продавця та навіть не перебувала з відповідачем у трудових відносинах, що підтверджується довідкою Джанкойської ОДПІ. Таким чином, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 вважає, що зазначений акт було складено з порушенням Правил.
Крім того, як вказує відповідач, одразу після складення акту він звертався до позивача з проханням повторно провести перевірку у його присутності.
Також заявник скарги зазначає, що об'єкт перевірки -магазин у с. Октябр був орендований у ПО "Відродження" та підключений до електромережі згідно з додатковою угодою № 1 від 26.04.2005 до договору № 217/066. Отже, як зазначає заявник, навіть якщо припустити, що прихована проводка у стені дійсно існує, відповідач міг не знати про її існування. А враховуючи те, що при укладенні додаткової угоди та підключенні магазину до електромережі позивачем не був проведений контрольний огляд прибору обліку та перевірка технічного стану електричної проводки, позивачем, на думку відповідача, був порушений Закон України "Про захист прав споживачів".
Не погоджуючись з судовим рішенням в частині стягнення з відповідача пені, останній зазначає, що пеня була стягнута за межами встановленого частиною 2 статті 258 Цивільного кодексу України річного строку позовної давності: позивач звернувся до суду 16 квітня 2009 року, в той час коли судом постановлено стягнути пеню за період з 29 лютого 2008 року.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу -без задоволення.
За розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 грудня 2009 року у складі судової колегії була проведена заміна судді Волкова К.В. на суддю Лисенко В.А.
У судовому засіданні, яке відбулось 02 грудня 2009 року, представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, представники позивача проти скарги заперечували, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін. У слуханні справи було оголошено перерву до 03 грудня 2009 року.
Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, 02 листопада 2004 року між відкритим акціонерним товариством «Крименерго»(постачальник) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 (споживач) був укладений договір про поставку електричної енергії №217/066, згідно з розділом 1 якого постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач сплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами порушення Правил) згідно умовам цього договору та додаткам до договору, які є його невід'ємними частинами.
Згідно з пунктом 2 договору під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.
26 квітня 2005 року між сторонами була підписана Додаткова угода №1 до вищевказаного договору та зазначено, що об'єктом енергопостачання також є, зокрема, магазин в с. Октябр.
22 серпня 2007 року представниками відкритого акціонерного товариства «Крименерго»була проведена перевірка об'єкта - магазину по вул. Гагаріна в с. Октябр Джанкойського району, який знаходився в оренді у суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на підставі договору суборенди від 29 січня 2004 року.
В ході проведення перевірки було встановлено порушення споживачем Правил користування електричною енергією, а саме: «безоблікове споживання від мереж РЕМ. Прихована проводка в стіні, яка живить електроприймачі напряму поза приладу обліку. Виданий припис на реконструкцію ввідно-облікової частини».
Зазначене порушення зафіксоване в акті №100114 від 22 серпня 2007 року, який був підписаний представником споживача - продавцем ОСОБА_4 (т. 1, арк. с. 9).
На підставі цього акту комісією відкритого акціонерного товариства «Крименерго»за Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, яка затверджена Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 р. N 562, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 р. за N 782/12656, була визначена вартість спожитої, але не врахованої електричної енергії, на суму 17566,03 грн, про що складений протокол №2029 від 21 січня 2008 року. На сплату нарахованої за актом суму позивачем відповідачу пред'явлений рахунок №217/066/0108Ш від 23 січня 2008 року, який був отриманий відповідачем (т. 1, арк. с. 12-13).
Несплата відповідачем зазначеного рахунку явилось підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв'язку з наступним.
Правовідносини, які склалися між сторонами, підлягають регулюванню відповідними положеннями Господарського кодексу України, Закону України "Про електроенергетику" а також Правилами користування електричною енергією.
Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського кодексу України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушеннями в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
За правилами пункту 6.42. Правил, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.
Факт безоблікового споживання електричної енергії відповідачем підтверджується актом № 100114 від 22 серпня 2007 року.
При цьому, судова колегія відхиляє доводи заявника апеляційної скарги стосовно того, що продавець ОСОБА_4 - не є належним представником відповідача, з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3.1.5. укладеного між сторонами договору постачальник має право доступу до електрообладнання та засобів (систем) обліку електроенергії споживача, контролю показників якості електроенергії, контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії та потужності, перевірки потужності компенсуючих приладів споживача та до іншого електрообладнання для виконання функціональних обов'язків постачальника згідно Правил. Аналогічні норми містяться також у пункті 10.2. Правил користування електричною енергією.
Зазначений обов'язок з допуску позивача до засобів обліку електроенергії з боку відповідача фактично був виконаний продавцем ОСОБА_4
Згідно з підпунктом 6.41. Правил, споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Як вбачається з матеріалів справи, в акті про порушення Правил користування електричною енергією № 100114 від 22 серпня 2007 року, ніяких зауважень з боку відповідача не зазначено.
Посилання заявника апеляційної скарги на той факт, що акт про порушення правил з боку електропередавальної організації підписано лише двома представниками цієї організації не може впливати на дійсність акту, оскільки пунктом 6.41. Правил обов'язковість підписання акту трьома представниками постачальника електричної енергії передбачена лише у випадку відмови відповідача підписувати акт про порушення Правил. Як встановлено судом, акт № 100114 від 22 серпня 2007 року був підписаний представником відповідача.
Крім того, з вищезазначеного акту про порушення Правил користування електричною енергією № 100114 від 22 серпня 2007 року вбачається, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце засідання комісії з розгляду актів про порушення, якою визначений обсяг недоврахованої електричної енергії, однак відповідач на засідання цієї комісії не з'явився (т. 1, арк. с. (т. 1, арк. с. 10-11).
Посилання заявника скарги на положення Закону України "Про захист прав споживачів" при обґрунтуванні апеляційних вимог судова колегія вважає помилковими, оскільки положення цього Закону не розповсюджуються на спірні правовідносини.
Так, згідно з преамбулою Закону України "Про захист прав споживачів" цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
При цьому під "споживачем", відповідно до статті 1 цього Закону розуміється фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Таким чином, відповідач у справі не є споживачем у розумінні Закону України "Про захист прав споживачів".
Апеляційна інстанції відхиляє посилання заявника апеляційної скарги на правила частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України щодо застосування строку позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій у вигляді пені, оскільки за правилами частини 3 статті 267 цього Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Матеріали справи не містять заяви відповідача про застосування строку позовної давності до вимог щодо стягнення пені, поданої до винесення судом першої інстанції рішення по справі, а згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Приймаючи рішення, судом першої інстанції був обраний період розрахунку пені за період з 29.02.2008 по 29,08.2008, що цілком відповідає наведеним приписам Господарського кодексу України.
Перевіривши також розрахунок суми основного боргу, 3% річних та індексу інфляції, судова колегія погоджується з судом першої інстанції у задоволенні відповідних позовних вимог.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апеляційної скарги з підстав їх необґрунтованості, а рішення суду першої інстанції знаходить таким, що підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 жовтня 2009 року у справі № 2-7/2235-2009 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді