Постанова
Іменем України
02 грудня 2009 року Справа № 2-1/1982-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: Польшина Валентина Іванівна, довіреність № 13/11 від 06.01.2009, Дочірнє підприємство "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України";
відповідача: Барінова Марина Анатоліївна, довіреність № б/н від 15.09.2009, Дочірнє підприємство "Ялтінська міська аптека" Товариства з обмеженною відповідальністю "Крим-Фармація";
третьої особи: не з'явився, Відкрите акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 02 червня 2009 року у справі № 2-1/1982-2009
за позовом Дочірнього підприємства "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Кечкеметська, 184/1, місто Сімферополь, 95022)
до Дочірнього підприємства "Ялтинська міська аптека" Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Фармація" (вул. Бірюкова, 14, місто Ялта, 98604)
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відкрите акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Горького, 51, місто Київ, 01001)
про визнання недійсним договору та витребування майна з чужого незаконного володіння
Дочірнє підприємство "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Дочірнього підприємства "Ялтинська міська аптека" Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Фармація" про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна загальною площею 1 12,5 м2, розташованого за адресою: місто Алупка вул. Сурикова, 10, що укладений між Дочірнім підприємством "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та Дочірнім підприємством "Ялтинська міська аптека" Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Фармація" від 10 вересня 2008 року, витребувати у Дочірнього підприємства "Ялтинська міська аптека" Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Фармація" вищевказане нерухоме майно.
Позовні вимоги, з посиланням на статтю 215 Цивільного кодексу України, мотивовані тим, що засновником позивача - Відкритим акціонерним товариством "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" не надано письмової згоди на укладення спірного договору.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 червня 2009 року у справі № 2-1/1982-2009 в задоволенні позову Дочірнього підприємства "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" відмовлено.
Дане рішення суду мотивовано тим, що відсутні передбачені діючим законодавством підстави для визнання укладеного 10 вересня 2008 року між Дочірнім підприємством "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та Дочірнім підприємством "Ялтинська міська аптека" Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Фармація" договору оренди нерухомого майна недійсним, не підлягають задоволенню й вимоги позивача про витребування у відповідача приміщень, що є предметом договору оренди від 10 вересня 2008 року.
Не погодившись з рішенням суду, Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 02 червня 2009 року у справі № 2-1/1982-2009 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2009 року здійснено заміну судді Градової О.Г. на суддю Маслову З.Д.
У судовому засіданні, яке призначене на 23 вересня 2009 року, оголошено перерву до 30 вересня 2009 року.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 вересня 2009 року здійснено заміну судді Маслової З.Д. на суддю Ткаченка М.І.
У судовому засіданні, яке призначене на 30 вересня 2009 року, оголошено перерву до 21 жовтня 2009 року.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2009 року здійснено заміну судді Ткаченка М.І. на суддю Градову О.Г.
Ухвалою першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2009 року на підставі заяви головуючого судді продовжений строк розгляду апеляційної скарги на один місяць.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2009 року розгляд апеляційної скарги був відкладений на 04 листопада 2009 року, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".
Розпорядженням заступника голови судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2009 року здійснено заміну судді Антонової І.В. на суддю Маслову З.Д.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2009 року у зв'язку з не виконанням третьою особою вимог суду, викладених в ухвалі від 21 жовтня 2009 року розгляд апеляційної скарги був відкладений на 02 грудня 2009 року.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2009 року продовжений розгляд апеляційної скарги за клопотанням сторін.
У судове засідання, призначене на 02 грудня 2009 року, третя особа - Відкрите акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" явку уповноважених представників не забезпечила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Відкритим акціонерним товариством "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" були подані письмові пояснення до апеляційної скарги, в яких третя особа вказала, що спірний договір оренди укладений за відсутності достатнього обсягу цивільної дієздатності орендодавця, а тому він є недійсним.
Переглянувши матеріали справи відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд встановив наступне.
01 липня 2000 року був укладений договір оперативної оренди державного нерухомого майна між Ялтинським дорожньо-експлуатаційним Державним підприємством (орендодавець) та Ялтинським виробничим об'єднанням "Фармація" (орендар).
Згідно з пунктом 1 даного договору орендодавець передає орендарю нерухоме майно, що знаходиться у нього на балансі на праві повного господарського відання, а саме: нежитлові приміщення, що використовуються під аптеку, розташовані за адресою: місто Алупка вул. Сурикова, 10.
Згідно пункту 7 договір має дію на протязі 5-ти років з липня 2000 року по липень 2005 року.
В силу пункту 7.7.1 договір припиняється у разі закінчення строку його дії та за наявності заяви одної із сторін про його припинення.
У разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов договору оренди на протязі одного місяця після закінчення дії договору він вважається продовженим на той же строк та на тих самих умовах ( підпункт 7.6 пункту 7 договору).
На підставі наказу Державної служби автомобільних доріг України від 09 квітня 2002 року № 156 створені Дочірні підприємства Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", у тому числі Дочірнє підприємство "Кримавтодор" на базі реорганізованих дорожних державних підприємств.
Пунктом 2.4 зазначеного наказу дочірні підприємства визначені правонаступниками зобов'язань та договорів ліквідованих обласних об'єднань та реорганізованих дорожних державних підприємств.
Згідно з пунктом 1.2 Статуту Дочірнього підприємства "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" підприємство є правонаступником зобов'язань і договорів Кримського об'єднання державних дорожніх підприємств та реорганізованих державних дорожніх підприємств, які входили до його складу.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 квітня 2006 року у справі № 2-29/4694-2006, залишеним в силі постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 липня 2006 року, задоволено позов Дочірнього підприємства "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про витребування нерухомого майна. Судом прийнято рішення про витребування у Ялтинського виробничого об'єднання "Фармація" і Дочірнього підприємства "Ялтинська міська аптека" нерухомого майна: нежитлових приміщень, розташованих за адресою: місто Алупка, вул. Сурікова, 10.
Ухвалою господарського суду від 06 листопада 2007 року затверджена мирова угода між сторонами у справі, якою продовжений термін дії договору оренди нерухомого майна до 01 грудня 2007 року.
10 вересня 2008 року сторони уклали договір оренди нерухомого майна, відповідно до якого Дочірнє підприємство "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" передає, а Дочірнє підприємство "Ялтінська міська аптека" Товариства з обмеженню відповідальністю "Крим-Фармація" приймає в строкове платне користування приміщення загальною площею 112,5 м2 під розміщення аптеки, розташоване за адресою: місто Алупка вул. Сурикова, 10.
Вивчивши всі обставини справи, проаналізувавши правові положення, які регулюють спірні правовідносини, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, предметом доказування у даній справі є встановлення наявності чи відсутності підстав для визнання спірного договору оренди нерухомою майна загальною площею 112,5 м2, яке розташоване за адресою: місто Алупка, вул. Сурикова, 10 недійсним та витребування вказаного нерухомого майна від відповідача.
Згідно з частинами першою та третьою статті 215 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV, зі змінами та доповненнями (далі - Цивільний кодекс України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Чинним законодавством встановлений вичерпний перелік підстав, за якими правочин є недійсним.
Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України щоб правочин вважався чинним, а відповідно і правомірним, при його вчиненні мають бути дотримані такі умови як: законність змісту правочину; наявність у сторін (сторони) необхідного обсягу дієздатності; наявність об'єктивно вираженого волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі учасника правочину; відповідність форми вчиненого правочину вимогам закону; спрямованість волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату. У разі недотримання перерахованих вимог правочин є недійсним або може бути визнаний недійсним у порядку, встановленому цим Кодексом.
У статті 204 Цивільного кодексу України проголошується презумпція правомірності правочину, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У роз'ясненнях Вищого арбітражного суду України від 12 березня 1999 року (з наступними змінами) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" зазначено, що окрему категорію становлять угоди, які можуть бути визнані недійсними лише у судовому порядку за позовом заінтересованої особи, прокурора чи його заступника.
Жодних доказів наявності даних обставин при укладенні спірного договору судам не надано, що виключає застосування судом положення, частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України.
Заявник апеляційної скарги посилається на відсутність згоди Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на укладення спірного договору.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року № 2269-XII, зі змінами та доповненнями (далі - Закон України "Про оренду державного та комунального майна") орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Судова колегія зазначає, що укладений договір оренди нерухомого майна від 10 вересня 2008 року свідчить про досягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами, необхідними для даного виду договорів та передбачених положеннями Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" підприємства є орендодавцями щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв.м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті , - також щодо структурних підрозділів підприємств (філії, цехів,дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв.м.
Засновником Дочірнього підприємства "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" відповідно до пункту 1.1 Статуту є Відкрите акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
Пунктом 4.5.2 статті 4 Статуту Дочірнього підприємства "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (нова редакція) визначено, що за дозволом засновника Дочірнє підприємство "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" вправі виступати орендодавцем нерухомого майна площею до 200м2.
Позивачем з метою погодження питань укладення спірного договору двічі 12 листопада 2007 року та 12 вересня 2008 року на адресу Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" направлялись документи, передбачені Інструкцією про порядок передачі в оренду майна Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", яка затверджена наказом компанії № 55 від 22 березня 2007 року.
Згідно зі статтею 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.
В свою чергу орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди.
Абзацом 4 частини 3 статті 9 зазначеного Закону передбачено, що у разі, якщо орендодавець не одержав у встановлений строк висновку органу, уповноваженого управляти державним майном, дозволу, відмови чи пропозицій, укладення договору оренди вважається з цим органом погодженим.
Відкрите акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" надало суду письмові пояснення, відповідно до яких згода на укладення спірного договору ним не надавалась.
Доказів направлення на адресу відповідача відмови уповноваженого органу укласти договір, судовій колегії не надано.
Оцінюючи докази відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши апеляційну скаргу по суті, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що заявник апеляційної скарги не довів обґрунтованість своїх вимог, у зв'язку з чим вони задоволенню не підлягають.
За результатами повторного перегляду справи, суд апеляційної інстанції встановив, що місцевим господарським судом повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають обставинам справи, порушень норм процесуального та матеріального права не допущено вирішено спір без порушень норм процесуального та матеріального права України з правильним встановленням всіх обставин справи.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтями 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 02 червня 2009 року у справі № 2-1/1982-2009 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді