Іменем України
19.08.10 Справа №26/130/10
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі Лоли Н.О.
за участю представників:
- кредитора - Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" в особі Регіонального відділення ПАТ "ОТП Банк" в м.Запоріжжі - Димитрашка Д.В. (за довіреністю)
- кредитора - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м.Запоріжжя - Шаповала А.В. ( за довіреністю) та Сосніна Т.Ю. (за довіреністю)
- боржника - не з"явився
- ліквідатора - не з"явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" в особі Регіонального відділення ПАТ "ОТП Банк" в м.Запоріжжі та Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м.Запоріжжя
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.05.2010 року
у справі № 26/130/10
про банкрутство Фізичної особи-підприємця - ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер -НОМЕР_1), м.Приморськ Запорізької області
Установив:
З огляду на приписи статей 47 і 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитором - приватним підприємцем ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер -НОМЕР_2), м.Запоріжжя, подано заяву про порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця - ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер -НОМЕР_1), м.Приморськ Запорізької області, у зв"язку з наявністю у боржника перед ініціюючим кредитором заборгованості за договором про надання послуг від 01.09.2008р. на суму -312.000грн.
Господарський суд Запорізької області ухвалою від 12.04.2010р. порушив провадження у справі № 26/130/10.
За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство по суті викладених у ній доводів господарський суд Запорізької області (суддя Юлдашев О.О.) в порядку статті 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" постановою від 21.04.2010р. визнав боржника -фізичну особу-приватного підприємця ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер -НОМЕР_1), м.Приморськ Запорізької області, банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатора.
В обґрунтування такого висновку суд послався на статтю 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно з ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.05.2010р. клопотання ліквідатора Сеник О.В. задоволено, на підставі статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд зобов"язав банківські установи, державну виконавчу службу, нотаріусів скасувати заставу та арешт майна боржника, заборони відчужень тощо.
Не погоджуючись з прийнятою у справі ухвалою, заставні кредитори боржника -Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" в особі Регіонального відділення ПАТ "ОТП Банк" в м.Запоріжжі та Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м.Запоріжжя оскаржили її до Запорізького апеляційного господарського суду, вважають її необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам чинного законодавства. Вважають неправомірним скасування арештів та інших обмежень на майно боржника.
Просять оскаржувану ухвалу скасувати.
Представники заявників підтримали викладені в апеляційних скаргах доводи та заперечення.
Боржник в особі ліквідатора у письмовому відзиві не погодився з апеляційними скаргами, просить залишити їх без задоволення, а оскаржувану ухвалу господарського суду Запорізької області -без змін.
Від ліквідатора та від ініціюючого кредитора -Єнько І.В. надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи відсутність перешкод для перегляду справи, обмеженість розгляду апеляційної скарги визначеними законом процесуальними строками, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі матеріалами та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України. Відтак клопотання відхиляються.
Обговоривши доводи банківських установ та їх представників, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів знаходить апеляційні скарги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Запорізької області від 21.04.2010р. у справі № 26/130/10 боржника - фізичну особу-підприємця - ОСОБА_5 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута.
17.05.2010 р. ліквідатор звернувся із клопотанням про скасування заборон на відчуження майна, що належить банкруту.
Приймаючи оскаржувану ухвалу про зняття заборон, скасування заборон на рухоме та нерухоме майно банкрута, місцевий господарський суд виходив з того, що клопотання ліквідатора є обґрунтованим, з огляду на абз. 7 ч. 1 ст. 23 та ч. 7 ст. 48 Закону про банкрутство.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з ч.5 статті 48 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строки виконання зобов'язань громадянина-підприємця вважаються такими, що настали.
Копію постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і інформацію про відкриття ліквідаційної процедури господарський суд направляє всім відомим кредиторам із зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог, який не може перевищувати два місяці.
Як випливає зі змісту постанови суду від 21.04.2010 р. строк звернення із вимогами до банкрута встановлений судом до 21.06.2010р., а строк ліквідаційної процедури визначений до 01.12.2010 р.
Докази направлення вказаної постанови всім кредиторам банкрута відсутні.
Боржником не вказано, а господарським судом не з"ясовано наявність інших кредиторів у боржника.
Задовольняючи заяву ліквідатора про скасування заборон, господарський суд не з'ясував, з врахуванням відомостей, викладених у заяві ліквідатора, щодо майна банкрута, у кого та на якій підставі знаходиться у заставі обтяжене майно боржника, не повідомлено цих осіб про розгляд питання щодо зняття заборон на це майно.
Слід зазначити, що ліквідація є завершальною стадією провадження у справі про банкрутство, у якій реалізуються активи боржника для розрахунків із кредиторами.
Для реалізації активів в першу чергу необхідним є виявлення усіх кредиторів, з якими будуть проводитись розрахунки, а також з"ясовується наявність у боржника майна, яке може бути включено у ліквідаційну масу.
Господарським судом зазначені процедури не були дотримані, в той же час були передчасно скасовані заборони на відчуження обтяженого майна банкрута до спливу встановленого судом строку звернення кредиторів із вимогами до боржника.
Разом з тим, до клопотання ліквідатора не подано жодних документів на підтвердження належності обтяженого майна банкруту, не надані документи (договори, тощо), на підстав яких ці обтяження вчинені тощо.
Судом ці обставини також не з"ясовані, відповідні докази від сторін не витребувані.
Оскільки частина майна, заборони на відчуження якого зняті судом оскаржуваною ухвалою, перебуває у заставі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "ОТП Банк", оскаржувана ухвала безпосередньо зачіпає інтереси банків як заставодержателів цього майна.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Відповідно до статті 26 Закону про банкрутство майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Скасовуючи заборони на відчуження майна боржника, господарський суд не врахував наведених норм законодавства, не повідомив заставодержателів майна про визнання боржника банкрутом та не залучив їх до участі у справі, хоча оскаржуваний судовий акт безпосередньо стосується їх інтересів.
За таких обставин ухвала місцевого господарського суду прийнята з неповним дослідженням матеріалів справи, неповним встановленням обставин справи, з порушенням вищезазначених норм законодавства, а отже, є такою, що підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" в особі Регіонального відділення ПАТ "ОТП Банк" в м. Запоріжжі та Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Запоріжжя, задовольнити.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.05.2010року у справі № 26/130/10 скасувати.
Клопотання ліквідатора залишити без задоволення.
Справу передати на розгляд господарського суду Запорізької області.