26.08.2010 Справа № 6/84-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідача)
суддів: Стрелець Т.Г., Швеця В.В.
при секретарі: Ревкова Г.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Чорнило О.О., дов. від 12.07.10 р.;
від відповідача представник у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином
розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2010 р. по справі №6/84-10
за позовом державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України”, м. Київ
до закритого акціонерного товариства “Украгротехнологія с. Василівка-на-Дніпрі”, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Василівка-на-Дніпрі,
про стягнення вартості насіння та штрафу
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.10 р. (суддя Коваленко О.О.) частково задоволено позов щодо стягнення 210 000,00 грн. із заявлених до стягнення 589995,00 грн. вартості насіння, що було передано на зберігання відповідачу. Також відмовлено у задоволенні позову про стягнення 294 997, 50 грн. штрафу, застосованого позивачем у зв'язку з неповерненням насіння.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, з посиланням на порушення норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у оскаржуваному рішенні, обставинам справи та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, позивачем подано апеляційну скаргу про його скасування та задоволення позову у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на апеляційну скаргу не надав.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно договору про надання послуг зі зберігання насіння від 25.09.2008 р. №С-7-49 позивач передав відповідачу на зберігання: насіння ярого ячменю сорту “Прерія” 1 репродукція в кількості 100 т.; насіння озимої пшениці сорту “Подолянка” 2 репродукція в кількості 100 т.; насіння озимої пшениці сорту “Селянка” 1 репродукція в кількості 200 т. На підтвердження фактичної передачі насіння на зберігання сторонами складено акт приймання передачі від 25.09.2008 р.
Відповідно до пунктів 2.2.4 договору зберігач зобов'язався забезпечити належне зберігання насіння згідно ДСТУ 2240-93.
Згідно п. 2.9 договору зберігач не має права змішувати насіння одного роду та однієї якості , яке передане на зберігання чи змінити його на інші насіння, що узгоджується з положеннями ст. 941 ЦК України, згідно якої змішати речі одного роду та однієї якості, які передані на зберігання, зберігач має право лише за згодою поклажодавця.
У пунктах 7.1 і 7.5 договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє три роки. У разі не надходження листа від однієї із сторін, за місяць до закінчення строку дії договору про його припинення, термін дії договору вважається таким, що продовжується на невизначений строк.
Згідно п.6.2.1 та 6.3 договору у разі втрати (нестачі) або пошкодження насіння, внаслідок чого його якість змінилась настільки, що воно не може бути використаним за первісним призначенням, збитки завдані поклажодавцеві відшкодовуються зберігачем у розмірі його повної вартості, вартість насіння відшкодовується виходячи з рівня середньозважених цін, що складуться на біржових торгах за оптовими контрактами на момент розрахунку з урахуванням сортових надбавок.
Крім того, відповідно до п. 6.5 Договору, якщо зберігач несвоєчасно повернув насіння чи не повернув насіння, поклажодавець вправі стягнути штраф із зберігача у розмірі 50% від вартості насіння.
30.10.09р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №138-2/10-14/103 про повернення в семиденний термін насіння озимої пшениці другої репродукції сорту “Подолянка” у кількості 100 тон та насіння озимої пшениці першої репродукції сорту “Селянка” у кількості 200 тон вартістю 589995,00 грн., що мало залишатись на зберіганні відповідача. Зазначена вимога залишена без задоволення.
Згідно пояснень відповідача, що надані у відзиві на позов, той, підтвердивши отримання від позивача на зберігання, зокрема, насіння озимої пшениці сорту “Подолянка” в кількості 100 т. та насіння озимої пшениці сорту “Селянка” в кількості 200 т. згідно договору зберігання від 25.09.2008 р. №С-7-49, послався на його реалізацію по ціні 700 грн. за тону (на загальну суму 210 000,00 грн.) у зв'язку з невідповідністю насіння посівним якостям та непридатністю для посіву, що було встановлено за результатами відбору проб Синельниківською районною державною насіннєвою інспекцією.
Відповідно до ст. 953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Згідно частин першої та другої статі 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Згідно з частиною 1 статті 942 ЦК України та п.2.6 договору зберігач зобов'язаний вжити усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідно до ч. 1 статті 950 ЦК України відповідає на загальних підставах. При цьому за змістом ч. 2 ст. 950 ЦК України професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.
Збитки завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) речі відшкодовуються зберігачем згідно ч. 1 ст. 951 ЦК України у розмірі її вартості.
При цьому за змістом ч. 1 ст. 945 ЦК України зберігач зобов'язаний негайно повідомити поклажодавця про необхідність зміни умов зберігання речі і отримати його відповідь. У разі небезпеки втрати, нестачі або пошкодження речі зберігач зобов'язаний змінити спосіб, місце та інші умови її зберігання, не чекаючи відповіді поклажодавця.
Оскільки матеріалами справи не підтверджується вжиття відповідачем заходів по належному забезпеченню зберігання насіння, якість якого при переданні на зберігання підтверджена сертифікатами на насіння від 15.09.2008 р., а також повідомлення поклажодавця про небезпеку втрати, нестачі або пошкодження речі, судова колегія вважає обґрунтованим покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню позивачу повної вартості насіння, яка відповідно до п.6.3 договору визначається виходячи з рівня середньозважених цін, що складуються на біржових торгах за оптовими контрактами на момент розрахунку з урахуванням сортових надбавок, а також стягнення штрафу у розмірі 50 % від вартості насіння.
Згідно розрахунку позивача вартість середньозваженої ціни однієї тони насіння озимої пшениці другої репродукції сорту “Подолянка” з урахуванням сортової надбавки склала 1815,37 грн., загалом у кількості 100 тон. -181 537,00 грн., а вартість однієї тони пшениці першої репродукції сорту “Селянка” з урахуванням сортової надбавки 2042,29 грн., загалом у кількості 200 т. - 408 458,00 грн. Відтак загальна вартість втраченого (реалізованого) відповідачем насіння склала 589 995,00 грн., а розмір штрафу - 294 997,50 грн.
Судова колегія вважає необґрунтованими доводи відповідача про наявність підстав для відшкодування позивачу вартості насіння в межах виторгу від його реалізації, тобто 210 000,00 грн.
Відповідно до частини другої статті 945 ЦК України наявність обставин, що не дають змоги забезпечити схоронність речі чи виникнення реальної загроза її пошкодження, а вжиття заходів з боку поклажодавця очікувати неможливо, що дає зберігачу право для її продажу, доводиться зберігачем.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач про наявність обставин, що загрожують схоронності речі, позивача не повідомляв. Матеріали справи не свідчать а відтак відповідачем не підтверджено наявність відповідних обставин, вжиття ним усіх необхідних заходів для забезпечення схоронності речі, належних умов зберігання, тобто пошкодження насіння з незалежних від нього обставин та за відсутності його вини. При цьому відповідачем не підтверджено продаж насіння за визначеною у відзиві на позов ціною у 700, 00 грн. за тону.
Відсутність у відповідача переданого йому на зберігання насіння за його поясненнями у зв'язку з продажем, невиконання вимоги позивача про повернення переданої на зберігання речі, є достатньою підставою для відшкодування вартості переданої речі.
За викладеного рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі ст. 104 ГПК України з прийняттям нового про задоволенням позову у повному обсязі.
Судові витрати по справі, у тому числі за подання апеляційної скарги, на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки позов задоволено.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 101 - 105 ГПК України, суд -
Апеляційну скаргу державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2010р. у справі № 6/84-10 скасувати.
Позов задовольнити.
Стягнути з закритого акціонерного товариства “Украгротехнологія с. Василівка-на-Дніпрі” (52551, Дніпропетровська область, Синельниковський район, с. Василівка-на-Дніпрі, вул. Бригадна, 1, код ЄДРПОУ 32930907) на користь державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 30518866) 589995,00 грн. вартості насіння, 294997,50 грн. штрафу, 13 274, 9 грн. витрат на сплату держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя В.Ф.Мороз
Суддя Т.Г. Стрелець
Суддя
В.В. Швець