26.08.2010 р. Справа № 6/57-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідача)
суддів: Стрелець Т.Г., Швеця В.В.
при секретарі: Ревкова Г.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Ткаченко В.С., дов. від 23.04.10;
від відповідача-1, відповідача-2 представники у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Автогаз” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2010 р. по справі №6/57-10
за позовом відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Дніпропетровської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОГАЗ” (відповідач-1),м. Дніпропетровськ
та приватного підприємства “САВОЙ” (відповідач-2), м. Дніпропетровськ
про стягнення відсотків та пені
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2010 р. (суддя Коваленко О.О.) задоволено позов про стягнення солідарно з відповідачів відсотків у розмірі 86 494,05 грн., 13 794,03 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків та 121 295,90 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту. Рішення суду мотивоване невиконанням відповідачем-1 зобов'язань щодо повернення отриманих за кредитним договором №012/02-40/735/1 від 29.12.2007 р. коштів та порукою відповідача-2 згідно договору поруки №012/02-40/735/1/1 перед позивачем за виконання відповідачем зобов'язань за вказаним кредитним договором.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, з посиланням на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків, викладених у оскаржуваному рішенні, обставинам справи, відповідачем-1 подано апеляційну скаргу про його скасування та відмову в позові в повному обсязі. Апеляційна скарга зокрема мотивована тим, що виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором забезпечувалось заставою нерухомого майна, на яке звернено стягнення та відкрито виконавче провадження, однак предмет застави натепер не реалізований.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, рішення суду першої інстанції вважає обґрунтованим та законним, просить залишити його без змін.
Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, відзив на апеляційну скаргу не надав.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції в рамках генеральної кредитної угоди №К-Д 012/02-40/735 від 29.12.2007 р. на підставі кредитного договору №012/02-40/735/1 від 29.12.2007 р., укладених між позивачем та відповідачем-1, останньому відкрито відновлювальну кредитну лінію у розмірі 900 000,00 грн. з щомісячною (не пізніше останнього робочого дня кожного місяця) сплатою 16 % річних та строком повернення грошових кошів до 28.12.2008 р. (п. 1.2, 1.4, 3.6 кредитного договору №012/02-40/735/1 від 29.12.2007 р.).
Відповідно до п. 10.2 кредитного договору №012/02-40/735/1 за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.
Відповідно до договору поруки №012/02-40/735/1/1 від 29.12.2007 р., укладеного між позивачем та відповідачами, другий відповідач взяв на себе зобов'язання перед банком солідарно відповідати за зобов'язаннями першого, які виникають з умов кредитного договору №012/02-40/735/1 щодо повернення кредиту у розмірі 900 000,00 грн., сплати процентів за його користування, комісійної винагороди, неустойки (штрафу, пені), в розмірі, строки та у випадках передбачених договором, а також виконати інші умови договору у повному обсязі.
Згідно матеріалів справи кредитні кошти за кредитним договором були отримані першим відповідачем (а.с. 29-43, т. І) у розмірі 900 000,00 грн. та частково повернуті з залишком боргу за кредитом у розмірі 876 953,61 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, розмір яких згідно ст. 10561 ЦК України та порядок їх сплати визначаються в договорі.
Згідно частин першої та другої статті ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки відповідачем-1 не надано доказів повернення кредиту і нарахованих процентів та враховуючи солідарну відповідальність другого відповідача у повному обсязі, встановлену договором поруки, судова колегія погоджується з висновком суду про наявність підстав для стягнення процентів, нарахованих за період з 26.06.2009 р. по 04.02.2010 р. у розмірі 86 494,05 грн. на неповернуту суму кредиту та пені за несвоєчасну сплату процентів, однак не погоджується з задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки кредитним договором іншого порядку нарахування штрафних санкцій не передбачено, нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту та процентів за період, що перевищує шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано, тобто від встановленого договором строку повернення кредиту (28.12.2008 р.) та останнього робочого дня місяця, враховуючи щомісячну сплату процентів, є необґрунтованим.
Відтак враховуючи визначений позивачем період нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту з 09.06.2009 р., обґрунтованим є стягнення пені по 29.06.2009 р., розмір якої за цей період складає 11 388,33 грн., а також пені, нарахованої на несплачені проценти за період шести місяців від строку настання їх щомісячної оплати, розмір якої згідно наданого позивачем розрахунку складає 5 711,25 грн.
Судова колегія не погоджується з доводами відповідача-1 про відсутність підстав для задоволення позову у зв'язку з вчиненням виконавчого напису про звернення стягнення на заставлене в забезпечення виконання кредитного договору №012/02-40/735/1 від 29.12.2007 р., нерухоме майно та відкриття виконавчого провадження, оскільки відповідачем-1 не надано доказів фактичного виконання цього виконавчого напису та задоволення вимог позивача за кредитним договором.
За викладеного рішення суду першої інстанції підлягає зміні на підставі ст. 104 ГПК України з частковим задоволенням позову щодо стягнення 86 494,05 грн. процентів, 5 711,25 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів та 11 388,33 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту.
Судові витрати по справі, у тому числі і подання апеляційної скарги, на підставі ст. 49 ГПК України підлягають перерозподілу розподілу пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 101 - 105 ГПК України, суд -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Автогаз” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2010 р. по справі №6/57-10 змінити, виклавши резолютивну частину у наступній редакції:
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОГАЗ” (49018, м.Дніпропетровськ, вул.Моніторна, 10, кв.502, код ЄДРПОУ 30378993) та приватного підприємства “Савой” (49052, м.Дніпропетровськ, вул.Гомельська, 57, код ЄДРПОУ 30580943) на користь відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Дніпропетровської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (49044, м.Дніпропетровськ, пр-кт К.Маркса, буд.35, код ЄДРПОУ 19358201) 86 494,05 грн. процентів; 5 711,25 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів; 11 388,33 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 2 143,86 грн. державного мита, в тому числі і за апеляційною скаргою, 110,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя В.Ф.Мороз
Суддя Т.Г. Стрелець
Суддя
В.В. Швець