30.08.2010 року Справа № 27/86-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)
суддів: Джихур О.В., Пруднікова В.В. (зміни у складі колегії суддів на підставі розпорядження від 27.08.2010р. № 806)
при секретарі: Ковзикові В.Ю.
за участю представників сторін:
позивача -не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.91);
відповідача -не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.91);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Євромонтаж” м.Кривий Ріг
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2010 року
у справі № 27/86-10
за позовом публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Базис” в особі Дніпропетровського регіонального відділення ПАТ “АКБ “Базис”, м.Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю “Євромонтаж”, м.Кривий Ріг
про стягнення 3 096 080 грн. 03 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2010р. (суддя Татарчук В.О.) по справі № 27/86-10 за позовом публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Базис” в особі Дніпропетровського регіонального відділення ПАТ “АКБ “Базис” (далі -ПАТ “АКБ “Базис” в особі Дніпропетровського регіонального відділення) до товариства з обмеженою відповідальністю “Євромонтаж” (далі -ТОВ “Євромонтаж”) про стягнення 3 096 080 грн. 03 коп. позов було задоволено повністю та стягнено з відповідача на користь позивача заборгованість по кредиту в сумі 2 491 919 грн. 92 коп., 604 160 грн. 11 коп. заборгованості по відсоткам, 25 500 грн. витрат по держмиту, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано фактом неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань по повному та своєчасному поверненню кредитних коштів позивачу.
Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, його оскаржує в апеляційному порядку відповідач по справі -ТОВ “Євромонтаж” м.Кривий Ріг, посилається на порушення господарським судом при його прийнятті норм процесуального права, на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, на невідповідність висновків, викладених в рішенні, фактичним обставинам та матеріалам справи, зокрема:
- господарським судом прийнято рішення за відсутності поданих з боку відповідача доказів та пояснень;
- також скаржник посилається на те, що господарським судом прийнято рішення за відсутності представника відповідача, не повідомленого належним чином про час та місце судового засідання, що в будь-якому випадку є підставою для скасування рішення.
Позивач по справі -ПАТ “АКБ “Базис” в особі Дніпропетровського регіонального відділення, м.Дніпропетровськ -відзив на апеляційну скаргу не надав (ст.96 ГПК України), правом участі в судовому засіданні, передбаченому ст..22 ГПК України, не скористався; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.87, 91).
Скаржник по справі - ТОВ “Євромонтаж” також не скористався правом участі в судовому засіданні, передбаченому ст.22 ГПК України; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.88, 91).
Враховуючи, що сторін було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду справи, то колегія суддів, вирішила розглянути справу в цьому судовому засіданні (ст.ст.75, 99 ГПК України).
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
25.10.2007р. між АКБ “Базис” в особі Дніпропетровського філіалу АКБ “Базис” (“банк” за договором, позивач по справі) та ТОВ “Євромонтаж” (“позичальник” за договором, відповідач по справі, скаржник) був укладений кредитний договір № 1025/Ю, предметом якого було надання “банком” “позичальнику” поновлювальної кредитної лінії з лімітом в сумі 2500000,00 грн., строком на 18 місяців, по 24 квітня 2009 року на закупівлю матеріалів, запасних частин, сировини, обладнання та механізмів на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 р.1 договору (а.с.14-15)).
15.09.2009р. рішенням загальних зборів акціонерів АКБ “Базис” перейменовано у ПАТ “АКБ “Базис”, що підтверджується статутом та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.53-59).
Розділом 2 договору сторони обумовили умови надання кредиту, а саме, “банк” зобов'язався видати кредит “позичальнику” траншами на підставі письмових заявок “позичальника” в сумі, заздалегідь обумовленій з “банком”, на рахунки постачальників згідно наданих договорів; плата за кредит встановлюється в розмірі 21% річних; відсотки нараховуються за кожний календарний день, виходячи із розрахунків фактичної кількості днів у році, починаючи з дня списання суми кредиту з рахунку “банку”; сплата відсотків здійснюється “позичальником” в наступні строки: 30.11.2007р., 31.12.2007р., 31.01.2008р., 29.02.2008р., 31.03.2008р., 30.04.2008р., 31.05.2008р., 30.06.2008р., 31.07.2008р., 31.08.2008р., 30.09.2008р., 31.10.2008р., 30.11.2008р., 31.12.2008р., 31.01.2009р., 28.02.2009р., 31.03.2009р., 25.04.2009р. шляхом перерахування нарахованої суми за користування кредитом на рахунок № 20684005340103 в ДФ АКБ “Базис” МФО 307220; повернення кредиту здійснюється “позичальником” в кінцевий строк 24.04.2009р. шляхом зарахування грошових коштів на рахунок № 20639005340103 в ДФ АКБ “Базис” МФО 307220.
Пунктом 3.1 р.3 договору сторони передбачили, що за порушення строків повернення кредиту та/або відсотків за кредит “позичальник” сплачує “банку”, додатково до встановленої ставки за кредит, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який нараховується пеня, обрахована за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.
Сторонами до договору було укладено 23 додаткові угоди: № 1 від 26.10.2007р., № 2 від 09.11.2007р., № 3 від 12.11.2007р., № 4 від 13.11.2007р., № 5 від 19.11.2007р., № 6 від 20.11.2007р., № 7 від 21.11.2007р., № 8 від 22.11.2007р., № 9 від 27.11.2007р., № 10 від 29.11.2007р., № 11 від 05.12.2007р., № 12 від 10.12.2007р., № 13 від 11.12.2007р., № 14 від 08.02.2008р., № 15 від 12.02.2008р., № 16 від 18.02.2008р., № 17 від 29.02.2008р., № 18 від 05.03.2008р., № 19 від 19.09.2008р., № 20 від 30.12.2008р., № 21 від 23.01.2009р., № 22 від 04.02.2009р., № 23 від 24.04.2009р. (а.с.16-38). Останньою внесені зміни у пункти договору щодо дати кінцевого повернення кредиту -до 30.04.2010р., визначені нові дати сплати відсотків, узгоджений графік погашення заборгованості.
Пунктом 3.5 р.3 кредитного договору сторони передбачили право “банку” достроково вимагати стягнення виданого кредиту та відсотків, зокрема, у випадку погіршення фінансово-господарського положення “позичальника”. Оцінюючи спірні правовідносини сторін, колегія суддів вважає, що одним із фактів підтвердження погіршення фінансового стану “позичальника” є факт несвоєчасної сплати відсотків за кредитом та повернення кредитних коштів згідно з графіком.
Докази визнання недійсними в встановленому законом порядку договору № 1025/Ю, додатків до нього, їх розірвання, відсутні в матеріалах справи, не надавались судам обох інстанцій відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України.
Факт отримання кредитних коштів в період з 25.10.2007р. по 03.02.2009р., з 03.02.2009р. по 10.03.2010р. в сумі 2 498 279,92 грн. підтверджується матеріалами справи, зокрема, довідкою про обороти по рахункам №№ 20639005340103, 20681358760110 ТОВ “Євромонтаж”(а.с.39-45), не спростовується будь-якими доказами відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України, відсутні в матеріалам справи, не надавались скаржником судам обох інстанцій при розгляді справи.
Докази погашення наявної поточної заборгованості за кредитним договором, своєчасної оплати в повному обсязі відсотків по кредиту, комісійних виплат банку, повернення в строк до 30.04.2010р. загального боргу за зазначеним кредитним договором відсутні в матеріалах справи, не надавались судам обох інстанцій при розгляді справи у відповідності до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 1046 ЦК України регламентовано, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Статтею 1049 ЦК України регламентовано, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням) що мало місце по цій справі, підтверджується фактом складання графіків погашення кредиту, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Зазначені положення § 1 глави 71 повністю кореспондуються з положеннями § 2 глави 71 ЦК України.
Так, згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Отже, право банку вимагати дострокового повернення кредиту, сплати відсотків та інших платежів за кредитним договором передбачено законом, зокрема, ч.1 ст.1056, ч.2 ст.1050 ЦК України.
Враховуючи викладене, факт відсутності доказів повного повернення “тіла” кредиту в обсягах та строки, передбачені договором, сплати відсотків в встановлені договором строки, факт прострочення в поверненні кредиту, господарський суд дійшов до правильного висновку щодо обґрунтованості вимог позивача в частині стягнення 2 491 919,92 грн. -заборгованості по кредиту, 604 160,11 грн. -заборгованості по відсоткам (в період з 25.10.2007р. по 10.03.2010р.). При цьому колегія суддів бере до уваги, що розрахунок боргу по кредиту, по відсоткам ніяким чином не спростовується скаржником будь-якими доказами, зокрема, контррозрахунком позову, такі докази відсутні в матеріалах справи, не надавались скаржником судам обох інстанцій відповідно до ст.33 ГПК України.
Посилання скаржника на порушення господарським судом норм процесуального права щодо прийняття рішення з урахуванням доказів поданих тільки позивачем не приймаються судом апеляційної інстанції в силу ч.2 ст.104 ГПК України, оскільки відповідно до ст.ст.22, 59 ГПК України відповідач не скористався правом сторони щодо участі в судовому процесі та надання відзиву на позов, а згідно з матеріалами справи в ній містяться докази отримання відповідачем ухвали про призначення справи до розгляду (а.с.62 -поштове повідомлення від 14.04.2010р.).
Щодо посилань скаржника на необхідність повернення позовної заяви, оскільки відсутні докази направлення позову відповідачу, спростовуються матеріалами справи, а саме фіскальним чеком № 9628 від 11.03.2010р. та описом вкладення в цінний лист від 11.03.2010р. (а.с.8, 11), які підтверджують направлення копії позову відповідачу.
Щодо решти доводів апеляційної скарги, то вони не спростовують вищевикладені обставини та не впливають на правильність та повноту правової оцінки поданих доказів, матеріалів, обставин справи.
За цих обставин висновок господарського суду, викладений в резолютивній частині оскаржуваного судового рішення відповідає чинному законодавству, матеріалам, обставинам справи, підстави щодо зміни або скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2010р. по справі № 27/86-10 -залишити без змін; апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Євромонтаж” м.Кривий Ріг -залишити без задоволення.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий О.М. Виноградник
Судді О.В. Джихур
В.В.Прудніков