16 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 569/15845/22 пров. № А/857/2172/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Глушко І.В.,
суддя Запотічний І.І.
секретар судового засідання Юник А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 січня 2023 року (головуючий суддя Бучко Т.М., м.Рівне) у справі № 569/15845/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), головного інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Коломійця Юрія Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
25.10.2022 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), головного інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Коломійця Юрія Олександровича, в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову серії 1КІ № 0000583498 від 28 вересня 2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису), винесену головним інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Коломійцем Ю.О. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.122 КУпАП закрити.
Позов обґрунтовує тим, що 28 вересня 2022 року за адресою: м.Київ, вул.Різницька, 8 головним інспектором Коломійцем Ю.О. було розглянуто справу про скоєння адміністративного правопорушення відносно нього. В результаті розгляду справи головним інспектором було складено постанову серії 1КІ № 0000583498 від 28 вересня 2022 року. Згідно постанови ОСОБА_1 28 вересня 2022 року о 11 год 18 хв транспортний засіб марки «Volkswagen», модель «Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , зупинено на пішохідному переході або ближче 10 метрів до нього, чим порушив п.15.9 (г) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП. Постанову отримав 17 жовтня 2022 року через засоби поштового зв'язку. З постановою не згідний, свою вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнає, правила дорожнього руху не порушував. 28 вересня 2022 року за кермом транспортного засобу марки «Volkswagen», модель «Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебував водій ОСОБА_2 , який орієнтовно о 11 год 12 хв здійснив його висадку біля приміщення Офісу Генерального прокурора, що знаходиться за адресою вул.Різницька, 13/15, м.Київ. Транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_2 здійснював рух прямо, оскільки дорога дуже вузька, транспортний засіб надав перевагу в русі іншому транспортному засобу. В той час, поки автомобіль надавав перевагу іншому транспортному засобу, головним інспектором було здійснено зупинення транспортного засобу марки «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , та здійснено фіксування (фото) транспортного засобу, який на вимогу інспектора зупинився за адресою вул.Різницька, 8, м.Київ, де головний інспектор повідомив водія ОСОБА_2 , що останній порушив п.15.9 (г) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП, в результат чого було винесено постанову,в якій вказано, що ОСОБА_1 вчинено адміністративне правопорушення. У доказовій базі по адміністративному правопорушенню неможливо встановити на підставі чого головним інспектором було встановлено, що власником зазначеного вище транспортного засобу є саме ОСОБА_1 , а також неможливо встановити, що транспортний засіб позивача був поставлений таким чином, що створював перешкоди руху пішоходів та/або інших транспортних засобів. Відсутні в доказовій базі по адміністративному правопорушенню відомості про те, що головним інспектором здійснювались будь-які вимірювання, які б дозволили достеменно встановити (відстань), що транспортний засіб зупинено на пішоходному переході або ближче 10 метрів до нього. З доказової бази по вказаному адміністративному правопорушенню неможливо встановити поштову адресу, де було здійснення фіксування транспортного засобу марки «Volkswagen», модель «Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 19 січня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Доводи апеляційної скарги є аналогічними доводам позовної заяви. Додатково зазначив, що 28 вересня 2022 року водій ОСОБА_2 , керуючи його автомобілем, висадив його та ОСОБА_3 біля приміщення офісу Генерального прокурора. Вони пішли в офіс, зареєструвалися та вийшли на вулицю. Побачивши, що біля його автомобіля, який стояв вже в іншому місці, стоїть особа (інспектор) та здійснює фото фіксацію, повідомив інспектора, що за кермом автомобіля перебувала інша особа, а не він, власник. Однак, всупереч інструкції інспектор виніс постанову про притягнення до відповідальності саме його як власника, а не особу, яка безпосередньо керувала автомобілем і здійснила зупинку. Зі слів ОСОБА_2 йому відомо, що той зупинився біля пішохідного переходу та вийшов з машини, щоб запитати у водія іншого автомобіля про його наміри звільнити місце для зупинки авто. В цей час інспектор здійснив фото фіксацію його автомобіля. На його заперечення щодо особи, яка перебувала за кермом, інспектор не реагував.
Позивач подав заяву про розгляд справи № 569/15845/22 без його участі за наявними в матеріалах судової справи доказами.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились. Водночас, відсутність сторін у справі, належних чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до норми ст.313 цього Кодексу. Згідно ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
28 вересня 2022 року головний інспектор з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Коломієць Ю.О. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису), серії 1КІ № 0000583498, якою до позивача ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.
За змістом оспорюваної постанови, 28 вересня 2022 року о 11 год. 18 хв. на вул. Різницька, 8 в м. Києві транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_1 , зупинено на пішохідному переході або ближче 10 метрів до нього, чим порушено п.15.9 г) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Технічний засіб, яким здійснено фото/відео фіксацію правопорушення: Термінал ParkUP.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР).
Згідно з п.1.1. ПДР, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 8.1 ПДР України визначено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальникам.
Згідно з ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до п.15.9 г ПДР забороняється зупинка на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Частиною третьою статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за, зокрема порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб, серед іншого, розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі (пп.«г» п.2 ч.3 ст.265-4 КУпАП).
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст.258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого статтею 132-2 цього кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього кодексу.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оглядаючи матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до розділу 33 «Дорожні знаки» ПДР знак 5.38.1 встановлюється праворуч від дороги на ближній межі переходу, а знак 5.38.2 - ліворуч від дороги на дальній межі переходу.
Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності в зв'язку з тим, що його транспортний засіб було зупинено на пішохідному переході або ближче 10 метрів до нього.
З наданих матеріалів фото фіксації встановлено, що належний позивачу транспортний засіб марки VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_1 , розташований між дорожніми знаками 5.38.1 - 5.38.2.
Проте, апеляційний суд вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги подані письмові пояснення позивача щодо обставин, які мали місце 28.09.2022 року, як і щодо того, що ОСОБА_2 є особа, яка 28.09.2022 р. керувала транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_1 .
Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги покази свідка ОСОБА_3 , не допитав свідка ОСОБА_2 . Відповідачі не з'явилися на судове засідання ні в суд першої інстанції ні в суд апеляційної інстанції, де в свою чергу не надали додаткових доказів, які би підтверджували підстави, вину скоєння адміністративного правопорушення саме позивачем, а також додаткових пояснень щодо обставин справи.
Оскаржувана постанова є недостовірним доказом у справі про адміністративне правопорушення, оскільки відомості, зазначені у ній, не відповідають фактичним обставинам справи.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283,284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Втім, в оскаржуваній постанові не наведено жодного доказу винуватості позивача у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Інших належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП відповідачами суду не надано та матеріали справи не містять.
Отже, суд першої інстанції не звернув на вказані обставини належної уваги, не дослідив їх належним чином та не надав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку про відмову в позові.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
В силу приписів ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Апеляційний суд з аналізу матеріалів справи зазначає, що згідно квитанції № 0175110002 від 03.11.2022 року за подання позовної заяви позивачем сплачено 496,20 грн. судового збору. Згідно квитанції № № 0175110002 від 24.02.2023 року позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 744,30 грн. Вказані кошти були сплачені на рахунки відповідних судів.
Колегія суддів вважає, що наведені вище докази є належними та свідчать про необхідність відшкодувати витрати позивача, пов'язані з оплатою судового збору в сумі 1240,50 грн.
З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення.
Керуючись229, 242, 243, 250, 268, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 січня 2023 року у справі № 569/15845/22 - скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії 1КІ № 0000583498 від 28 вересня 2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису), винесену головним інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Коломійцем Ю.О. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.122 КУпАП закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 37405284) судові витрати в розмірі 1240 грн. 50 коп. сплаченого судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. В. Глушко
І. І. Запотічний