16 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 607/10253/22 пров. № А/857/2154/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Глушко І.В.,
суддя Запотічний І.І.
секретар судового засідання Юник А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 січня 2023 року (головуючий суддя Братасюк В.М., м.Тернопіль) у справі № 607/10253/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-
27.09.2022 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 2АВ №00502139 від 07.07.2022 року, якою його визнано винним за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Позов обґрунтовує тим, що зазначеного в оскаржуваній постанові правопорушення не вчиняв, автомобіль Land Rover Freelander н.з. НОМЕР_1 станом на дату складання постанови не перебував і не перебуває у його володінні, та не був зареєстрований на його ім'я, також вказаний автомобіль не перебував у володінні Тернопільського НДЕКЦ МВС, керівником якого він є на даний час. Не зважаючи на зазначене, поліцейський, всупереч вимог ст.ст.280, 283 КУпАП, не з'ясувавши чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, незаконно виніс постанову 2АВ №00502139 від 07.07.2022 року, згідно якої притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. За таких обставин, позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена незаконно та необґрунтовано, без з'ясування дійсних обставин справи.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 січня 2023 року адміністративний позов задоволено. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 2АВ №00502139 від 07.07.2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. - скасовано, а провадження у справі закрито.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вказує, що за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб. Звертаючись до суду позивач зазначає, що 07 липня 2022 року він не керував транспортним засобом LAND ROVER FREELANDER д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки повернув його на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Тернопільській області ще 23 червня 2022 року. Проте, відповідно до положень ст. 14-2 КУпАП, статусу відповідальної особи може набути і належний користувач транспортного засобу, якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу. Для набуття статусу відповідальної особи належним користувачем, необхідна наявність двох обов'язкових умов: підтвердження того, що особа дійсно є належним користувачем даного транспортного засобу; внесення відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів про належного користувача відповідного транспортного засобу. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів відповідальною особою транспортного засобу LAND ROVER FREELANDER д.н.з. НОМЕР_1 з урахуванням вище наведених приписів законодавства України є ОСОБА_1 . Сам по собі факт повернення автомобіля фактично не звільняє позивача від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, оскільки, як вже було зазначено вище, таке звільнення можливе лише тільки після вчинення обов'язкових дій, які передбачені положеннями ст. 14-2, 279-3 КУпАП.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились. Водночас, відсутність сторін у справі, належних чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до норми ст.313 цього Кодексу. Згідно ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 2АВ №00502139 від 07.07.2022 року, інспектор ДПП Стаценко А.І., розглянувши дані, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу Каскад, 200-1220, встановив: 07.07.2022року о 16 год. 38 хв., за адресою м.Тернопіль, вул. Протасевича, 8 особа, яка керувала транспортним засобом Land Rover Freelander н.з. НОМЕР_1 перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 23 км/год., чим порушила пункт 12.9.(б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП. Постановлено притягнути ОСОБА_1 до адміністративної і відповідальності та накласти на нього штраф в розмірі 340 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили факти порушення позивачем Правил дорожнього руху, що свідчить про недоведеність суб'єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР).
Згідно з п.1.1. ПДР, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Водночас, п.12.9 б ПДР України передбачає, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України (ст. 53 Закону № 3353-XII).
Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.
Згідно з ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуються правил дорожнього руху, зокрема частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (Закон № 580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Поліція відповідно до покладених нею завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Згідно з ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Законом України «Про дорожній рух», а саме статтею 4 визначена компетенція Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху. До компетенції Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху належить: підготовка проектів законів, нормативних актів з питань дорожнього руху та його безпеки, а також відповідальності за їх порушення на території України; визначення порядку функціонування системи фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі. Отже, постановою Кабінету Міністрів України № 833 від 10.11.2017 затверджений як Порядок функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі так і Порядок звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до уповноваженого підрозділу Національної поліції. Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» від 14.11.2018 р. № 1197 визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку.
Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача, відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні, на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.
Статтею 279-3 КУпАП передбачено звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).
Згідно з ч.1 ст.279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення - правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Відповідно до ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Оглядаючи матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Правопорушення було зафіксовано технічними засобами: КАСКАД 200-1220, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотримання правил дорожнього руху з функціями фото- та відеофікації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення трансопортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги».
Результатами автоматичної фіксації перевищення встановленого обмеження швидкості автомобілем Land Rover Freelander н.з. НОМЕР_1 , є фотознімки з зображенням вказаного транспортного засобу 07 липня 2022 року о 16 год. 38 хв. по вул. Протасевича, 8 у м. Тернополі.
Позивач стверджує, що зазначеного в оскаржуваній постанові правопорушення не вчиняв, автомобіль Land Rover Freelander н.з. НОМЕР_1 , станом на дату складання постанови, не перебував і не перебуває у його володінні та не був зареєстрований на його ім'я, також вказаний автомобіль не перебував у володінні Тернопільського НДЕКЦ МВС, керівником якого він є на даний час.
Згідно розпорядження Тернопільської обласної військової адміністрації «Про введення в дію рішення ради оборони від 01 квітня 2022 року №33» №172/01.02-01 від 01 квітня 2022 року та «Про введення в дію рішення ради оборони від 09 березня 2022 року №16» №118/02.02.-01 від 09 березня 2022 року, а також рішень Ради оборони Тернопільської області «Про запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в області» №33 від 01.04.2022 року, транспортний засіб Land Rover Freelander н.з. НОМЕР_1 , було затримано під час вчинення адміністративного правопорушення та направлено для потреб Тернопільського НДЕКЦ МВС. Зазначений транспортний засіб було поставлено на тимчасовий облік.
22.06.2022 року до Тернопільського НДЕКЦ МВС надійшло Рішення Ради оборони Тернопільської області від 09.05.2022 №51 щодо повернення транспортного засобу Land Rover Freelander н.з. НОМЕР_1 на спецмайданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Тернопільській області.
27.06.2022 року, виконуючи Рішення Ради оборони Тернопільської області від 09.05.2022 № 51 щодо повернення транспортного засобу Land Rover Freelander н.з. НОМЕР_1 на спецмайданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Тернопільській області, повернув транспортний засіб на спец майданчик, що стверджується актом прийняття-передачі тимчасово вилученого або відчуженого транспортного засобу для зберігання від 27.06.2022 року.
Оскільки, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», Тернопільський НДЕКЦ МВС не наділений повноваженнями щодо зняття з обліку транспортних засобів, то 28.06.2022 року Тернопільський НДЕКЦ МВС надіслав лист-клопотання на адресу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Тернопільській області стосовно зняття транспортного засобу Land Rover Freelander н.з. НОМЕР_1 з тимчасового обліку, оскільки даний транспорт перебуває на тимчасовому обліку в Тернопільському НДЕКЦ МВС (тимчасовий реєстраційний талон серії ХХР №028193), але вибув з фактичного володіння у зв'язку з Рішенням Ради оборони Тернопільської області від 09.05.2022 №51 та був повернутий на спец майданчик.
Як вбачається із заяви ОСОБА_2 від 30.06.2022року та акту прийняття-передачі тимчасово затриманого транспортного засобу для видачі (повернення) від 30.06.2022року, транспортний засіб Land Rover Freelander н.з. НОМЕР_1 видано ОСОБА_2 , нею оглянуто та прийнято 30.06.2022 року.
07.07.2022 року Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Тернопільській області розглянув лист-клопотання Тернопільського НДЕКЦ МВС та повідомив, що підставою для повернення транспортного засобу Land Rover Freelander н.з. НОМЕР_1 та зняття його з тимчасового обліку можливе, за наявності рішення суду, яке набрало законної сили.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 року позов Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України до Головного сервісного центру МВС третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Тернопільська обласна військова адміністрація про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, зобов'язано Головний сервісний центр МВС зняти транспортний засіб Land Rover Freelander д.н.з. НОМЕР_1 , рік випуску 2009, номер кузова НОМЕР_2 (тимчасовий реєстраційний талон серії НОМЕР_3 ) з тимчасового обліку із внесенням відповідної інформації до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Вказаним рішенням встановлено факт вибуття вказаного автомобіля Land Rover Freelander д.н.з. НОМЕР_1 із користування позивача та повернення його 30.06.2022 власнику ОСОБА_2 згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/4182/22 від 24.05.2022 та зазначено, що в даному спірному випадку із зазначених підстав зняття з обліку транспортного засобу можливе лише на підставі рішення суду.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що провина позивача у порушенні Правил дорожнього руху України та вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, не доведена, в той час, як відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак представником відповідача не надано суду доказів, які б спростували пояснення позивача та доводили правомірність винесеної постанови. В той же час, посилання апелянта на те, що сам по собі факт повернення автомобіля фактично не звільняє позивача від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, оскільки, таке звільнення можливе лише тільки після вчинення обов'язкових дій, які передбачені положеннями ст. 14-2, 279-3 КУпАП, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки у відповідності до ст. 289 КУпАП та на підставі ст. 14-1 КУпАП позивач пропустив можливість звернутись з заявою до начальника Департаменту патрульної поліції про скасування постанови від 07.07.2022 року та повідомити про належного користувача транспортного засобу, однак скористався правом оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності у судовому порядку в порядку ст.286 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про задоволення позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, ч.3 ст. 268, 272,286,310, 313, 315, 316, 321, 322,325 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 січня 2023 року у справі № 607/10253/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. В. Глушко
І. І. Запотічний