490/5814/22 24.03.2023
нп 1-кс/490/211/2023
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/5814/22
24 березня 2023 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_4 про бездіяльність дізнавача ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області у кримінальному проваджені від № 12022153020000350,
11 січня 2023 року на адресу Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла скарга ОСОБА_4 , в якій він скаржиться на бездіяльність дізнавача ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області щодо не розгляду клопотання від 07.01.2023 року про визнання його потерпілим у кримінальному проваджені від № 12022153020000350. Зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_3 просить зобов'язати дізнавача розглянути та надати відповідь на клопотання від 07.01.2023 року.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_4 просив перенести розгляд скарги, однак в подальшому на виклики не з'являвся, повідомлявся завчасно на адреси вказані у скарзі.
Частиною другою статті 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги.
За приписами частини третьої статті 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні визначений статтею 135 КПК, частиною першою якої передбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Як вбачається з матеріалів справи, скаржник належним чином був неодноразово повідомлений про судові засідання з розгляду скарги, однак в судові засідання в продовж тривалого часу не з'явився. Така процесуальна поведінка скаржника призводить до порушення розумних строків розгляду скарги.
Відповідно до імперативних вимог частини третьої статті 306 КПК участь у судовому засіданні скаржника чи його захисника, представника (принаймні однієї із зазначених осіб) є обов'язковою. Водночас згідно із частиною другою цієї ж статті слідчий суддя зобов'язаний розглянути скаргу не пізніше сімдесяти двох годин з моменту її надходження.
У разі ж неявки до суду скаржника, належним чином сповіщеного про розгляд скарги, слідчий суддя не наділений повноваженнями забезпечити прибуття цієї особи проти її волі.
Зокрема, примусовий привід до суду згідно із частиною третьою статті 140 КПК застосовується виключно до підозрюваного, обвинуваченого або свідка.
Грошове стягнення за неявку до суду без поважних причин відповідно до частини першої статті 139 КПК може бути накладено лише на підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного відповідача, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Адміністративній відповідальності за злісне ухилення від явки в суд за статтею 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягають лише свідок, потерпілий, позивач, відповідач, експерт, перекладач.
Таким чином, закон не встановлює жодних заходів процесуального примусу для забезпечення участі в судовому засіданні особи, котра оскаржує рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора. Не передбачає закон і можливості розгляду судом скарги за відсутності скаржника, належним чином повідомленого про такий розгляд (якщо в судовому засіданні не бере участі його захисник чи представник).
У частині другій статті 307 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, які слідчий суддя може прийняти за результатами розгляду відповідної скарги: скасувати рішення слідчого чи прокурора; зобов'язати припинити дію чи вчинити певну дію; відмовити в задоволенні скарги.
Однак постановлення будь-якої з наведених ухвал за відсутності і скаржника, і його захисника чи представника не відповідатиме приписам частини третьої статті 306 КПК України.
Чергове відкладення розгляду скарги призводить до порушення строку, встановленого частиною другою статті 306 зазначеного Кодексу, а також не гарантує прибуття в наступне судове засідання осіб, котрі не бажають брати в ньому участь.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме заявник.
Так, Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, заявник як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З урахуванням недоліків законодавчого регулювання розгляду слідчим суддею скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, які в аналогічних ситуаціях унеможливлюють дотримання встановленої КПК України процедури, а також з огляду на відсутність єдиної та сталої судової практики з цього питання, слідчий суддя приходить до переконання, що будучи належним чином повідомленим про дату судового засідання, в тому числі й за електронною адресою вказаної в скарзі, не цікавлячись про подальший розгляд поданої скарги, неодноразова неявка в судове засідання скаржника без повідомлення поважності причин такої неявки, свідчить про безпідставне умисне затягування справи, що нівелює завдання Кримінального процесуального кодексу України.
Відтак, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності скаржника, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів на підставі яких можливо розглянути справу та винести рішення, що сприятиме досягненню завдань, визначених у статтях 303-308 КПК України, та розгляду справи в межах розумних строків.
Згідно з ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали скарги та інші додані документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні міститься в ч. 1ст. 303 КПК України. Частина друга ст. 303 КПК України передбачає, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 - 316 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно ч.4ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження на досудовому провадженні бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій (крім внесення відомостей до ЄРДР та повернення тимчасово вилученого майна), є третім, комплексним видом бездіяльності, оскарження якої допускається відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Так, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, аналіз вказаного положення дає підстави стверджувати про те, що наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
При цьому варто зважати на те, що відповідна бездіяльність може бути зумовлена не лише невчиненням процесуальної дії в межах встановлених зазначеною нормою строків, а й неналежним розглядом клопотання, зокрема, залишенням його без процесуального реагування або неналежним на нього процесуальним реагуванням.
Тобто, фактично положеннями п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження на досудовому провадження бездіяльності слідчого, як наприклад полягає в нерозгляді чи неналежному розгляді клопотання, поданого в порядку статті 220 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Аналіз вищенаведеного положення ч.1 ст.220 КПК України дає підстави стверджувати про те, що положеннями такого передбачено вичерпний перелік суб'єктів звернення із клопотанням (сторона захисту, потерпілий і його представник чи законний представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представник) та об'єкт подачі (клопотання про виконання будь-яких процесуальних дій).
Як вбачається зі змісту скарги, ОСОБА_4 оскаржує бездіяльність дізнавача, яка в законом встановлені строки не надала відповідь на його клопотання подане 07.01.2023 до відділення поліції №1Миколаївського районного управління ГУНП у Миколаївській області.
Разом з тим, з відповіді старшого дізнавача ОСОБА_5 від 13.01.2023 року №527/51/8-23 вбачається, що ОСОБА_4 до відділення поліції №1Миколаївського районного управління ГУНП у Миколаївській області з вказаним клопотанням не звертався.
Слідчим суддею також витребувано кримінальне провадження №12022153020000350, при досліджені якого встановлено, що на попередні заяви/скарги дізнавачем надано вчасно відповіді, щодо скарги від 07.01.2023, то вона в матеріалах провадження відсутня.
Скаржником до суду також не надано доказів звернення з таким клопотанням до відповідного відділу поліції.
З урахуванням наведеного, а також відсутністю звернення з клопотанням до відділу поліції, у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись вимогами статей 214, 303, 306, 307, 372 КПК України, -
В задоволенні скарги ОСОБА_4 , в якій він скаржиться на бездіяльність дізнавача ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області щодо не розгляду клопотання від 07.01.2023 року про визнання потерпілим у кримінальному проваджені від № 12022153020000350 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1