Справа № 490/1045/21
нп 2-а/490/7/2023
Центральний районний суд м. Миколаєва
Іменем України
24 березня 2023 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва в складі:
головуючого судді Шолох Л.М.,
при секретарі Черновій Н.А.,
за участі представника відповідача Сазонова Д.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання постанови протиправною та її скасування, третя особа Миколаївська міська рада, про скасування постанови, -
Позивач звернувся до суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Сазонова Д.К. від 23 листопада 2020 року про закінчення виконавчого провадження № 51522825.
На думку позивача оскаржувана постанова державним виконавцем винесена передчасно, оскільки рішення суду не виконано в повному обсязі. На думку позивача державний виконавець повинен був вжити інших заходів щодо виконання судового рішення. Які саме заходи не вжито державним виконавцем, позивач не вказує.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 лютого 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі.
За результатами апеляційного провадження постановою Миколаївського апеляційного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2021 року цю ухвалу скасовано та направлено для продовження розгляду до суд першої інстанції.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 травня 2021 року визначено головуючого у справі суддю Шолох Л.М. Цього ж дня справу передано судді Шолох Л.М. для розгляду.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 травня 2021 року ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання постанови протиправною та її скасування, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Також судом витребувано копію матеріалів виконавчого провадження № 51522825.
Від відповідача 30 серпня 2021 року надійшов відзив на позов у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що державним виконавцем вжито усіх, визначених законодавством заходів щодо виконання судового рішення. Також відповідачем надано копію виконавчого провадження № 51522825 та клопотання про розгляд справи без його участі.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 серпня 2021 року до участі у справі за клопотання відповідача залучено Миколаївську міську раду.
Від представника Миколаївської міської ради 03 листопада 2021 року надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
У судове засідання 31 січня 2022 року, 06 липня 2022 року, 14 грудня 2022 року сторони не з'явилися, не повідомивши суд про причини неявки.
Справа 29 квітня 2022 року та 31 травня 2022 року у зв'язку із введенням на території України військового стану, постійними обстрілами м. Миколаєва знята з розгляду.
У період з травня 2021 року до березня 2023 року від позивача заяв про розгляд справи без його участі не надходило.
21 березня 2023 року від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.
У судове засідання 22 березня 2023 року з'явився державний виконавець Сазонов Д.К., від позивача та третьої особи надійшла заява про розгляд справи без їх участі.
Предстанвик ОСОБА_2 позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, оскільки ним вжито усіх визначених законодавством заходів щодо виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 вересня 2015 року у справі № 490/3518/15а. Однак, виконавче провадження було закінчено у зв'язку із тим, що рішення суду не можливо виконати без участі боржника.
Заслухавши представника ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 вересня 2015 року у справі № 490/3518/15а у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про скасування рішення відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року у цій справі постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 вересня 2015 року скасувано. Прийнято у справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про скасування рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 5.3 рішення постійної комісії Миколаївської МР з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин від 13 жовтня 2013 року №135. Зобов'язано постійну комісію Миколаївської МР розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 серпня 2014 року по розмежуванню земельних ділянок по АДРЕСА_1 .
Виконавчий лист Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 квітня 2016 року № 490/3518/15а перебував на виконанні у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ( на той час назва установи - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, далі - державний виконавець).
Постановою державного виконавця Чухліб І.В. від 29 червня 2016 року відкрито виконавче провадження № 51522825 з виконання вказаного виконавчого листа та надано боржнику строк для добровільного виконання судового рішення.
Як вбачається із витягу з протоколу від 22 серпня 2016 року №19 засідання Постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури та будівництва, регулювання земельних відносин та екології розглянуто інформацію відносно постанови про відкриття виконавчого провадження від 29 червня 2016 року старшим державним виконавцем Чухліб І.В. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про виконання виконавчого листа №490/3518/15-а, виданого 19 квітня 2016 року Центральним районним судом м. Миколаєва щодо зобов'язання про включення до порядку денного комісії та розгляд звернення ОСОБА_1 по розмежуванню земельних ділянок по АДРЕСА_1 .
06 вересня 2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Чухліб І.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 49 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки згідно листа Миколаївської міської ради рішення виконано фактично в повному обсязі згідно з виконавчим документом.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 листопада 2016 року у справі № 490/9572/16-а задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 , визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про закінчення виконавчого провадження від 06 вересня 2016 року ВП № 51522825. Зобов'язано відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області відновити виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 490/3518/15-а, виданого 19 квітня 2016 року Центральним районним судом м. Миколаєва, та виконати рішення суду в повному обсязі щодо зобов'язання постійної комісії Миколаївської МР розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 серпня 2014 року по розмежуванню земельних ділянок по АДРЕСА_1 .
Постановою державного виконавця від 14 червня 2017 року відновлено виконавче провадження № 51522825.
23 червня 2018 року оригінал виконавчого листа № 490/3518/15а повернуто державному виконавцю.
02 липня 2019 року та 25 жовтня 2018 року державним виконавцем направлено до Миколаївської міської ради вимогу про виконання рішення суду у справі №490/3518/15а та попереджено про відповідальність, передбачену статтею 188-13 КУпАП та статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження».
Постановою державного виконавця від 06 вересня 2016 року стягнуто виконавчий збір з Миколаївської міської ради у розмірі 2040 грн 00 коп.
Постановою державного виконавця від 10 січня 2020 року виконавче провадження №51522825 прийнято до свого провадження державним виконавцем Сазоновим Д.К.
Постановою державного виконавця від 08 квітня 2020 року на Миколаївську міську раду на підставі статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» накладено штраф за невиконання рішення суду у розмірі 5100 грн 00 коп.
Листом від 22 липня 2020 року № 02-06/1/1112 постанову державного виконавця повернуто без виконання у зв'язку із неможливістю її виконання у зв'язку із відсутністю у Миколаївської міської ради розрахункових рахунків.
23 листопада 2020 року державним виконавцем складено акт, в якому зазначено, що посадові особи Миколаївської міської ради вчинили дії, які можливо кваліфікувати за ознаками злочину, передбаченого статтею 382 КК України.
Цього ж дня, 23 листопада 2020 року до Центрального відділу поліції ГУНП в Миколаївській області направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Постановою державного виконавця від 23 листопада 2020 року закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Листом Управління апарату Миколаївської міської ради від 11 січня 2021 року № 8 державного виконавця повідомлено про те, що його лист від 23 листопада 2020 року № 13292 за вх. № 14933/02.02.01-06/14/20 від 17 грудня 2020 року було направлено на розгляд постійної комісії з питань екології, природокористування, просторового розвитку, містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних Миколаївської міської ради VIII скликання. Також зазначено, що державного виконавця додатково буде повідомлено про результати розгляду.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд зазначає таке.
Пунктом 11 частини першої статті 39 Закону України про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
У разі закриття виконавчого провадження, державний виконавець вчиняє дії, передбачені статтею 40 Закону № 1404-VIII.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад обов'язковості виконання рішень.
Пункт 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII визначає, що виконавчий лист є виконавчим документом який підлягає примусовому виконанню в розумінні цього закону.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону № 1404-VIII).
Частина перша статті 18 Закону № 1404-VIII вказує на те, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Водночас статтею 6 Конвенції передбачено право на справедливий суд.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», п. 68).
Отже, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З матеріалів справи слідує, що у період з 23 червня 2018 року до 23 листопада 2020 року державним виконавцем на адресу боржника надіслано дві вимоги щодо виконання рішення суду, постанову про накладення штрафу відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження», про стягнення виконавчого збору, складено акт про невиконання посадовими особами Миколаївської міської ради судового рішення та направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Також 23 листопада 2020 року (тобто у день винесення постанови про закриття виконавчого провадження) державним виконавцем направлено на адресу Миколаївської міської ради лист № 14933/02.02.01-06/14/20. Копія цього листа до суду не надана, однак про його направлення зазначається у відповіді Управління апарату Миколаївської міської ради від 11 січня 2021 року № 8 (яка надійшла до державного виконавця після закриття виконавчого провадження).
У цій відповіді Миколаївська міська рада вказує на те, що лист державного виконавця від 23 листопада 2020 року з додатками передано до постійно діючої комісії з питань екології, природокористування, просторового розвитку, містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин Миколаївської міської ради та вказано, що про результати розгляду цього листа буде повідомлено додатково.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що оскаржувана у цій справі постанова про закінчення виконавчого провадження є передчасною.
Також суд звертає увагу, що у вимозі державного виконавця від 02 липня 2019 року попереджено боржника Миколаївську міську раду про те, що статтею 188-13 КУпАП встановлена відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця. Доказів того, що державним виконавцем порушувалося питання щодо притягнення боржника до адміністративної відповідальності до суду не надано.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та про необхідність їх задоволення. Отже, оскаржувану у цій справі постанову слід визнати протиправною та скасувати.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Керуючись статями 77, 241-255, 287 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управлення забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сазонова Дмитра Костянтиновича від 23 листопада 2020 року про закінчення виконавчого провадження № 51522825.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з моменту з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Л.М. Шолох