20.03.2023 Єдиний унікальний номер 205/2637/23
Провадження № 2-з/205/191/23
про забезпечення позову
20 березня 2023 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Терещенко Т.П., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя,
08 березня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 шляхом поштового відправлення «Укрпошта» направив до суду вищевказану позовну заяву, яка надійшла до канцелярії суду, а передана судді 20 березня 2023 року.
Разом із позовною заявою представник позивача ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на транспортні засоби - автомобілі марки «Volkswagen» та грошові кошти, які містяться на банківських рахунках відповідача. В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначив, що позивач звернулась із позовною заявою до суду про розірвання шлюбу і поділ майна подружжя, та спірним об'єктом спільної сумісної власності є транспортні засоби, які відповідач вже намагається відібрати у неї, а саме: автомобіль, яким вона користується, та не хоче повертати автомобіль, який їй належить на праві приватної власності, а відтак існують обґрунтовані підстави для накладання арешту на автомобілі, що не завадить користуванню майном, однак заблокує можливість протиправного відчуження спільного майна відповідачем, тобто не завдасть жодної майнової шкоди відповідачу, а обраний вид забезпечення позову відповідає позовним вимогам та просив вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладання арешту на автомобілі марки «Volkswagen»: модель «СС», 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова (рами, шасі) НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_2 ; модель «PASSAT», 2018 року випуску, номер кузова (рами, шасі) НОМЕР_3 , який зареєстрований за ОСОБА_3 ; а також на частину грошових коштів в будь-якій валюті, що містяться на банківських рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_3 в АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк», АТ «Райффайзен Банк», ПАТ АБ «Південний», АТ «КредіАгріколь Банк».
Суддя, вивчивши матеріали заяви, дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, дійшов такого висновку.
Частинами 1 і 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з'ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов'язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також необхідність запобігти порушенню прав третіх осіб в зв'язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд встановив, що між сторонами існує спір щодо спільного сумісного майна сторін, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом яких вона звернулася до суду.
Представником позивача обґрунтовано наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення згідно із ч. 3 ст. 154 ЦПК України.
Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на захист матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують реальне виконання судового рішення. Він застосовується лише до позовів про визнання і про присудження. Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Враховуючи викладене, зважаючи на наявність між сторонами спору, на характер спірних правовідносин, суть заявлених позовних вимог та беручи до уваги, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, суд дійшов висновку про те, що є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на автомобіль марки «Volkswagen», модель «PASSAT», який зареєстрований за ОСОБА_3 може суттєво порушити права та охоронювані інтереси позивача, утруднити чи зробити неможливим виконання у майбутньому рішення суду, а тому клопотання в цій частині підлягає задоволенню.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, автомобіль марки «Volkswagen»: модель «СС», 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова (рами, шасі) НОМЕР_2 , зареєстрований за позивачем ОСОБА_2 .
Однак, заявником не надано жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що автомобіль марки «Volkswagen», модель «СС», на який заявник просить накласти арешт може бути у той чи інший спосіб відчужений (реалізований) відповідачем, а також доказів на підтвердження того, що зазначений у заяві про забезпечення позову автомобіль з відповідними реєстраційними даними перебуває у власності відповідача на момент подання цієї заяви.
Так, суд звертає увагу на те, що законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, суд може накласти арешт лише на майно або грошові кошти, що належать відповідачу.
Тому з огляду на встановлені обставини, суд вважає, що заявником не доведено того, що автомобіль марки «Volkswagen», модель «СС», відносно якого подано заяву про забезпечення позову є саме власністю відповідача.
Отже, відповідач ОСОБА_3 , не будучи власником спірного автомобіля, юридично не зможе ним розпорядитися, та відповідно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Також, у своїй заяві заявник просить накласти арешт на частину грошових коштів в будь-якій валюті, що містяться на банківських рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_3 в АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк», АТ «Райффайзен Банк», ПАТ АБ «Південний», АТ «КредіАгріколь Банк».
Однак, заявником не доведено перед судом та не надано суду жодного переконливого доказу, що на ім'я ОСОБА_3 у вищезазначених установах дійсно відкриті банківські рахунки та наявні грошові кошти, наведені твердження позивача ґрунтуються виключно на її особистих припущеннях.
Слід враховувати також те, що на цей час (тобто на стадії подачі позову), відсутність доказів щодо наявності грошових коштів на рахунках відповідача позбавляє суд можливості беззаперечно прийти до висновку про співмірність виду забезпечення позову позовним вимогам, а тому підстав для накладення арешту на частину грошових коштів, які містяться на рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_3 , суд не вбачає.
Враховуючи те, що на цьому етапі без переконливих та достовірних доказів, що на ім'я ОСОБА_3 відкриті банківські рахунки в банківських установах і наявні грошові кошти, забезпечення позову у спосіб про який просить заявник у заяві є не співмірним та передчасним, а тому суд вважає, що у задоволені заяви про забезпечення позову в цій частині також слід відмовити.
Суд роз'яснює заявнику, що відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для відмови.
Керуючись ст. ст. 149, 153, 353 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову у цивільній справі № 205/2637/23 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя.
Накласти арешт на автомобіль марки «Volkswagen», модель «PASSAT», 2018 року випуску, номер кузова (рами, шасі) НОМЕР_3 , який зареєстрований за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Застосувати вказаний захід забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її постановлення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Надіслати копію цієї ухвали сторонам у справі.
Суддя: Т.П. Терещенко
.