Справа № 144/1083/18
Провадження № 2/144/1/23
"23" лютого 2023 р. Теплицький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Германа О.С.,
секретаря - Пігулі А.А.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача, адвоката - Човганюк А.М.,
представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката - Клінчікова С.О.,
представника третьої особи, без самостійних вимог на стороні позивача, Комунального підприємства «ЖИТЛОКОМУНСЕРВІС-Т» - Гавенко Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Теплик цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Комунальне підприємство «ЖИТЛОКОМУНСЕРВІС-Т», про відшкодування шкоди, -
18 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, в якому вказав, що здійснює підприємницьку діяльність згідно до Виписики з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: АДРЕСА_1 (магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 »), земельна ділянка, на якій знаходиться даний магазин належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 29.03.2012. На протязі літнього періоду 2017 року, внаслідок накопичення води в щебеневому шарі земельної ділянки, виділеній для обслуговування магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » сталося пошкодження приміщення магазину, причиною накопичення води виявився прорив водопровідної труби, яка знаходиться на земельній ділянці, від Б до В, належній ОСОБА_2 . 07.09.2017 позивач звернувся з повідомленням до Теплицького відділення поліції, на що 12.09.2017 отримав висновок про відсутність ознак кримінального правопорушення та в даному випадку позивачу рекомендовано звернутись до суду. 08.09.2017 на підставі поданої заяви, комісією Теплицької селищної ради у складі: селищного голови Трамбовецького Р.І., головного архітектора району Коновалюка А.В., секретаря виконкому Зайцева В.М., було здійснено огляд території, на якій розташоване пошкоджене приміщення магазину та належна відповідачу земельна ділянка, на якій було встановлено прорив водопровідної труби, за результатами перевірки складеного акту від 08.09.2017. Для здійснення досудового врегулювання позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити відшкодування завданої шкоди, однак відповіді не отримав. З метою встановлення суми заподіяної шкоди, ОСОБА_1 звернувся із заявою про проведення будівельно - технічного експертного дослідження, згідно висновку експерта № 1-11/2017 від 10.11.2017 встановлено, що причиною деформації конструкцій торгівельного павільйону магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 , є накопичення води у щебеневому шарі та просідання грунту під поверхнею вимощення і частиною опорних конструкцій, що сталися внаслідок прориву водопровідної труби, яка знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_2 , тому позивач просить стягнути з відповідача на відшкодування майнової шкоди, завданої приміщенню магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у розмірі 76 911 грн., та понесенні витрати за проведення будівельного - технічного дослідження.
22 вересня 2021 року ОСОБА_2 скористалась своїм правом та подала до суду відзив на позовну заяву про відшкодування шкоди, в якому просила відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову про відшкодування шкоди, вказала, що він звернувся до неналежного відповідача, а саме він мав звернутись з позовом до Комунального підприємства «ЖИТЛОКОМУНСЕРВІС-Т», додала, що у позивача відсутня реєстрація права власності на нерухоме майно - магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », та додала, що акт обстеження земельної ділянки від 08.09.2017 є неналежним та недопустимим доказом.
01.12.2021 ОСОБА_1 подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди, завданої приміщенню магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у розмірі 143550,36 грн.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовільнити.
Представника позивача - ОСОБА_3 , в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, пояснила що саме з вини відповідача відбулося накопичення води у щебеневому шарі на подвір'ї магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », був прорив водопровідної труби, що підтверджується актом комісії та висновком експерта.
Представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, підтримав позицію відповідача викладену у відзиві поданому до суду, пояснив що позивачем не доведено безпосередній причинний зв'язок та вина відповідача, а акт вважає не належним доказом, який складений з порушеннями.
Представник третьої особи Комунального підприємства «ЖИТЛОКОМУНСЕРВІС-Т», ОСОБА_5 , в судовому засіданні пояснила, що центральна труба водогону проходить по вул. 1-го Травня, нижче приміщень магазинів позивача та відповідача, труби, що ідуть від центральної труби є власністю споживачів, у вересні 2017 року чула, що відбувся прорив труби, де саме і що там відбулось їй невідомо, оскільки вона там не була, тому що якщо відбувається прорив на приватній земельній ділянці то комунальне підприємство не залучається.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що на даний період часу він пенсіонер, але у 2017 році працював в Теплицькій селищній раді та був залучений до комісії, яка складала акт від 08.09.2017 на підставі заяви ОСОБА_1 про прорив водопровідної труби, вказав, що комісію створив селищної голова ОСОБА_7 , також у комісії був ОСОБА_8 , який і був головою комісії, позивач їм повідомив, що у фундаменті його магазину були тріщини внаслідок прориву труби. Домогосподарство ОСОБА_2 комісія не оглядала, водогін не досліджувала, який об'єм води вийшов комісії не було відомо, бачили у місці прориву просідання грунту.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що у 2017 році і на даний час працює головою Теплицької селищної ради, у 2017 році у домоволодінні ОСОБА_2 відбувся прорив труби, внаслідок чого відбулося просідання грунту на території домогосподарства відповідача та частково на території ОСОБА_1 , внаслідок чого була створена комісія з представників Теплицької селищної ради та Теплицької РДА, яка провела огляд магазину «Дует», та виявила затоплення. ОСОБА_2 згоди на огляд її домоволодіння не давала, але огляд був проведений без її згоди, вона була відсутня при складанні акту та копія акту їй не вручалась, до складу комісії представник Комунального підприємства «ЖИТЛОКОМУНСЕРВІС-Т», який є постачальником води не залучався. При огляді та написанні акту застосовували візуальні методи огляду, не встановлювали місце прориву, тільки припущення, схеми до акту не малювали, припустили, що прорив стався від домоволодіння ОСОБА_2 .
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що у 2017 році працював завідувачем сектору інфраструктури та господарства Теплицької РДА, у 2017 році ОСОБА_1 звернувся до Теплицької селищної ради з заявою про прорив водопровідної труби, на підставі його заяви було створено комісію, до якої увійшов і він, яка оглянула будівлю та шукала витік води, комісія помітила, що у домоволодінні ОСОБА_2 , біля колонки проводились роботи, точно визначити що це був прорив труби саме у домогосподарстві їм було не можливо, в акті огляду вказано, що можливо був прорив з домогосподарства ОСОБА_2 , зі слів ОСОБА_1 прорив був саме звідти. ОСОБА_2 не була присутня під час огляду домоволодіння та складанні акту, до складу комісії представник Комунального підприємства «ЖИТЛОКОМУНСЕРВІС-Т», не залучався. Схему не малювали, припустили, що прорив стався від домоволодіння ОСОБА_2 .
Експерт ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що експертне дослідження за заявою ОСОБА_1 проводив по факту деформації, причиною деформації та просідання грунту є прорив труби, присутнім під час деформування труби не був, брав дані з акту обстеження комісії, на території домогосподарства ОСОБА_2 не був.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на якій знаходиться магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що підтверджується випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААБ № 040626 (а.с.15), та договором купівлі - продажу земельної ділянки від 29.03.2012 (а.с.42-43), також у нього наявний паспорт прив'язки на МАФ.
Відповідно до акту від 08.09.2017 на підставі заяви ОСОБА_1 від 08.09.2017 складеного комісією Теплицької селищної ради у складі: селищного голови Трамбовецького Р.І., секретаря виконкому Зайцева В.М. та головного архітектора ОСОБА_8 , комісія вважає, що причиною накопичення води у щебеневому шарі на подвір'ї магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » був прорив водопровідної труби, яка знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_10 , внаслідок чого є деформаційні процеси на будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та на прибудові ОСОБА_2 , акт для ознайомлення відповідачу не надавали та нею він не підписувався, а також її не було залучено для участі в огляді відповідно до даного акту(а.с. 8). Не було залучено представника Комунального підприємства «ЖИТЛОКОМУНСЕРВІС-Т», які є фахівцями у галузі водопостачання та надають відповідну послугу сторонам у справі. У акті не зазначено характер залиття та інші відомості які мали б бути зазначені відповідно до «Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76». Дана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 справа № 465/2120/14-ц.
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири(приміщення) складається відповідний акт(пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Відповідно до висновку № 1-11/2017 будівельно - технічного експертного дослідження від 10 листопад 2017 року, встановлено, причиною деформації конструкції торгівельного павільйону магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 є накопичення води в щебеневому шарі та просідання грунту під поверхнею вимощення і частиною опорних конструкцій, що сталися внаслідок прориву водопровідної труби, яка знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_2 , матеріальна шкода становить 76911 грн. (а.с.16-36). Дане дослідження проводилось виключно з акту огляду, експерт на місце не виїзжав.
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Частиною другої статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Зобов'язання щодо відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала на підставі частини першої статті 1166 ЦК України. Для покладення на особу-правопорушника відповідальності за заподіяну майнову шкоду необхідна наявність складу цивільного правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина особи, яка завдала шкоду.
Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України - розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, та за принципом змагальності сторін доводяться особою, яка звертається із відповідними вимогами.
Отже, цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов'язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.
Аналіз положень статті 1166 ЦК України - дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв'язок між ними та вина заподіювача шкоди.
Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).
Відсутність будь-якої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Тобто цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, спричиненою потерпілій стороні. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих або витребуваних доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету позову, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісності здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
У зв'язку з тим, що доказів того, що дійсно був прорив водопровідної труби, яка знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_2 , наслідком чого стались деформаційні процеси на будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » суду не надано, а висновок комісії відповідно до акту від 08.09.2017, суд не бере до уваги, оскільки він спростований показаннями свідків, оскільки у висновку вони вказали лише свої припущення, домоволодіння ОСОБА_2 , не оглядали та не встановили причинного зв'язку між діями відповідача та завданою шкодою позивачеві. Також комісією не встановлено коли саме відбувся прорив труби, не обгрунтувано, чому саме вони вирішили, що це був прорив труби, а не щось інше(радіатори, крани та інше).
За таких обставин, суд вважає, що доводи позивача про те, що матеріальна шкода завдана внаслідок дій відповідача не підтверджена належними та допустимими доказами у справі, що узгоджуєтьтся із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 2-1974/11.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі відмови у задоволенні позову - на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Комунальне підприємство «ЖИТЛОКОМУНСЕРВІС-Т», про відшкодування шкоди - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 06.03.2023.
Суддя