про залишення позовної заяви без руху
14 березня 2023 року справа № 580/1809/23
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
10 березня 2023 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
1) визнати протиправною відмову відповідача, викладену в листі від 15.02.2023 №54.06-109 у проведенні нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за період несення служби із 02.07.2022 до 20.01.2023 на виконання пункту 15 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженого наказом ДСА України від 26.08.2020 №384;
2) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, установлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 30000, 00 грн щомісячно за період із 02.07.2022 до 20.01.2023.
Ознайомившись із позовною заявою, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху з нижче зазначених підстав.
Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674).
Частиною 2 ст. 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, розмір судового збору за подання позивачем до адміністративного суду вказаного позову, який містить вимогу немайнового характеру становить 1073 грн 60 коп. Належним доказом сплати судового збору є лише оригінал документу.
Посилання позивача на те, що він звільнений від сплати судового збору є помилковим, оскільки відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Тобто, пільга щодо звільнення від сплати судового збору передбачена лише у разі одночасного поновлення особи на роботі та стягнення заробітної плати.
Наведена норма не містить норм про пільги щодо виплат, які не мають постійного характеру та залежать від настання певних умов.
Більш того, предметом даного спору є не стягнення заробітної плати, а визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", яка не має постійного характеру, а її призначення залежить від настання певних обставин.
За таких обставин, суд не вбачає можливості звільнення позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
Щодо посилання позивача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2022 у справі №580/3893/22, суддя зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У позовній заяві позивач вказав, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач проходить службу в Територіальному управлінні служби судової охорони у Черкаській області.
Частиною 6 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. №2232-ХІІ встановлено такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Відповідно до ч.1 ст.29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини.
Таким чином, на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори проводяться при проходженні військової служби у військовому резерві чи виконанні військового обов'язку в запасі. Натомість військова служба за призовом під час мобілізації є одним із видів військової служби, проходження якої не врегульовується приписами ст.29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Зважаючи на викладене, на позивача не поширюються дія п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору.
Згідно до ч. ч. 1-2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, що має наслідком на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 132, 133, 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали суду заява підлягає поверненню.
Копію ухвали направити позивачеві.
Відповідно до ч.2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст. 294 КАС України оскарженню не підлягає.
Суддя Валентина ТИМОШЕНКО