14 березня 2023 року справа № 580/3955/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді: Тимошенко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул,
встановив:
05 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Черкаської міської ради, Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради, в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати розпорядження Черкаського міського голови від 10.08.2022 № 465-р(к) «Про припинення служби та звільнення ОСОБА_1 »;
2) поновити ОСОБА_1 на посаді директора департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради з 11 серпня 2022 року;
3) стягнути з Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 серпня 2022 року по день ухвалення судового рішення з розрахунку середньоденного заробітку у розмірі 1956,38 грн;
5) рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць, звернути до негайного виконання.
Позовна заява обґрунтована тим, що на позивача накладено два дисциплінарні стягнення, які накладені на нього розпорядженнями Черкаського міського голови від 04.08.2022 №455-р та №456-р. Стверджує, що у відповідача були відсутні підстави для його звільнення за систематичне не виконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором. Крім того, відповідачем недотримано встановленої процедури під час прийняття спірного розпорядження.
За наведеного в сукупності, позивач просить задовольнити позовні вимоги та скасувати розпорядження про звільнення, поновивши його на посаді.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2022 відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
У відзиві на адміністративний позов відповідач не погодився з доводами позивача та просив у задоволенні позову відмовити повністю, мотивуючи свою позицію тим, що при прийнятті спірного розпорядження, відповідачем враховано факт притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Крім того, відповідач зазначив, що звільнення позивача відбулось з дотриманням вимог законодавства, а тому розпорядження Черкаського міського голови від 10.08.2022 № 465-р(к) “Про припинення служби та звільнення ОСОБА_1 ” є законним, обґрунтованим і відповідає нормам законодавства.
18.10.2022 позивачем подано суду відповідь на відзив, в якій позивач просить позов задовольнити повністю. Крім того, позивачем подано заяву про розподіл судових витрат.
26.10.2022 відповідачем подано до суду заперечення, в яких просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.11.2022 зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішеннями Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/3460/22 та у справі №580/3537/22.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.02.2022 поновлено провадження у даній справі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Розпорядженням Черкаського міського голови Бондаренка А.В. від 20.02.2019 №70-р (к) ОСОБА_1 призначено на посаду директора Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради за строковим трудовим договором та розпорядженням від 02.05.2019 №175-р (к) продовжено дію строкового трудового договору на невизначений строк.
04.08.2022 відповідачем видано розпорядження «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » № 455-р.
Дане розпорядження прийнято відповідно до статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 4 та 8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», статей 139, 147-149 Кодексу законів про працю України, враховуючи доручення міського голови, підписані першим заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Сергієм Тищенком, від 29.06.2022 № 67-Д, від 29.06.2022 № 70-Д, доручення міського голови від 01.07.2022 № 71-Д, від 01.07.2022 № 72-Д, від 08.07.2022 № 77-Д, листи ОСОБА_2 від 04.07.2022, підготовлені на виконання доручень № 67-Д, № 70-Д, № 71-Д, № 72-Д, заяву ОСОБА_2 від 11.07.2022, надану на виконання доручення № 77-Д та на підставі листа міського голови від 04.08.2022 № 1557-01-8 та акту про не надання пояснень директором Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Юрієм Гончаром від 04.08.2022.
Відповідно до даного розпорядження, ОСОБА_1 оголошено догану за:
- не виконання доручення міського голови, підписаного першим заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Сергієм Тищенком, від 29.06.2022 № 67-Д;
- неналежне (не в повному обсязі) виконання доручення міського голови, підписаного першим заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Сергієм Тищенком, від 29.06.2022 № 70-Д;
- порушення під час підготовки відповіді на доручення міського голови від 01.07.2022 № 71-Д ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції» в частині не ввічливого спілкування із роботодавцем (керівником), абз. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» в частині низького рівня культури, спілкування і поведінки по відношенню до міського голови, недотриманні принципу професіоналізму та компетентності, передбаченого ст. 4 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»;
- не виконання доручення міського голови від 01.07.2022 № 71 -Д;
- порушення принципу чесності, передбаченого ст. 4 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», під час виконання доручення міського голови від 01.07.2022 № 72-Д;
- порушення під час підготовки заяви на доручення міського голови від 08.07.2022 № 77-Д ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції» в частині не ввічливого спілкування із роботодавцем (керівником), абз. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» в частині низького рівня культури, спілкування і поведінки по відношенню до міського голови;
- не виконання доручення міського голови від 08.07.2022 № 77-Д.
Вищезазначені обставини встановленні рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 у справі №580/3537/22, а тому в силу положень ст. 78 КАС доказуванню не підлягають.
Крім того, вищезазначеним рішенням суду від 04.11.2022 у справі №580/3537/22 ОСОБА_1 в позові до Черкаського міського голови Бондаренка Анатолія Васильовича про визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача від 04.08.2022 №455-р “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ” - відмовлено повністю.
Рішення набрало законної сили 08.02.2023.
Розпорядженням відповідача від 04.08.2022 №456-р “Про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 ” згідно якого позивача за невиконання вимог розпорядження міського голови від 28.10.2021 №631-р притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.
Не погоджуючись із розпорядженням відповідача позивач звернувся до суду.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12.10.2022 у справі №580/3460/22 ОСОБА_1 в позові до Черкаського міського голови Бондаренка Анатолія Васильовича про визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача від 04.08.2022 №456-р “Про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 ” - відмовлено повністю.
Рішення набрало законної сили 10.01.2023.
Розпорядженням Черкаського міського голови від 10.08.2022 № 465-р(к) «Про припинення служби та звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 звільнено з посади директора департаменту управління справами та юридичного забезпечення за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором.
Не погоджуюсь з таким рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню не підлягає.
Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 частини 1, 6 Конституції України).
Згідно ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України) та Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 року №2493-ІІІ (далі - Закон №2493-ІІІ.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 року №2493-ІІІ (далі - Закон №2493-ІІІ, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Згідно ст.2 Закону №2493-ІІІ посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Відповідно до статті 7 частини 3 Закону України № 2493-ІІІ на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Згідно з абзацом 5 частини 1 статті 10 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
За змістом статті 19 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" особливості дисциплінарної відповідальності посадових осіб місцевого самоврядування, вирішення інших питань, пов'язаних із службою в органах місцевого самоврядування, забезпечуються у порядку, передбаченому законом.
Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.
Згідно ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці.
Відповідно до ст. 149 КЗпП України визначено порядок застосування дисциплінарних стягнень.
До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Працівник може бути звільнений з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, якщо після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення, яке не втратило юридичної сили за давністю і не зняте достроково (стаття 151 КЗпП України), він знову вчинив проступок на роботі.
При вирішенні спорів осіб, звільнених згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, необхідно враховувати, що роботодавець вправі розірвати трудовий договір з цієї підстави лише за умови, що до працівника раніше застосовувалось дисциплінарне стягнення і на момент повторного невиконання ним без поважних причин трудових обов'язків його не знято і не погашено.
Отже, при звільненні за пунктом 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України потрібно встановити: чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок; чи застосовувалися інші заходи дисциплінарного або громадського стягнення та чи можна вважати вчинення дисциплінарного проступку систематичним невиконанням працівником обов'язків без поважних причин.
У своїх постановах Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України необхідна наявність сукупності таких умов:
- порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудових функцій працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку;
- невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин, умисно або з необережності;
- невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків повинне бути систематичним;
- враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів;
- з моменту виявлення порушення до дисциплінарного звільнення може минути не більше місяця.
Тому для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов'язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше.
Під час розгляду справи роботодавець зобов'язаний довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов'язків, якими він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року по справі № 9901/743/18 (Провадження № 11-914заі19)
Звільняючи позивача на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв'язку з систематичним невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором , відповідач у розпорядженні від 10.08.2022 № 465-р(к) зазначив як підставу для звільнення розпорядження міського голови від 04.08.2022 № 455-р «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » та від 04.08.2022 № 456-р «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».
Як зазначалось вище судом, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12.10.2022 у справі №580/3460/22 ОСОБА_1 в позові до Черкаського міського голови Бондаренка Анатолія Васильовича про визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача від 04.08.2022 №456-р “Про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 ” - відмовлено повністю та рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 у справі №580/3537/22 ОСОБА_1 в позові до Черкаського міського голови Бондаренка Анатолія Васильовича про визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача від 04.08.2022 №455-р “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ” - відмовлено повністю.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що зібраними у справі доказами підтверджено наявність у діях позивача ознак порушення трудового законодавства при виконанні ним своїх посадових обов'язків, що у сукупності свідчить про наявність підстав для розірвання трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
Щодо решти доводів сторін суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України” (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Суд зауважує, що в межах встановлених обставин встановлено дотримання відповідачем процедури звільнення позивача, відсутні підстави вважати, що відповідач звільнив позивача безпідставно та у протиправний спосіб, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді задоволенню не підлягають. Як наслідок, не підлягають задоволенню й похідні
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Зважаючи на результат вирішеного спору, відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду в строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Валентина ТИМОШЕНКО