Постанова
Іменем України
Єдиний унікальний номер справи 756/9001/22
Номер провадження 22-ц/824/3166/2023
Головуючий у суді першої інстанції А. В. Шевчук
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач
01 березня 2023 року місто Київ
Справа №756/9001/22
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого - Поливач Л. Д. (суддя - доповідач),
суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.
секретар судового засідання Сіра Ю.М.
сторони
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 07 листопада 2022 року, постановлену у складі судді Шевчук А. В., в приміщенні Оболонського районного суду м.Києва
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, мотивованим тим, що з 17 червня 2006 року перебуває з відповідачем у шлюбі, зареєстрованому Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 415. Спільне життя не склалось, тому ОСОБА_1 подала позовну заяву про розлучення до Оболонського районного суду м. Києва. На момент подачі позовної заяви про поділ спільного майна подружжя, рішення про розлучення Оболонським районним судом м.Києва не ухвалено. За період перебування у шлюбі сторонами було придбано таке рухоме майно: автомобіль марки LEXUS, модель RX реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску; квадроцикл марка СFМОТО СF800АU-2А, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2020 року випуску; причіп марки ПАЛИЧ модель А02514, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2020 року випуску, причіп марки КИЯШКО модель 11/РL/09P, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2021 року випуску; човен моторний FINVAL 475ЕVО DС, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , 2021 року побудови; човновий двигун підвісний YAMAHA F70 AETL; НОМЕР_11 на суму 214 405,00.
Також вказала, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.09. 2022 відповідач є власником квартири по АДРЕСА_1 , у якій подружжя разом проживало до моменту зміни відповідачем замків і даний факт унеможливив позивачу з донькою забрати навіть необхідні речі. У зв'язку з тим, що сторони проживали там сім'єю, всі кошти позивача були вкладені в ремонт квартири, обладнання квартири необхідною побутовою технікою та меблями. Відповідач відмовляється компенсувати позивачу її особисті вкладення в ремонт та покупку побутової техніки в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , які складають 364 270,42 грн. Зокрема за власні кошти позивачем зроблено ремонт у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується чеками на будівельні матеріали. Всього було витрачено на ремонт квартири 156 775,87 грн.
Позивач зазначила, що на протязі останніх чотирьох років сторони проживали у будинку, який розташований в АДРЕСА_2 , де подружжя сумісно робило ремонт та облаштовувало будинок разом за спільні кошти. Відповідач не надає доступу в будинок (також змінив замки), не віддає особисті речі та речі дитини, про поділ майна придбаного сумісно чути не хоче, бо вважає що все придбане це тільки його майно. Загальна сума придбаного майна становить 941 770,00 грн без враховуння витрат на ремонт будинку та обслуговування транспортного засобу. Вказала, що нею були оформлені та особисто виплачені кредитні договори, завдяки кредитним коштам вона купувала будівельні матеріали, побутову техніку та меблі. Після подачі позовної заяви про розлучення дійти згоди щодо розподілу спільного майна та витрат на ремонт квартири сторони не можуть, відповідач категорично відмовляється компенсувати позивачу витрати. Оскільки, майно було придбане сторонами в період шлюбу, позивач вважає, що воно належить сторонам як подружжю на праві спільної сумісної власності, тому воно підлягає поділу як об'єкт права спільної сумісної власності подружжя.
З урахуванням викладеного позивач просила суд здійснити поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Визнати за ОСОБА_2 право власності на будівельні матеріали, побутову техніку та меблі: - водонагрівач Gorenje (22.04.2008р.) 2 шт. х 893,85 грн. = 1 787,70 грн; - мікрохвильова піч Gorenje М02770Е (09.02.2008р) = 2 295,00 грн; - посудомийна машина Gorenje BV53230 (09.02.2008р.) =3 009,00 грн; - рамка для мікрохвильової печі Gorenje MF24E (12.02.2008р) =519,18 грн; - витяжка Gorenje 935 Е (07.02.2008р) =1 545,90 грн; - пральна машина Gorenje (17.09.2008р.) = 7 497,00 грн; - газова поверхня Gorenje GMS740T1 (07.02.2008р.) = 2 116,50 грн; - духова шафа Gorenje В9095Е (07.02.2008р.) = 5 125,50 грн; - обшивка балкону вагонкою (29.04.2009р.)= 6 500,00 грн; - меблі гостинна (диван+крісло шкіра) 14.01.2009 р.= 30 230,00 грн; - кухня Меrх (21/06/2009р.) = 42 459,72 грн; - холодильник Gorenje RK67365E (17.12.2009р.) = 7 578,00 грн; - соковижималка Gorenje (14.01.2010р.) = 764,00 грн; - спальня ліжко (14.03.2011р.) = 17 000,00 грн; - матрац Magnetlex 200x180 (15.03.2011р.) = 4 977,00 грн; - кондиціонер GREE + монтаж (23.02.2012р.) = 6 564,19 грн; - телевізор TV 32 дюйма дитяча (07.03.2012р.)= 5 232,00 грн; - тумба прихожа (2012р.) = 3 545,00 грн; - дитяча кімната Snite (13.12.2012р.) = 13 653,00 грн; - меблі (28.01.2017р.) = 19 528,75 грн; - меблі доставка (28.01.2017р.) = 640,54 грн; - телевізор SONY KD55 + доставка (23.09.2017р.) = 35 600,00 грн; - кондиціонер GREE дитяча + монтаж (13.09.2017р.)= 12 546,34 грн; - полиця в дитячу кімнату (07.08.2017р.)= 1 002,00 грн; - тумба під телевізор + доставка (24.04.2018р.) = 13 885,38 грн; - шафа купе спальня (2011р.) = 12000,00 грн; - шафа купе дитяча кімната (2012р.) = 15500,00 грн; - гардеробна кімната (2011р.) = 10500,00 грн; - стіл кухонний (2018р.) = 12700,00 грн; - морозильна камера (2018р.) = 11300,00 грн; - підвісне крісло в дитячу кімнату (2018р.) = 5000,00 грн; - крісло офісне шкіряне дитяча кімната (2018р.) = 3000,00 грн; - вікна пластикові (повна заміна) (2008р.) = 12750,00 грн; - саундбар SONY(2018р.) = 11350,00 грн; - ноутбук Lenovo (2017р.) = 24570,00 грн; - чек 1 (2009р.) = 529,33 грн; - чек 2 (2009р.) = 544,89 грн; - чек 3 (2008р.) = 179,93 грн. елементи декору плитки; - чек 4 (2009р.) = 1 125,70 грн; - чек 5 (2009р.) = 366,90 грн; - чек 6 (2009р.) = 1 536,58 грн; - чек 7 (2009р.) = 769,32 грн; - чек 8 (2008р.) = 101,69 грн; - чек 9 (2009р.) = 1 012,54 грн; - чек 10 (2009р.) = 2 712,96 грн; - чек 11 (2008-2009р.) = 8 882,84 грн; - чек 12 (2009р.) = 1 590,33 грн; - чек 13 (2009р.) = 1 669,30 грн; - чек 14 (2009р.)підлога = 7 149,70 грн; - чек 15 (2009р.) = 481,24 грн; - чек 16 (2008-2009р.) = 2 474,67 грн; - чек 17 (2009р.) = 738,53 грн; - чек 18 (2009р.) = 2 854,60 грн; - чек 19 (2009р.) = 5 958,57 грн; - чек 20 (2009р.) = 1 302,04 грн; - чек 21 (2009р.) = 1 131,87 грн; - чек 22 (2009р.) = 14 733,00 грн; - чек 23 (2009р.) = 1 665,00 грн; - чек 24 (2009р.) = 499,39 грн; - чек 25(2010р.) = 262,00 грн; - чек 26 (2009р.) = 5 388,99 грн; - чек 27 (2009р.) = 703,96 грн; - сантехнічні роботи та матеріали по заміні труб та сантехніки (2008р.) = 10 160,00 грн; - укладання плитки ванна кімната (2008р.) = 6 500,00 грн; - укладання плитки кухня (2009р.) = 5 400,00 грн; - електротехнічні роботи з повної заміни проводки та матеріали (2011р.) = 9 600,00 грн; - малярні ремонтні роботи гостинна (2009р.) = 6 400,00 грн; - малярні ремонтні роботи коридор (2009р.) = 4 900,00 грн; - малярні ремонтні роботи спальна кімната (2012р.) = 7 760,00 грн; - малярні роботи дитяча кімната (2011р.) = 6 890,00 грн; - обшивка другого балкону вагонкою (спальна кімната) (2012р.) = 7 800,00 грн; - послуги з укладки підлоги у всій квартирі = 10 800,00 грн; - двері міжкімнатні вільха (5 дверей) = 14 200,00 грн; - диван в дитячу кімнату 1 поверх = 11200,00 грн; - спальня (ліжко + матрац 1 поверх) = 17600,00 грн; - диван кутовий гостинна 2 поверх = 26800,00 грн; - диван в кімнату для гостей 2 поверх = 18 500,00 грн; - тумба під телевізор гостьова 2 поверх = 10500,00 грн; - комод для речей гостьова 2 поверх = 9400,00 грн; - шафа-купе дитяча кімната 1 поверх = 12600,00 грн; - шафа-купе спальня 1 поверх = 15 800,00 грн.; - комод спальня 1 поверх = 7500,00 грн; - тумби прикроватні спальня 1 поверх = 4 500,00 грн; - стіл письмовий дитяча кімната 1 поверх = 8 500,00 грн; - стільці дитяча кімната 1 поверх = 3 250,00 грн; - телевізор діагональ Samsung 32 дитяча кімната 1 поверх = 22 700,00 грн; - телевізор діагональ 32 SONY спальня 1 поверх = 18500,00 грн; - телевізор діагональ 85 SONY гостинна 1 поверх = 125370,00 грн; - телевізор діагональ 32 Samsung гостинна 2 поверх = 28700,00 грн; - телевізор діагональ 32 SONY гостьова 2 поверх = 19 600,00 грн; - телевізор діагональ 32 Samsung більярдна 0 поверх = 28 400,00 грн; - більярдний стіл для пула 2 в 1 та комплектуючі 0 поверх = 67 600,00 грн; - витяжка кухонна Bosch 1 поверх = 15500,00 грн; - вбудована духова шафа Bosch 1 поверх = 17 700,00 грн; - варильна поверхня Bosch 1 поверх = 16 300,00 грн; - мікрохвильова піч = 5 400,00 грн; кофемашина Delonghi 1 поверх = 26 700,00 грн; - вбудована посудомийна машина Bosch = 20700,00 грн; - стіл кухонний 1 поверх = 15400,00 грн; - комплект стільців кухонних 1 поверх 6 шт х 1 650,00 = 9 900,00 грн; - стіл журнальний 1 та 2 поверх = 2 х 7 400,00 = 14 800,00 грн; - обладнання для відеоспостереження (відеокамери 8 шт, монітор Hikvision 10 дюймів 1 шт., відео реєстратор Hikvision 1 шт, кабелі) =12000,00+14800,00+10400,00+3200,00=40 400,00; - килим дитячакімната 1 поверх = 1 200,00 грн; - килим гостьова 2 поверх = 1900,00 грн; - килим вітальня 2 поверх = 1 750,00 грн; - килим ванна кімната 1 поверх = 1 200,00 грн; - LED освітлення дому (7 світильників) =11 900,00 грн; - садовий плетений комплект меблів (веранда) =1 3500 грн; - садовий комплект меблів (бесідка) = 24 500,00грн; - монтування поливу газону = 40 000,00 грн; - укладка рулонного газону = 80 000,00 грн; - будівництво споруди для квадрациклу (міні гараж) = 86 000,00 грн; -комплект автомобільних шин на авто Lexus (літо +зима) RX 350 = 40 000,00 грн. ОСОБА_1 припинити право на частку в спільному майні з отриманням компенсації в сумі 653 020,21 грн +78 388,94 грн = 731 409,15 грн.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на таке майно: автомобіль марки LEXUS, модель RX реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску, ринкова вартість транспортного засобу без ПДВ, становить - 814210,57 грн; - квадроцикл марка CFMOTO CF800AU-2A, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2020 року випуску, ринкова вартість без ПДВ, становить - 379 821, 51 грн; - причіп марки ПАЛИЧ модель А02514, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2020 року випуску, ринкова вартість без ПДВ, становить - 25 234,03 грн; - причіп марки КИЯШКО модель 11/PL/09R, реєстраційний номер НОМЕР_6 , 2021 року випуску, ринкова вартість без ПДВ, становить - 34 470,52 грн; - човен моторний FINVAL 475EVO DC, ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , 2021 року побудови, ринкова вартість становить - 1 098 000,00 грн; - човновий двигун підвісний YAMAHA F70 AETL; НОМЕР_11 на суму 214 405,00 грн. ОСОБА_1 припинити право на частку в спільному майні з отриманням компенсації, в сумі 1 283 070,82 грн. Судові витрати та витрати по проведенню оцінки майна просиь стягнути з підповідача.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 02 листопада 2022 року відкрито провадження у справі.
Також ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, мотивовану тим що спільним сумісним майном подружжя згідно переліку позовної заяви, крім іншого є: автомобіль марки LEXUS, модель RX реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску; квадроцикл марки СFMОТО CF800AU-2A, реєстраційний номер НОМЕР_8 , 2020 року випуску; причіп марки «ПАЛИЧ» модель А02514, реєстраційний номер НОМЕР_9 , 2020 року випуску; причіп марки «КИЯШКО» модель 11/PL/09R, реєстраційний номер НОМЕР_6 , 2021 року випуску; човен моторний FINVAL 475EVO DC, ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , 2021 року побудови; човновий двигун підвісний YAMAHA F70 AETL; НОМЕР_10 . З метою забезпечення виконання рішення суду, прийнятого судом за результатами розгляду позову ОСОБА_1 просила суд вжити заходи забезпечення шляхом накладення арешту на вказане спірне майно оскільки його реєстрація за відповідачем дає можливість останньому безперешкодно його відчужити на користь інших осіб.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 07 листопада 2022 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено. Накладено арешт на майно: - автомобіль марки LEXUS, модель RX реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску, який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 ; - квадроцикл марки СFMОТО CF800AU-2A, реєстраційний номер НОМЕР_8 , 2020 року випуску, який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 ; - причіп марки «ПАЛИЧ» модель А02514, реєстраційний номер НОМЕР_9 , 2020 року випуску який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 ; - причіп марки «КИЯШКО» модель 11/PL/09R, реєстраційний номер НОМЕР_6 , 2021 року випуску який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 ; - човен моторний FINVAL 475EVO DC, ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , 2021 року побудови; - човновий двигун підвісний YAMAHA F70 AETL; НОМЕР_10.
Не погоджуючись з ухвалою суду від 07.11.2022 ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду про забезпечення позову та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постановленої судом ухвали, порушення норм процесуального права, не встановлення судом обставин, що мають значення для вирішення питання про забезпечення позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що застосувавши заходи забезпечення позову суд першої інстанції не врахував, що позивачем не заявлялися вимоги про поділ спільного майна в натурі, а заявлені виключно грошові вимоги, що виключає наявність правових підстав для накладення арешту, що незаконно позбавило відповідача права використовувати належний йому автомобіль та інше рухоме майно, на яке судом накладено арешт. Суд не звернув увагу на те, що заявником не зазначено жодного доказу на підтвердження наявності обставин, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, у зв'язку з чим необхідно накласти арешт на майно, зазначене у заяві про забезпечення позову. Також апелянт вважає, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову у виді накладення арешту на автомобіль є неспівмірним заявленим вимогам, не стосується предмету заявленго позову та не забезпечує можливість виконання рішення суду при ймовірному задоволенні позову. Загалом ОСОБА_2 вважає, що звернення до суду із заявою про накладення арешту на рухоме майно є недобросовісними діями позивача, яка зловживає своїми процесуальними правами, оскільки такі дії спрямовані на позбавлення права відповідача користуватися належним йому майном, особливо у період воєнного стану. Сам лише факт реєстрації арештованого судом майна на ім'я відповідача не може слугувати підставою для забезпечення позову. Апелянт зазначив, що за період припинення між ним та позивачем шлюбних відносин він не вчиняв будь -яких заходів щодо відчуження спірного майна, тому у суду не було підстав для застосування заходів забезпечення позову.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити з викладених підстав.
Представник позивача ОСОБА_4 у суді апеляційної інстанції заперечувала проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим. У відзиві сторона позивача вказала що доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки накладення арешту на спірне майно ніяким чином не заважає відповідачу користуватися ним, а лише тимчасово обмежує його права відчужувати це майно третім особам. Позивач у заяві навела обставини з яких просила суд застосувати заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на спірне майно, що вважає співмірним заявленим позовним вимогам.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Так, накладаючи арешт на нерухоме майно, належне відповідачу на праві власності, суд першої інстанції урахував предмет та підстави спору, який виник між сторонами та вважав співмірним обраний позивачем вид забезпечення позову заявленим позовним вимогам, при цьому суд дійшов висновку, що застосований вид забезпечення позову не порушує законні права та інтереси відповідача.
Суд апеляційної інстанції погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих доказів та в повній мірі відповідають вимогам процесуального права, з огляду на таке.
Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положеннями статті 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
Як роз'яснено у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2009 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.
Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.
Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, та доводи заяви про забезпечення позову. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник реальний спір.
Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому ухвалою про забезпечення позову суд не може вирішувати спір по суті.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
З матеріалів справи вбачається, що предметом даного позову є поділ майна, а саме: автомобіля марки LEXUS, модель RX реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску; квадроцикла марки СFMОТО CF800AU-2A, реєстраційний номер НОМЕР_8 , 2020 року випуску; причіпа марки «ПАЛИЧ» модель А02514, реєстраційний номер НОМЕР_9 , 2020 року випуску; причіпа марки «КИЯШКО» модель 11/PL/09R, реєстраційний номер НОМЕР_6 , 2021 року випуску; човна моторного FINVAL 475EVO DC, ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , 2021 року побудови; човнового двигуна підвісного YAMAHA F70 AETL; НОМЕР_10, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_2 .
Звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, заявник виклала обґрунтування суті спору та ризиків, які можуть настати у разі невжиття заходів забезпечення позову. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не установлює прав та обов'язків сторін, а лише на підставі викладених обставин і наявних доказів, переконавшись, що поза розумним сумнівом дійсно є підстави уважати про наявність спору, застосовує заходи забезпечення позову. Питання щодо наявності підстав для поділу майна підлягає встановленню під час розгляду справи по суті спору, а не під час вирішення питання про забезпечення позову.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши наявність між сторонами реального спору щодо поділу спільного сумісного майна подружжя та враховуючи можливість відчуження його на користь третіх осіб відповідачем, на якого це майно зареєстроване як на одноосібного власника, дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для накладення арешту на спірне майно.
Та обставина, що позивач в порядку поділу майна просить суд стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію за її частку у спільній сумісній власності подружжя і не просить суд виділити їй певне майно в натурі, не свідчить про відсутність підстав для забезпечення саме такого позову. Так як можливе рішення суду про поділ майна шляхом стягнення с відповідача на користь позивача грошової компенсації за її частку у спільному сумісному майні подружжя також має бути забезпечено.
Доводи апеляційної скарги про те, що застосовані судом заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на рухоме майно порушують права ОСОБА_2 як власника спірного рухомого майна, оскільки перешкоджають йому у здійсненні права користування таким майном, зокрема автомобілем, колегія суддів оцінює критично, оскільки наклавши арешт на таке майно суд в ухвалі не зробив жодних висновків щодо статусу такого майно. Суд керувався виключно тим, що вжиття заходів забезпечення позову виключить ризики неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову. Такий вид забезпечення позову не порушує прав відповідача, оскільки не позбавляє його права користування та володіння, а лише тимчасово обмежує його у праві розпорядження належним йому майном на власний розсуд, тобто права відчуження третім особам. Саме накладення арешту на майно не перешкоджає власнику користуватися ним у належний спосіб.
Суд зазначає, що заява про забезпечення позову містить виклад детального обґрунтування та необхідності вжиття заходів забезпечення позову як накладення арешту на спірне рухоме майно належне на праві власності відповідачу. Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер. Обраний позивачем вид забезпечення позову здатний забезпечити захист інтересів позивача у випадку задоволення позову і присікти дії, які ускладнять або зроблять неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
При цьому суд правильно враховував, що вид забезпечення позову - накладення арешту на майно є співмірним із заявленими позивачем вимогами, не порушує права відповідача, в той час як незастосування забезпечення позову з урахуванням невизнання відповідачем позову може утруднити захист та відновлення прав позивача в разі задоволення позову. Позивачем обґрунтовано наявність зв'язку між видом забезпечення позову та предметом позову, вжиття заходів забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист порушеного (на думку позивачки) права у спільній сумісній власності подружжя.
Отже, суд першої інстанції встановивши наявність між сторонами реального спору про поділ спільного сумісного майна, враховуючи можливість його відчуження на користь третіх осіб відповідачем, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задовлення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно.
Інші доводи апеляційної скарги, які зводяться до неналежної оцінки зібраних у справі доказів та необхідності відмови у застосуванні заходів забезпечення позову, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали суду, такі доводи є безпідставними та такими, що не можуть вплинути на правильність висновків суду по суті забезпечення позову.
Так, відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, є такими, що не можуть вплинути на правильність висновків суду. Подана позивачем заява містить обґрунтовані посилання та відповідні докази щодо існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову постановлена з додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, наведених в апеляційній скарзі, а тому апеляційни суд залишає її без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Питання щодо розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України. Судові витрати відповідача по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню, оскільки суд залишає апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 07 листопада 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повна постанова складена 15 березня 2023 року.
Судді
Л. Д. Поливач
А. М. Стрижеус
О. І. Шкоріна