15 березня 2023 року м.Київ № 320/13166/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради Київської області та Постійно діючої міжвідомчої комісії Білоцерківської міської ради з розгляду питань, пов'язаних з відключенням від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, третя особа Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Білоцерківської міської ради Київської області та Постійно діючої міжвідомчої комісії Білоцерківської міської ради з розгляду питань, пов'язаних з відключенням від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, третя особа Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» та просить суд:
визнати протиправну відмову Міжвідомчої комісії Білоцерківської міської ради з розгляду питань, пов'язаних з відключенням від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання від 20.05.2021 у наданні дозволу на відокремлення (відключення, від"єднання) квартири АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення, влаштування у вказаній квартирі індивідуального (автономного) опалення;
визнати протиправною бездіяльність Білоцерківської міської ради у наданні дозволу на від"єднання квартири АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення, влаштування у вказаній квартирі індивідуального (автономного) опалення;
зобов'язати Білоцерківську міську раду видати рішенням про від"єднання квартири АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення, влаштування у вказаній квартирі індивідуального (автономного) опалення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернулась щодо надання дозволу на відокремлення (відключення, від"єднання) квартири, що належить їй на праві приватної власності від мереж централізованого опалення, влаштування у вказаній квартирі індивідуального (автономного) опалення, однак отримала відмову, вважає її необґрунтованою, у зв'язку з тим, що відмова відповідача не містить жодної мотивації, Відповідачі проти позову заперечили, вказавши на те, що позивачем при зверненні до відповідачів було порушено порядок, а також на те, що в законодавстві не передбачено можливість встановлення індивідуального опалення замість централізованого опалення, окрім випадку відключення від централізованого опалення більше половини квартир багатоквартирного будинку, що визначено п.1 Р.ІІІ Порядку відключення споживачів від системи централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 №169 (далі - Порядок).
Від третьої особи будь - яких пояснень, клопотань до суду не надходило.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані сторонами, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Позивач є власницею квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі - продажу від 15.09.2015 та відповідним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.
15.09.2015 позивач уклала договір про надання послуг з централізованого опалення (далі - ЦО) та гарячої води (далі - ГВП) з Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»
Рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 136 “Про закінчення опалювального періоду 2015-2016 років в м.Біла Церква” припинилось надання послуг з центрального гарячого водопостачання всім споживачам міста.
У жовтні 2015 року позивач отримала дозвіл на виготовлення проектно - кошторисної документації для встановлення індивідуального опалення.
15.08.2016 отримала від Білоцерківської житлово - експлуатаційноїної контроти № 1 технічні вимоги на проектування відключення квартири АДРЕСА_1 від системи централізованого опалення та ГВП квартири.
Також 13.09.2016 одержала технічні вимоги на проектування відключення квартири АДРЕСА_1 від системи ЦО та ГВП та влаштування автономного опалення та ГВП квартири.
Крім того, ПП «ПМБ «Газпроект» виконало робочий проект «Реконструкція системи газопостачання квартири АДРЕСА_1 ».
25.10.2016 відбувся пуск газу філією експлуатації газового господарства ПАТ «Київоблгаз».
20.05.2021 відбулось засідання Постійно діючої міжвідомчої комісії Білоцерківської міської ради з розгляду питань, пов'язаних з відключенням від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, на якому було розглянуто заяву ОСОБА_1 щодо можливості відокремлення (відключення) квартири АДРЕСА_1 та їй було відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло.
Статтею 48 Конституції України визначено право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. Відповідно до ч. 4 ст. 49 Конституції України, держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.
Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” (далі - Закон № 280) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Статтею 2 Закону № 280 визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно ст.. 25 Закону № 280 сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до пункту “а” ст. 30 Закону № 280 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема: управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню; затвердження маршрутів і графіків руху, правил користування міським пасажирським транспортом незалежно від форм власності, узгодження цих питань стосовно транзитного пасажирського транспорту у випадках, передбачених законодавством; прийняття рішення про впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті незалежно від форм власності та визначення особи, уповноваженої здійснювати справляння плати за транспортні послуги в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду; встановлення порядку функціонування та вимог до автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті незалежно від форм власності, а також видів, форм носіїв, порядку обігу та реєстрації проїзних документів; залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій, що не належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, до участі в обслуговуванні населення засобами транспорту і зв'язку.
Закон України “Про житлово-комунальні послуги” (далі - Закон № 2189) регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Згідно п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону № 2189 до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує держану політику у сфері житлово-комунального господарства, належить встановлення порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 7 Закону № 2189 споживач має право у встановленому порядку відключитись від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води. Дана стаття визначає безумовне право окремого споживача, без обмеження - чи це окремий громадянин, юридична особа чи певна кількість жителів багатоквартирного будинку.
Порядок вирішення питання відключення квартир від центрального опалення визначений “Порядком відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води” (далі - Порядок № 169), затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169 та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила).
Порядок № 169 визначає процедуру відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків (далі - споживачі) від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води відповідно до Закону № 2189.
Згідно п. 2 Порядку № 169 дія цього Порядку поширюється на споживачів, виконавців комунальної послуги з постачання теплової енергії, виконавців комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води, операторів зовнішніх інженерних мереж, органи місцевого самоврядування.
Розділом II Порядку № 169 визначений порядок відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків від ЦО та/або ГВП.
Так, п. 1 цього Порядку передбачено, що рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії.
Рішення органів місцевого самоврядування можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Рішення власника (співвласників) будівлі, в тому числі житлового будинку, про відключення від ЦО та/або ГВП приймається відповідно до вимог Цивільного кодексу України, законів України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” та “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку”.
Власник (співвласники) будівлі, в тому числі житлового будинку, подає (подають) до органу місцевого самоврядування заяву про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП, яка складається в довільній формі, із зазначенням причини відключення, а також інформацію про намір влаштування в будівлі систем індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання). Для багатоквартирного будинку до заяви додатково додається протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку (витяг із протоколу) про ухвалене співвласниками рішення про відключення будинку від ЦО та/або ГВП та зазначаються особи, уповноважені представляти інтереси співвласників у вирішенні питань щодо відключення багатоквартирного будинку.
Орган місцевого самоврядування відповідно до законодавства розглядає подані документи за наявності затвердженої ним схеми теплопостачання відповідного населеного пункту.
Заява про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП передається на розгляд Комісії.
Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП за участю заявника чи його уповноваженого представника.
Комісія приймає рішення щодо відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП та надає пропозиції щодо типу системи індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання), яку можна встановити в будівлі після відключення.
Під час прийняття рішення Комісія враховує технічні можливості наявних мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання населеного пункту чи окремого кварталу (мікрорайону) щодо забезпечення живлення запропонованої власником (співвласниками) будівлі системи, та за потреби надає пропозиції органу місцевого самоврядування щодо збільшення потужностей, а також заміни систем внутрішньоквартальних, магістральних мереж електро-, газо-, водо-, теплопостачання, потрібних для встановлення в будівлі системи індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) та пропозиції щодо фінансування таких заходів.
Комісія передає рішення до органу місцевого самоврядування протягом п'яти робочих днів із дня його прийняття. Копія рішення Комісії надається заявникові.
Орган місцевого самоврядування на найближчому засіданні за участі заявника чи його уповноваженого представника приймає відповідно до законодавства рішення щодо відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП з урахуванням рекомендацій Комісії. Копія рішення органу місцевого самоврядування надається заявникові.
Для відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, власник (співвласники) забезпечує розроблення проєкту відключення будівлі від ЦО та/або ГВП, який має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил, і проєкту системи індивідуального чи автономного теплопостачання будівлі, який розробляється з урахуванням схеми теплопостачання населеного пункту та має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил.
Обрана система має забезпечити:
опалення місць загального користування та допоміжних приміщень у будинку;
ізоляцію та/або перенесення транзитних стояків (у разі потреби) тощо;
заміну (у разі потреби) внутрішньобудинкових систем газо - та/або електропостачання (залежно від типу нагрівачів).
Розділ III Порядку № 169 визначає порядок відокремлення (відключення) власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від ЦО та ГВП.
Так, п. 1 цього Порядку передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО та ГВП, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України “Про житлово-комунальні послуги” не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.
У силу п. 25 Правил № 630 відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Комісія надає заявникові рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні та щодо збору вихідних даних і технічних умов для виготовлення відповідної проектної документації. Витяг із протоколу Комісії з результатами розгляду звернення надається заявникові протягом десяти робочих днів.
Як вбачається з матеріалів справи у жовтні 2015 року позивач отримала дозвіл на виготовлення проектно - кошторисної документації для встановлення індивідуального опалення.
15.08.2016 отримала від Білоцерківсьеої житлово - експлуатаційноїної контроти № 1 технічні вимоги на проектування відключення квартири АДРЕСА_1 від системи централізованого опалення та ГВП квартири.
Також 13.09.2016 одержала технічні вимоги на проектування відключення квартири АДРЕСА_1 від системи ЦО та ГВП та влаштування автономного опалення та ГВП квартири.
Крім того, ПП «ПМБ «Газпроект» виконало робочий проект «Реконструкція системи газопостачання квартири АДРЕСА_1 ».
25.10.2016 відбувся пуск газу філією експлуатації газового господарства ПАТ «Київоблгаз».
Позивач звернулась до Постійно діючої міжвідомчої комісії Білоцерківської міської ради з розгляду питань, пов'язаних з відключенням від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання щодо відключення її квартири від ЦО та ГВП, оскільки на час звернення до суду у місті відсутні гаряча вода та опалення, а також зазначила, що має технічні можливості для автономного опалення, однак позивачу було відмовлено
Враховуючи наведене та провівши системний аналіз вищенаведених норм суд дійшов висновку, що відповідно до вищевказаних норм Законів позивач має право звернутися до відповідачів із заявою про відключення його квартири в багатоквартирному будинку від центрального опалення яка підлягає розгляду за приписами Порядку № 169.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач у травні 2021 року звернулась до Постійно діючої міжвідомчої комісії Білоцерківської міської ради з розгляду питань, пов'язаних з відключенням від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання із заявою про відключення його квартири від системи центрального опалення та постачання гарячої води, із зазначенням причини відключення, як то передбачено Порядком № 169, та долучивши до заяви певний перелік на обґрунтованість своєї заяви.
Як встановлено судом та сторонами не заперечується, що багатоквартирний будинок, в якому знаходиться квартира позивача тощо, фактично не має постачання гарячої води.
Крім того, не є спірним, що в будинку АДРЕСА_2 , в якому знаходиться квартира позивача, більшість квартир відключені від центрального опалення.
Відповідачем 20.05.2021 відмовлено позивачу у наданні дозволу на відключення його квартири від центрального опалення, а саме через те, що позивач мав би право на відключення своєї квартири від центрального опалення та постачання гарячої води у разі, якщо б на день набрання чинності Законом України “Про житлово-комунальні послуги” не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП. Те, що відповідач послався саме на цю норму, підтверджено змістом відзиву на позовну заяву.
Проте, суд зазначає, що право особи на відключення квартири від центрального опалення та гарячого водопостачання передбачені нормою закону, а саме п. 12 ч. 1 ст. 7 Закону № 2189, яким встановлено, що споживач має право у встановленому порядку відключитись від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.
Отже, ця стаття закону визначає безумовне право споживача, без будь яких обмежень чи умов, на відключення від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води, і можливість встановлення автономного опалення та гарячого водопостачання, а приписи Порядку № 169 визначають лише порядок проведення такого відключення та встановлення індивідуального чи автономного теплопостачання будівлі, який розробляється з урахуванням схеми теплопостачання населеного пункту та має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил.
З огляду на зазначене, доводи відповідачів, що позивач не має право на відключення через те, що не вистачає в будинку споживачів (квартир) для відключення квартири від центрального опалення та гарячого водопостачання, не заслуговують уваги, оскільки вони не ґрунтуються на нормі Закону № 2189.
Позиція апелянтів ґрунтується на нормативно-правовому акті, який має нищу юридичну силу.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідачами надано позивачу дозвіл виготовлення проектно - кошторисної документації для встановлення індивідуального опалення, а також одержала технічні вимоги на проектування відключення квартири та влаштування автономного опалення та ГВП квартири.
Також на замовлення позивача ПП «ПМБ «Газпроект» виконало робочий проект «Реконструкція системи газопостачання квартири АДРЕСА_1 ».
Тобто позивачем розпочато з дозволу відповідачів процес відключення квартири АДРЕСА_1 від ЦО та ГАП.
Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими щодо визнання протиправною відмову Постійно діючої міжвідомчої комісії Білоцерківської міської ради з розгляду питань, пов'язаних з відключенням від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання у наданні позивачу дозволу на відключення квартири від центрального опалення та гарячого водопостачання, оскільки відповідач 2 приймаючи таке рішення обмежив право позивача, не маючи на це певних повноважень.
Отже, враховуючи положення ст. 48 Конституції України, якою визначено право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, та положення ст. 2, 5, 6 КАС суд вважає, що з метою захисту порушених конституційних прав позивача позов задовольнити частково.
Проте, щодо інших позовних вимог про зобов'язання Білоцерківську міську раду видати рішенням про від'єднання квартири АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення, влаштування у вказаній квартирі індивідуального (автономного) опалення, суд вважає її такою, що є необґрунтованими з огляду на наступне.
Порядок № 169 визначає процедуру відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків (далі - споживачі) від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води відповідно до Закону № 2189.
Відповідно до п. 4 Розділу І Порядку № 169 орган місцевого самоврядування створює своїм рішенням та затверджує склад постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води (далі - Комісія) згідно з додатком 1 до цього Порядку. Орган місцевого самоврядування розглядає звернення про відключення від ЦО та/або ГВП у строк, визначений Законом України “Про звернення громадян”. Комісія є консультативно-дорадчим органом органу місцевого самоврядування, основним завданням якого є розгляд питань щодо відключення споживачів від ЦО та/або ГВП. Засідання Комісії відбуваються не рідше ніж один раз на місяць. Рішення Комісії оформлюється протоколом протягом п'яти робочих днів із дня проведення засідання Комісії та має рекомендаційний характер. Рішення Комісії оприлюднюються на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних”.
Пунктом 1 Розділу ІІ Порядку № 169 передбачено, що рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії.
Рішення органів місцевого самоврядування можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Таким чином, чинним законодавством встановлений певний порядок щодо вирішення питання про відключення квартир/будинків від центрального опалення (постачання гарячої води вже не відбувається з 2015 року), а саме: це рішення місцевого самоврядування, за умов технічної можливості, з урахуванням схеми теплопостачання населеного пункту та які мають відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил.
Тобто питання щодо відключення відключення квартири позивача від центрального опалення повинно здійснюватися за наявності глибокого аналізу технічної документації розробленої для цієї цілі.
Таким чином, суд вважає належним та допустимим способом захисту порушених прав позивача - це зобов'язати саме Білоцерківську міську раду Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про відключення від системи централізованого опалення та постачання гарячої води його квартири АДРЕСА_1 з урахуванням висновків суду, оскільки саме Білоцерківська міська рада Київської області приймає остаточне рішення з цього питання.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (далі по тексту також ЄСПЛ).
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
За усталеною практикою Європейського Суду з прав людини, втручання вважатиметься "необхідним у демократичному суспільстві" для досягнення законної мети, якщо воно відповідає" нагальній суспільній необхідності", та, зокрема, якщо воно є пропорційним переслідуваній законній меті. Хоча саме національні органи влади здійснюють початкову оцінку необхідності втручання, остаточна оцінка щодо відповідності та достатності наведених підстав для втручання, залишається предметом вивчення Суду на відповідність вимогам Конвенції (див., наприклад, рішення у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom).
Отже, суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в п.п. 70, 71 рішення у справі Рисовський проти України”) “RYSOVSKYY v. UKRAINE “(“ Європейським судом з прав людини підкреслено особливу важливість принципу “належного урядування”, відповідно до якого, в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах “Беєлер проти Італії” (Beyeler v. Italy), “Онер'їлдіз проти Туреччини” (Oneryildiz v. Turkey), “Megadat.com S.r.l. проти Молдови” (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), від 08.04.2008, і “Москаль проти Польщі” (Moskal v. Poland).
Крім того, в рішеннях у справах “Лелас проти Хорватії” (Lelas v. Croatia) від 20.05.2010 і “Тошкуце та інші проти Румунії” (Toscuta and Others v. Romania) від 25.11.2008 Європейський суд з прав людини наголосив, що саме на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій та мінімізують ризик помилок.
Надаючи оцінку всім іншим доводам відповідачів, суд приймає до уваги Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому зазначено, що при викладенні підстав для прийняття рішення суд повинен надати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст. 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1, 4 ст. 73 КАС України регламентовано, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 4 ст. 78 КАС України визначено, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивачем при поданні даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн (квитанція № 3819 від 11.10.2021), суд вважає за необхідне стягнути дану суму на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 90,139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправну відмову Міжвідомчої комісії Білоцерківської міської ради з розгляду питань, пов'язаних з відключенням від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання (код ЄДРПОУ 26376300) від 20.05.2021 у наданні ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) дозволу на відокремлення (відключення, від"єднання) квартири АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення, влаштування у вказаній квартирі індивідуального (автономного) опалення.
Зобов'язати Білоцерківську міську раду Київської області (код ЄДРПОУ 26376300) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відключення від системи централізованого опалення та постачання гарячої води його квартири АДРЕСА_1 з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Білоцерківську міську раду Київської області (код ЄДРПОУ 26376300) судові витрати в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.