15 березня 2023 року Київ № 320/2840/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування вимог і рішення,
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Київській області), в якій просила суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Ф-145263-52 «У» від 13.11.2018 на суму 15819, 54 грн.;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Ф-145263-52 «У» від 15.01.2020 на суму 19778, 81 грн.;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Ф-34955-13 «У» від 02.07.2021 на суму 17349, 20 грн.;
- визнати протиправним та скасувати рішення № 0092102408 від 17.03.2021 ГУ ДПС у Київській області про нарахування штрафних (фінансових) санкцій та пені за несплату єдиного внеску.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні вимоги та рішення є необґрунтованими і безпідставними, оскільки 26.06.2020 позивачкою було сплачено суму боргу з ЄСВ у повному обсязі, тож такі акти індивідуальної дії є протиправними та підлягають скасуванню в силу своєї протиправності.
Відповідно до ухвали від 06.07.2022 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник відповідача подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що спірні акти індивідуальної дії (вимоги та рішення) є правомірними, оскільки прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з несплатою позивачкою мінімального розміру ЄСВ, нарахованого за 2017-2018 роки, І квартал 2019 року, а також пені та штрафних санкцій за несплату нарахованого мінімального розміру ЄСВ.
Позивачка подала до суду письмову відповідь на відзив, в якій наголосила, що 26.06.2020 в усному порядку звернулась до відповідача для уточнення суми заборгованості по єдиному внеску, у т.ч. нарахованих штрафів та пені, оскільки у вимогах № Ф-145263-52 від 13.11.2018 та від 15.01.2020 включені однакові періоди нарахування та, отримавши відповідь щодо загальної суми, сплатила її у повному обсязі в розмірі 22300, 00 грн. Тобто з 26.06.2020 у позивачки була відсутня заборгованість по ЄСВ і будь-які нарахування після вказаної дати є протиправними. Окрім того з 21.01.2019 позивачка є найманим працівником, не була суб'єктом підприємницької діяльності, тож не мала сплачувати за себе ЄСВ самостійно.
Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до довідки від 15.06.2022 № 23 позивачка працює бухгалтером в Комунальному підприємстві «Оздоровчо-реабілітаційний центр» Броварської міської ради Броварського району Київської області з 04.01.2019 по теперішній час на постійній основі.
У період з 30.06.2000 по 21.09.2019 позивачка була зареєстрована фізичною особою-підприємцем та мала статус платника єдиного внеску.
Відповідно до доводів позивачки, звітів про самостійне нарахування суми єдиного внеску вона до контролюючих органів не подавала, перевірки позивачки з таких питань відповідачем не проводились.
Відповідачем відносно позивачки були сформовані наступні акти індивідуальної дії:
вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-145263-52 «У» від 13.11.2018 на суму 15819, 54 грн.;
вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-145263-52 «У» від 15.01.2020 на суму 19778, 81 грн. (15413, 54 грн. - недоїмка; 368, 38 грн. - штраф; 3996, 89 грн. - пеня);
вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-34955-13 «У» від 02.07.2021 на суму 17349,20 грн. (0,00 грн. - недоїмка; 3591,35 грн. - штраф; 13757,85 грн. - пеня);
рішення № 0092102408 від 17.03.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму штрафу 3655, 36 грн. за період з 10.02.2018 до 26.06.2020 та пені у розмірі 13757, 85 грн.
Зі змісту вимоги № Ф-145263-52 «У» від 13.11.2018 вбачається, що вона сформована у зв'язку з наявністю станом на 20.03.2019 заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені в сумі 15819, 54 грн. недоїмки, на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
Зі змісту вимоги № Ф-145263-52 «У» від 15.01.2020 вбачається, що вона сформована у зв'язку з наявністю станом на 10.04.2020 заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені в сумі 19778, 81 грн., на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
Зі змісту вимоги № Ф-34955-13 «У» від 02.07.2021 вбачається, що вона сформована у зв'язку з наявністю станом на 15.09.2021 заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені в сумі 17349, 20 грн., на підставі даних інформаційної системи податкових органів.
Зі змісту рішення № 0092102408 від 17.03.2021 вбачається, що воно сформоване на суму штрафу 3655, 36 грн. за період з 10.02.2018 до 26.06.2020 та пені у розмірі 13757, 85 грн.
Згідно з доводами відповідача, що підтверджується матеріалами справи, зазначені вимоги надсилались позивачці рекомендованою поштовою кореспонденцією з повідомлення про вручення (відповідно 24.01.2019, 21.01.2020, 07.07.2021) за останнім відомими місцем знаходження, проте не були отримані нею та повернулись із відміткою пошти «за закінчення терміну зберігання». Аналогічно позивачці надсилалось спірне рішення № 0092102408 від 17.03.2021, яке було отримане позивачкою 01.06.2021.
Водночас, відповідно до повідомлення про сплату боргу (недоїмки) від 20.07.2020 № 21182/9/10-36-52-07 Броварське управління ГУ ДПС у Київські області повідомило Броварський міськрайонний відділ ДВС Центрального управління МЮ про сплату (погашення) позивачкою у повному обсязі боргу (на підставі картки особового рахунку платника). У повідомлення також зазначено, що вимоги № Ф-145263-52 «У» від 13.11.2018 на суму 15819, 54 грн. та № Ф-145263-52 «У» від 15.01.2020 на суму 19778, 81 грн. уважаються відкликаними. Станом на 26.06.2020 борг погашений.
Зазначене підтверджується квитанцією ПриватБанку від 26.06.2020 № 0.0.1750717178.1 по сплату позивачкою ЄСВ для ФОП, у т.ч. спрощена система оподаткування, в сумі 22300, 00грн.
Натомість у січні 2022 року позивачка дізналась про наявність відкритих відносно неї виконавчих проваджень:
№ 58747928 про стягнення боргу в сумі 15819, 54 грн. за вимогою від 13.11.2018 № Ф-145263-52, відкритого 29.09.2020;
№ 63076976 про стягнення боргу в сумі 19778, 81 грн. за вимогою від 15.01.2020 №145263-52, відкритого 29.09.2020;
№ 66965224про стягнення боргу в сумі 17349, 20 грн. за вимогою від 02.07.2021 № Ф-34955-13, відкритого 02.07.2021.
З метою ознайомлення зі вказаними виконавчими провадженнями позивачка неодноразово зверталась до начальника Броварського міськрайонного відділу ДВС Центрального управління МЮ із численними заявами про ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень. За наслідками таких звернень із матеріалами виконавчого провадження № 63076976 позивачка ознайомилась 09.06.2021; із матеріалами виконавчого провадження № 58747928 позивачка ознайомилась 15.06.2022.
Ознайомившись зі вказаними виконавчими провадженнями позивачка дізналась, що ВП № 58747928 закінчено 30.09.2020; ВП № 63076976 закінчено 05.10.2020 згідно з повідомленням про сплату боргу № 21182/9/10-6-52-07 від 20.07.2020.
Також позивачці стало відомо про прийняття державним виконавцем постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 04.01.2022 в межах виконавчого провадження № 66965224 по примусовому виконанню вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-34955-13 «У» від 02.07.2021 на суму 19453, 12 грн.
Незважаючи на сплату позивачкою боргу, вона вважає спірні вимоги та рішення протиправними, оскільки відповідач не довів підстав виникнення відповідної суми недоїмки по єдиному внеску, що і стало підставою для звернення до суду із цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до підпунктів 16.1.2 та 16.1.12 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів та забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 10 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
За приписами частин другої, третьої, восьмої статті 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Відповідно до пунктів 1, 6 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний, окрім іншого: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.
Окрім того, із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII внесено зміни до Закону № 2464-VI, які набрали чинності з 01.01.2018, зокрема щодо строків сплати зобов'язань фізичними особами-підприємцями, які перебувають на загальній системі оподаткування.
Так, із 01.01.2018 всі фізичні особи-підприємці (незалежно від обраної системи оподаткування), крім звільненої статтею 4 Закону № 2464-VI категорії страхувальників, зобов'язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац 3 частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI).
Відповідно до частини першої-четвертої статті 25 Закону № 2464-VI рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (частина 16 статті 25 Закону № 2464-VI).
Згідно із частиною першою статті 26 Закону № 2464-VI посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність за: порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску; неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску; подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі, інших відомостей, передбачених цим Законом.
У свою чергу, процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначалась чинною станом на час виникнення спірних правовідносин Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449).
Згідно з пунктом 3 Розділу ІІІ Інструкції № 449 для платників, зазначених у підпунктах 3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону в розмірі 22 відсотків на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску.
У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов'язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Положеннями пункту 1 Розділу VI Інструкції № 449 встановлювалось, що до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
Відповідно до пункту 2 Розділу VI Інструкції № 449 у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов'язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Згідно з пунктом 3 Розділу VI Інструкції № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);
платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи) (пункт 4 Розділу VI Інструкції №449).
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис, - в органі доходів і зборів.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.
Згідно з пунктом 6 Розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі.
Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, орган доходів і зборів подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.
Відповідно до пунктів 1, 5, 12 Розділу VIІ Інструкції № 449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
На суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату боргу (недоїмки), якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.
Виходячи з наведених положень Закону № 2464-VI та Інструкції № 449, враховуючи, що позивачка у період з 30.06.2000 по 21.09.2019 була зареєстрована фізичною особою-підприємцем та мала статус платника єдиного внеску, то вона була зобов'язана сплачувати єдиний внесок, незалежно від свого фінансового стану, у розмірі не меншому ніж мінімальний страховий внесок на місяць.
Разом із тим, при зверненні до суду з позовною заявою, позивачка не надала належних, допустимих і достатніх доказів виконання зазначеного обов'язку по сплаті єдиного внеску у розмірі не меншому ніж мінімальний страховий внесок на місяць або доказів наявності об'єктивних обставин звільнення її від такого обов'язку.
У свою чергу, відповідач наділений повноваженнями формувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
Таким чином суд не приймає до уваги доводи позивачки про незаконне нарахування відповідачем недоїмки по єдиному внеску, з підстав того, що нею не подавалась звітність про самостійне нарахування єдиного внеску та не отримано актів перевірок про нарахування єдиного внеску відповідачем. Натомість такі доводи підтверджують невиконання позивачкою обов'язку щодо подання звітності та своєчасної сплати єдиного внеску.
Відповідно до розрахунків відповідача та даних інтегрованої картки позивачки, спірні вимоги № Ф-145263-52 «У» від 13.11.2018 та від 15.01.2020 сформовані відповідачем у зв'язку з виявленням несплати позивачкою єдиного соціального внеску за 2017-2018 роки, виходячи з мінімального страхового внеску на місяць (2017 рік - 704 грн. на місяць; 2018 рік - 819,06 грн. на місяць), а також нарахованих штрафу та пені за несплату недоїмки по страховому внеску.
Враховуючи звернення позивачки 26.06.2020 до відповідача з питань уточнення суми недоїмки по єдиному внеску та її сплати 26.06.2020 у повному обсязі без зауважень щодо розміру та без оскарження вимог № Ф-145263-52 «У» від 13.11.2018 та від 15.01.2020, суд уважає, що відповідна сума боргу (недоїмки, штрафу та пені) по єдиному внеску була узгоджена.
У взаємозв'язку з наведеним, у суду відсутні правові підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ф-145263-52 «У» від 13.11.2018 та від 15.01.2020.
Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, з 04.01.2019 позивачка офіційно працює на підприємстві, тож єдиний внесок за неї сплачує підприємство.
Відповідно до повідомлення відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 20.07.2020 № 21182/9/10-36-52-07 станом на 26.06.2020 позивачкою погашений борг по єдиному внеску у повному обсязі.
Таким чином, прийняття після 26.06.2020 будь-яких актів індивідуальної дії щодо донарахування штрафів та пені по сплаченому боргу (недоїмці) є протиправним та суперечить нормами діючого законодавства.
Таким чином, оскаржувані вимога № Ф-34955-13 «У» від 02.07.2021 та рішення № 0092102408 від 17.03.2021 відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач належним чином покладений на нього обов'язок щодо доказування не виконав, правомірності донарахування штрафних санкцій та пені по єдиному внеску після повного погашення боргу не довів.
Позивачка не довела у повному обсязі своїх аргументів щодо відсутності у неї обов'язку сплати мінімального розміру єдиного соціального внеску до січня 2019 року, будучи зареєстрованою фізичною особою-підприємцем.
У підсумку, з урахування зазначеного в сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статі 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до квитанції № А4С2-МР59-2359-4Р1М від 04.02.2022 позивачкою сплачений судовий збір в сумі 992, 40 грн., який підлягає частковому стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Ф-34955-13 «У» від 02.07.2021 на суму 17 349, 20 грн.
Визнати протиправним та скасувати рішення № 0092102408 від 17.03.2021 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій та пені за несплату єдиного внеску.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (ЄДРПОУ ВП: 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5, корпус «А») судовий збір в сумі 496, 20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень 20 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Шевченко А.В.