Провадження №1-кп/447/126/23
Справа №447/3201/22
14.03.2023 Миколаївський районний суд Львівської області
в складі головуючої судді- ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022141250000465 від 22.12.2022 про обвинувачення: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Донецьк, громадянки України, неодруженої, з середньо спеціальною освітою, працевлаштованої у ПП " ОСОБА_4 на посаді продавець, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1,2 ст.190 КК України ,
за участю прокурора ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_3
ОСОБА_3 , 13 жовтня 2014 року, шляхом обману, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, звернулася в Управління соціального захисту населення Новороздільської міської ради Львівської області, розташованого по вул. Чорновола, буд. № 7 в м. Новий Розділ, Львівської області, із заявою від свого імені для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
В той же час, усвідомлюючи те, що у разі подання нею у повному обсязі або достовірних відомостей, їй може бути відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, внесла 14.10.2014 особисто, письмово зазначила завідомо неправдиву інформацію в заяві про відсутність у будь-кого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, що підтверджується актом ревізії використання Управлінням соціального захисту населення Новороздільської міської ради коштів, виділених*з державного бюджету на надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, а також законності призначення, нарахування та виплати усіх видів соціальної допомоги, пільг, субсидій та інших виплат, що здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, складеного головним державним фінансовим інспектором Західного офісу Держаудит служби ОСОБА_6 від 23.03.2017 №04-22/7.
Внаслідок надання ОСОБА_3 недостовірних відомостей до Управління соціального захисту населення Новороздільської міської ради Львівської області, розташованого по вул. Чорновола, буд. № 7 в м. Новий Розділ, Львівської області їй, в порушення вимог п.6 «Порядку про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505, нараховано та виплачено щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання за період з жовтня 2014 по квітень 2015 років на загальну суму 3315 гривень.
Таким чином, ОСОБА_3 заволоділа чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто у вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.190 КК України.
Крім цього, ОСОБА_3 , 28 квітня 2015 року, шляхом обману, умисно, керуючись корисливим мотивом, повторно, з метою незаконного отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, звернулася в Управління соціального захисту населення Новороздільської міської ради Львівської області, розташованого по вул. Чорновола, буд.№ 7 в м. Новий Розділ, Львівської області, із заявою від свого імені для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
В той же час, усвідомлюючи те, що у разі подання нею у повному обсязі або достовірних відомостей, їй може бути відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, внесла 28 квітня 2015 року особисто, письмово зазначила завідомо неправдиву інформацію в заяві про відсутність у будь-кого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, що підтверджується Актом ревізії використання Управлінням соціального захисту населення Новороздільської міської ради коштів, виділених з державного бюджету на надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, а також законності призначення, призначення, нарахування та виплати усіх видів соціальної допомоги, пільг, субсидій та інших виплат, що здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, складеного головним державним "фінансовим інспектором Західного офісу Держаудит служби ОСОБА_6 від 23.03.2017 №04-22/7.
Внаслідок надання ОСОБА_3 недостовірних відомостей до Управління соціального захисту населення Новороздільської міської ради Львівської області, розташованого по вул. Чорновола, буд. № 7 в м. Новий Розділ, Львівської області їй, в порушення вимог п.6 «Порядку про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505, нараховано та виплачено щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання за період з квітня 2015 по серпень 2016 років на загальну суму 7077 гривень 84 копійок.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми діями заволоділа чужим майном шляхом обману (шахрайство), повторно, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 подала до суду клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, оскільки строк притягнення її до кримінальної відповідальності , передбаченої ч.ч.1, 2 ст.190 КК України збіг у 2020 році
Обвинувачена ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні зазначила, що з наслідками закриття кримінального провадження із зазначених мотивів ознайомлена, такі є зрозумілими.
Представник потерпілого подала заяву щодо можливості проведення судового розгляду у її відсутності,, претензій майнового чи морального характеру до обвинуваченої не має.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання обвинуваченої.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.
Згідно із ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: - закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; - відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 ст. 49 КК).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284-288 КПК України).
Відповідно до ч.1 ст.12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Відповідно до ч. 2 ст.12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Згідно з п. 2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину до дня набрання вироком законної сили минуло пять років.
Згідно з ч. 3 ст. 49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_3 вчинила кримінальні правопорушення (проступок) передбачений ч.1 ст.190 КК України - у 2014 році, та кримінальне правопорушення ( нетяжкий злочин) передбачений ч.2 ст.190КК України -у 2015році.
Даних про переривання або зупинення перебігу давності матеріали кримінального провадження не містять.
Згідно з п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).
Встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою , обвинуваченого, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 не заперечила щодо звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності за нереабілітуючих підстав і закриття кримінального провадження відносно неї з цих підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Із врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що обвинувачену ОСОБА_3 слід звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. ч.1 ,2 ст. 190 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності на підставі п.п. 2,3 ч. 1 ст. 49 КК України.
Керуючись ст. ст. 284, 372, 376 КПК України,суд
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.190 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022141250000465 від 22.12.2022про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч 1,2 ст. 190 КК України, на підставі п. п.2,3 ч. 1 ст. 49 КК України - закрити.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.
Речові докази відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1