Ухвала від 29.08.2006 по справі 5-4717км06

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

головуючого-судді

Міщенка С.М.,

суддів

Глоса Л.Ф., Мороза М.А.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 серпня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 червня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 21 вересня 2005 року.

Вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 червня 2005 року

ОСОБА_1,

16 травня 1984 року народження, громадянина України, судимого за останнім вироком від 04.12.2001 року за ст. 289 ч. 2 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого 13.06.2003 року умовно-достроково на 1 рік 8 місяців 23 дні,

засуджено: - за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі.

ОСОБА_1 за ст. 304 та ч. 2 ст. 296 КК України виправдано.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено 5 років позбавлення волі, а за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України призначено остаточне покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, судові рішення щодо яких в касаційному порядку не оскаржено.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 21 вересня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Згідно з вироком, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що в період з 10 по 20 грудня 2003 року, приблизно о 23-й год., він, за попередньою змовою із засудженими у цій же справі неповнолітніми ОСОБА_5 та ОСОБА_6, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, проникли у гараж на АДРЕСА_1 в м. Бердянську, незаконно заволодівши мотоциклом “ІЖ Юпітер-5», що належав потерпілому ОСОБА_7 вартістю 400 грн., яким розпорядились на власний розсуд.

30 грудня 2003 року, приблизно о 22-й год. 30 хв., ОСОБА_1 та засуджені у цій же справі ОСОБА_2 і неповнолітній ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в районі автовокзалу, що на просп. 12 Грудня в м. Бердянську, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я, відкрито заволоділи майном потерпілого ОСОБА_8 на загальну суму 263 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати, посилаючись на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а також суворість призначеного йому покарання. При цьому ОСОБА_1 зазначає, що не було допитано потерпілого ОСОБА_8, показання потерпілого ОСОБА_7 суперечать показанням свідків та іншим доказам, які не були з»ясовані під час досудового і судового слідства, на що не звернув уваги апеляційний суд, поверхово розглянувши його апеляцію.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріли справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.

Як видно із матеріалів справи, висновки суду першої інстанції про винність засудженого ОСОБА_1 у незаконному заволодінні мотоциклом потерпілого ОСОБА_7, поєднаного з проникненням у приміщення, вчиненого повторно та за попередньою змовою групою осіб, а також у відкритому заволодінні майном потерпілого ОСОБА_8, вчиненому за попередньою змовою групою осіб за обставин встановлених судом і викладених у вироку, обгрунтовані доказами, які отримали об'єктивну оцінку.

Об'єктивність оцінки зазначених у вироку доказів було перевірено апеляційним судом. При цьому порушень процесуального порядку збирання, дослідження та оцінки наведених у вироку доказів з боку органів досудового слідства і суду першої інстанції, які б тягнули скасування вироку, апеляційним судом не встановлено.

Крім того, відповідно до вимог ст. 67 КПК України, оцінка доказів у справі є виключною компетенцією суду, який постановив вирок. Перевіркою матеріалів справи касаційним судом встановлено, що судом першої інстанції вимоги зазначеного закону дотримані. Як видно із матеріалів справи, потерпілий ОСОБА_7 під час досудового слідства та у судовому засіданні 19 липня 2004 року підтвердив факт викрадення мотоцикла із свого гаражу. Зазначені показання потерпілого об»ективно узгоджуються із показаннями засуджених у цій же справі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також даними протоколів огляду місця події та техпаспорту на мотоцикл. Показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а також засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_5 підтверджується факт пограбування потерпілого ОСОБА_8 та правдивість його показань під час досудового слідства, які суд оголосив та дослідив у судовому засіданні. Тому та обставина, що потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не були допитані в останньому судовому засіданні, не впливає на правильність висновків суду про винність ОСОБА_1 у вчинені злочинів щодо майна зазначених потерпілих та правильність кваліфікації його злочинних дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 398 КПК України, до компетенції касаційного суду не відноситься і перевірка обставин, зазначених у статтях 368 та 369 КПК України щодо однобічності та неповноти досудового і судового слідства, а також невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, які фактично оскаржуються у касаційній скарзі засудженого. Тому посилання засудженого на вказані обставини колегія судді не бере до уваги.

Перевіривши зібрані та досліджені у справі докази, колегія суддів вважає, що злочинні дії засудженого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані судом за ч. 2 ст. 186 та ч. 2 ст. 289 КК України.

Доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що призначене йому покарання є суворим, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання судом враховано як ступінь тяжкості вчинених злочинів та дані про його особу, так і те, що інкриміновані злочини ним були вчинені під час умовно-дострокового звільнення від покарання за попереднім вироком.

Оскільки законних підстав для зміни або скасування судових рішень, визначених ч. 1 ст. 398 КПК України, у справі щодо ОСОБА_1 немає, касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.

СУДДІ :

Міщенко С.М Глос Л.Ф. Мороз М.А.

Попередній документ
109558
Наступний документ
109560
Інформація про рішення:
№ рішення: 109559
№ справи: 5-4717км06
Дата рішення: 29.08.2006
Дата публікації: 07.08.2007
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Верховний Суд України
Категорія справи: