Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
Головуючого Синявського О.Г.,
Суддів Філатова В.М., Буніна О.І.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 серпня 2006 року справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Світловодського міськрайонного суду від 26.10.2005 р. та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 17.01.2006 р..
Цим вироком
ОСОБА_1, 16 березня 1974 року народження, громадянин України, раніше неодноразово судимий - останній раз - вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28.11.2002 р. за ст. 190 ч. 2 КК України на 1 рік позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК україни ОСОБА_1 звільнений від вібування покарання з випробуванням і іспитовим стрком 1 рік..
засуджений за ст. 185 ч.3 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28.11.2002 р. та остаточно ОСОБА_1 призначено до відбування покарання - 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 17.01.2006 р. вирок суду змінено: пом»якшено засудженому покарання за ст. 185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28.11.2002 р. та остаточно до відбування ОСОБА_1 призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 15.01.2003 р. приблизно о 16 год. повторно проник до службової роздягальні діагностичного відділення Кременчуцької дітячої міської лікарні, розташованої в м. Кременчуку Полтавської області, звідки викрав майно ОСОБА_2 на суму 772 грн. 50 коп..
Крім цього, 23.01.2003 р. приблизно о 17 год. ОСОБА_1 повторно проник до побутової кімнати цеху № 11, розташованої в адміністративному будинку цеху № 11 ЗАТ “Укртатнафта» в м. Кременчуку Полтавської області, звідки викрав майно ОСОБА_3 на суму 420 грн..
Крім цього, 25.01.2003 р. приблизно з 13 год. до 14 год. ОСОБА_1 повторно проник до службової роздягальні реанімаційного відділення Кременчуцької дітячої міської лікарні, розташованої в м. Кременчуку Полтавської області, звідки викрав майно ОСОБА_4 на суму 118 грн..
Крім цього, 29.01.2003 р. приблизно о 15 год. 30 хвил. ОСОБА_1 повторно проник до службового кабінету 5 -ї Кременчуцької міської лікарні, розташованої в м. Кременчуку Полтавської області, звідки викрав майно ОСОБА_5 на суму 113 грн..
Крім цього, 12.05.2003 р. приблизно о 10 год. ОСОБА_1 повторно проник до службового кабінету Управління освіти виконавчого комітету Світловодської міської ради, розташованого по вул. Леніна, 4 в м. Світловодську Кіровоградської області, звідки викрав гроші у сумі 1950 грн., які належали профкому Світловодського міського Управління освіти та гаманець з грошима ОСОБА_6 на суму 320 грн..
Крім цього, 29.05.2003 р. приблизно о 16 год. 30 хвил. ОСОБА_1 повторно проник до службового кабінету бухгалтерії СП ТОВ “Світловодськзбут», розташованого по вул. Крупської, 2а в м. Світловодську Кіровоградської області, звідки викрав майно СП ТОВ “Світловодськзбут» на суму 1891 грн. 67 коп..
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про скасування постановлених по справі судових рішень, оскільки вважає, що не вчиняв злочинів, за які його засуджено. Крім цього, вказує на те, що в основу вироку покладені його показання, дані під час досудового слідства, як він стверджує, внаслідок застосування недозволених методів ведення слідства. Вказує також на те, що розгляд справи в суді відбувався поверхово - з обвинувальним ухилом, без з»ясування всіх обставин, які мають суттєве значення.
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185 ч.3 КК України, грунтуються на сукупності зібраних та перевірених в судовому засіданні доказах.
Під час досудового слідства засуджений повністю визнав себе винним за всіма епізодами обвинувачення та дав детальні показання про обставини вчинення крадіжок.
Викладені в скарзі засудженого доводи про застосування до нього під час досудовго слідства недозволених методів ведення слідства, внаслідок чрого він був вимушений обмовити себе у вчиненні злочинів, перевірені і визнані безпідставними.
Висновки суд про доведеність винності ОСОБА_1 по епізоду крадіжки майна від 15.01.2003 р. грунтуються, крім показань засудженого, даних ним під час досудовго слідства, показаннями потерпілої ОСОБА_2, свідка ОСОБА_7, яка підтвердила, що ОСОБА_1 пропонував їй придбати жіночу дублянку, даними протоколів очної ставки між засудженим та вказаним свідком, огляду місця події, а також іншими доказами, яким судом дана належна оцінка.
Суд дійшов правильного висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки майна по епізоду від 23.01.2003 р., оскільки це підтверджується, крім показань, даних засудженим під час досудового слідства, показаннями потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_8, яка під час досудового слідства підтвердила, що ОСОБА_1 продав їй зимову хутряну шапку за 50 грн., ОСОБА_9, ОСОБА_10, які були понятими при проведенні добровільної видачі ОСОБА_11 шапки із хутра норки, та підтвердили вищевказані показання свідка, даними протоколів огляду місця події та предметів, а також іншими доказами, яким суд дав належну оцінку.
Те, що засуджений вчинив крадіжку майна по епізоду від 25.01.2003 р., підтверджується сукупністю зібраних та перевірених в судовому засіданні доказах, а саме: показаннями засудженого, які він дав під час досудоовго слідства, показаннями потерпілої ОСОБА_4, свідка ОСОБА_12, яка під час досудового слідства підтвердила, що засуджений приніс їй на зберігання 2 жіночі сумки, які були виявлені та вилучені за місцем її проживання, даними розписки, згідно з якими потерпіла вказала, що вона отримала викрадену в неї сумку, яка раніше була вилучена у ОСОБА_12 працівниками міліції, даними протоколу огляду місця події, а також іншими доказами.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки майна ОСОБА_5 ( епізод від 29.01.2003 р.) грунтуються на показаннях засудженого, даних ним під час досудового слідства, показаннями потерпілої ОСОБА_5, даними протоколу огляду місця події, даними розписки, згідно з якими потерпіла вказала, що вона отримала викрадену в неї сумку, яка раніше була вилучена у ОСОБА_12, а також іншими доказами, яким дана належна оццінка.
Суд зробив правильний висновок і про причетність ОСОБА_1 до крадіжки майна по епізоду від 12.05.2003 р., оскільки це підтверджується, крім показань засудженого, даних ним під час досудового слідства, показаннями потерпілої ОСОБА_6, даними протоколу огляду місця події, а також іншими доказами.
Те, що засуджений вчинив крадіжку майна СП ТОВ “Світловодськзбут» підтверджується його показаннями, даними під час досудового слідства, показаннями свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, які під час досудового слідства підтвердили, що допомагали ОСОБА_1 продати системний блок від комп»ютера та 2 калькулятори, свідка ОСОБА_15, який пояснив, що у незнайомого хлопця придбав системний блок від комп»ютера за 100 грн., який потім добровільно видав працівниками міліції, про що свідчить відповідний протокол, свідка ОСОБА_16, який впізнав серед інших представлених йому для впізнання комп»ютерів - комп»ютер, який був викрадений з СП ТОВ “Світловодськзбут», а також сукупністю інших доказів, яким судом дана належна оцінка.
Суд відповідно до вимог ст.22 КПК України вжив всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного та об»єктивного розгляду справи та дійшов правильного висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні крадіжок майна, кваліфікувавши правильно його дії за всіма епізодами злочинної діяльності за ст. 185 ч.3 КК України.
Міра покарання призначена ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 65 КК України.
Порушень норм кримінально-процесуального закону, в тому числі і тих, на які є посилання у скарзі засудженого, які б тягли зміну чи скасування постановлених по справі судових рішень, не встановлено.
Керуючись ст. 389, 394-396 КПК України, колегія суддів
У задоволенні касаційної скарги засудженому ОСОБА_1 відмовити.
Синявський О.Г. Філатов В.М. Бунін О.І.