ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
16 липня 2010 року 15:04 № 2а-1550/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:
позивача: Татарінової І.М.;
Довганя О.О.;
відповідача: Макара О.З.
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Українська сировина” ЛТД”
доДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
провизнання нечинним рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 липня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
05 лютого 2010 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська сировина” ЛТД” (далі по тексту -позивач, ТОВ “Українська сировина” ЛТД”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва), в якому просить визнати нечинним рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 27 січня 2010 року за №3103/10/15-1111 “Про невизнання звітних документів” про не визнання податкової звітності, поданої ТОВ “Українська сировина” ЛТД”, як податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-1550/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 30 березня 2010 року.
В судовому засіданні 30 березня 2010 року оголошено перерву до 30 квітня 2010 року. 30 квітня 2010 року розгляд справи відкладено на 11 червня 2010 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача.
28 травня 2010 року позивач подав заяву про доповнення позовних вимог, згідно якої доповнює раніше заявлені позовні вимоги наступними вимогами: 1) визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва з невизнання податкової звітності, отриманої від ТОВ “Українська сировина” ЛТД”, як податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року; 2) зобов'язати ДПІ у Печерському районі м. Києва визнати подані ТОВ “Українська сировина” ЛТД” 19 січня 2010 року декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року, а також Додаток 1 “Розрахунок коригування сум ПДВ” та Додаток 5 “Розшифровки в розрізі контрагентів” (що посвідчується належними квитанціями №2 з реєстраційними номерами звітів 9002595433, 9002595616, 9002595739) такими, що подані своєчасно та відповідно до вимог чинного законодавства.
В судовому засіданні 11 червня 2010 року оголошено перерву до 16 липня 2010 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2010 року закрито провадження в адміністративній справі №2а-1550/10/2670 в частині позовних вимог щодо визнання нечинним рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 27 січня 2010 року за №3103/10/15-1111 “Про невизнання звітних документів”.
В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ТОВ “Українська сировина” ЛТД” надіслано електронною поштою до ДПІ у Печерському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року разом з Додатком 1 “Розрахунок коригувань сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість” та Додатком 5 “Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів”, які надійшли до податкового органу 19 січня 2010 року, що підтверджується копіями відповідних квитанцій №2.
ДПІ у Печерському районі м. Києва в листі від 27 січня 2010 року №3103/10/15-1111 “Про невизнання звітних документів”, який адресовано позивачу, повідомила наступне:
“… Вашим підприємством до ДПІ надана звітна податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2009 року, яка заповнена всупереч вимогам наказу “Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість” від 30.05.1997 року №166 (у редакції наказу від 21.01.2009 року №8), а саме: відсутні відмітки про додатки, які подані до декларації.
При відпрацюванні податкової звітності декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року ТОВ “Українська сировина” ЛТД” виявлено нарахування податків неадекватних задекларованим обсягам поставки. Згідно засідання робочої групи ДПІ у Печерському районі м. Києва по відпрацюванню податкової звітності, декларація з податку на додану вартість за грудень 2009 року підлягає поверненню.
У зв'язку з вищезазначеним і відповідно до пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та на виконання наказу ДПА у м. Києві від 17.03.2009 року “Про проведення операції “Мінімізатор” податкова звітність ТОВ “Українська сировина”, що заповнена всупереч правилам, зазначеним у затвердженому Порядку її заповнення, вважається не визнаною як податкова декларація…”.
Враховуючи викладене, відповідач запропонував позивачу подати нову податкову звітність з податку на додану вартість за відповідні періоди, оформлену належним чином.
Аналогічна позиція викладена у запереченні на позов та в усних поясненнях представника відповідача.
Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з діями ДПІ у Печерському районі м. Києва стосовно невизнання податковою звітністю податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року, надісланої ТОВ “Українська сировина” ЛТД”, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкова декларація, - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Підпунктом 4.1.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Аналізуючи вказані правові норми, суд звертає увагу, що податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників, а Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлює вичерпний перелік підстав для невизнання податкової декларації, а саме: не зазначення обов'язкових реквізитів, не підписання відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.
Матеріалами справи підтверджено та не спростовується сторонами, що податкова декларація ТОВ “Українська сировина” ЛТД” з податку на додану вартість за грудень 2009 року містить всі обов'язкові реквізити, підписана відповідними посадовими особами та скріплена печаткою позивача.
Судом встановлено та підтверджується відповідачем, що підставами для невизнання податковою звітністю податкової декларацій позивача з податку на додану вартість за грудень 2009 року ДПІ у Печерському районі м. Києва визначила “відсутність відміток про додатки, які подані до декларації”, та “нарахування податків неадекватних задекларованим обсягам поставки”.
Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30 серпня 1997 року №166.
Оскільки Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не передбачає таких підстав невизнання податкової декларації як відсутність відміток про додатки, які подані до декларації та нарахування податків неадекватним задекларованим валовим доходам, а законодавство не дає визначення такого поняття як “неадекватні податки” та йому подібних понять, дії посадових осіб ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо невизнання податкової декларації ТОВ “Українська сировина” ЛТД” з податку на додану вартість за грудень 2009 року є неправомірними.
За таких підстав, позов в частині визнання неправомірними (протиправними) дій посадових осіб ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо невизнання податкової декларації ТОВ “Українська сировина” ЛТД” з податку на додану вартість за грудень 2009 року підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов'язання ДПІ у Печерському районі м. Києва визнати подані ТОВ “Українська сировина” ЛТД” 19 січня 2010 року декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року, а також Додаток 1 “Розрахунок коригування сум ПДВ” та Додаток 5 “Розшифровки в розрізі контрагентів” (що посвідчується належними квитанціями №2 з реєстраційними номерами звітів 9002595433, 9002595616, 9002595739) такими, що подані своєчасно та відповідно до вимог чинного законодавства, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає, що порушення позивачем строків подання податкової декларації з податку на додану вартість за 2009 рік, яка подана разом з відповідними додатками, відповідачем не встановлено.
Таким чином, податкова декларація ТОВ “Українська сировина” ЛТД” з податку на додану вартість за грудень 2009 року разом з відповідними додатками є такою, що подана з дотриманням строку, встановленого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
При цьому, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на те, що відповідно до вимог підпункту 4.1.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” фактичне виконання позивачем обов'язку подання податкової звітності органам державної податкової служби та встановлення судом факту протиправності дій посадових осіб ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо невизнання податкової декларації ТОВ “Українська сировина” ЛТД” з податку на додану вартість за грудень 2009 року не потребує додаткового захисту прав позивача у вигляді зобов'язання відповідача визнавати податкову звітність такою, що подана своєчасно та відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що ДПІ у Печерському районі міста Києва не доведена правомірність не визнання податковою звітністю подану позивачем податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року, тому адміністративний позов ТОВ “Українська сировина” ЛТД” в цій частині підлягає задоволенню, а дії ДПІ у Печерському районі м. Києва, мають бути визнані протиправними.
Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська сировина” ЛТД” задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва щодо невизнання в якості податкової звітності податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська сировина” ЛТД” з податку на додану вартість за грудень 2009 року.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська сировина” ЛТД” судові витрати у розмірі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.А. Кузьменко